Постанова № 40630490, 18.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 р. Справа № 804/12754/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріВербному Д.С., за участю: представника позивача: представника відповідача: Лагода О.А., Чохелі Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех Інжинірінг" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

20.08.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротех Інжинірінг» (далі - УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг», позивач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №0004852203 від 12.08.2014р. щодо нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 715134,00 грн. та штрафної санкції на суму 357657,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг» по взаємовідносинам із ТОВ «Палот Інжинірінг», які відображені в акті перевірки від 31.07.2014р. №2714/2203/30166282, щодо не реальності здійснення господарських відносин позивача із зазначеним контрагентом за перевіряємий період, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах, зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без надання належної оцінки документам, що були надані до перевірки, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення №0004852203 від 12.08.2014р., прийняте на підставі даного акту, є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідачем подані письмові заперечення в яких він посилається на те, що перевіркою встановлено нереальність здійснення господарських відносин УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг», а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг» операцій по ланцюгу з ТОВ «Палот Інжинірінг» за період лютий 2014 року, порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у лютому 2014 року на загальну суму 715134,00 грн. Також, посилається на акт звірки ТОВ «Палот Інжинірінг», яким не підтверджено реальність відображених в податковому обліку господарських операцій з УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг» за лютий 2014 року з урахуванням їх виду, обсягу та розрахунку. Зазначає, що акт перевірки УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг» складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, а відтак є цілком обґрунтованими та доведеними, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення №0004852203 від 12.08.2014р. є правомірним і позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Українсько-російське товариство з обмеженою відповідальністю «Гідротех Інжинірінг» 06.11.1998р. зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на податковому обліку у Лівобережній ОДПІ м. Дніпропетровська. Основний вид діяльності підприємства у періоді, що перевірявся - оптова торгівля машинами й устаткуванням.

УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг» є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 06.02.2012р. №200022252.

У період з 30.07.2014 р. по 31.07.2014 р. на підставі наказу про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг» (код ЄДРПОУ 30166282) від 30.07.2014 року за №861 згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового Кодексу України, заступником начальника відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Поляковою Вікторією Олександрівною, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг» по взаємовідносинам із ТОВ «Палот Інжинірінг» (код ЄДРПОУ 38529072), за результатами якої складено акт від 31.07.2014р. №2714/2203/30166282.

Згідно висновків акту перевірки від 31.07.2014р. №2714/2203/30166282, документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено:

1. Нереальність здійснення господарських відносин УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг», а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг» операцій по ланцюгу з ТОВ «Палот Інжинірінг» за період лютий 2014 року.

2. Порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у лютому 2014 року на загальну суму 715134,00 грн.

На підставі акта перевірки від 31.07.2014р. №2714/2203/30166282, Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0004852203 від 12.08.2014р, яким УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робот, послуг) на загальну суму 1072701,00 грн., з них: 715134,00 грн. - за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 357567,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «Палот Інжинірінг» та УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг» укладено договори поставки: №2514/П-13 від 07.05.2013р., №4514/П-См-13 від 11.11.2013р., №4614/ОБ-13 від 30.12.2013р., №0214/СМ-14 від 25.01.2014р., №0314/СМ-14 від 27.01.2014р.

За договором поставки №2514/П-13 від 07.05.2013 року, поставка товару здійснюється на підставі рахунків та видаткових накладних. Відповідно до умов договору, розрахунки сторонами проводяться по факту поставки товару.

У періоді, що перевірявся, була здійснена поставка товару на суму 1310,40 грн. (в тому числі ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №110214 від 11.02.2014 року, а також на суму 16614,85 грн. (в тому числі ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 170214 від 17.02.2014. Виписані відповідні податкові накладні від 11.02.2014р. на суму 1310,40 грн. (в тому числі ПДВ) та від 17.02.2014р. на суму 16614,85 грн. (в тому числі ПДВ). 19.02.2014 року здійснена оплата в сумі 1310,40 грн. та 68000,00 грн. за поставку товарів за цим договором, що підтверджується банківською випискою від 19.02.2014р.

Відповідно до умов договору №4514/П-См-13 від 11.11.2013р. постачальник (ТОВ «Палот Інжинірінг») повинен був поставити товар, номенклатура, кількість та ціна якого погоджена сторонами у рахунках.

На виконання зазначеного договору, в адресу позивача був поставлений товар на суму 2758691,98 грн. (в тому числі ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №240214 від 24.02.2014р., податковою накладною від 24.02.2014р. на суму 2018691,98 грн. (в тому числі ПДВ) та розрахунками коригування, а також товарно-транспортними накладними №123511 від 24.02.2014р. та №123510 від 24.02.2014р.

За договором поставки №4614/ОБ-13 від 30.12.2013р. постачальник зобов'язався в обумовлений сторонами термін поставити товар, погоджений сторонами у специфікаціях, що додаються до договору. У специфікації №1 від 06.01.2014 року сторони погодили поставку фільтру для морської води у кількості 4 од. на суму 8160000,00 грн. У періоді, що перевірявся, позивач здійснив попередню оплату на суму 1900000,00 грн. в рахунок поставки за договором, що підтверджується банківською випискою від 20.02.2014р. Виписана податкова накладна від 20.02.2014р. №25 на суму 1900000,00 грн. (в тому числі ПДВ).

Відповідно до умов договору 0214/СМ-14 від 25.01.2014 року в адресу позивача був поставлений товар на суму 31452,02 (в т.ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №240214 від 24.02.14 року.

За договором поставки 0314/См-14 від 27.01.2014 року в адресу позивача був поставлений товар на суму 322732,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №240214 від 24.02.2014р. Виписана податкова накладна від 24.02.2014р. №51 на суму 322732,80 грн. (в тому числі ПДВ).

Сума податку на додану вартість за отриманими податковими накладними у розмірі 715133,67 грн., як відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за лютий 2014 року, включено до податкового кредиту відповідного періоду.

Слід зазначити, що господарська діяльність позивача пов'язана із інжинірингом у сфері водопідготовки, оптовою торгівлею іншими машинами та устаткуванням, торгівлею хімічними продуктами. Придбаний товар у ТОВ «Палот Інжинірінг» був призначений для використання у власній господарській діяльності та з метою перепродажу контрагентам позивача, в якості фільтрувальних завантажень для виконання позивачем робіт з сервісного обслуговування обладнання водопідготовки.

Як вбачається з акту перевірки позивача, згідно договору б/н від 01.04.2011р. укладеного з фізичними особами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, УР ТОВ «Гідротех Інжиніринг» орендує будівлі і споруди загальною площею 161,97 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, та згідно договору б/н від 04.01.2011р. укладеного з фізичними особами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, УР ТОВ «Гідротех Інжиніринг» орендує адміністративні будівлі загальною площею 180 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.

Використання УР ТОВ «Гідротех Інжиніринг» у своїй діяльності зазначених приміщень, підтверджує реальність здійснення УР ТОВ «Гідротех Інжиніринг» господарської діяльності.

Слід зазначити, що згідно акту перевірки позивача, станом на 01.01.2014р. загальна чисельність працюючих на УР ТОВ «Гідротех Інжиніринг» склала 206 осіб, що свідчить про наявність у УР ТОВ «Гідротех Інжиніринг» для здійснення господарської діяльності трудових ресурсів.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

Зокрема, підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

В даному випадку в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо. Слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Акт перевірки Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 31.07.2014р. №2714/2203/30166282 свідчить, що висновки контролюючого органу щодо неправомірно сформованого податкового кредиту звітного періоду на підставі податкових накладних, ґрунтуються на акті звірки контрагента. Так, актом звірки ТОВ «Палот Інжинірінг» не підтверджено реальність відображених в податковому обліку господарських операцій з УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг» за лютий 2014 року з урахуванням їх виду, обсягу та розрахунку та не встановлено об'єктів, що підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України у лютому 2014 року.

