Рішення № 40631398, 22.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.09.14р. Справа № 904/5314/14

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 13 637,28 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Білей Ю.О., довіреність № 737 від 24.01.2014 року, представник;

від відповідача: Дарій Л.М., довіреність № 52-16/49 від 23.01.2014 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємства "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення плати за користування вагонами у сумі 13 637,28 грн. Судовий збір у сумі 1 827,00 позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що взаємовідносини позивача з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються як Статутом залізниць України, так і укладеним між ними договором № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/у/TO/1466 від 28.11.2013 року про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

За залізничними накладними залізницею були прийняті до перевезення порожні власні вагони. Однак на шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, вагони були затримані на станції Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці за наказом № 33 від 24.01.2014 року та за актом про затримку вагонів форми ГУ-23а № 12 від 24.01.2014 року, з урахуванням акту загальної форми ГУ-23 № 12 від 24.01.2014 року через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під'їзну колію.

На підставі зазначених актів, позивачем складені Відомості плати за користування вагонами із розрахунком плати за користування вагонами, які відповідачем підписані із застереженням щодо готовності прийняти спірні вагони.

Як зазначає позивач, на момент видання наказу про затримку вагонів на станції призначення Кривий Ріг усі колії були зайняті вагонами, які несвоєчасно вивозилися комбінатом на свою під'їзну колію. За цим фактом складені акти загальної форми ГУ-23, які доводять вину ПАТ "Південний ГЗК" у зайнятості колій станції призначення, що унеможливлювало доставку залізницею вантажу до станції призначення.

За вказаних обставин позивач стверджує про безпідставність заперечень відповідача у Відомостях плати за користування вагонами про те, що він був готовий прийняти затримані на підходах вагони на свою під'їзну колію.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з наведених у позові підстав.

Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позов та у письмових поясненнях (а.с. 129 - 134 том 1; 48-49 том 2) зазначає, що Відомості плати за користування вагонами підписані його представниками із застереженням щодо готовності прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію, на підтвердження чого ним надані відповідні довідки щодо наявності вільних під'їзних колій на станції Допоміжна на час видачі наказу про затримку спірних вагонів та до закінчення їх затримки. Також зазначає, що за спірним наказом вина відповідача у затримці вагонів на шляху прямування відсутня, оскільки доводи позивача про зайнятість колій на станції призначення спростовуються фактичною їх зайнятістю з вини позивача внаслідок недотримання ним вимог Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ "ПівдГЗК" і станції примикання Кривий Ріг Придніпровської залізниці та наявністю достатньої кількості вільних колій, на які можна було доставити спірні вагони.

Крім того відповідач стверджує, що акти загальної форми ГУ-23, якими позивач обґрунтовує зайнятість колій на станції призначення у період затримки спірних вагонів, складені станцією призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці на кінець затримки спірних вагонів. Однак існують також акти загальної форми ГУ-23, складені позивачем на час початку затримки спірних вагонів, які з боку ПАТ "ПівдГЗК" підписані неповноважними представниками. Відповідач вважає, що законодавством не передбачено складання актів загальної форми на початок та на кінець затримки вагонів, а тому надані позивачем акти форми ГУ-23 в обґрунтування позову є неналежними доказами у розумінні Правил користування вагонами і контейнерами.

При цьому відповідач також оспорює наданий позивачем розрахунок заборгованості плати за користування вагонами.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав відзив на позов з наведених у ньому підстав.

18.08.2014 року, посилаючись на статтю 38 Господарського процесуального кодексу України, представником відповідача було подано письмове клопотання про витребування від позивача графіку руху поїздів по вузлу Кривий Ріг (у кольорі) на дату затримки вагонів, а також графік виконаного руху по вузлу Кривий Ріг, у тому числі зайнятість приймально-відправних колій на дату затримки вагонів за наказом № 33 від 24.01.2014 року.

Заявлене клопотання обґрунтоване необхідністю підтвердження скупчення вагонів на станції Кривий Ріг на час видачі наказу про затримку спірних вагонів, а також для підтвердження зайнятості колій саме вагонами ПАТ "ПівдГЗК".

Розгляд справи призначався на 01.09.2014 року, 16.09.2014 року, 22.09.2014 року.

У судовому засіданні 22.09.2014 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2013 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - Залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яке відповідно до статуту у новій редакції, зареєстрованого державним реєстратором 13.06.2014 року (номер запису - 12271050040000464), змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Власник колії), укладений договір № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/уТО/1466 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (далі - Договір), пунктом 1 якого передбачено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цієї угоди експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці стрілкою № 2/4 в парній горловині станції.

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Згідно з пунктом 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції по сигналізації на залізницях України та Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.

За змістом пункту 11 договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Відповідно до пункту 15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Цей договір укладається терміном на 1 рік і діє з 11.12.2013 року до 10.12.2014 року включно (пункт 20 договору).

Відповідно до розділу I узгодженого сторонами Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і станції примикання Кривий Ріг Придніпровської залізниці (далі - ЄТП) приймально-відправну характеристику парних та непарних вантажних поїздів мають наступні колії: №№ IA, Iб, IIA, II, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 12, 14.

За залізничними накладними №№ 45148764, 45148731, 40091688, 40091696, 40091712, 40089419, 40075954, 40089435, 40091670, 40075871, 40075921, 40091720, 40075889, 40075913, 40075970, 40091704, 40075863, 40086928, 40075905, 40075939, 40091738, 40075855, 40075996, 40076028, 40076002, 40074965, 40075010, 40075897, 40075947, 47448063, 45143930, 4459163 залізницею були прийняті порожні власні вагони для перевезення на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с. 27 - 66 том 1).

Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

За наказом № 33 від 24.01.2014 року о 07:19 год. були затримані вагони на станції Кривий Ріг Західний через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до наказу затримці підлягали вагони №№ голова 56558422 хвіст 60729464 у кількості 56 вагонів, індекс поїзда 4671 177 4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 3559 (а.с. 23 том 1).

За наведеним фактом станцією затримки вагонів - Кривий Ріг Західний складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 12 від 24.01.2014 року, що прибули поїздом № 3559 23.01.2014 року о 12:02 год. на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Акт про затримку вагонів складений через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу (а.с. 25 том 1).

Також щодо наведених обставин складений акт загальної форми ГУ-23 № 12 від 24.01.2014 року (а.с. 26 том 1).

Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 24.01.2014 року о 08:00 год. (а.с. 24 том 1).

25.01.2014 року о 03 год. 20 хв. у журналі № 4 диспетчерських розпоряджень по Криворізькій дирекції залізниці на відміну наказів по затриманих поїздах форми ДУ-58 зареєстровано наказ № 39 про надання дозволу станції Кривий Ріг Західний відправити поїзд № 3560, який був затриманий за наказом № 33, з оформленням усіх необхідних документів (а.с. 120 том 1).

Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 12 від 24.01.2014 року затримані вагони відправлені поїздом № 3560 25.01.2014 року о 04 год. 20 хв.

На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника №№ 712 - 716, 775 - 782, 717 - 719, 740-751, 789 - 794, 758 - 763 за весь час затримки спірних вагонів, який охоплює період з моменту їх прибуття і до закінчення їх затримки (а.с. 77 - 96 том 1).

Згідно з абзацом першим статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника.

Відповідні записи-повідомлення відображені у Книзі ф. ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (а.с. 97 - 111 том 1).

Враховуючи наведені вище обставини щодо затримки вагонів за вказаними накладними на станції Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці позивачем розраховано та заявлено до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 13 637,28 грн. з ПДВ, яка включена до Відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 08029151, 08029152, 10029161, 12029168 (а.с. 67 - 76 том 1 ). /Відомості представником відповідача підписані із застереженням про готовність прийняти вагони на під'їзну колію/.

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем плати за користування спірними вагонами.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Відповідно до абзацу третього пункту 1.6. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України в редакції від 29.09.2008 року № 04-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Матеріалами справи підтверджується, що станцією затримки Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці та станцією призначення Кривий Ріг були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції підходу за наказом № 33 від 24.01.2014 року відповідно до Тарифного керівництва № 1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 року за №340/16356) розрахована плата за користування спірними вагонами за Відомостями форми ГУ-46 №№ 08029151, 08029152, 10029161, 12029168 у загальній сумі 13 637,28 грн. з ПДВ.

Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.

За викладеного суд вбачає підстави дійти висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу плату за користування вагонами.

З огляду на встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, суд відхиляє доводи відповідача, наведені у запереченні проти позову.

Зокрема, щодо посилань відповідача на невідповідність актів загальної форми ГУ-23, складених на станції призначення, вимогам пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами з підстав їх підписання неповноважною особою з боку відповідача суд зазначає таке.

Відповідно до приписів пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

При цьому акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Надані позивачем акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника підписані представниками обох підприємств (з боку відповідача - без будь-яких заперечень) відповідають формі та змісту Правил користування вагонами і контейнерами. Повноваження представників відповідача, які підписали ці акти, останнім не оспорюються.

Крім того, з огляду на те, що за статтею 129 Статуту залізниць України акти загальної форми можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оцінка відповідачем зазначених актів загальної форми на предмет їх відповідності вимогам пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами могла б мати принципове правове значення у контексті вирішення питання про майнову відповідальність відповідача за затримку вагонів на станції призначення, про що не йдеться у межах даного спору.

У даному ж випадку йдеться про матеріальну відповідальність відповідача за користування вагонами, затриманими на станціях підходу, стосовно яких акт загальної форми ГУ-23 № 12 від 24.01.2014 року сумнівів сторін та суду щодо порядку їх складання не викликає.

Згідно з частиною другою статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції призначення відповідач суду не надав. Натомість його вина підтверджується наступним.

За змістом пунктів 5, 6 укладеного між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" договором № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 від 28.11.2013 року про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, передача (здача) порожніх вагонів під навантаження для під'їзної колії здійснюється через інтервал часу 1,5 год. Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Відповідно до пунктів 3, 5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під"їздному шляху ПАТ "Південний ГЗК", узгодженої сторонами у справі, перегін Кривий Ріг - Допоміжна є одноколійний, обладнаний релейним напівавтоматичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЖДТ "Південного ГЗК" по прямому міжстанційному зв"язку, або телефонному зв'язку.

Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації - нормативним відомчим документом Укрзалізниці, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96р. № 411 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.02.97р. за № 50/1854. В пункті 16.3 ПТЕ зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно розпорядчий акт (ТРА) - нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки. Додатком № 3 до ТРА є Інструкція про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Інструкцією "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг" визначено порядок відправлення поїздів на ст. Допоміжна. Згідно з п.п 1- 4 зазначеної Інструкції ДСП ст. Кривий Ріг запитує сусідню станцію про відправлення поїзда по телефону, ДСП станції Допоміжна натискає кнопку "дача згоди", загоряється зелена лампочка "отримання згоди". Після цього ДСП станції Кривий Ріг натискає поїзну кнопку початку маршруту і здійснюється рух поїзда на ст. Допоміжна.

Відповідно до пункту 8 укладеного між сторонами договору № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 від 28.11.2013 року про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Жодних доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору чи іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення відповідач суду не надав. Доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач також не надав.

Слід зазначити, що за ЄТП, затвердженим між зазначеними сторонами 25.09.2003 року, станція Допоміжна налічує 11 колій, призначених за своєю спеціалізацією для прийому зі станції Кривий Ріг та відправлення на станцію Кривий Ріг вагонів: №№ I, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 (а.с. 196 - 228 том 1).

В обґрунтування правової позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії відповідач 18.08.2014 року подав до суду довідку щодо зайнятості колій на станції Допоміжна, з якої вбачається: на момент видачі наказу № 33 від 24.01.2014 року вільними були колії №№ 1, 6, 8 (а.с. 135 том 1).

Наявність вільних під'їзних колій на станції Допоміжна за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.

Слід також зазначити, що зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо. Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005 року № 5076, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання.

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у справах №№ 904/5778/13, 904/5819/13, 904/6846/13.

Відповідно до письмового пояснення поїзного диспетчера від 28.08.2014 року у період затримки поїздів за наказом № 33 від 24.01.2014 року доставити спірні вагони на станцію призначення, з урахуванням технологічного процесу роботи станції та наявної скупченості вагонів, було неможливо (а.с. 195 том 1).

Отже, відповідачем наданими ним доказами не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці. Крім того, плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватися лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 03.09.2013 року у справі 904/2287/13.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не спростувало доводів Державного підприємства "Придніпровська залізниця", не надало доказів на підтвердження того, що мало можливість прийняти спірні вагони, а також не довело наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення пункту 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Клопотання відповідача про витребування графіку руху поїздів заявлене безпідставно у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.

Так, за змістом статті 38 Господарського процесуального кодексу України у разі неможливості самостійно надати докази сторона вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів, зазначивши при цьому, окрім іншого, обставини, що перешкоджають їх наданню.

На порушення даної норми закону відповідач не надав доказів звернення до позивача із запитом про надання необхідної йому інформації щодо графіку руху поїздів та будь-яких перешкод з боку залізниці в її отриманні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 827,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191000) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) плату за користування вагонами у сумі 13 637,28 грн., судовий збір у сумі 1 827,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.09.2014 року.

Суддя І.І. Колісник