Рішення № 40638505, 23.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р.Справа № 922/3163/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Військова частина А 2115 м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача -Оганян Л.А.,дов.№ 01-62юр/7901 від 01.10.2013р.

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до господарського суду Харківської області про стягнення з відповідача на користь позивача 12 179,89грн, яка складається з пені в сумі 3541,63грн., 3% річних в сумі 543,10грн., індексу інфляції в сумі 895,16грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що А К "Харківобленерго" на підставі договору про постачання електричної енергії №14059 від 31.03.2009 року як постачальник виконав свої зобов'язання в повному обсязі та здійснила у період з лютого 2014року по березень 2014року відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, яка була сплачена відповідачем в порушення строків встановлених договором, а саме в10 денний строк з дня отримання рахунка споживачем , внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість з пені , індексу інфляції та 3% річних на загальну суму 1179,89грн., вказані обставини стала причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом .

Ухвалою. господарського суду від 31.07.2014року порушено провадження у справі№922/3163/14, залучено до участі у справі Військову частину А 2115 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи призначено на 14.08.2014року .

В судовому засіданні 14.08.2014року оголошено перерву до 23.09.2014року, з метою підготовки відповідачем відзиву на позовну заяву та надання третьою особою своєї позиції стосовно заявлених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 23.09.2014року підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2014року не з'явився, через канцелярію господарського суду (вх.№32296 від 17.09.2014року) надав відзив на позовну заяву ,в якому заперечує проти заявлених позовних вимог , посилаючись на те, що відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення , також відповідач посилається на скрутну ситуацію у Збройних силах України, та вказує на те, що всі кошти які є в наявності у Міністерстві оборони України спрямовані на підвищення обороноздатності нашої країни , у зв'язку із чим просить суд зменшити розмір пені на 90% відповідно до вимог ст.233ГК України та ст.83ГПК України, крім того просить суд розглядати справу за відсутністю відповідача .

Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти зменшення розміру пені на 90 відсотків.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військової частини А-1215 в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив ,про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів, та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, без участі відповідача, на підставі ст.75 ГПК України.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача , дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

31.03.2009 року між АК "Харківобленерго" (Постачальник електричної енергії) та Військовою частиною АА-1215 (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 140. Відповідно до умов договору Постачальник електричної енергії зобов'язався постачати Споживачеві електричну енергію у відповідності з умовами договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно і в повному обсязі оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатків до нього.

Також, 08.01.2014 між АК "Харківобленерго"(Позивач), Військовою частиною А-1215 (Третя особа) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (Відповідач) укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 14059, за якою сторони змінили в пунктах 4.1, 4.2, 4.4, 4.5, 6, 8 додатка 2 до Договору «Порядок розрахунків» слова «Споживач» на «Платник».

Відповідно до умов додаткової угоди оплата за такі види нарахувань, як вартість електроенергії (у тому числі така, що надійшла на підставі визнаної претензії або за рішенням суду) з ПДВ, здійснюється платником протягом 10 операційних днів з моменту отримання споживачем рахунку та акта звіряння взаєморозрахунків. Безоблікове споживання електричної енергії з ПДВ, по актах перевірки порушень «Правил» (у т.ч. розкрадань) з ПДВ, підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину, підвищена плата за перевищення договірної величини потужності здійснюється споживачем на поточні рахунки постачальника зі спеціальним режимом використання у відповідному банку. Плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3 % річних, індекс інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг (повторне підключення, перевірка та ремонт лічильників та інші послуги, надання яких погоджено з НКРЕ та Глав КЕУ ЗС України) та інші платежі, перераховуються платником на поточний рахунок постачальника в термін 10 операційних днів після отримання споживачем рахунку, акта звіряння взаєморозрахунків або акта виконаних робіт.

Згідно з пунктом 5.1 «Правил» договір про постачання електричної енергії є основним документом, що регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до пункту 7 статті 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов Договору.

Зобов'язання щодо оплати електричної енергії повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та чинних нормативно-правових актів (стаття 526 ЦК Українці та стаття 193 ГК України). Крім того, самим Договором, а саме пунктом 2.3.3, передбачену обов'язок Відповідача виконувати його умови.

Відповідно до пункту 1 додатка 2 «Порядок розрахунків» споживачу встановлені розрахунковий період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарської кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, АК «Харківобленерго» як постачальник виконала свої зобов'язання по Договору повному обсязі та здійснила у період з лютого 2014 року по березень 2014 року відпуск електричної енергії споживачу у повному обсягу, яка була сплачена в порушення строків встановлених Договором, а саме в 10 денний строк з дня отримання рахунка споживачем внаслідок чого за ним утворилась заборгованість з пені, індексу інфляції та 3 % річних на загальну суму 12179,89 грн.,яка відповідачем до цього часу не погашена вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом .

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві обставинам, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушення: зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, то такі кошти нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов'язання.

Пункт 4.2 Додатку 2 до Договору в редакції додаткової угоди від 08.01.2014 року визначає, що плату за надання послуг з компенсації перетікання спожитої електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3% річних, індекс інфляції перераховуються Платником, тобто відповідачем.

У відповідності зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, тому позовні вимоги в частині стягнення 543,10 грн. річних та 8095,16 грн. інфляційних обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 3541,63 грн.

Відповідач в свою чергу просить суд зменшити розмір пені на 90% посилаючись на скрутну ситуацію у Збройних силах України, та вказує на те, що всі кошти які є в наявності у Міністерстві оборони України спрямовані на підвищення обороноздатності нашої країни , у зв'язку із чим просить суд зменшити розмір пені на 90% відповідно до вимог ст.233 ГК України та ст.83ГПК України.

Суд, розглянувши зазначену заяву відповідача щодо зменшення розміру неустойки на 90% вважає за можливе її задовольнити та зменшити розмір пені на 90%, виходячи з наступного.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 3.17.4 постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'ясняє, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 223 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром боргу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

При цьому, за висновками суду, у сукупності із об'єктивними обставинами складної ситуації у державі та економічного її становища, обставини, на які посилається відповідач у своєму клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме, те, що всі кошти,які є в наявності МОУ спрямовуються на підвищення обороноздатності України ,суд визнає їх винятковими та такими, що є підставою для задоволення цього клопотання.

Судом було зроблено перерахунок розміру нарахованої позивачем пені у зв'язку зі зменшенням розміру пені на 90%, і з урахуванням перерахунку, підлягає стягненню сума пені в розмірі 354,16 грн., а в іншій частині пені в сумі в сумі 3 187,47грн., слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно приписів п.4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача в сумі 1827,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 267, 509, 525, 530, 598, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 232, 233 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 12, 33, 43, 44-49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково .

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м Харкова (61024. м. Харків, вул Пушкінська,61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037,Харківська область, м.Харків, вул.Плеханівська, буд.149, код 00131954, п/р2600111646 в ПАТ"Мегабанк",МФО351629) - пені в сумі 354,16грн., 3% річних в сумі 543,10грн., інфляційних нарахувань в сумі 8095,16грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,0грн.

В іншій частині позовних вимог по пені в сумі 3 187,47грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.09.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк