Рішення № 40638549, 23.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р.Справа № 922/3812/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Дородіної І.А.

розглянувши справу

за позовом Дочірне підприємство "Будівельне управління Харківської ТЕЦ - 5", с. Подвірки до Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків про стягнення 68306,11 грн. за участю представників сторін:

позивача - Давиденко С.М., наказ № 18-к від 09.06.2010 року; Сільченко Т.І., довіреність від 20.12.2013 року;

відповідача - Жарая К.П., довіреність № 01-62юр/9609 від 02.12.2013 року;

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Будівельне управління Харківська ТЕЦ-5" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Акціонерної компанії "Харківобленерго" суму заборгованості у розмірі 68306,11 грн. з яких: 60529,86 грн. основного боргу, 639,98 грн. 3% річних, 7136,27 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги позивач обгрунтовує невиконанням відповідачем в повному обсязі умов Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 7/01/02 від 01.02.2010 року. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від10 вересня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23 вересня 2014 року.

19 вересня 2014 року від представника позивача до канцелярії суду надійша заява за вх. № 32571, яка по суті є супровідним листом до додаткових доказів в обгрунтування своєї позиції по справі, які позивач просить долучити до матеріалів справи Надані документи долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 23 вересня 2014 року підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог та надав письмовий відзив за вх. № 32571, в якому вказує, що відповідачем було вжито всі можливі заходи для погашення заборгованості, однак погашення виявилось неможливим внаслідок непогашення боргів іншими контрагентами за договорами перед відповідачем. Наданий відзив долучений до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

Дочірнє підприємство "Будівельне управління Харківської ТЕЦ-5" (надалі за текстом позивач) є власником електричних мереж та електрообладнання, яке спільно використовується ним із Акціонерною компанією "Харківобленерго" (надалі-відповідач).

Відносини між сторонами врегульовані нормами Правил користування електричною енергією, які затверджені Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28. Відповідно до цих Правил, спільне використання технологічних електричних мереж це виконання комплексу заходів з метою експлуатації та утримання у належному технічному стані технологічних електричних мереж, які використовуються для забезпечення електропостачання інших суб'єктів господарювання, крім їх власника, або для забезпечення передачі (транзиту) електричної енергії в мережі електропередавальної організації. Спільне використання технологічних електричних мереж здійснюється виключно на підставі відповідного договору. Договір укладається за формою, яка є типовою та додається в якості додатку до Правил.

Розділом 4 Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за використання електричних мереж позивача за розрахунковий період. Розрахунок плати здійснюється у відповідності із Додатком до Договору "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж".

Розділом 7 Договору передбачений Порядок розрахунків між сторонами Договору. Вартість послуг, що надаються, визначається також Додатками до Договору, а саме "Кошторис обгрунтованих витрат" та "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж". Зазначені додатки розроблені на підставі Методики обрахування плати за спільне використання технологічних мереж (Постанова НКРЕ України від 12.06.2008 року № 691).

Підставою для здійснення оплати є оформлений сторонами "Акт прийому-здачі виконаних робіт" та виставлений позивачем рахунок (п.7.3. Договору).

Оплата повинна бути здійснена у десятиденний термін з дати отримання відповідачем рахунка.

Свої зобов'язання щодо утримання мереж та забезпечення належної передачі електроенергії позивачем виконані в повному обсязі, про що свідчать підписані сторонами Акти прийому-здачі виконаних робіт за період з грудня 2013 року по липень 2014 року включно.

Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт не здійснені, внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 60529,86 грн.

Наведене підтверджується доданими до позовної заяви документами - відповідними актами виконаних робіт, рахунками - фактурами із супровідними листами. Акти підписані обома сторонами.

На лист позивача з проханням сплатити суму заборгованості відповідач надав відповідь листом від 11.06.2014 року за № 05/18/5781, в якому несплату суми заборгованості пояснює значною заборгованістю перед ним з боку КП "Харківводоканал".

Претензія позивача від 23.07.2014 року з вимогою сплатити заборгованість була залишена відповідачем без відповіді.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Одже, сума основного боргу у розмірі 60529,86 грн. відповідачем на момент розгляду справи не сплачена, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, що дає підстави суду задовольнити позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 60529,86 грн..

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 639,98грн. та інфляційних втрат у розмірі 7136,27 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як свідчать матеріали справи, період нарахування позивачем 3% річних, а також розрахунок визначений вірно, згідно вимог діючого законодавства, що дає підстави суду задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 639,98 грн.

Стосовно сум нарахованих інфляційних втрат, суд зазначає, що позивачем при нарахуванні був завищений сукупний індекс. Одже, перерахувавши інфляційні втрати відповідно до законодавства, судом встановлено, що сума яка підлягає стягненню становить 4416,00 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 2720,27 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Дочірнього підприємства "Будівельне управління Харківської ТЕЦ - 5" (62371, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Набережна, буд. 1) - 60529,86 грн. основної заборгованості, 639,98 грн. 3% річних, 4416,00 грн. інфляційних втрат, 1754,24 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 2720,27 грн. відмовити.

Повне рішення складено 25.09.2014 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/3812/14