Рішення № 40632229, 24.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13887/14 24.09.14

За позовом Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ВСК»

про стягнення 145 508,85 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача Ларченко К.В. - представник за довіреністю від 31.01.14

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 24.09.2014, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ВСК» про стягнення 145 508,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.11.2013 між сторонами та Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією було укладено договір № 14016 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду, на підставі якого відповідачу в строкове платне користування було передано нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, просперт Мінський, 4. За доводами позивача, відповідачем неналежно виконувались зобов'язання щодо вчасності та повноти сплати орендних платежів, в результаті чого у відповідача утворилася заборгованість в період з 20.12.2013 по 01.07.2014 у розмірі 128 970,26 грн з урахуванням пені. Крім того, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем просить суд стягнути з відповідача також 3 % річних у розмірі 2 046,46 грн. та інфляційних збитків у розмірі 14 492,12 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.07.2014 порушено провадження у справі № 910/13887/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 06.08.2014.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.08.2014 продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 17.09.2014.

02.09.2014 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням уповноваженого представника у відпустці. На виконання вимог ухвали суду відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, що долучений до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 17.09.2014, з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги, надав пояснення по суті спору та заперечував проти відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 17.09.2014 розгляд справи відкладено на 24.09.2014.

У судове засідання 24.09.2014 з'явився представник позивача та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

12 листопада 20113 року між Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією (надалі - орендодавець), Комунальним підприємством «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м.Києві (надалі - позивач, підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ВСК» (надалі - відповідач, орендар) було укладено договір № 14016 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець на підставі протоколу постійної комісії міської ради з питань власності від 22.10.2013 р. № 162 та розпорядження Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 12.11.2013 р. № 572 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт, яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Мінський, буд. 4, для розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих товарів підакцизної групи - 143,10 кв.м. та розміщення торгівельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів - 55,70 кв.м.

У п. 2.1. договору сторони визначили, що об'єктом оренди є нежитлове приміщення, загальною площею 198,80 кв.м., згідно з викопіюванням поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

За користуванням об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі методики розрахунку орендної плати за користуванням майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22 вересня 2011 року № 34/6250, та на дату підписання договору, згідно розрахунку орендної плат, є невід'ємною частиною цього договору, без ПДВ ставновить136,45 грн за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 27 125,88 грн (п. 3.1. договору).

Згідно з п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4. договору).

У п. 3.5. договору сторони визначили, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства (позивача), за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управляння (балансоутримувача) Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі майна. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцю.

Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно з п. 4.1. договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Ат приймання-передачі об'єкта оренди підписується орендодавцем, орендарем та підприємством.

У п. 9.1. договору зазначено, що цей договір укладений з моменту підписання його сторонами і діє з 12 листопада 2013 року до 11 листопада 2016 року.

На виконання умов договору 12.11.2013 року орендодавцем, позивачем та відповідачем було підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі нежитлового приміщення, його технічного стану та характеристика приміщень (будинку).

01 квітня 2014 року сторонами уклало зміни до договору, а саме: визначили у п.1.1. договору слова «розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих товарів підакцизної групи - 143,10 кв.м. та розміщення торгівельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів - 55,70 кв.м.» замінити на і цифри «розміщення торгівельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів - 34,90 кв.м. та приміщення приватного закладу охорони здоров'я -163,90 кв.м.».

Також, внесено зміни до п. 3.1. договору, яким визначили розмір орендної плати у розмірі 17 829,34 грн.

За доводами позивача, відповідачем неналежним чином виконуюся зобов'язання щодо повноти та вчасності сплати орендних платежів. Так, зокрема позивачем було надано відповідача послуг з оренди приміщення на суму 225 498,70 грн за період листопад 2013 р. - червень 2014 р., які оплачені відповідачем частково у розмірі 100 063,78 грн. А відтак, у відповідача існує заборгованість перед позивачем за договором у розмірі 125 434,92 грн. (225 498,70 грн - 100 063,78 грн). За неналежне виконання умов договору позивачем також нарахована пеня у розмірі 3 535,34 грн, 3 % річних у розмірі 2 046,46 грн. та інфляційні збитки розмірі 14 492,12 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав умови договору належним чином, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди від 12.11.2013 р., платіжними вимогами-дорученнями, які виставлялися на сплату орендної плати, та актами прийому-здачі виконаних робіт (від 29.11.2013 р. послуги оренди за листопад 2013 р. на суму 27 779,09 грн; від 31.12.2013 р. послуги оренди за грудень 2013 р. на суму 32 616,16 грн; від 31.01.2014 р. послуги оренди за січень 2014 р. на суму 32 779,24 грн; від 28.02.2014 р. послуги оренди за лютий 2014 р. на суму 32 844,79 грн; від 31.03.2014 р. послуги оренди за березень 2014 р. на суму 33 041,86 грн; від 30.04.2014 р. послуги оренди за квітень 2014 р. на суму 33 768,78 грн; від 31.05.2014 р. послуги оренди за травень 2014 р. на суму 9 727,68 грн та від 30.06.3014 р. послуги оренди за червень 2014 р. на суму 22 941,10 грн) та надав відповідачу послуги з оренди на загальну суму 225 498,70 грн за період листопад 2013 р. - червень 2014 р.

