КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6806/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
У Х В А Л А
Іменем України
23 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, товариства з обмеженою відповідальністю «Українська медична група», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Українська медична група», ОСОБА_4, про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - Позивачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3) звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - Відповідач, ІДАБК) про: визнання неправомірною бездіяльності Відповідача щодо непроведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства України при встановленні повітропроводу на фасаді будинку АДРЕСА_1, в тому числі, достовірності даних, наведених у зареєстрованій декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 14311019694 від 22.07.2011 року; зобов'язання ІДАБК провести перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства України при встановленні повітропроводу на фасаді будинку АДРЕСА_1, у тому числі, достовірності даних, наведених у зареєстрованій декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 14311019694 від 22.07.2011 року з повідомленням Позивачів про місце, час і дату такої перевірки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2014 року залучено до участі у справі третю особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Українська медична група», (далі - ТОВ «Українська медична група», Третя особа-1).
Протокольною ухвалою від 10.06.2014 року судом першої інстанції залучено до участі у справі ОСОБА_4 у якості третьої особи (далі - Третя особа-2).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2014 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Відповідача щодо непроведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства при встановленні повітропроводу на фасаді будинку АДРЕСА_1, в тому числі, достовірності даних, наведених у зареєстрованій декларації від 22.07.2011 року та зобов'язано останнього провести таку перевірку. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач всупереч приписів чинного законодавства не провів перевірку дотримання Третьою особою-1 містобудівних норм, а обмежився лише перевіркою обставин реєстрації декларації.
Не погоджуючись із викладеним у постанові рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норма матеріального та процесуального права. Крім того, зауважує, що 08.01.2014 року посадовими особами ІДАБК здійснено виїзд на об'єкт перевірки, проте ознак виконання будівельних робіт не виявлено, а перевірка достовірності даних декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути здійснена лише протягом трьох місяців з дня її подання.
Вважаючи рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2014 року протиправним, Третя особа-1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти ухвалу, якою у задоволенні позовної заяви відмовити. При цьому звертає увагу на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. У скарзі зазначає, що об'єкт завершеного будівництва не відноситься до IV чи V категорії складності, а тому суд неправомірно керувався при прийнятті рішення постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553.
Позивачі, не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення від 14.07.2014 року в частині незадоволених позовних вимог та прийняти постанову, якою дані вимоги задовольнити. При цьому посилаються на неправильне застосування судом першої інстанції норма матеріального права.
Представник Позивачів в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, а постанову суду в частині незадоволених позовних вимог скасувати, прийнявши постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Третя особа-1, в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва скасувати та прийняти ухвалу, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої інстанції, Позивачі є власниками квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2, розташованих у будинку АДРЕСА_1.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Українська медична група» було проведено комплекс робіт, зокрема, встановлено повітропровід на фасаді зазначеного будинку (далі - повітропровід), у зв'язку з чим, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 06.11.2013 року звернулися до Відповідача із заявою про перевірку відповідності встановлення повітропроводу містобудівним нормам та про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Відповідач, листом від 25.11.2013 року № 7/26-75/2511/10 (а.с. 39) повідомив представника Позивачів про те, що згідно п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), перевірка достовірності даних декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути здійснена посадовими особами ІДАБК лише протягом трьох місяців з дати подання останньої. Крім того, Відповідач зазначив, що в останнього відсутні правові підстави для проведення перевірки достовірності даних декларації про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки станом на час надання даної відповіді Кабінетом Міністрів України не прийнято порядок скасування відповідної декларації у разі виявлення ІДАБК факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. Відповіді на прохання, висловлене у заяві від 06.11.2013 року щодо перевірки обставин законності встановлення Третьою особою-1 повітропроводу, ІДАБК надано не було.
Позивачі 10.12.2013 року, вважаючи відповідь Відповідача протиправною, звернулися до начальника ІДАБК Кучера С.М. із скаргою на дії його заступника. 10.02.2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було подано скаргу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України на дії Кучера С.М. щодо непроведення перевірки та документування (фіксування) фактів, наведених у зверненні від 06.11.2013 року.
У листі Відповідача від 07.03.2014 року № 7/26-24/0703/11 (а.с. 49) зазначено, що на підставі звернення Позивачів посадовими особами ІДАБК 08.01.2014 року здійснено виїзд на АДРЕСА_1, під час якого ознак виконання будівельних робіт не виявлено, будівельники та будівельна техніка відсутня, а тому підстави для скасування декларації від 22.07.2011 року відсутні.
На підставі встановлених вище обставин, а також за наслідками системного аналізу приписів ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. п. 1-11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність бездіяльності Відповідача щодо проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства України при встановленні повітропроводу, оскільки чинним законодавством закріплено відповідні повноваження ІДАБК проводити позапланові перевірки на підставі звернень фізичних осіб з метою виконання завдання щодо здійснення контролю за дотриманням суб'єктами будівництва норм містобудування.
З таким висновком суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на наступне.
Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні, спрямовані на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини, визначено Законом України «Про основи містобудування».
Згідно ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Таким органом є Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.
Положеннями ч. 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно пп. 1, 3 п. 2 Порядку № 553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до п. 7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Як вірно зауважено Відповідачем, об'єкт будівництва, що розташований по вул. Стрітенській, 4/13 у м. Києві було прийнято в експлуатацію 22.07.2011 року. З даних декларації № КВ14311019694 випливає, що роботи по фасаду медичного центру до прийняття останнього в експлуатацію полягали лише у фарбуванні (а.с. 167).
