Ухвала суду № 40632448, 16.07.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"16" липня 2014 р.Справа № 5023/8587/11

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Ємельянова О.О.

судді: Добреля Н.С. , Шатерніков М.І.

при секретарі Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши матеріали заяви вх. № 20609 від 19.06.2014 року приватного підприємства "АЗЧ Постач" про відновлення строку на пред'явлення до виконання наказів господарського суду Харківської області від 30.04.2013 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ""Паливні системи", м. Санкт-Петербург до Приватного підприємства "АЗЧ Постач", м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійний позовних вимог на предмет позову - Харківська обласна митниця, м. Харків про та за зустрічним позовом до про захист інтелектуальної власності Приватного підприємства "АЗЧ Постач", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійний позовних вимог на предмет позову - Харківська обласна митниця, м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю ""Паливні системи", м. Санкт-Петербург та Держаної служби інтелектуальної власності України, м. Київ (другий відповідач) визнання недійсним патенту та зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

від заявника (відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом-стягувач): не з'явився;

від боржника-відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.04.2013 року у справі № 5023/8587/11 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Паливні системи" до приватного підприємства "АЗЧ ПОСТАЧ" відмовлено повністю. Зустрічний позов приватного підприємства "АЗЧ ПОСТАЧ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Паливні системи" - задоволено повністю. Зустрічний позов приватного підприємства "АЗЧ ПОСТАЧ" до Держаної служби інтелектуальної власності України - задоволено повністю. Визнано патент на промисловий зразок "Бензонасос" (5 варіантів) № 22057, зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 11 липня 2011 року недійсним повністю. Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України повідомити в своєму офіційному бюлетені про визнання патенту на промисловий зразок "Бензонасос" (5 варіантів) № 22057, зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 11 липня 2011 року недійним. Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України виключити запис про реєстрацію патенту на промисловий зразок "Бензонасос" (5 варіантів) № 22057, зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 11 липня 2011 року. Визнано патент на промисловий зразок "Бензонасос" (5 варіантів) № 22058, зареєстрованим в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 11 липня 2011 року недійсним повністю. Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України повідомити в своєму офіційному бюлетені про визнання патенту на промисловий зразок "Бензонасос" (5 варіантів) № 22058, зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 11 липня 2011 року недійним. Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України виключити запис про реєстрацію патенту на промисловий зразок "Бензонасос" (5 варіантів) № 22058, зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 11 липня 2011 року. Визнано патент на промисловий зразок "Бензонасос" (3 варіанта) № 22107, зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 25 липня 2011 року недійсним повністю. Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України повідомити в своєму офіційному бюлетені про визнання патенту на промисловий зразок "Бензонасос" (3 варіанта) №22107, зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 25 липня 2011 року недійним. Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України виключити запис про реєстрацію патенту на промисловий зразок "Бензонасос" (5 варіантів) № 22107, зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 25 липня 2011 року. Стягнуто солідарно з ТОВ "Паливні системи" та Державної служби інтелектуальної власності України на користь Приватного підприємства "АЗЧ Постач" 8865,00 грн. судового збору за подання зустрічної позовної заяви.

На виконання рішення суду 30.04.2013 року, видані відповідні накази.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Паливні системи" задоволено частково. Апеляційну скаргу Держаної служби інтелектуальної власності України задоволено частково. Матеріали справи повернуто до господарського суду Харківської області для виконання вимог частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України щодо направлення справи за встановленою підсудністю до господарського суду м. Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2013 року касаційну скаргу Приватного підприємства "АЗЧ Постач" задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 року у справі № 5023/8587/11 скасовано. Справу направлено до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2013 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Паливні системи" (Общества с ограниченной ответственостью "Топливные системы") залишено без задоволення. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 року у справі № 5023/8587/11 залишено без змін.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2013 року у справі 5023/8587/11 залишено без змін, а апеляційну скаргу першого відповідача за зустрічним позовом та апеляційну скаргу другого відповідача за зустрічним позовом залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2014 року рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року у справі № 5023/8587/11 залишено без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Паливні системи" (общество с ограниченной ответственностью "Топливные системы) - без задоволення.

