Ухвала суду № 40632829, 23.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16712/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

23 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Трігліф» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року у справі за позовом Управління культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трігліф» про стягнення суми фінансових санкцій в розмірі 170 000 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2013 року Управління культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трігліф» в якому просило стягнути з відповідача фінансові санкції в розмірі 170 000 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трігліф» на користь Управління культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) фінансові санкції в розмірі 170 000 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 лютого 2012 року Головним управлінням охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) було винесено Постанову № 02-12 про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, якою на ТОВ «Тригліф» на підставі ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та п. 16 охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини за адресою: вул. Басейна/Крутий узвіз 1/2 від 31.10.2005 року № 1194 було накладено фінансові санкції на загальну суму 187 000, 00 грн. з них:

- «за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами» - у розмірі десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (170 тис. грн.);

- «за ухилення власника пам'ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам'ятки» - у розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 тис. грн.).

ТОВ «Трігліф» оскаржено вказану постанову до Окружного адміністративного суду м. Києва, за результатами розгляду якої 18 грудня 2012 року прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління охорони культурної спадщини «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини» № 02-12 від 01 лютого 2012 року в частині накладання на ТОВ «Тригліф» фінансової санкції за ухилення власника пам'ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам'ятки - у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 тис. грн.).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року вказана постанова суду залишена без змін.

Враховуючи, що постанова Управління культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 лютого 2012 року в частині застосування до ТОВ «Трігліф» штрафних санкцій у розмірі 170 000, 00 грн. за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, є чинною та не скасована, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08 червня 2000 року № 1805-III.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність. Зона охорони пам'яток - встановлювані навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 1805-III, до спеціально уповноважених органів культурної спадщини належать, зокрема, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Частиною 6 ст. 3 Закону № 1805-III передбачено, що рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Згідно ст. 44 Закону № 1805-III, відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт фінансові санкції.

Рішення органу охорони культурної спадщини про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено до суду.

Порядок застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини визначено ст. 45 Закону № 1805-III, якою передбачено, що фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються зокрема, керівником органу охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, керівником органу охорони культурної спадщини місцевого самоврядування після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.

Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постанова позивача від 01 лютого 2012 року № 02-12, якою до відповідача було застосовано штрафні санкції у розмірі 187 000, 00 грн. за результатами оскарження у судовому порядку в частині 170 000, 00 грн. залишено без змін.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, відповідач в силу Закону за недодержання ним вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбаченні охоронними договорами підлягає відповідальності у вигляді штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів громадян, що дорівнює 170 000, 00 грн.

Оскільки, відповідачем не надано доказів сплати вказаної вище суми фінансових санкцій, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трігліф» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 26.09.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.