Постанова № 40634873, 10.09.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

10 вересня 2014 року Справа № 814/2094/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області, вул. Леніна, 100,Братське,Братський район, Миколаївська область,55400 доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Братському районі Миколаївської області, вул. Шевченка, 25/2,Братське,Братський район, Миколаївська область,55400 простягнення витрат на виплату пенсій в сумі 594,90 грн., В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області (далі-позивач) звернулось до суду з позовом про зобов'язання відповідача відшкодувати витрати по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на території країн СНД, в сумі 594,90 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем не прийнято до відшкодування витрати по особовій справі ОСОБА_1, якому виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво якому заподіяно на території країн СНД в період з лютого 2014 року по червень 2014 року.

Представники сторін надали суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

У відповідності до ст.2 Міжнародної Угоди, підписаної 09.09.1994 року державами колишнього Союзу РСР, країнами СНД - відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті, проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року - держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав учасниць Угоди.

У відповідності до ст.5 цієї Угоди - вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. Статтею 3 Угоди передбачено, що усі витрати пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

У відповідності до ч.2 ст.2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" - особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

За період з лютого 2014 року по червень 2014 року включно пенсійним органом виплачено пенсію ОСОБА_1 - громадянину держави-учасника СНД, який отримав каліцтво в державі СНД та переїхав на постійне місце проживання в Україну, у розмірі 594,90 грн., проте відповідачем не прийнято дану суму до заліку та не відшкодовано позивачу.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що оскільки вищевказаними нормами законодавства дійсно передбачено обов'язок відповідача по відшкодуванню вказаних витрат на виплату - то це є підставою для задоволення позову.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 року справа № 2а-6293/12/1470.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у справі відсутні, оскільки на підставі ст. 5 п. 18 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від його сплати.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Братському районі Миколаївської області відшкодувати витрати по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на території країн СНД за період з лютого 2014 року по червень 2014 року, у сумі 594,90 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є. В. Марич