19.06.2014 року відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом приватне підприємство "АЗЧ Постач" через канцелярію суду надав заяву вх. № 20609 від 19.06.2014 року про відновлення строку на пред'явлення до виконання наказів господарського суду Харківської області від 30.04.2013 року.

Розпорядженням господарського суду Харківської області № 794 від 19.06.2014 року заяву у справі № 5023/8587/11 у зв'язку із відсутністю повноважень судді Погорелової О.В. передано на повторний автоматичний розподіл та призначено до розгляду судді Ємельяновій О.О.

Розпорядженням господарського суду Харківської області № 800 від 23.06.2014 року заяву у справі № 5023/8587/11 призначено до колегіального розгляду у складі суддів: Ємельянова О.О., Добреля Н.С., Шатерніков М.І.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.06.2014 року, заяву заяву вх. № 20609 від 19.06.2014 року приватного підприємства "АЗЧ Постач" про відновлення строку на пред'явлення до виконання наказів господарського суду Харківської області від 30.04.2013 року прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.07.2014 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви відкладався з 01.07.2014 року на 16.07.2014 року у зв'язку із неявкою представників та ненаданням витребуваних ухвалою суду документів.

Представник заявника (стягувача) у судове засіданні не з'явився, але 16.07.2014 року через канцелярію суду надав письмові пояснення стосовно наданої заяви, у яких зазначає, що рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2013 року у справі " 5023/8587/11 набрало законної сили лише 18.11.2013 року після розгляду апеляційної скарги Харківським апеляційним господарським судом та зазначає що фактичний розгляд справи закінчився 25.03.2014 року після винесення постанови Вищим господарським судом України, якою було залишено у силі рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року.

Представник боржника(відповідача) у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та заяви, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.04.2013 року у справі № 5023/8587/11 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Паливні системи" до приватного підприємства "АЗЧ ПОСТАЧ" відмовлено повністю. Зустрічний позов приватного підприємства "АЗЧ ПОСТАЧ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Паливні системи" - задоволено повністю. Зустрічний позов приватного підприємства "АЗЧ ПОСТАЧ" до Держаної служби інтелектуальної власності України - задоволено повністю.

На виконання рішення суду 30.04.2013 року, видані відповідні накази. Строк пред'явлення наказів до виконання у кредитні установи (державному виконавцю) зазначено до 01.05.2014 року.

30.04.2014 року приватним підприємством "АЗЧ Постач" цінним листом із описом вкладення було направлено до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського району м. Києва (за місцем знаходженням відповідача - Держаної служби інтелектуальної власності України) оригінали наказів на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області у справі 5023/8587/11 (6-й том, а.с. 121).

22.05.2014 року приватним підприємством "АЗЧ Постач" було отримано лист від Відділу державної виконавчої служби Солом'янського району м. Києва із постановами про відмову у відкритті виконавчих проваджень із зазначенням причин передбачених пунктом 4 частиною 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", - пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Приватне підприємство "АЗЧ Постач" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою вх. № 20609 від 19.06.2014 року про відновлення строку на пред'явлення наказів господарського суду Харківської області від 30.04.2013 року до виконання.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказів до виконання заявник (стягувач) зазначає, що фактично розгляд справи закінчився лише у березні 2014 року коли було прийнято Постанову Вищого господарського суду України, якою залишено в силі рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року у справі № 5023/8587/11.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Частина 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлює право господарського суду відновити пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання. Відновлення пропущеного процесуального строку передбачено також і статтею 53 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, на відміну статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у випадку пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання стаття 119 Господарського процесуального кодексу України не передбачає можливості відновлення строку за ініціативою господарського суду.

Пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Відновлення процесуального строку означає лише, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений. Тобто відновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується. Питання про відновлення строку може бути порушено лише після закінчення процесуального строку.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відновлення процесуального строку являє собою визнання судовим органом (суддею) дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

Суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Відновлення процесуального строку означає лише, що суд надає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущено. Тобто відновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується.