В свою чергу, відповідач в порушення умов договору оренди не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати орендних платежів, в зв'язку з чим у останнього існує заборгованість перед позивачем за період з листопада 2013 р. по червень 2014 р. в розмірі 125 434,92 грн.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 3.6., 4.2. договору оренди відповідачем було прострочено строк виконання грошових зобов'язань по сплаті орендних платежів.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду 09 липня 2014 року з даною позовною заявою й відповідно просить стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла в тому числі і за червень 2014 року (в сумі 22 941,10 грн). Проте, враховуючи, приписи п. 3.6. договору, згідно якого орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця, судом встановлено, що на момент подачі позову до суду право позивача в цій частині не було порушено, оскільки орендну плату за червень 2014 р. відповідач вправі був оплатити до 20 липня 2014 р.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи відповідачем платіжним дорученням № 286 від 07.07.2014 р. було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн із призначенням платежу «оплата за оренду нежитлового приміщення за червень 2014 року згідно договору № 14016».

З огляду на наведене вище, вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості за договором оренди підлягають частковому задоволенню у розмірі 102 493,82 грн. (125 434,92 грн - 22 941,10 грн), в частині 22 941,10 грн слід відмовити.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 535,34 грн.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача щодо оплати орендних платежів, вимоги позивача про нарахування пені визнаються судом обґрунтованими.

Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що розмір пені становить суму більшу, ніж заявлено позивачем. Оскільки, з урахуванням норм п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суду не надано право виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, то до стягнення підлягає сума у розмірі, заявлена позивачем пеня в сумі 3 535,34 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача на його користь 3 % річних у розмірі 2 046,46 грн. та інфляційні збитки розмірі 14 492,12 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Судом здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням обставин встановлених судом, щодо ненастання періоду оплати за червень 2014 р. а також того, що відповідно до умов договору оплата має бути проведена до 20 числа місяця, наступного за звітним, тому прострочення починається з наступного дня.

За перерахунком суду, розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 1 219,37 грн., зокрема:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів27715.3121.12.2013 - 20.01.2014313 %70.6260331.4721.01.2014 - 20.02.2014313 %153.7266110.7121.02.2014 - 20.03.2014283 %152.1560955.5521.03.2014 - 20.04.2014313 %155.3193997.3621.04.2014 - 20.05.2014303 %231.77112766.1421.05.2014 - 20.06.2014313 %287.32102493.8220.06.2014 - 09.07.2014203 %168.48

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 219,37 грн підлягають задоволенню. В іншій частині слід відмовити.

За перерахунком суду, інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 8 582,95 грн., зокрема:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі21.12.2013 - 20.01.201427715.311.00255.4327770.7421.01.2014 - 20.02.201460331.471.006361.9960693.4621.02.2014 - 20.03.201466110.711.0221454.4467565.1521.03.2014 - 20.04.201460955.551.0332011.5362967.0821.04.2014 - 20.05.201493997.361.0383571.9097569.2621.05.2014 - 20.06.2014112766.141.0101127.66113893.8020.06.2014 - 09.07.2014102493.821.0000.00102493.82

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 8 582,95 грн підлягають задоволенню. В іншій частині слід відмовити грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При розподілі судового збору судом враховану ту обставину, що борг частково сплачений відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ВСК» (04201, м. Київ, вул. Мінське шосе, будинок 4, ідентифікаційний код 24086940) на користь Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка» Оболонського району у м. Києві (04074, м. Київ, вул. Попова, буд. 1, ідентифікаційний код 33597216) заборгованість за договором оренди у розмірі 102 493 (сто дві тисячі чотириста дев'яносто три) грн 82 коп. пеню у розмірі 3 535 (три тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн 34 коп.; 3% річних у розмірі 1 219 (одну тисячу двісті дев'ятнадцять) грн 37 коп.; інфляційні втрати у розмірі 8 582 (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дві) 95 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 316 (дві тисячі триста шістнадцять) грн 63 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.09.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.