Рішення № 40632635, 11.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10369/14 11.09.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп" про стягнення 31 766,35 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Філь А.І. (дов. № 07/2014 від 27.05.2014 року)від відповідача Данілова Т.О. (дов. № від 17.10.2013 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11 вересня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКС" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 31766,35 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 року порушено провадження у справі № 910/10369/14, розгляд справи призначено на 26.06.2014 року.

20.06.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

25.06.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 26.06.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.06.2014 року не виконав.

У судовому засіданні 26.06.2014 року представник позивача щодо вирішення поданого клопотання про відкладення розгляду справи, поклався на розсуд суду.

Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2014 року розгляд справи було відкладено на 10.07.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача, поданим клопотанням та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 року справу № 910/10369/14 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/10369/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 05.08.2014 року

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року справу № 910/10369/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/10369/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 року.

05.08.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 05.08.2014 року справу № 910/10369/14 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2014 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/10369/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 11.09.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 11.08.2014 року справу № 910/10369/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його поверненням з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/10369/14 до свого провадження.

У судовому засіданні 11.09.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.09.2014 року надав письмові пояснення по справі, в яких заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКС" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп" (замовник) було укладено договір № 2038 (надалі по тексту - Договір), за умовами якого виконавець надає, а замовник приймає та оплачує послуги по розміщенню рекламно-інформаційного матеріалу на світловому вуличному комунікаційно-інформаційному покажчику (далі - покажчик).

Згідно з пунктом 2.4. Договору мінімальний термін розміщення рекламно-інформаційного матеріалу становить один рік. Факт розміщення рекламно - інформаційного матеріалу засвідчується уповноваженими представниками сторін шляхом підписання акту приймання - передачі виконаних робіт. Замовник зобов'язаний підписати акт протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту його отримання, або направити виконавцю мотивовану відмову протягом цього ж строку. Не підписання замовником акту протягом визначеного строку без мотивованих причин відмови є визнання замовником належного розміщення покажчика виконавцем з дати, зазначеної в акті. Місце встановлення покажчика з рекламно-інформаційним матеріалом , вид і номер опори, тип покажчика, вартість послуг з розміщення інформації на покажчику, термін розміщення та інша необхідна інформація погоджуються сторонам в додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що вартість послуг за цим Договором визначається виконавцем окремо в кожному випадку розміщення рекламно-інформаційного матеріалу, в залежності від виду опори, типу покажчика, місця його встановлення, строку, за який внесено попередню оплату, - відповідно до прейскуранта виконавця. Форма оплати - безготівкова. Оплата здійснюється на умовах попередньої оплати згідно з рахунком виконавця. Мінімальний строк попередньої оплати залежить від обраного замовником типу оплати і становить три місяці (поквартальний тип оплати) або один рік (разовий тип оплати). Оплата за наступні періоди здійснюється на умовах попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує звітному періоду. Оплата за перший неповний календарний місяць здійснюється пропорційно кількості днів, що залишились до кінця місяця.

03.12.2012 року між сторонами було укладено Додаток № 4-2 до Договору, за умовами якого виконавець розміщує рекламно-інформаційний матеріал замовника, на термін з 27.02.2012 року о 27.12.2013 року. Вартість послуг з розміщення рекламно-інформаційного матеріалу замовника на покажчику протягом 1-го кварталу складає 10 260,00 грн. Оплата послуг виконавця за 4,5.6 місяці, за 7,8,9 місяці, за 10,11,12 місяці розміщення здійснюється трьома платежами по 3 420,00 грн. на протязі трьох банківських днів з моменту одержання рахунку виконавця, але в будь-якому разі до початку кварталу, за яким здійснюється оплата. Загальна вартість послуг з розміщення рекламно - інформаційного матеріалу замовника на покажчику протягом терміну розміщення складає 20 520,00 грн.

03.12.2012 року між сторонами було укладено Додаток № 7-2 до Договору, за умовами якого виконавець розміщує рекламно-інформаційний матеріал замовника, на термін з 27.12.2012 року о 23.12.2013 року. Вартість послуг з розміщення рекламно-інформаційного матеріалу замовника на покажчику протягом 1-го кварталу складає 15 390,00 грн. Оплата послуг виконавця за 4,5.6 місяці, за 7,8,9 місяці, за 10,11,12 місяці розміщення здійснюється трьома платежами по 5 130,00 грн. на протязі трьох банківських днів з моменту одержання рахунку виконавця, але в будь-якому разі до початку кварталу, за яким здійснюється оплата. Загальна вартість послуг з розміщення рекламно - інформаційного матеріалу замовника на покажчику протягом терміну розміщення складає 30 780,00 грн.