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неодноразово зверталися до ІДАБК із заявою та скаргами про проведення позапланової перевірки щодо встановлення повітропроводу на фасаді будинку та достовірності даних вищезазначеної декларації.
Отже, Позивачами було подано на адресу Відповідача звернення про порушення Третьою особою-1 вимог містобудівного законодавства у порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно п. 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції.
Приписами п. 8 Порядку № 553 закріплено, що за результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках.
Зі змісту наявних у матеріалах справи документів вбачається, що Відповідачем позапланова перевірка ТОВ «Українська медична група» не проводилася, акт за результатами проведення останньої не складався.
При цьому, колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги ІДАБК про те, що на виконання звернення від 06.11.2013 року посадовими особами останнього була проведена перевірка з виїздом на АДРЕСА_1, з огляду на наступне.
У згаданому зверненні порушувалось питання про перевірку дотримання ТОВ «Українська медична група», зокрема, норм містобудування щодо встановлення Третьою особою-1 повітропроводу та достовірності даних декларації про готовність об'єкта до експлуатації, тоді як Відповідачем було проведено огляд медичного центру та встановлено, що на об'єкті будівництва, який прийнятий в експлуатацію, ознак будівельних робіт не виявлено, а будівельники та будівельна техніка відсутні. Крім того, акт за результатами даної перевірки посадовими особами ІДАБК складено не було.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок Окружного адміністративного суду м. Києва про те, що Відповідачем у даному випадку не було проведено позапланової перевірки на підставі відповідного звернення фізичного осіб.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність бездіяльності Відповідача щодо відмови у проведення позапланової перевірки дотримання ТОВ «Українська медична група» вимог містобудівного законодавства щодо встановлення повітропроводу та достовірності даних декларації.
Поряд з цим, судова колегія критично оцінює доводи апеляційної скарги Третьої особи-1 про те, що до даних правовідносин не може застосовуватись Порядок № 553, оскільки положення останнього визначають процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, медичний центр відноситься до ІІІ категорії складності.
Згідно п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.
Таким чином, порядок введення в експлуатацію об'єктів І-ІІІ категорії складності є відмінним від IV і V та визначається обов'язком замовника будівництва подати відповідну декларацію, перевірка достовірності даних якої може бути здійснена на підставі п. 6 або 7 Порядку № 553.
Отже, Порядком № 553 регулюється: процедура перевірки ліцензійних умов провадження господарської діяльності у відношенні до об'єктів IV і V категорії складності; порядок здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів - у відношенні до об'єктів І-V категорії складності.
Аналогічна позиція викладена у рішенні Вищого адміністративного суду України від 27.03.2014 року у справі № К/800/23438/13.
Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи Відповідача щодо неможливості здійснення перевірки достовірності даних декларації, оскільки остання в силу п. 7 Порядку № 553 може бути проведена лише протягом трьох місяців з дня подання зазначеної декларації, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.
На виконання приписів вищезазначеної статті Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.10.2013 року № 918, якою внесено зміни до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 (далі - Порядок № 461), а тому твердження Відповідача про неможливість виконання останнім повноважень, закріплених положеннями ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», через відсутність відповідного порядку є безпідставними.
Виходячи з комплексного аналізу положень ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 28 Порядку № 461, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що зазначеними нормами закріплено повноваження Відповідача вносити зміни до декларації про готовність об'єкта до експлуатації у разі виявлення замовником чи посадовими особами ІДАБК недостовірних даних останньої. При цьому, повноваження Відповідача щодо внесення змін до декларації не обмежені будь-яким строком щодо моменту подання останньої до ІДАБК.
Поряд з цим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що приписами абз. 2 ч. 2 п. 7 Порядку № 553 закріплено лише одну з можливих підстав для проведення позапланової перевірки достовірності даних декларації про готовність об'єкта до експлуатації, тоді як у даному випадку Позивачі просили про проведення перевірки на підставі, визначеній положеннями абз. 6 ч. 2 п. 7 Порядку № 553.
Таким чином, беручи до уваги те, що Позивачі звернулися до Відповідача із проханням про проведення позапланової перевірки у зв'язку з порушенням ТОВ «Українська медична група» містобудівного законодавства, в тому числі положень ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність тверджень ІДАБК щодо відсутності законних підстав для проведення останньої.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції критично оцінює твердження Позивачів щодо неправомірності висновку Окружного адміністративного суду м. Києва про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо повідомлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дату, час та місце проведення перевірки, з огляду на наступне.
Приписи Закону України «Про звернення громадян» містять загальні норми, зокрема, щодо оскарження громадянами дій посадових осіб, державних і громадських органів, тоді як положеннями Порядку № 553 закріплено спеціальні норми щодо участі органів ІДАБК та інших суб'єктів у процедурі здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Так, положеннями Порядку № 553 не передбачено обов'язкової участі осіб, які зверталися до Відповідача із заявою про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства під час здійснення ІДАБК позапланової перевірки, а тому у даному випадку підстави для повідомлення осіб про дату, час та місце здійснення посадовими особами органів державної влади повноважень, передбачених чинним законодавством, відсутні.
Отже, Позивачі в силу приписів Закону України «Про звернення громадян» мають право бути присутніми при розгляді їх заяв чи скарг, а також бути повідомленими про результати розгляду останніх, що є відмінним від повідомлення державними органами конкретних фізичних осіб про дату, час та місце проведення перевірки.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, товариства з обмеженою відповідальністю «Українська медична група», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Українська медична група», ОСОБА_4, про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
Судове рішення № 40634984, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/6806/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: