Ухвала суду № 40631393, 26.09.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"26" вересня 2014 р. Справа № 5004/725/12 Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Освіта - Плюс» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі 5004/725/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс", м.Луцьк

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.04.2006р., повернення приміщення та звільнення відповідачем вказаного приміщення,

в с т а н о в и в:

24.09.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Освіта - Плюс» звернулось до господарського суду Волинської області з заявою про перегляд рішення господарського суду від 03.08.2012р. у справі №№ 5004/725/12 за нововиявленими обставинами, відповідно до якої просить:

- відновити строк подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Волинської області від 03.08.2012р. у справі № 5004/725/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.04.2006р., повернення приміщення та звільнення приміщення;

- скасувати рішення господарського суду Волинської області від 03.08.2012р. у справі № 5004/725/12 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування заяви посилається на наступне.

Рішенням господарського суду Волинської області від 03.08.2012р. позов ТзОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" було задоволено повністю, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 11.04.2006р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" та товариством з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс", посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №1173; визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного, б.6, загальною площею 2542,7кв.м.; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" звільнити та повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного, б.6, загальною площею 2542,7кв.м.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2012р. рішення господарського суду Волинської області від 03.08.2012р. у справі № 5004/725/12 залишено без змін.

Як зазначає заявник, суд першої інстанції, постановляючи рішення у даній справі, виходив з того, що вчинений ОСОБА_2 від імені ТзОВ «ЛБІ МНТУ» правочин є таким, що вчинений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, а тому в силу вимог ст.232 ЦК України підлягає недійсним. Також суд розцінив цей правочин як такий, що укладений ОСОБА_2 в своїх особистих інтересах та з метою отримання власної вигоди та всупереч інтересам товариства.

З доводів заявника, вся мотивація судового рішення зводилась до того, що ОСОБА_2 фактично привласнив майно ТзОВ «ЛБІ МНТУ». Роблячи висновки по суті спору, суд брав до уваги в тому числі і таку обставину, як порушення кримінальної справи за фактами неправомірних дій ОСОБА_2 (копія постанови про порушення кримінальної справи знаходиться в матеріалах справи).

Луцький міськрайонний суд Волинської області, розглянувши вказане кримінальне провадження, ухвалив виправдальний вирок від 10.12.2013 р. у справі № 161/3862/13-к, який ухвалою апеляційного суду Волинської області від 14.03.2014 р. був залишений без змін.

Доказом, який підтверджує нововиявлені обставини, заявник вважає вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.12.2013 р. та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 14.03.2014 р. у справі № 161/3862/13-к, які, на його думку, мають істотне значення для розгляду справи, оскільки спростовують висновки суду, покладені в основу прийнятого рішення господарського суду Волинської області.

Датою встановлення нововиявлених обставин, з доводів заявника, є 14.03.2014 р. - день набрання законної сили вироком Луцького міськрайонного суду.

Однак, про нововиявлені обставини йому стало відомо 22.09.2014р., отримавши за своєю заявою від 17.09.2014 р. копії зазначених процесуальних документів.

Вивчивши зміст заяви та розглянувши додані до неї документи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відновлення пропущеного процесуального строку для подання заяви, з огляду на таке.

Згідно із ч. 1 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.112 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Частиною 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.4 постанови №17 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК України, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

Як зазначає заявник у заяві, про нововиявлені обставини йому стало відомо 22.09.2014р., отримавши за своєю заявою від 17.09.2014 р. копії вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.12.2013 р. та ухвали апеляційного суду Волинської області від 14.03.2014 р. у справі № 161/3862/13-к.

Згідно ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.

При цьому, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, а в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.

Водночас, слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен, з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Судової палати у господарських справах Верховного суду України від 17.01.2006 року № 3/376(5/323) та п.8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 06.08.2008 р. № 01-8/471.

Проте, заявник не обґрунтовує поважність причин та наявність підстав, які б перешкоджали поданню заяви у визначений строк, оскільки вирок Луцького міськрайонного суду, на який він посилається як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, набрав законної сили 14.03.2014 р.

Відповідно до частини 1 статті 27 Кримінального процесуального кодексу України учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їх копій. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом.

Як вбачається з ухвали апеляційного суду від 14.03.2014 р. ОСОБА_2 був присутній у судовому засіданні, отже ознайомлений з результатом розгляду кримінальної справи.

Виходячи з зазначеного, судом не прийнято та відхилено доводи заявника поважності причин пропуску строку для подання заяви, які обґрунтовані лише отриманням ухвали апеляційного суду Волинської області від 14.03.2014 р. у справі № 161/3862/13-к 17.09.2014р. за заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.53, 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Освіта - Плюс» у відновленні пропущеного процесуального строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі 5004/725/12.

2. Не приймати до розгляду і повернути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Освіта - Плюс» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі 5004/725/12.

Додаток: заявнику - матеріали заяви з додатками на 17-ти арк.

Суддя Пахолюк В.А.