Постанова № 40638418, 11.09.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 вересня 2014 р. Справа № 802/2637/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,

за участі секретаря судового засідання: Щербацької Ольги Сергіївни

представників сторін:

позивача: Мазурчак О.М., Пилипчак С.В., Якимчук В.І. - представники на підставі довіреності

відповідача: Міровського В.А. - представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар'єр"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області (Тиврівське відділення)

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар'єр" (далі - ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр") до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області (Тиврівське відділення) (далі - Вінницька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки № 1514/15/35558713 від 06 червня 2014 року та відповідно, із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями № 0001761500 та № 0001771500 від 26 червня 2014 року вважає їх протиправним та просить скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні з урахуванням поданих письмових заперечень (том 2 а.с. 209-214).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар'єр" засновано відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" та зареєстровано Тиврівською районною державною адміністрацією Вінницької області.

06 червня 2014 року головним державним ревізором-інспектором сектору оподаткування та контролю об'єктів і операцій Тиврівського відділення Вінницької ОДПІ Пастух Ольгою Володимирівною на підставі п.п. 78.1.8, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, п. 3, п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1238 від 27 грудня 2010 року "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар'єр" бюджетного податку відшкодування на додану вартість на поточний рахунок платника у банку в сумі 529945 грн. відображене у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період березень 2014 року з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 1514/15/35558713 від 06 червня 2014 року, висновками якого встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 Податкового кодексу України ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2014 року на 529495 грн.; на порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 Податкового кодексу України ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2014 року на 1016858 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки 26 червня 2014 року Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (Тиврівське відділення) винесено податкові повідомлення-рішення форми "В1" № 0001761500, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 529495 грн. та форми "В4" № 0001771500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1016858.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України та Податкового Кодексу України.

Як встановлено в судовому засіданні ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" подано до Вінницької ОДПІ (Тиврівське відділення) декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року з додатками, а саме: сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: за липень 2012 року в сумі 41080,0 грн., за серпень 2012 року в сумі 55517 грн., за грудень 2012 року в сумі 96638,00 грн., за січень 2013 року в сумі 93448 грн., за лютий 2013 року в сумі 86352,0 грн., за березень 2013 року в сумі 64563 грн., за квітень 2012 року в сумі 91897 грн., що в загальній сумі складає 529495,00 грн.

Так, податковий орган стверджує, що в період за який перевірялось ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр", останнім завищено заявлену суму до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2014 року на 529495,00 грн. та встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за березень 2014 року на 1016858,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість таких висновків Вінницької ОДПІ суд зазначає, що в силу положень пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктами 201.6, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Отже, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеними законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

На спростування висновків Вінницької ОДПІ позивачем надано ряд первинних бухгалтерських документів, які, на його думку, підтверджують правомірність формування податкового кредиту за березень 2014 року на суму 529495,00 грн.

Досліджені матеріали адміністративної справи свідчать, що фактичним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар'єр" є добування піску, гравію, глини і каоліну.

30 березня 2008 року відкрите акціонерне товариство "Гніванський кар'єр" (Постачальник) з однієї сторони і товариство з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар'єр" (Покупець) з іншої сторони уклали договір поставки № 1 (том 1 а.с. 161).

Пунктом 1.1. договору визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Асортимент, кількість та ціна товару вказується у Специфікації до даного договору, яка є невід'ємною його частиною (п. 2.1 договору).

Поставка товару здійснюється на умовах Франко-Склад (склад-постачальника) згідно редакції Інкотермс 2000 року. Порядок поставки товару за рахунок покупця. Завантаження товару здійснюється Постачальником. При отриманні товару представник Покупця повинен надати Постачальнику довіреність на отримання товару. Датою поставки являється дата отримання товару Покупцем, відповідно до податкової накладної (п. 3.1-3.5).

Оплата покупцем проводиться за виставленим Постачальником рахунком або згідно договору. Порядок оплати: Покупець оплачує вартість товару за попередньою оплатою 100% вартості поставки згідно виставленого Продавцем рахунку чи згідно договору (п. 5.1. - 5.2).

В судовому засіданні оглянуто специфікацію № 52 від 31 липня 2012 року до договору поставки № 1 від 30 березня 2008 року та специфікацію № 53 від 31 серпня 2012 року до договору поставки № 1 від 30 березня 2008 року в яких зазначено асортимент, кількість та ціну товару (том 1 а.с. 163-164).

01 березня 2011 року відкрите акціонерне товариство "Гніванський кар'єр" (Постачальник) з однієї сторони і товариство з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар'єр" (Покупець) з іншої сторони уклали договір поставки № 1 (том 1 а.с. 165).

Пунктом 1.1. договору визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Асортимент, кількість та ціна товару вказується у Специфікації до даного договору, яка є невід'ємною його частиною (п. 2.1 договору).

Поставка товару здійснюється на умовах Франко-Склад (склад-постачальника) згідно редакції Інкотермс 2010 року. Порядок поставки товару за рахунок покупця. Завантаження товару здійснюється Постачальником. При отриманні товару представник Покупця повинен надати Постачальнику довіреність на отримання товару. Датою поставки являється дата отримання товару Покупцем, відповідно до податкової накладної (п. 3.1-3.5).

Оплата покупцем проводиться за виставленим Постачальником рахунком або згідно договору. Порядок оплати: Покупець оплачує вартість товару за попередньою оплатою 100% вартості поставки згідно виставленого Продавцем рахунку чи згідно договору (п. 5.1. - 5.2).

В судовому засіданні оглянуто специфікації № 2 від 30 листопада 2012 року, № 3 від 31 грудня 2012 року, № 4 від 31 січня 2013 року, № 5 від 28 лютого 2013 року, № 6 від 29 березня 2013 року та №7 від 30 квітня 2013 року до договору поставки № 1 від 01 березня 2011 року в яких зазначено асортимент, кількість та ціну товару (том 1 а.с. 166-170).

На виконання умов договору між ВАТ "Гніванський кар'єр" та ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ГК-0000040 на загальну суму з ПДВ 1080368,20 грн. (том 1 а.с. 142).

За результатами відповідних господарських операцій контрагентом ВАТ "Гніванський кар'єр" виписано податкові накладні:

№ 1 від 31 липня 2012 року (том 1 а.с. 184);

№ 143 від 24 серпня 2012 року (том 1 а.с. 143);

№ 206 від 30 листопада 2012 року (том 1 а.с. 175);

№ 217 від 28 грудня 2012 року (том 1 а.с. 146);

№ 2 від 31січня 2013 року (том 1 а.с. 150);

№ 12 від 31 січня 2013 року (том 1 а.с. 178);

№ 19 від 28 лютого 2013 року (том 1 а.с. 153);

№ 21 від 28 лютого 2013 року (том 1 а.с. 180);

№ 35 від 29 березня 2013 року (том 1 а.с. 156);

№ 49 від 29 березня 2013 року (том 1 а.с. 182);

№ 50 від 01 квітня 2013 року (том 1 а.с. 159);

№ 111 від 31 липня 2012 року (том 1 а.с. 138);

№ 114 від 31 липня 2012 року (том 1 а.с. 171);

№ 116 від 31 липня 2014 року (том 1 а.с. 141);

№ 133 від 31 серпня 2012 року (том 1 а.с. 173);

№ 233 від 31 грудня 2012 року (том а.с. 176);

Вищезазначені податкові накладні відображені позивачем у складі податкового кредиту за липень-серпень 2012 року, грудень 2012 року, та січень-квітень 2013 року і включені в Додаток 5 до декларації з податку на додану вартість відповідних періодів.

Також за результатами вище зазначених господарських операцій контрагентом ВАТ "Гніванський кар'єр" виписано видаткові накладні:

№ ГК-0000030 від 31 липня 2012 року (том 1 а.с. 139);

№ ГК-0000037 від 24 серпня 2012 року (том 1 а.с. 144);

№ ГК-0000062 від 30 листопада 2012 року (том 1 а.с. 147);

№ ГК-0000063 від 28 грудня 2012 року (том 1 а.с. 148);

№ ГК-0000001 від 31 січня 2013 року (том 1 а.с. 151);

№ ГК-0000006 від 28 лютого 2013 року (том 1 а.с. 154);

№ ГК-0000011 від 29 березня 2013 року (том 1 а.с. 157);

№ ГК-0000015 від 01 квітня 2013 року (том 1 а.с. 160);

№ ГК-0000035 від 31 липня 2012 року (том 1 а.с. 172);

№ ГК-0000039 від 31 серпня 2012 року (том 1 а.с. 174);

№ ГК-0000067 від 31 грудня 2012 року (том 1 а.с. 177);

№ ГК-0000005 від 31 січня 2013 року (том 1 а.с. 179);

№ ГК-0000008 від 28 лютого 2013 року (том 1 а.с. 181);

№ ГК-0000014 від 29 березня 2013 року (том 1 а.с. 183);

На підтвердження отримання товару в судовому засіданні оглянуто довіреності на одержання матеріальних цінностей:

№ 38а від 01 липня 2012 року (том 1 а. с. 140);

№ 60 від 01 серпня 2012 року (том 1 а.с. 145);

№ 94 від 01 грудня 2012 року (том 1 а.с. 149);

№ 003 від 02 січня 2013 року (том 1 а.с. 152);

№ 005 від 01 лютого 2013 року (том 1 а.с. 155);

№ 8 від 01 березня 2013 року (том 1 а.с. 158);

№11 від 10 квітня 2013 року (том 1 а.с. 11);

Щодо господарських операцій товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Гарден Стар Груп" суд зазначає наступне.

В акті перевірки та представником відповідача зазначено, що ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" в липні 2012 року не відображено в додатку 5 до податкової декларації та відповідно не включено до складу декларації з податку на додану вартість податкову накладну № 2301 від 16 липня 2012 року виписану ТОВ "Гарден Стар Груп" внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 7486,32 грн.

Як встановлено в судовому засіданні податкову накладну № 2301 від 16 липня 2012 року ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" включив в липні 2012 року в додаток 5 та в декларацію з податку на додану вартість. Представник позивача зазначив, що в додатку 5 до декларації з податку на додану вартість помилково замість індивідуального податкового номера платника податку зазначив його код ЄДРПОУ.

В судовому засіданні оглянуто декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року (том 1 а.с. 61-63), додаток 5 до декларації (том 1 а.с. 137), податкову накладну № 2301 від 16 липня 2012 року (том 1 а.с. 134), розрахунок № 12 від 05 жовтня 2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 2301 від 24 травня 2012 року (том 1 а.с. 135) та витяг з реєстру виданих податкових накладних (том 1 а.с. 136).

Так, зазначена неточність не може бути підставою для повторного нарахування податку на додану вартість по зазначеному контрагенту, оскільки призводить до подвійного нарахування податку. Отже, збільшення податкових зобов'язань на 7486,32 грн. є безпідставним.

Як зазначено в судовому засіданні та представником відповідача, що позивачем по операціях з ПП "Асторг-М" завищено податковий кредит на 79166,67 грн. за липень 2012 року та серпень 2012 року на 83333,33 грн. При цьому, податковий орган не посилається на порушення Податкового кодексу України, а зазначає, що податковий кредит зменшено на підставі акту перевірки контрагента № 5583/15-222/38052647 від 18 грудня 2012 року, яка проведена Кременчуцькою ОДПІ.

В судовому засіданні на підтвердження господарських операцій між ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" та ПП "Асторг-М" оглянуто податкову накладну №1 від 31 липня 2012 року; видаткову накладну № ЛК-0000678 від 31 липня 2012 року; договір купівлі-продажу автомобіля №182 від 01 липня 2012 року (том 1 а.с. 186-188); дозвіл на рух транспортних засобів з надгабаритними та великогабаритними вантажами №165-нг від 29 серпня 2012 року (том 1 а.с. 189); дозвіл на рух транспортних засобів з надгабаритними та великогабаритними вантажами №166-нг від 29 серпня 2012 року (том 1 а.с. 190); податкову накладну № 72 від 30 серпня 2012 року (том 1 а.с. 191); видаткову накладну № ЛК-0000687 від 30 серпня 2012 року (том 1 а.с. 192); квитанцію №1 (том 1 а.с. 193); договір купівлі-продажу автомобіля № 35 від 01 липня 2012 року ( том 1 а.с. 194-196).

По операціях ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" з ТОВ "СТВ" завищено податковий кредит на 256588,03 грн., за липень 2012 року, серпень 2012 року на 170609,34 грн., лютий 2013 року на 37930,69 грн., за березень 2013 року на 31481,7 грн. Також податковим органом зазначено, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акти № 505/3-22-01 від 12 листопада 2013 року та № 658/3-22-01 від 24 грудня 2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "СТВ", якою не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ "Спілка Товаровиробників" та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

В судовому засіданні на підтвердження господарських операцій між ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" та ТОВ "СТВ" оглянуто:

договір транспортної експедиції № 21/05-12-01/1 від 21 травня 2012 року (том 2 а.с. 168-174);

додаткову угоду №1 до договору транспортної експедиції № 21/05-12-01/1 від 21 травня 2012 року (том 2 а.с. 175-176);

додаткову угоду №2 до договору транспортної експедиції № 21/05-12-01/1 від 21 травня 2012 року (том 2 а.с. 177);

додаткову угоду №3 до договору транспортної експедиції № 21/05-12-01/1 від 21 травня 2012 року (том 2 а.с. 178-179);

додаткову угоду №5 від 09 липня 2012 року до договору транспортної експедиції № 21/05-12-01/1 від 21 травня 2012 року (том 2 а.с. 180);

додаткову угоду від 01 липня 2012 року до договору транспортної експедиції № 21/05-12-01 від 21 травня 2012 року (том 2 а.с. 181);

додаткову угоду № 4 від 27 червня 2012 року до договору транспортної експедиції №21/05-12-01/1 від 21 травня 2012 року (том 2 а.с. 182-183);

податкові накладні:

№ 4 від 03 липня 2012 року (том 2 а.с. 184);

№ 13 від 04 липня 2012 року (том 2 а.с. 185);

№ 41 від 10 липня 2012 року (том 2 а.с. 186);

№ 47 від 11 липня 2012 року (том 2 а.с. 187);

№ 52 від 12 липня 2012 року (том 2 а.с. 188);

№ 62 від 13 липня 2012 року (том 2 а.с. 189);

№ 73 від 16 липня 2012 року (том 2 а.с. 190);

№ 76 від 17 липня 2012 року (том 2 а.с. 191);

№ 82 від 18 липня 2012 року (том 2 а.с. 192);

№ 100 від 23 липня 2012 року (том 2 а.с. 193);

№ 108 від 24 липня 2012 року (том 2 а.с. 194);

№ 125 від 26 липня 2012 року (том 2 а.с. 195);

№ 136 від 30 липня 2012 року (том 2 а.с. 196);

№ 156 від 31 липня 2012 року (том 2 а.с. 197);

№ 38 від 31 липня 2012 року (том 2 а.с. 198);

№ 59 від 31 жовтня 2012 року (том 2 а.с. 200);

№ 43 від 31 грудня 2012 року (том 2 а.с. 201);

№ 27 від 31 січня 2013 року (том 2 а.с. 208);

№ 10 від 05 лютого 2012 року (том 2 а.с. 202);

№ 27 від 11 лютого 2012 року (том 2 а.с. 203);

№ 47 від 15 лютого 2012 року (том 2 а. с. 204);

№ 57 від 19 лютого 2012 року (том 2 а.с. 205);

№ 70 від 25 лютого 2012 року (том 2 а.с. 206);

№ 88 від 28 лютого 2012 року (том 2 а.с. 207);

квитанції №1 (том 2 а.с. 199);

акт виконання робіт (надання послуг) № ОУ25-7 від 31 липня 2012 року (том 2 а.с. 1);

додатки до акта виконаних робіт (надання послуг) № ОУ25-7 від 31 липня 2012 року (том 2 а.с. 2-47);

акт виконання робіт (надання послуг) № ОУ16-8 від 31 серпня 2012 року (том 2 а.с. 48);

додатки до акта виконаних робіт (надання послуг) № ОУ16-8 від 31 серпня 2012 року (том 2 а.с. 49-77);

акт виконання робіт (надання послуг) № ОУ15-10 від 31 жовтня 2012 року (том 2 а.с. 78);

додатки до акта виконаних робіт (надання послуг) № ОУ15-10 від 31 жовтня 2012 року (том 2 а.с. 79-111);

акт виконання робіт (надання послуг) № ОУ18-12 від 31 грудня 2012 року (том 2 а.с. 112);

додатки до акта виконаних робіт (надання послуг) № ОУ18-12 від 31 грудня 2012 року (том 2 а.с. 113-116);

акт виконаних робіт (надання послуг) № ОУ01-01 від 31 січня 2013 року (том 2 а.с. 117);

додатки до акта виконаних робіт (надання послуг) № ОУ01-01 від 31 січня 2013 року (том 2 а.с. 118-120);

акт виконаних робіт (надання послуг) № ОУ06-02 від 28 лютого 2013 року (том 2 а.с. 121);

додатки до акта виконаних робіт (надання послуг) № ОУ06-02 від 28 лютого 2013 року (том 2 а.с. 122-128).

Надаючи правову оцінку даним доказам, суд виходив з того, що у відповідності до постанови Верховного суду України у справі № 21- 42а-10 від 31 січня 2011 року, не виконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки сам для цієї особи.

Щодо посилань на акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "СТВ" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків то в силу приписів Податкового кодексу України не являється актом перевірки, а лише в рамках проведення перевірки конкретного суб'єкта господарювання може зафіксувати факт неможливості отримання підтвердження або спростування певних юридичних фактів.

Варто відмітити, що податковим законодавством не ставиться в залежність отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності нарахування сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру такого податкового кредиту.

Окрім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2014 року у справі №826/3205/14 визнано протиправними дії ДПІ у Голосіївському і Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки та складання від 24.12.2013 року №658/3-22-01-19489156 "Про неможливість проведення зустрічної звірки "Спілка Товаровиробників" (том 2 а.с. 129-137).

Щодо господарських операцій ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" з ТОВ "Авангард", суд зазначає наступне.

Так, податковим органом не визнано в складі податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 50177,20 грн. по операціях з ТОВ "Авантрейд". На підставі податкової накладної ТОВ "Авантрейд" №121210-01 від 10 жовтня 2012 року податковим органом вилучено зі складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 18788,44 оскільки відповідачем зазначено, що дану податкову накладну в бухгалтерському обліку не проведено. Окрім того, перевіркою виявлено, що підписи на податкових накладних не збігаються, що вказує на різних отримувачів товару.

В судовому засіданні судом оглянуто податкову накладну №121001 від 10 жовтня 2012 року (том 2 а.с. 143) та видаткову накладну №РН-121210-01 від 10 грудня 2012 року (том 2 а.с. 144).

Щодо господарських операцій ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" з ТОВ "Транс-Гнівань", суд зазначає наступне.

Відповідач в акті перевірки зазначив, що ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" по операції з ТОВ "Транс-Гнівань" невірно визначило період розрахунків при заповнені додатку 5 до декларації з ПДВ, а саме відобразило податковий кредит в сумі 720,00 грн. в серпні 2012 року тоді як постачальник задекларував зобов'язання в липні 2012 року. Це на думку контролюючого органу позбавило позивача включити зазначену суму до податкового кредиту.

Таке твердження контролюючого органу суперечить вимогам Податкового кодексу України. Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Отже, зменшення податкового кредиту за серпень 2012 року на 720,00 грн. є безпідставним.

На підтвердження операцій ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" по операції з ТОВ "Транс-Гнівань" в судовому засіданні оглянуто податкову накладну №19 від 27 липня 2012 року (том 2 а.с. 147) та видаткову накладну №ТГ-000125 від 07 серпня 2012 року (том 2 а.с. 148).

Щодо господарських операцій ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" з ТОВ "Експерт-промислова торгівельна група", суд зазначає наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що відсутні первині документи бухгалтерського здійснення господарської операції в грудні 2012 року з ТОВ "Експерт-промислова торгівельна група" по придбаною тросу сталевого загальною вартістю 27 476,40 грн., в тому числі ПДВ 4579,40 грн.

В судовому засіданні судом оглянуто видаткову накладну №550/12 від 17 грудня 2012 року (том 2 а.с. 146) , податкову накладну №8 від 17 грудня 2012 року (том 2 а.с. 145).

Щодо господарських операцій ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" з ТОВ "Компанія ТОРА", суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" невірно визначило період взаєморозрахунків з постачальником при заповненні додатка 5 до декларації з ПДВ за лютий 2013 року, а саме податковий кредит отримано в березні 2012 року, при цьому постачальником зобов'язання задекларовані в лютому 2012 року.

На підтвердження операцій позивача з ТОВ "Компанія ТОРА" в судовому засіданні оглянуто податкову накладну №16 від 20 лютого 2013 року (том 2 а.с. 149), видаткову накладної № 35 від 27 лютого 2013 року (том 2 а.с. 150), товарно-транспортну накладну №59000005536671 від 27 лютого 2013 року (том 2 а.с. 151) та квитанцію №1 (том 2 а.с. 152).

Щодо господарських операцій ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" з ТОВ "Бар-Ком", суд зазначає наступне.

Відповідач в акті перевірки зазначив, що в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" невірно відображено індивідуальний податковий номер контрагента. При цьому відповідачем не зазначено, який саме індивідуальний податковий номер був внесений до додатку 5. Окрім того, відповідачем не заперечується наявність податкової накладної на здійснення господарської операції.

В судовому засіданні судом оглянуто податкову накладну № 635/1 від 22 січня 2013 року (том 2 а.с. 153) та товарно-транспортну накладну № БАВ-000626 від 22 січня 2013 року (том 2 а.с. 154).

Щодо господарських операцій ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" з ФОП ОСОБА_7, суд зазначає наступне.

Так, податковий орган зазначає, що при документальній перевірці встановлено, що підтвердження господарських взаємовідносин між ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" та ФОП ОСОБА_7 за лютий 2013 року є податкова накладна № 2 від 19 лютого 2013 року та видаткова накладна № 2 від 20 лютого 2013 року. Відповідачем стверджується, що по отриманих податкових накладних від ФОП ОСОБА_7 № 32 від 02 серпня 2012 року вартістю 65 000,0 грн. в тому числі ПДВ 10833,33 грн. та № 10 від 25 квітня 2013 року вартістю 63400,0 грн. в тому числі ПДВ 10566,67 грн. не підтверджено наявність поставок товарів (послуг), а саме: пневмоударник, бурова коронка і нижня гайка пневмоударника ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр", що свідчить про те, що правочини між ФОП ОСОБА_7 та ТОВ "Гніванський гранітний кар'єр" здійснені без мети настання реальних наслідків.

На підтвердження операцій позивача з ФОП ОСОБА_7 в судовому засіданні оглянуто первинні документи:

податкову накладну № 2 від 19 лютого 2013 року (том 2 а.с. 155);

податкову накладну № 10 від 25 квітня 2013 року (том 2 а.с. 159);

податкову накладну № 32 від 02 серпня 2012 року (том 2 а.с. 163);

накладна № 2 від 20 лютого 2013 року (том 2 а.с. 156);

накладна № 10 від 29 квітня 2013 року (том 2 а.с. 160);

накладна № 32 від 03 серпня 2012 року (том 2 а.с. 165);

товарно-транспортну накладну № 200213 від 20 лютого 2013 року (том 2 а.с. 157);

товарно-транспортну накладну № 290413 від 29 квітня 2013 року (том 2 а.с. 161);

товарно-транспортну накладну № 030812 від 03 серпня 2012 року (том 2 а.с. 166);

квитанцію №1 (том 2 а.с. 158);

квитанція №1 (том 2 а.с. 162);

копія квитанції №1 (том 2 а.с. 164);

Також, в акті перевірки зазначено, що на порушення п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, платником віднесено до податкового кредиту за лютий 2013 року податкову накладну № 59673/002 від 20 лютого 2013 року отриману від ПрАТ "Датагруп" НСП Київ, яка відображена в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2013 року №59673/002 від 28 лютого 2013 року на загальну суму 691,20 грн. в тому числі ПДВ 115,20 грн.

Однак, податковий орган не зазначає в чому полягає порушення адже операція відбулась в одному звітному періоді. В судовому засіданні судом оглянуто податкову накладну №59673/002 від 20 лютого 2013 року (том 2 а.с. 167).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податковим органом не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх фіктивність чи про те, що дії позивача і його контрагентів були спрямовані на отримання незаконної податкової вигоди.

Окрім того, як встановлено в судовому засіданні податковим органом при визначені суми бюджетного відшкодування невірно зроблено підрахунок, що не заперечується представником відповідача.

Також суд виходить з того, що чинним законодавством на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в тому числі дотримання ними вимог податкового закону. Кожен платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Отже, позивач не може нести відповідальність за діяльність свого контрагента.

Вказана правова позиція підтверджена і постановами Верховного Суду України від 22 жовтня 2010 року та 31 січня 2011 року. Крім того, вона повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 22 січня 2009 року (справа "Булвес" АД проти Болгарії") констатував, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Судом на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт надання послуг позивачеві зі сторони його контрагента, зазначеного в акті перевірки, документально підтверджується, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій.

В силу ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Також, суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0001761500 від 26 червня 2014 року винесене Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (Тиврівське відділення).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 0001771500 від 26 червня 2014 року винесене Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (Тиврівське відділення).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар'єр" сплачений судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна