ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23.09.14р. Справа № 904/5656/14
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
За позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державної акціонерної компанії «Хліб України» м. Київ в особі Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Павлоградський комбінат хлібопродуктів» м. Павлоград
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК УКРАГРО", с. Левенцівка, Дніпропетровська область
про стягнення суми основного боргу за договором складського зберігання №1 від 17.06.2013р. в розмірі 514431,03грн. та пені в розмірі 60244,89грн.
Представники:
Прокурор: Афанасенко К.В. посв. № 312 від 19.12.2011р.
Від позивача - 1: не з`явився
Від позивача - 2: не з`явився
Від позивача - 3: Кондус Л.І. дов. № б/н від 12.05.2014р.
Суть спору: Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державної акціонерної компанії «Хліб України» м. Київ в особі Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Павлоградський комбінат хлібопродуктів» м. Павлоград до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК УКРАГРО» с. Левенцівка з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 514431грн.03коп. та пені в розмірі 60244грн.89коп.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор та позивачі посилаються на порушення відповідачем положень договору складського зберігання зерна №1 від 17.06.2013р., вимогу про сплату від 03.05.2014р., акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти розрахунків відповідності кількісних та якісних облікових даних, складські квитанції на зерно, акти звіряння розрахунків, норми Цивільного кодексу України.
Як зазначають прокурор та позивачі, відповідачу за період з 17.06.2013р. по 11.03.2014р. було надано послуг на загальну суму 1574431грн.03коп. Внаслідок часткової оплати вартості послуг утворилась заборгованість в розмірі 514431грн.03коп., яка заявлена до стягнення.
На підставі положень пункту 7.4.1 договору складського зберігання зерна №1 від 17.06.2013р. також заявлена до стягнення сума пені в розмірі 60244грн.89коп.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2014р. було порушено провадження у справі та призначене судове засідання.
На адресу суду надійшло клопотання відповідача від 14.08.2014р. про припинення провадження у справі через відсутність предмету спору. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилався на наступне.
Майнові інтереси ДАК «Хліб України» не пов'язані з інтересами держави, що підтверджено судовими рішеннями, які, на думку відповідача, мають преюдиційне значення.
Чинне законодавство не передбачає можливість звернення до суду заявника, що діє в інтересах засновника підприємства, що є учасником іншого підприємства, що є засновником підприємства позивача.
Під час розгляду справи №4/160 Київським апеляційним господарським судом було встановлено, що майно Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Бамівський комбінат хлібопродуктів» не є державною власністю, оскільки в момент формування статутного фонду ДАК «Хліб України» з внесенням майнового комплексу Бамівського комбінату хлібопродуктів до статутного фонду останнього, право власності на це майно перейшло до акціонерної компанії та стало майном господарського товариства. Держава в особі Кабінету Міністрів України втратила право власності на нього, отримавши натомість корпоративні права в юридичній особі.
Відповідач наполягає на тому, що вказані висновки розповсюджуються на все майно ДАК «Хліб України», у тому числі, і на корпоративні права його дочірніх підприємств.
Конституційний суд України вказав на те, що прокурори та їх заступники подають позови в інтересах саме держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності та повинні доводити необхідність захисту державних інтересів.
Гіпотетичним вигодонабувачем у випадку задоволення позову буде Дочірнє підприємство ДАК «Хліб України» «Павлоградський комбінат хлібопродуктів» м. Павлоград. Інтереси держави в даному випадку не будуть задоволені.
На підставі викладеного, відповідач наполягає на припиненні провадження у справі через відсутність предмету спору.
Прокурор та позивач заперечували проти задоволення цього клопотання, наполягаючи на відсутності підстав для припинення провадження у справі.
Вивчивши доводи відповідача, суд відмовляє у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі через відсутність предмету спору. Як вбачається з правових позицій сторін, спір між сторонами існує, грошове зобов'язання з оплати суми боргу не припинене належним чином. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати відсутнім предмет спору.
У листі №1-2-12/427 від 21.08.2014р., який надійшов на адресу суду 26.08.2014р., ДАК «Хліб України» зазначила про підтримку вимог прокурора та про неможливість забезпечити явку свого представника в судове засідання через скрутний фінансовий стан компанії.
На адресу суду 22.09.2014р. надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №904/5656/14 через неможливість розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №904/7019/14, яка розглядається господарським судом Дніпропетровської області.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що в предметом розгляду справи №904/7019/14 є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК УКРАГРО» с. Левенцівка про визнання договору складського зберігання №1 від 17.06.2013р. неукладеним.
В якості доказу, до клопотання відповідач додав ухвалу про порушення провадження у справі господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2014р. у справі №904/7019/14.
Дослідивши зміст вищезазначеної ухвали, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача, оскільки заявник не довів суду, що предметом розгляду справи №904/7019/14 є визнання неукладеним саме договору складського зберігання №1 від 17.06.2013р., підписаного між ним та позивачем 3.
Також на адресу суду було подано клопотання прокурора від 23.09.2014р. про об'єднання на підставі статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одне провадження справ №904/5656/14 та №904/7019/14. Суд відмовляє у задоволенні клопотання прокурора, оскільки не вбачає підстав для об'єднання в одне провадження вищевказаних справ.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, господарський суд встановив наступне.
Дочірнім підприємством ДАК «Хліб України» «Павлоградський комбінат хлібопродуктів» (далі - зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК УКРАГРО» (далі - поклажодавець) був підписаний договір складського зберігання зерна №1 від 17.06.2013р. (далі - договір №1 від 17.06.2013р.), згідно якого поклажодавець зобов'язується передати, а зерновий склад прийняти на зберігання зернові, зернобобові та олійні культури урожаю 2013р. та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначені ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором.
В пункті 1.5 договору №1 від 17.06.2013р. сторони визначили, що фактичні обсяги зерна, що передаються на зберігання зерновому складу можуть бути визначені лише при безпосередній передачі його на зберігання при оформленні складського документа.
Зерно передається на зберігання протягом строку дії договору за умови зберігання «до запитання», але не пізніше ніж до 01.05.2014р. Строк зберігання зерна рахується календарними днями.
В підпункті 1.5.3 договору №1 від 17.06.2013р. зазначено, що зерновий склад гарантує, що він має зерносховище та сертифікат на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки. До матеріалів справи долучена копія Сертифікату відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки №5430 (діє з 22.08.2012р.), виданий Дочірньому підприємству ДАК «Хліб України» «Павлоградський комбінат хлібопродуктів».
Відповідно до пункту 3.4 договору вид, кількість та якість прийнятого на зберігання зерна зазначається в складському документі (складська квитанція, просте або подвійне складське свідоцтво)
За приписами пункту 6.2 договору оплата послуг, наданих зерновим складом зі зберігання, відвантаження, переоформлення зерна, а також інших послуг, які можуть бути надані зерновим складом на підставі додаткової угоди укладеної між сторонами, проводиться поклажодавцем щомісячно, шляхом перерахування їх на рахунок зернового складу протягом 3 банківських днів після підписання акту виконаних робіт та виставленого рахунку зернового складу.
Розмір плати за зберігання зерна і надання додаткових послуг визначається за діючими тарифами, затвердженими зерновим складом та погоджені з ДАК «Хліб України» згідно з додатком №1 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно додатку до договору №1 від 17.06.2013р., який є невід'ємною частиною договору, сторонами були узгоджені перелік та вартість послуг Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Павлоградський комбінат хлібопродуктів» з приймання, зберігання, відпуску, сушіння газом, очищення та переоформлення зернових (пшениця, ячмінь, жито), кукурудзи та насіння соняшника.
Пунктом 6.5 вищевказаного договору передбачено, що плата за сушіння, очищення зерна проводиться згідно з актами на сушіння, очищення, а за відвантаження та переоформлення - за фактичну кількість відвантаженого та переоформленого зерна.
В додатковій угоді від 17.06.2013р. до договору складського зберігання зерна №1 від 17.06.2013р., сторони встановили, що зерновий склад зобов'язується повернути товар поклажодавцю в кількості, що може бути меншою на кількість товару згідно виданих складських документів не більш ніж на коефіцієнт втрат, який сторони визначають в розмірі 1%.
Також в додатковій угоді від 17.06.2013р. сторони визначили, що входить до коефіцієнту втрат.
Згідно з матеріалами справи (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за червень 2013р. - березень 2014р., акти розрахунків відповідності кількісних та якісних облікових даних, складські квитанції на зерно, акти звіряння розрахунків) позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором.
Всі акти здачі-прийняття (надання послуг), в яких визначені надані позивачем 3 послуги та зазначено їх вартість, підписанні обома представниками сторін та засвідчені печатками підприємств, без зауважень та заперечень.
Сторонами щомісяця складались акти звірки взаєморозрахунків з приводу стану розрахунків за надані послуги на підставі договору №1 від 17.06.2013р. станом на 31.07.2013р., 31.08.2013р., 30.09.2013р., 31.10.2013р., 30.11.2013р., 31.12.2013р., 31.01.2014р., 28.02.2014р., 31.03.2014р., 22.07.2014р., які підписані представниками сторін без зауважень та заперечень та засвідчені печатками підприємств.
Згідно цих актів, відповідачем було неодноразово підтверджено наявність заборгованості з оплати наданих послуг позивачем 3, у тому числі, суми боргу в розмірі 514431грн.03коп.
Доказів погашення суми боргу в розмірі 514431грн.03коп.за період червень 2013р. - березень 2014р., заявленої до стягнення на момент судового засідання, сторонами не надано.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, на які посилаються прокурор та позивачі в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 514431грн.03коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.
Таким чином, відповідач не мав підстав для ухилення від виконання обов'язку виконати зобов'язання з оплати суми боргу в розмірі 514431грн.03коп.
На підставі положень пункту 7.4.1 договору №1 від 17.06.2013р. за несвоєчасну оплату протягом спірного періоду вартості послуг, наданих зерновим складом, нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ простроченої суми за кожен день прострочення в сумі 60244грн.89коп.
Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку судом порушень не встановлено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених вимог Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державної акціонерної компанії «Хліб України» м. Київ в особі Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Павлоградський комбінат хлібопродуктів» м. Павлоград до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК УКРАГРО» с. Левенцівка про стягнення суми боргу в розмірі 514431грн.03коп. та пені в розмірі 60244грн.89коп.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державної акціонерної компанії «Хліб України» м. Київ в особі Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Павлоградський комбінат хлібопродуктів» м. Павлоград до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК УКРАГРО» с. Левенцівка про стягнення суми боргу в розмірі 514431грн.03коп. та пені в розмірі 60244грн.89коп. - задовольнити
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК УКРАГРО» с. Левенцівка (Ідентифікаційний код 37370550, місцезнаходження: 51241, Новомосковський район, с. Левенцівка, вул. Леніна, буд. 70) на користь Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Павлоградський комбінат хлібопродуктів» м. Павлоград (Ідентифікаційний код 00953757, місцезнаходження: 51402, м. Павлоград, вул. Заводська, буд. 1а) суму боргу в розмірі 514431грн.03коп. та пеню в розмірі 60244грн.89коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК УКРАГРО» с. Левенцівка (Ідентифікаційний код 37370550, місцезнаходження: 51241, Новомосковський район, с. Левенцівка, вул. Леніна, буд. 70) на користь Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, р/р 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, КБКД 22030001) суму судового збору в розмірі 11493грн.53коп.
Видати накази після набрання чинності рішенням.
В судовому засіданні від 23.09.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст підписаний 26.09.2014р.
Суддя Р.Г. Новікова
Судове рішення № 40636634, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 26.09.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/5656/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: