Постанова № 40630208, 09.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 р. Справа № 804/11685/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю представників:

позивача Кошкіної О.В.

відповідача Бєлєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства фірми «ОЛБІ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання декларацій податковою звітністю, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2014 року Приватне підприємство фірма «ОЛБІ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 01 вересня 2014 року, про:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-грудень 2010 року податковою звітністю;

- визнання податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-грудень 2010 року податковою звітністю, що подані у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська;

- зобов'язання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська прийняти податкові декларації з податку на додану вартість за лютий-грудень 2010 року як оформлений згідно діючого законодавства;

- зобов'язання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відобразити податкові декларації з податку на додану вартість за лютий-грудень 2010 року в картці особового рахунку Приватного підприємства фірми «ОЛБІ».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що:

- 29.07.2014 року при ознайомленні з матеріалами адміністративної справи №804/8436/14 за позовом ПП фірми «ОЛБІ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування податкового рішення-рішення, яка знаходиться у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, стало відомо, що листами №76019/10/28-219 від 31.12.2010 року, №2525/10/28-219 від 21.01.2011 року, №4716/10/2/222 від 03.02.2011 року, №612/10/28-219 від 06.01.2011 року податкові декларації з податку на додану вартість за лютий-вересень 2010 року, що своєчасно подані ПП фірма «ОЛБІ», не визнані податковими;

- податкові декларації з податку на додану вартість за 2010 рік та додатки до них, подані ПП фірма «ОЛБІ з дотриманням необхідних вимог податкового законодавства щодо оформлення податкової звітності;

- податковий орган щодо відсутності додатку №2 до податкової декларації з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року, а також невірне заповнення декларації за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2010 року щодо зазначення номера платника ПДВ та органу податкової служби, до якого подається звітність, посилався при цьому на приписи положення пункту 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації, що затверджений Наказом ДПА №166 від 30.05.1997 року, однак, положення цього пункту не містить підстав для неприйняття чи невизнання податкової декларації;

- при встановленні відсутності визначених додатків до декларації, податковим органом не складено у встановленому порядку акту про відсутність долучених документів. Натомість у позивача наявна ксерокопія податкової декларації з податку на додану вартість та додатків № 2, що в свою чергу спростовує позицію податкового органу щодо відсутності відповідних додатків, долучених позивачем до декларації;

- на момент додання ПП фірмою «ОЛБІ» податкової звітності з податку на додану вартість за 2010 рік питання щодо порядку подання податкової звітності регулювались Законом України «Про податок на додану вартість» та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», проте відповідач у своїх листах посилається на статтю 48 Податкового кодексу України;

- факт подання належним чином оформлених податкових декларації з ПДВ підтверджується судовими рішеннями, якими визнане незаконним та скасоване рішення ДПІ про анулювання реєстрації ПП фірми «ОЛБІ» як платника податку на додану вартість, а саме постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року у справі №2а/0470/10504/11, яка ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 року залишена без змін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, до суду надав письмові заперечення, в яких свою позицію обґрунтовував тим, що декларації ПП фірми «ОЛБІ» за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2010 року не визнані податковою звітністю, оскільки оформлені із порушеннями, про що позивача було повідомлено листами від 21.12.2010 року №73616/10/28-219, від 31.12.2010 року, №76019/10/28-219, від 21.01.2011 року №2525/10/28-219, від 06.01.2011 року №612/10/28-219, від 03.02.2011 року №4916/10/28-222.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Приватним підприємством фірмою «ОЛБІ» направлено до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська поштовим зв'язком податкові декларації з податку на додану вартість за:

- лютий 2010 року разом із додатками 1, 2, 3, 5, згідно опису вкладення поштового направлення направлена на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 20.03.2010 року;

- березень 2010 року разом із додатками 1, 2, 3, 5, згідно опису вкладення поштового направлення направлена на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 20.04.2010 року;

- квітень 2010 року разом із додатками 1, 2, 3, 5, згідно опису вкладення поштового направлення направлена на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 20.05.2010 року;

- травень 2010 року разом із додатками 2, 3, 5, згідно опису вкладення поштового направлення направлена на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 20.06.2010 року;

- червень 2010 року разом із додатками 1, 2, 3, 5, згідно опису вкладення поштового направлення направлена на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 20.07.2010 року;

- липень 2010 року разом із додатками 2, 3, 5, згідно опису вкладення поштового направлення направлена на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 20.08.2010 року;

- серпень 2010 року разом із додатками 1, 5, згідно опису вкладення поштового направлення направлена на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 20.09.2010 року;

- вересень 2010 року разом із додатком 5, згідно опису вкладення поштового направлення направлена на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 20.10.2010 року;

- жовтень 2010 року разом із додатками 1, 5, згідно опису вкладення поштового направлення направлена на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 20.11.2010 року;

- листопад 2010 року разом із додатками 1, 5, згідно опису вкладення поштового направлення направлена на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 20.12.2010 року;

- грудень 2010 року разом із додатками 1, 5, згідно опису вкладення поштового направлення направлена на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 20.11.2011 року.

29.07.2014 року при ознайомленні з матеріалами адміністративної справи №804/8436/14 за позовом ПП фірми «ОЛБІ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування податкового рішення-рішення, яка знаходиться у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, стало відомо, що відповідач листами:

- №76019/10/28-219 від 31.12.2010 року повідомив ПП фірму «ОЛБІ», що на підставі пункту 4.1.2 розділу 4 та пункту 4.3 розділу 4 Порядку заповнення та подання декларацій з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за №702/10982, надіслані поштою податкові декларації з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року не визнані як податкові через відсутність додатків 2;

- №612/10/28-219 від 06.01.2011 року повідомив ПП фірму «ОЛБІ», що згідно пункту 48.3, 48.7 статті 48 Податкового кодексу України надіслані поштою податкові декларації з ПДВ за липень, серпень та вересень 2010 року не визнані як податкові, оскільки у зазначеній податковій звітності відсутня назва податкової інспекції, до якої подається декларація;

- №2525/10/28-219 від 21.01.2011 року повідомив ПП фірму «ОЛБІ», що згідно пункту 48.7 статті 48 та пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України надіслані поштою податкові декларації з ПДВ за березень, квітень, травень, червень 2010 року не визнані як податкові, оскільки у зазначеній податковій звітності відсутні обов'язкові реквізити: номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ;

- №4716/10/2/222 від 03.02.2011 року повідомив ПП фірму «ОЛБІ», що згідно пункту 48.7 статті 48 та пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України надіслані поштою податкові декларації з ПДВ за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2010 року не визнані як податкові, оскільки у зазначеній податковій звітності відсутня назва податкової інспекції, до якої подається декларація.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що вищевказані листи направлені на адресу ПП фірми «ОЛБІ» без повідомлення про вручення, тому факт отримання позивачем таких листів підтвердити неможливо.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що станом на час виникнення спірних правовідносин, тобто на момент подання позивачем податкової звітності питання щодо порядку подання такої звітності регулювались Законом України «Про податок на додану вартість» та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Тоді як Податковий кодекс України набрав чинності з 1 січня 2011 року, отже, до даних правовідносин не застосовується, оскільки декларації складені та направлені відповідачем за попередні періоди.

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-III (далі - Закон №2181) податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з Комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики (підпункт «ї» підпункту 4.4.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181).

Згідно підпункту 4.1.2. пункту 4.1. статті 4 Закону №2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Отже, з вищенаведеної правової норми суд дійшов висновку, що можливою підставою невизнання податкової звітності податковою декларацією є заповнення декларації всупереч встановленим правилам не у будь-якому випадку порушення цих правил, а лише за умови: не зазначення у декларації обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою підприємства.

Як встановлено у судовому засіданні, податкові декларації з податку на додану вартість позивача містять наступні обов'язкові реквізити: тип документа (звітний), звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація, звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку), повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків; місцезнаходження платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку. З наданих копій описів до поштових відправлень вбачається направлення до контролюючого органу додатків разом із деклараціями.

Отже, відповідач не мав правових підстав не визнавати податкові декларації податковою звітністю.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною другою цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Суд зазначає, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року у справі №2а/0470/10504/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 року, якою визнано незаконним та скасовано рішення ДПІ про анулювання реєстрації ПП фірми «ОЛБІ» як платника податку на додану вартість, встановлено факт подання належним чином оформлених податкових декларації з ПДВ за лютий-грудень 2010 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-грудень 2010 року, надісланих позивачем поштою, є протиправними, оскільки вчинені всупереч пункту 4.1.2 Закону №2181, та вважає за необхідне зобов'язати відповідача прийняти податкові декларації з податку на додану вартість за лютий-грудень 2010 року датами їх фактичного отримання контролюючим органом та відобразити показники податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-грудень 2010 року в картці особового рахунку Приватного підприємства фірми «ОЛБІ».

Поряд з цим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-грудень 2010 року податковою звітністю, що подані у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, оскільки вирішення таких вимог не відноситься до компетенції суду, позивачем у даному випадку обраний невірний спосіб захисту порушеного права.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства фірми «ОЛБІ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання декларацій податковою звітністю, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-грудень 2010 року податковою звітністю.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська прийняти податкові декларації з податку на додану вартість за лютий-грудень 2010 року датами їх фактичного отримання контролюючим органом.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відобразити показники податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-грудень 2010 року в картці особового рахунку Приватного підприємства фірми «ОЛБІ».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 15 вересня 2014 року.

Суддя В.В. Кальник