Рішення № 40638548, 25.09.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

.Іменем України

РІШЕННЯ

25 вересня 2014 року справа № 927/1367/14

позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

відповідач: Управління житлово-комунального господарства та будівництва

Ніжинської міської ради,

вул. Московська, 20, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

предмет спору: про стягнення 50458,06 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_2, адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською

діяльністю НОМЕР_2 від 09.09.2011 року, договір №2-08/14 від 25.08.2014 року про надання

правової допомоги

від відповідача: Віротченко К.А., довіреність від 17.09.2014 року, представник, була присутня в судовому засіданні 18.09.2014 року та 25.09.2014р.

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 18.09.2014 року по 25.09.2014 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов про стягнення з відповідача - Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради 41889,00 грн. боргу; 2715,33 грн. пені; 5030,87 грн. інфляційних та 822,86 грн. 3% річних, за неналежне виконання договору підряду №147 від 12.12.2013 року.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору та витрати на оплату правової допомоги по договору №2-08/14 від 25.08.2014 року про надання правової допомоги.

В поданих письмових додаткових поясненнях щодо обґрунтування права на стягнення заявлених у позові сум представник позивача посилається на п.п. 3.1., 3.5., 4.2.1. договору №147 від 12.12.2013 року та ст. 625 Цивільного кодексу України, а також зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 15.05.2012 року по справі №11/446 та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов"язання.

В судовому засіданні 09.09.2014 року судом було здійснено огляд оригіналів документів: актів №24, №25 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2013 року; довідок про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2013 року; підсумкових відомостей ресурсів (витрати - по факту); розрахунків загальновиробничих витрат до актів КБ-2в № на зрізання дерев; дефектних актів; договору підряду №147 від 12.12.2013 року.

В судовому засіданні 18.09.2014 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував. В поданих письмових запереченнях на позов №01-14/1061 від 17.09.2014 року вказує на те, що Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, а відповідно до п.3.5 договору підряду №147 від 12.12.2013 року, замовник (відповідач) проводить оплату за виконані роботи виконавцю при фактичному надходженні коштів на власний казначейський рахунок. Даний пункт договору обговорювався сторонами при укладенні договору, позивачем було надано згоду на його включення до договору та погоджено умови договору без заперечень. Причиною не проведення оплати управлінням є недостатнє фінансування з місцевого бюджету, що підтверджується фактичним фінансуванням.

В судовому засіданні 18.09.2014 року суд оголосив перерву до 25.09.2014 року до 11:30 та зобов'язав відповідача надади документи, які підтверджують виділення коштів на проведення робіт.

В судовому засіданні 25.09.2014 року суд продовжив розгляд справи по суті.

Заяв та клопотань від позивача не надходило.

Представником відповідача було заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

12.12.2013р. між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (підрядник) було укладено договір підряду №147.

Відповідно до п. 1.1. договору підряду №147 від 12.12.2013 року, замовник (відповідач) замовляє і оплачує, а виконавець надає послуги з ліквідації наслідків буреломів, вітровалів.

Пунктом 2.1. договору підряду №147 від 12.12.2013 року визначено, що загальна вартість договору на дату підписання складає в сумі 41889,00 грн.

Згідно п. 8.4. договору підряду №147 від 12.12.2013 року, договір набирає чинності з дня його підписання та дії до повного виконання сторонами взятих на себе зобов»язань та до здійснення повних розрахунків по договору.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За юридичною природою вказаний договір підряду №147 від 12.12.2013 року є договором підряду.

Відповідно до п. 5.2.1. договору підряду №147 від 12.12.2013 року, виконавець зобов»язується вчасно і якісно виконувати обумовлені договором роботи згідно санітарних правил та умов цього договору.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору підряду №147 від 12.12.2013 року, позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 41889,00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в): №24 за грудень 2013 року на суму 18722,00 грн. та №25 за грудень 2013 року на суму 23167,00 грн., які підписані сторонами та скріплені печаткою відповідача, та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3): за грудень 2013 року на суму 18722 грн. та на суму 23167 грн., які підписані сторонами та скріплені печаткою відповідача 16.12.2013 року.

Згідно зі ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Про наявність відступів від умов договору підряду №147 від 12.12.2013 року чи інші недоліки, в актах приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в): №24 та №25 за грудень 2013 року, підписаних представниками позивача та відповідача не зазначено.

Відповідно до ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з п.п.3.1-3.5 договору підряду №147 від 12.12.2013 року, розрахунковим періодом для оплати виконаних робіт є період з 21 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця. Замовник проводить оплату виконаних робіт не пізніше 10 днів після закінчення розрахункового періоду при умові фактичного надходження коштів на власний казначейський рахунок.

Оплата проводиться в безготівковій формі.

Розрахунок за виконані роботи проводиться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються виконавцем та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх.

Розрахунок за виконані роботи проводиться замовником по фактичним витратам, згідно форми Ф-3 після підписання акту виконаних робіт.