03.12.2012 року між сторонами було укладено Додаток № 8-2 до Договору, за умовами якого виконавець розміщує рекламно-інформаційний матеріал замовника, на термін з 23.12.2012 року о 23.12.2013 року. Вартість послуг з розміщення рекламно-інформаційного матеріалу замовника на покажчику протягом 1-го кварталу складає 15 390,00 грн. Оплата послуг виконавця за 4,5.6 місяці, за 7,8,9 місяці, за 10,11,12 місяці розміщення здійснюється трьома платежами по 5 130,00 грн. на протязі трьох банківських днів з моменту одержання рахунку виконавця, але в будь-якому разі до початку кварталу, за яким здійснюється оплата. Загальна вартість послуг з розміщення рекламно- інформаційного матеріалу замовника на покажчику протягом терміну розміщення складає 30 780,00 грн.

За твердженням позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКС" надало послуги відповідачу на загальну суму 27 360,00 грн. та направлено на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату вказаних послух з розміщення рекламно-інформаційного матеріалу останнього.

Окрім того, у відповідності до умов Договору, позивачем разом з супровідними листами було направлено також акти здачі - прийняття робіт для підписання уповноваженою особою та проставлення печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп", проте, до матеріалів справи додано лише акт № ОУ-0001750 на суму 10 260,00 грн. та акт № ОУ-0001777 на суму 3 420,00 грн., які підписані відповідачем та скріплені печаткою останнього.

Окрім того, 30.12.2013 року позивач направив на адресу відповідача супровідний лист та акти здачі - прийняття послуг № ОУ-0002349 від 23.12.2013 року на суму 10 260,00 грн.. та № ОУ-0002380 на суму 3 420,00 грн.

Проте, відповідач вищевказані акти здачі - прийняття послуг не підписав, вмотивованої відповіді щодо причин не підписання та зауважень щодо наданих позивачем послуг не надав.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 27 360,00 грн. заборгованості, 1 745,55 грн. пені, 636,16 грн. три проценти річних, 2 024,64 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що акти здачі - прийняття послуг № ОУ-0002349 від 23.12.2013 року на суму 10 260,00 грн.. та № ОУ-0002380 на суму 3 420,00 грн. не містять вказані в Законі України "про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язкові реквізити, а саме: підпис уповноваженої особи та відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп", відтак, не можуть вважатись належними доказами у розумінні статті 4 Господарського процесуального кодексу України.

Також, відповідач заперечує проти позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп" пені, нарахованої з 23 та 27 червня 2013 року, вказуючи на помилковість періоду нарахування.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2038, за умовами якого позивач надає, а відповідач приймає та оплачує послуги по розміщенню рекламно-інформаційного матеріалу на світловому вуличному комунікаційно-інформаційному покажчику.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.4. Договору сторони погодили, що мінімальний термін розміщення рекламно-інформаційного матеріалу становить один рік. Факт розміщення рекламно - інформаціоного матеріалу засвідчується уповноваженими представниками сторін шляхом підписання акту приймання - передачі виконаних робіт. Замовник зобов'язаний підписати акт протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту його отримання, або направити виконавцю мотивовану відмову протягом цього ж строку. Не підписання замовником акту протягом визначеного строку без мотивованих причин відмови є визнання замовником належного розміщення покажчика виконавцем з дати, зазначеної в акті. Місце встановлення покажчика з рекламно-інформаційним матеріалом , вид і номер опори, тип покажчика, вартість послуг з розміщення інформації на покажчику, термін розміщення та інша необхідна інформація погоджуються сторонам в додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.

На виконання умов пункту 2.4. Договору позивач разом із супровідними листами за вих. 134/09-13 від 27.09.2013 року та 175/12-13 від 27.12.2013 року (належним чином засвідчені копії листів поштових чеків та повідомлень про вручення поштових відправлень) містяться в матеріалах справи) направив на адресу відповідача наступні акти здачі - приймання послуг № ОУ-0001750 на суму 10 260,00 грн. № ОУ-0001777 на суму 3 420,00 грн., № ОУ-0002349 від 23.12.2013 року на суму 10 260,00 грн.. та № ОУ-0002380 на суму 3 420,00 грн.

Відповідач підписав та скріпив печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп" лише акти здачі - приймання послуг № ОУ-0001750 на суму 10 260,00 грн. № ОУ-0001777 на суму 3 420,00 грн.

Водночас, в матеріалах справи відсутня будь-яка вмотивована відмова відповідача від підписання вищевказаних актів.

Відповідач не подав жодних доказів того, що ним було заявлено про недоліки у наданих позивачем послугах, обґрунтованих доказів неякісного чи не в повному обсязі виконання вказаних послуг, доказів в обґрунтування відмови від підписання актів здачі - прийняття надаваних послуг.

