Постанова № 40631186, 19.09.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2014 року № 813/4244/14

зал судових засідань № 13

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Хміль Х.З.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Роліної Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності щодо видачі предметів речового майна за нормами забезпечення, які не одержав на час звільнення, згідно довідки-розрахунку №4/2010 на суму 6353,92 грн., зобов'язати відповідача видати предмети речового майна за нормами забезпечення, які не одержав на час звільнення, згідно довідки-розрахунку №4/2010 на суму 6353,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що його було звільнено з військової служби у запас Збройних сил України по статті 26, ч. 6 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та виключено з особового складу Головного представництва замовника №4762 та всіх видів забезпечення. При звільненні ОСОБА_1 не було виплачено грошову компенсацію, але видано довідку №4/2010 на отримання грошової компенсації замість речового майна на суму 6353,92 грн. Листом від 05.04.2011 року за №1685 Львівський обласний військовий комісаріат повідомив ОСОБА_1 про відмову у виплаті належної компенсації у зв'язку з відсутністю коштів. Вважає, що такі дії порушують його законні права та не відповідають ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ), п.п. 27, 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. №1444, якою затверджено Положення "Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час".

Відповідач подав до суду заперечення на позов від 05.09.2014 р. Заперечення мотивовані тим, що відповідач діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Позивач в судовому засіданні просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила. Просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, об'єктивно дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що підполковник ОСОБА_1 проходив військову службу у Головному представництві замовника №4762 і 16 грудня 2010 року наказом №1466 Міністра оборони України був звільнений зі служби у запас на підставі статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року. Наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2010 року №197 позивача було виключено із списків особового складу Головного представництва замовника №4762.

За час проходження служби ОСОБА_1 не було видане речове майно та не виплачена грошова компенсація за нього на суму 6353,92 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком Львівського обласного військового комісаріату №4/2010 про виплату грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі позивачу у зв'язку із звільненням зі служби.

Листом від 05 квітня 2011 року за №1685 до Львівський обласний військовий комісаріат відмовив позивачу у виплаті належної грошової компенсації за неотримане речове майно у зв'язку з відсутністю коштів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2011 року у справі № 2а-11534/11/1370 за позовом військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно - позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Львівського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 6353,92 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 р. у справі №64823/12/9104 апеляційну скаргу Львівського обласного військового комісаріату на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2011 року у справі № 2а-11534/11/1370 залишено без задоволення, постанову без змін.

Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.02.2014 року у справі №К/800/2677/13 касаційну скаргу Львівського обласного військового комісаріату на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2011 року у справі № 2а-11534/11/1370 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 р. у справі №64823/12/9104 задоволено, рішення судів скасовано, у задоволенні позову військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно відмовлено.

У зв'язку із цим, позивач із заявою від 05.08.2014 р. звернувся до Львівського обласного військового комісаріату про видачу речового майна.

Листом від 12.08.2014 р. за №5457 т.в.о. військового комісара Львівського обласного військового комісаріату повідомив про те, що на даний час речового майна на покриття існуючої заборгованості на речовому складі Львівського ОВК немає. Повідомив позивача про те, що підготовлена заявка на ім'я командира ВЧ 2678 від 12.08.2014 р. № 5480 з клопотанням щодо виділення речового майна для покриття заборгованості на суму 6353,92 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 9 (до 1 січня 2007 року) та статтею 9-1 (після 1 січня 2007 року) Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено право військовослужбовців на отримання за рахунок держави речового майна.

Згідно пункту 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 1444, зокрема, військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Однак, постановою Верховного Суду України від 19 березня 2013 року по справі №21-38а13 визначено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку, не мають права на грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Отже, єдиним можливим способом захисту порушеного права позивача є витребування в натурі неотриманого речового майна.

На день підписання наказу про звільнення позивача зі служби в грудні 2010 року позивач мав, передбачене вказаним Положенням право на отримання речового майна, яке він не отримав в період проходження військової служби.

Таким чином, дії відповідача щодо видачі предметів речового майна за нормами забезпечення, які позивач не одержав на час звільнення, згідно довідки-розрахунку № 4/2010 на суму 6353,92 грн. є протиправними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що необхідно зобов'язати відповідача видати належне позивачу речове майно, визначене в довідці-розрахунку №4/2010.

Згідно з ст.94 КАС України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною бездіяльність Львівського обласного військового комісаріату щодо невидачі предметів речового майна за нормами забезпечення ОСОБА_1 згідно довідки-розрахунку № 4/2010 на суму 6353,92 грн.

3.Зобовязати Львівський обласний військовий комісаріат видати ОСОБА_1 предмети речового майна згідно довідки-розрахунку № 4/2010.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 24.09.2014 року.

Суддя Братичак У.В.