Вищий господарський суд України у пункті 1 інформаційного листа від 15 березня 2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання, чи достатньо для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання про це або наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена, відповів так. Згідно із частиною 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

У пункті 8 Інформаційного листа від 06 серпня 2008 року № 01-8/471 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)" Вищий господарський суд вказав наступне: у застосуванні частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд повинен у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Відповідно до частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законодавством строку поважною і відновити пропущений строк. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Стаття 119 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається стягувач при зверненні із заявою, що розглядається судом, вказує саме на те, що лише у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Як вбачається із матеріалів справи та заяви, накази від 30.04.2013 року були дійсними до пред'явлення державному виконавцю протягом року, тобто до 01.05.2014 року.

Посилання заявника, щодо поважності непред'явлення наказів у належний строк із посиланням на пункт 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суд України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17 жовтня 2012 року, якщо на судове рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили і на виконання якого видано наказ (частина третя статті 85 і стаття 116 Господарського процесуального кодексу України), подано апеляційну скаргу після закінчення встановленого частиною першою статті 93 Господарського процесуального кодексу України строку, і суд апеляційної інстанції відновить цей строк та прийме скаргу до провадження, то копія відповідної ухвали повинна бути надіслана органу Державної виконавчої служби, якою зазначений наказ прийнято до виконання. Такий наказ відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" повертається до суду, який його видав та те що заявнику було "зрозумілим" що відповідне рішення та постанови будуть оскаржуватись не приймається колегією суддів як обгрунтування наданої заяви виходячи із наступного.

Постанова вступає в силу з дня її прийняття у відповідності до статті 105 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно рішення та постанова вступило у законну силу після розгляду Харківським апеляційним господарським судам апеляційної скарги - 18.11.2013 року року.

За приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження.

Частиною 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті , встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку , встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

На підтвердження своєї позиції заявник зазначає, що розгляд справи фактично закінчився 25.03.2014 року, коли було прийнято постанову Вищого господарського суду України.

Відповідні твердження заявника є необгрунтованими та безпідстаними у зв'язку із невідповідністю вищезазначеним положенням чинного законодавства.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегією суддів неодноразово витребовувались докази у підтвердження поважності причин пропуску строку пред'явлення наказів до виконання, письмові пояснення щодо пред'явлення до виконання або не пред'явлення наказів за період з 30.04.2013 року по 30.04.2014 року але жоних доказів у підтвердження поважності причин пропуску заявник суду так і не надав.

Як вбачається із матеріалів справи № 5023/8587/11, накази від 30.04.2013 року були дійсними до пред'явлення державному виконавцю протягом року, тобто до 01.05.2014 року, а рішення вступило у законну силу після розгляду Харківським апеляційним господарським судам апеляційної скарги - 18.11.2013 року року. Тому колегія суддів приходить до висновку що у заявника (стягувача-позивача) було досить достатньо часу для пред'явлення вищевказаних наказів до виконання.

Також колегія суддів зазначає, стягувачем протягом року не вчинило жодної дії, направленої на пред'явлення вищевказаних наказів до відділу державної виконавчої служби, а отже, і для виконання рішення у справі №5023/8587/11, а причиною пропуску строку для пред'явлення наказів до виконання є помилковисть тверджень заявника у трактуванні норм чинного законодавства.

У статті 68 Конституції України зазначено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Тому колегія суддів дійшла до обгрунтованого висновку щодо відсутністі поважності причини пропуску заявником (стягувачем-позивачем) строку для пред'явлення наказів від 30.04.2013 року у справі № 5023/8587/11 до виконання.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає що стягувачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку для пред'явлення наказів до виконання, у зв'язку із чим, заява приватного підприємства "АЗЧ Постач" не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 33, 43, 86, 119 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви приватного підприємства "АЗЧ Постач" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказів від 30.04.2013 року у справі №5023/8587/11 до виконання - відмовити.

Головуючий суддя Суддя Суддя О.О. Ємельянова Н.С. Добреля М.І. Шатерніков