Відсутність своєчасно висловлених зауважень до наданих послуг свідчить про прийняття послуг та, відповідно, виникнення у відповідача обов'язку щодо їх оплати.

Відтак, за висновками суду вищевказані акти є належним та допустимим доказом по справі, а тому відповідач повинен був діяти відповідно до умов Договору та норм чинного законодавства.

Окрім того, відповідач у відзиві на позов не заперечив проти факту отримання послуг відображених позивачем в актах здачі - прийняття наданих послуг, як і не порушував питання організації здачі та прийняття послуг і не висував будь-яких заперечень щодо їх якості (недоліків). Сукупність даних обставин, а також факт складання та підписання вищевказаних актів позивачем дає підстави критично оцінювати (нічим не підтверджені) доводи відповідача, наведені в обґрунтування заперечення позову.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати наданих позивачем послуг, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 27 360,00 грн. заборгованості.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 745,55 грн. пені, нарахованої за загальний період з 27.06.2013 року по 19.05.2014 року та 636,16 грн. три проценти річних, 2 024,64 грн. інфляційних нарахувань (за період з 27.06.2013 року по 19.05.2014 року).

Відповідно до пункту 4.1. Договору сторони погодили, що вартість послуг за цим Договором визначається виконавцем окремо в кожному випадку розміщення рекламно-інформаційного матеріалу, в залежності від виду опори, типу покажчика, місця його встановлення, строку, за який внесено попередню оплату, - відповідно до прейскуранта виконавця. Форма оплати - безготівкова. Оплата здійснюється на умовах попередньої оплати згідно з рахунком виконавця. Мінімальний строк попередньої оплати залежить від обраного замовником типу оплати і становить три місяці (поквартальний тип оплати) або один рік (разовий тип оплати). Оплата за наступні періоди здійснюється на умовах попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує звітному періоду. Оплата за перший неповний календарний місяць здійснюється пропорційно кількості днів, що залишились до кінця місяця.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Згідно з пунктом 5.2 Договору у випадку прострочення платежів за цим Договором замовник сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з пунктом 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем при здійсненні нарахування пені не вірно визначено початкову дату прострочення зобов'язання та не враховано умови викладені у пункті 4.1. Договору та додатків до нього, окрім того, позивачем не враховано обмеження нарахування пені шестимісячним строком як це передбачено частиною 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, умовами Договору сторони не погодили можливість його збільшення.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що період прострочення відповідачем своїх зобов'язань за Договором слід рахувати наступним чином:

- згідно з додатком № 4-2 від 03.12.2012 року за прострочення платежів у сумі 3 420,00 грн. за період з 01.07.2013 року по 01.01.2014 року та за період з 01.10.2013 року по 01.04.2014 року відповідно;

- згідно з додатком № 7-2 від 03.12.2012 року за прострочення платежів у сумі 5 130,00 грн. за період з 01.07.2013 року по 01.01.2014 року та за період з 01.10.2013 року по 01.04.2014 року відповідно;

- згідно з додатком № 8-2 від 03.12.2012 року за прострочення платежів у сумі 5 130,00 грн. за період з 01.07.2013 року по 01.01.2014 року та за період з 01.10.2013 року по 01.04.2014 року відповідно;

Згідно розрахунку суду загальний розмір пені, що підлягає до стягненню з відповідача становить 2 043,56 грн., але враховуючи те, що позивачем у позові заявлено до стягнення з відповідача 1 745,55 грн. пені, суд не виходячи за межі позовних вимог, вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 1 745,55 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, приймаючи до уваги початкову дату прострочення зобов'язання відповідачем, яка вказана судом при нарахуванні пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УКС" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп" трьох процентів річних, на загальну суму 636,16 грн., нарахованих за період з 01.07.2013 року по 19.05.2014 року.

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, приймаючи до уваги початкову дату прострочення зобов'язання відповідачем, яка вказана судом при нарахуванні пені, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКС" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп" інфляційних нарахувань, на загальну суму 2 024,64 грн., нарахованих за період з 01.07.2013 року по 19.05.2014 року, є обґрунтованими.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКС" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 12 А, код ЄДРПОУ 36592399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКС" (03115, м. Київ. вул. Феодори Пушиної, 13, код ЄДРПОУ 33747635) 27 360 (двадцять сім тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 1 745 (одну тисячу сімсот сорок п'ять) грн. 55 коп. пені, 636 (шістсот тридцять шість) грн. 16 коп. три проценти річних, 2 024 (дві тисячі двадцять чотири) грн. 64 коп. інфляційних нарахувань, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.09.2014 року

Суддя С.В. Стасюк