Суд звертає увагу, що висновки Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області в акті перевірки від 31.07.2014р. №2714/2203/30166282, що в наданих до перевірки видаткових накладних відсутні дані, які дали б змогу ідентифікувати осіб, які підписували документи, спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідно до наданих для проведення перевірки первинних документів, які також містяться в матеріалах справи, особа, яка підписувала документ від ТОВ «Палот Інжинірінг» є директор Шелепов С.М., особа, яка підписувала документ від ТОВ «Гідротех Інжинірінг» є начальник відділу комплектації устаткування Коваленко Владислав Анатолійович, який діяв:

- згідно видаткової накладної №170214 від 17.02.2014р. на суму 16614,85 грн. - за довіреністю №423 від 17.02.2014р.;

- згідно видаткової накладної №110214 від 11.02.2014р. на суму 1310,40 грн. - за довіреністю №264 від 11.02.2014р.;

- згідно видаткової накладної №240214 від 24.02.2014р. на суму 2758691,98 грн. - за довіреністю №422 від 24.02.2014р.;

- згідно видаткової накладної №240214 від 24.02.2014р. на суму 31452,02 грн. - за довіреністю №263 від 24.02.2014р.;

- згідно видаткової накладної №240214 від 24.02.2014р. на суму 322732,80 грн. - за довіреністю №434 від 24.02.2014р.

Також, згідно товарно-транспортних накладних №123511 від 24.02.2014р. та №123510 від 24.02.2014р., на замовлення ТОВ «Гідротех Інжинірінг», вантажоодержувач ТОВ «Палот Інжинірінг», водієм ТОВ «Гідротех Транс» Сергиенко В.Н., посвідчення водія ВАЕ332735, було перевезено товару: в кількості 26 тон на суму 1701676,80 грн. (з ПДВ) та в кількості 28 тон на суму 1411197,65 грн. (з ПДВ), що підтверджує рух товару.

Таким чином, податковим органом не було у повному обсязі досліджено первинну документацію ТОВ «Гідротех Інжинірінг», а висновки ґрунтуються лише на отриманій податковій інформації стосовно не підтвердження реальності здійснення господарських операцій контрагента.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операція у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, від належності первинних бухгалтерських та розрахункових документів залежить як податковий облік платника податків, так і реальність вчинення господарської діяльності такого платника взагалі.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11: "документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце".

Під час дослідження первинних документів не встановлено жодних порушень щодо оформлення податкових накладних. Отже наявність належним чином оформлених накладних надає ТОВ «Гідротех Інжинірінг» право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Проте, як додатковий доказ підтвердження здійснення спірних господарських операцій представником позивача до суду надано платіжні доручення та копію журналу реєстрації довіреностей від 01.01.2014 р.

Оглянувши додаткові докази, представник відповідача звернув увагу на те що надані в судове засідання платіжні доручення не були дослідженні інспектором при перевірці, а тому є сумнів в їх існуванні на момент перевірки.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій та добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Суд погоджується з думкою податкового органу щодо можливої сумнівності реальності здійснених платником податків операцій, проте відповідно ст. 62 Конституції України судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи. Діюче законодавство України, так само як Податковий кодекс України не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов'язань, застосування штрафних санкцій або не підтвердження права на податковий кредит на господарюючого суб'єкта за можливі неправомірні дії свого контрагента; окрім того не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість іншого платника податку, або на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Висновки податкової не узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи не достатність доказів для підтвердження висновків Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекцієї м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про неможливість реального здійснення УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг» операцій по ланцюгу з ТОВ «Палот Інжинірінг» за період лютий 2014 року, оскільки, викладені в акті перевірки від 31.07.2014р. №2714/2203/30166282, висновки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних, а також враховуючи рішення Європейського суду з прав людини щодо відповідальності платників податків за дії контрагентів, суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення №0004852203 від 12.08.2014р.

Керуючись ст. ст. 8, 11, 14, 69, 70, 71, 86, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротех Інжинірінг» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №0004852203 від 12.08.2014р., яким Українсько-російському товариству з обмеженою відповідальністю «Гідротех Інжинірінг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робот, послуг) на загальну суму 1072701,00 грн., з них: 715134,00 грн. - за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 357567,00 грн.

Постанова суду набирає законної згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 19 вересня 2014 року

Суддя Р.З. Голобутовський