Рішення № 40632197, 18.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17732/14 18.09.14За позовом публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйова Наталія Анатоліївна

до товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-мастер"

про стягнення 4 800,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Гранюк О.М.(дов. від 03.07.2014)

Від відповідача: Грачова А.В.(дов. від 28.05.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла у зв"язку з неналежним виконанням умов договору про надання послуг банківського рахунку б/н від 27.01.2007 у розмірі 4 800,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.08.2014 порушено провадження у справі №910/17732/14 та призначено до розгляду на 16.09.2014.

16.09.2014 в судовому засіданні оголошено перерву на 18.09.2014 для подання додаткових доказів по справі.

В судове засідання 18.09.2014 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Представник позивача подав суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 4800,00 грн. за наступні періоди:

26.09.2013-25.10.2013;

26.10.2013-25.11.2013;

26.11.2013-25.12.2013;

26.12.2013-25.01.2014;

26.01.2014-25.02.2014;

26.02.2014-25.03.2014;

26.04.2014-25.05.2014;

26.05.2014-13.06.2014.

В цій частині позивач свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, оскільки на його думку банк мав самостійно списувати кошти з його рахунку та оскільки відповідач не користувався послугами клієнт-банк, то у нього взагалі відсутній обов'язок оплачувати відповідачу заявлену заборгованість.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2007 між публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ"(далі позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-мастер"(далі відповідач) був укладений Договір банківського рахунку (далі - Договір).

З метою можливості відділеним управлінням рахунком за допомогою спеціальних програмних продуктів на виконання вимог п. 1.4. Договору « 17» листопада 2008 року Сторони уклали Додаткову угоду до Договору банківського рахунку на розрахункове обслуговування за допомогою електронних платежів АРМ «IFOBS КЛІЄНТ-БАНК». « 01» травня 2009 року Сторони погодили Тарифи до Договору банківського рахунку від 27.01.2007 (далі - Тарифи).

На підставі зазначеного Договору Позивач, зобов'язався надавати Відповідачу, як Клієнту, послуги щодо відкриття та ведення поточного рахунку, розрахунково-касове обслуговування його операцій.

Відповідач в свою чергу, відповідно до п.п. 3.4.10. Договору, зобов'язався здійснювати оплату послуг Банку згідно з Тарифами за безперервні послуги, зокрема за розрахункове обслуговування рахунку з використання програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк» в день її нарахування 26 числа поточного місяця з періодом нарахування з 26 числа попереднього місяця по 25 чйсло поточного місяця.

Як встановлено судом, користуючись рахунком. Відповідач здійснював віддалене управління рахунком з використанням системи дистанційного банківського обслуговування «IFOBS KЛІЄHT- БАНК».

Відповідно до Тарифів, погоджених сторонами. Відповідач за розрахункове обслуговування рахунку (ів) з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт- Банк» зобов'язаний сплачувати Банку щомісячну комісію в розмірі 600 (шістсот) гривень, 00 копійок (п.п. 3.3. Тарифів)

Проте, в порушення умов договору, Відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості послуг Позивача не виконав.

У зв'язку із порушенням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором станом на дату звернення з цим позовом заборгованість Відповідача складає 4 800 (чотири тисячі вісімсот) гривень, 00 копійок (розрахунок боргу в матеріалах справи).

Відповідачем був поданий до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію тим, що Банк зобов'язаний самостійно списувати в порядку договірного списання грошові кошти з поточного рахунку відповідача в рахунок погашення заборгованості останнього за Договором банківського рахунку, визнаючи це єдиним способом виконання зобов'язань за договором банківського рахунку. Проте, суд зазначає наступне наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1071 ЦК України, банк може списувати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22 (далі - Інструкція) кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. Відповідно до п. 1.8. Інструкції платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку на бланках розрахункових документів, види яких передбачені договором банківського рахунку чи іншим договором, у якому обумовлено право банку здійснювати договірне списання коштів, а також у вигляді електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.

Відповідно до положень п. 1.38 ст. 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» договірним списанням є списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, викладеному між ним і клієнтом.

Згідно п. 6.1. Інструкції банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг.

Якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг, що закріплено в п. 6.5. інструкції. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

Вищевикладені норми свідчать, що договірне списання є правом банку, а не обов'язком останнього, на списання грошових коштів з рахунку платника, яке може бути реалізоване на підставі доручення такого платника, викладеного в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Крім того. договірне писання є лише одним із способів, зручних платнику, для належною погашення своїх г рошових зобов'язань перед банком, шляхом надання йому доручення на здійснення такого списання, та не може являтись єдиним способом для виконання грошового зобов'язання.

Керуючись вимогами чинного законодавства сторони в Договорі банківського рахунку від 27.01.2007 передбачили право банку на здійснення договірного списання (п. 3.1.2, п. 3.1.5., п. 3.1.6) та на підстав п. 5.1. Договору банківського рахунку від 27.01.2007 закріпили обов'язок банку на виконання доручення клієнта по переказу коштів з його рахунку.

Позивач на виконання доручення відповідача, викладеного в Договорі банківського рахунку від 27.01.2007 реалізовував своє право на договірне списання з рахунку відповідача та списував грошові кошти в рахунок оплати банківських послуг включно до вересня 2013 року, оскільки на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.10.2013 у справі № 757/22163/13-к (копія додається) було накладено арешт на видаткові операції по рахункам відповідача, що відкриті в ПАТ «БАНК ФОРУМ» .

Відповідно до п. 10.4. Інструкції, банк, у якому відкрито рахунок/рахунки клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів.

Наслідком накладання арешту видаткових операцій по рахунку є зупинення будь-яких видаткових операцій в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без установлення такої суми, що закріплено в п. 1.17. Інструкції.

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів (п. 10.6 Інструкції).

Кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів (п. 10.9 Інструкцій.

Враховуючи, що на підставі зазначеної ухвали Печерського районного суду м. Києва були зупинені видаткові операції по рахунку відповідача, банк не мав законних підстав виконати доручення відповідача на договірне списання.

Але разом з тим, банк, в порядку передбаченому чинним законодавством України та умовами укладеного між Сторонами Договору банківського рахунку від 27.01.2007 виконував свої зобов'язання та надавав послуги по обслуговуванню рахунку відповідача. Так, банк здійснював зарахування грошових коштів на користь відповідача про що свідчить виписка по особовому рахунку за період з 25.09.2013 по 05.09.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові грошові кошти, що йому надходять. На підставі п.п. 3.3. Договору банківського рахунку від 27.01.2007 на банк покладений обов'язок забезпечувати зарахування коштів, які надходять на рахунок клієнта, в операційний день, дата якого збігається з датою валютування.

За змістом п. 1.37 ст. 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунково-касове обслуговування є послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

За розрахункове обслуговування рахунку (ів) з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк» відповідач зобов'язався на умовах, передбачених п.п. 3.4.10 Договору банківського рахунку від 27.01.2007р., за наявності руху коштів по рахунку, сплачувати комісії в розмірі 600, 00 гривень в день її нарахування 26 числа поточного місяця з періодом нарахування з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця.

Відповідно до ч. 4 ст. 1068 ЦК України клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

26.05.2014- Враховуючи, що банк здійснював розрахункове обслуговування рахунку відповідача та за наявності руху коштів по рахунку останнього за період з 26.09.2013, за виключенням періоду з 26.03.2014 по 25.04.2014, відповідач зобов'язаний сплатити банку комісію на загальну суму 4 800 (чотири тисячі вісімсот) гривень.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

За своєю правою природою Договір банківського рахунку 1 та Договір банківського рахунку 2 є договорами банківського рахунку за яким Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком, що закріплено в ч. 1 статті 1066 ЦК України.

За загальним правилом реалізація кредитно-розрахункових відносин у безготівковій формі відбувається шляхом перерахування коштів з одного банківського рахунку на інший. Їй передує укладення договору банківського рахунку, на підставі якого відбувається відкриття рахунку, прийняття, зарахування, перерахування, видача грошових коштів, проведення інших операцій за рахунком.

Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2346 банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Ч. 1 коментованої ст. містить визначення договору банківського рахунку, з якого випливає, що вказаний договір є консенсуальним та двостороннім.

Зі змісту ч. 4 ст. 1068 та ст. 1070 ЦК випливає, що він може бути оплатним. При цьому обов'язок із оплати може покладатися як на банк так і на клієнта. Так, відповідно до ч. 4 ст. 1068 клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Отже, суд вважає, що факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в сумі 4800,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належним чином не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4800,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача в дохід державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-мастер" (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, літ. А, код ЄДРПОУ 30404750) на користь публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 7, код ЄДРПОУ 21574573) 4800(чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп. основного боргу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-мастер" (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, літ. А, код ЄДРПОУ 30404750) в дохід державного бюджету України 1827(одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 24.09.2014