Замовник проводить оплату за виконані роботи виконавцю при фактичному надходженні коштів на власний казначейський рахунок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за виконані позивачем роботи по ліквідації наслідків буреломів, вітровалів не розрахувався. Заборгованість відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи становить 41889,00 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1. ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.08

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом п. 6.2. договору підряду №147 від 12.12.2013 року, в разі несплати вартості виконаних робіт в строк, вказаний у п.3.1. та у п.3.5. договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача 2715,33 грн. пені за період з 31.12.2013 року по 30.06.2014 року.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідача щодо оплати виконаних підрядних робіт, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 2715,33 грн. за прострочку оплати виконаних підрядних робіт за період з 31.12.2013 року по 30.06.2014 року.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 5030,87 грн. інфляційних нарахувань за період з січня 2014 року по липень 2014 року та 822,86 грн. 3% річних за період з 31.12.2013 року по 26.08.2014 року.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати виконаних підрядних робіт, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховані 5030,87 грн. інфляційних нарахувань за період з січня 2014 року по липень 2014 року та 822,86 грн. 3% річних за період з 31.12.2013 року по 26.08.2014 року.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за виконані підрядні роботи своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд, з урахування вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 41889,00 грн. боргу; 2715,33 грн. пені; 5030,87 грн. інфляційних нарахувань; 822,86 грн. 3% річних.

Заперечення відповідача щодо заявлених позовних вимог з посиланням на те, що Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, а відповідно до п.3.5 договору підряду №147 від 12.12.2013 року, замовник (відповідач) проводить оплату за виконані роботи виконавцю при фактичному надходженні коштів на власний казначейський рахунок; причиною непроведення оплати управлінням є недостатнє фінансування з місцевого бюджету, що підтверджується фактичним фінансуванням, судом не приймаються з наступних підстав:

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 3 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Як вбачається із наданих відповідачем документів, а саме кошторису витрат міського фонду охорони навколишнього природного середовища на 2013р., на 2013р. були передбачені витрати в сумі 41900 грн. на ліквідацію наслідків буреломів, сніголамів, вітровалів.

Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов"язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов"язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Аналогічна норма міститься в ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України.

Статтею 218 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, недодержання своїх обов'язків боржником не є дією непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин, внаслідок якої боржник може бути звільнений від відповідальності за порушення грошового зобов'язання (стаття 617 Цивільного кодексу України, частина друга статті 218 Господарського кодексу України), а також не впливає на обов'язок боржника виконувати свої договірні зобов'язання перед позивачем та відповідно не виключають його вини у виникненні заборгованості.

Згідно частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15.05.2012р. у справі № 11/446.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір", з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату правової допомоги в сумі 3500,00 грн.

У відповідності до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату послуг адвоката відносяться до складу судових витрат.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи документів, ОСОБА_2 є адвокатом, що підтверджується Свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю № 569 від 09.09.2011 року.

25.08.2014 року між адвокатом ОСОБА_2 та позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір №2-08/14 про надання правової допомоги.

Відповідно до п.1.1. укладеного договору №2-08/14 про надання правової допомоги від 25.08.2014 року, адвокат надає клієнту правову допомогу, представляє інтереси клієнта в загальних і спеціалізованих судах усіх інстанцій з питань стягнення з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради боргу та штрафних санкцій за невиконання зобов»язань за договором №147 від 12.12.2013 року, а клієнт сплачує гонорар за надану допомогу.

Розмір гонорару, відповідно до п. 3.1. договору №2-08/14 про надання правової допомоги від 25.08.2014 року становить, зокрема: 2000,00 грн. - вивчення наданих документів, консультації по справі, складання позовної заяви з розрахунком ціни позову, складання інших заяв та пояснень; 1500,00 грн. участь у розгляді справи у суді першої інстанції.

Гонорар сплачується клієнтом адвокатові в готівковій формі у триденний строк з дня підписання договору.

Також між позивачем та адвокатом 09.09.2014 року було складено акт про надання правової допомоги та розрахунок гонорару адвоката ОСОБА_2, відповідно до якого: обсяг наданої правової допомоги адвокатом ОСОБА_2 та розмір гонорару визначений наступним чином: вивчення наданих документів, консультації по справі, складання позовної заяви та розрахунку ціни позову, складання додаткових пояснень% 5 год. - 1218 грн.х40%х5 год.=2436,00 грн.; участь у розгляді справи у господарському суді Чернігівської області: 1500,00 грн. Загальна сума гонорару становить 3936,00 грн. Наявність претензій щодо розміру гонорару: згідно п.3.1. договору №2-08/14 від 25.08.2014 року про надання правової допомоги розмір гонорару обмежений сумою 3500,00 грн. До сплати за договором №2-08/14 від 25.08.2014 року та даним актом: 3500,00 грн.

В підтвердження оплати адвокату ОСОБА_2 наданих послуг позивачем надано квитанцію до прибуткового касового ордера серії 01АААС від 09.09.2014 року на суму 3500,00 грн.

Відповідно до частини 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Ч.1 та 2 п.6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суд України "Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України" 21.02.2013 № 7 також визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Приймаючи до уваги вищевикладене, заява позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 3500,00 грн. підлягає задоволенню .

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625, 626, 629, 837, 843, 844, 853, 854 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 175, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України; ст.ст. 22, 44, 48, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради, вул. Московська, 20, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600 (ідентифікаційний код юридичної особи 32009931, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код фізичної особи-платника податків та інших обов»язкових платежів НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні) 41889,00 грн. боргу; 2715,33 грн. пені; 5030,87 грн. інфляційних нарахувань; 822,86 грн. 3% річних; 3500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 25.09.2014р.

Суддя Л.М.Лавриненко