Рішення № 40628906, 25.09.2014, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Собіни І.М., Боймиструка С.В., секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 9 жовтня 2012 року у справі за позовом заступника прокурора Рівненської області в інтересах головного управління з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення 233 848 грн. збитків, завданих злочином,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Рівненського районного суду від 9 жовтня 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації 233848 грн. збитків, завданих злочином.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2338 грн. 48 коп.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення суду є безпідставним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд не належно встановив природу правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку із заподіянням шкоди, яка виникла внаслідок господарської діяльності підприємства та не обґрунтовано визначив, що саме він, як фізична особа, повинен нести відповідальність за заподіяну шкоду.

Покликається на те, що в справі не з'ясовано чи шкода, яка підтверджується актом позапланової виїзної перевірки ПП "Плеяда-Рівне" з питань дотримання податкового та іншого законодавства у період з 1 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року № 1737/23-400/33450553 від 19 грудня 2008 року, проведеної державною податковою інспекцією у м. Рівне та актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПП "Плеяда-Рівне" у період з 1 січня 2008 року по 1 листопада 2008 року № 17-05-13/114 від 2 грудня 2008року, проведеної контрольно-ревізійним управлінням у Рівненській області не була відшкодована у порядку господарського судочинства та чи проводились заходи по стягненню цієї шкоди із юридичної особи.

Вважає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано положення ст. 61

___________________

Справа №2-1041/11 Головуючий у суді І інстанції - Остапчук Л.В.

Провадження № 22-ц/787/1904/2014 Доповідач - Бондаренко Н.В.

ЦПК України, оскільки у вироку, на який покликається прокуратура як на доказ існування вини та доказ завдання збитків не вирішено питання щодо відшкодування шкоди, не зазначено, в яких розмірах її завдано, не наведено розрахунків сум, які підлягають стягненню, а тому даний вирок не є доказом завдання збитків та не може слугувати доказом розміру цих збитків.

Стверджує, що з 3 липня 2008 року по 20 лютого 2009 року він перебував у трудових відносинах із ПП "Плеяда - Рівне", а саме був керівником даного підприємства, а відповідальність працівників підприємства (в т.ч. директора) врегульовано ст. ст. 130-134 КЗпП України.

Звертає увагу суду на те, що немає жодного рішення суду, в якому було б зазначено, що він кошти, одержані за виконання робіт по даному об'єкту привласнив, зняв на свою користь, використав у своїх корисних цілях, чим завдав шкоди інтересам ПП "Плеяда -Рівне", що свідчить про те, що зазначені кошти увійшли в склад майна підприємства та були використані в інтересах підприємства, власника та для проведення господарської діяльності.

Вважає, що оскільки суб'єктом кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч, 3 ст. 358 КК України, за які його було засуджено, є службова особа, то застосування судом першої інстанції в даному випадку ст. 1166 ЦК України є безпідставним.

З наведених підстав просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відносно ОСОБА_1 є вирок суду, що набрав законної сили, яким відповідача визнано винним у вчиненні ряду злочинів, тому завдані державі збитки повинні бути ним відшкодовані.

Такі висновки відповідають обставинам справи та ґрунтуються на законі.

Встановлено, що згідно з вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 2 листопада 2010 року ОСОБА_1, працюючи директором ПП «Плеяда-Рівне», скоїв злочини, передбачені: ч. 4 ст.91 КК України, заволодіння державними коштами у великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, вчинене повторно; ч. 2 ст.366 КК України, службове підроблення; ч. 3 ст.358 КК України, використання завідомо неправдивого документа. З Державного бюджету ПП «Плеяда-Рівне» були перераховані грошові кошти для здійснення будівельно-монтажних робіт по об'єкту «Реконструкція обласного дитячого протитуберкульозного санаторію «Новостав» для дітей з активною формою туберкульозу». Всього на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2В, довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрат форми КБ-3 за липень 2008р. підприємству «Плеяда-Рівне» було безпідставно перераховано 123821,5грн., за серпень-вересень 2008 року - 145 336 грн. 50 коп.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі винною особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Вказані складові цивільно-правової відповідальності доведено при розгляді кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1, тому доводи скарги в цій частині не заслуговують на увагу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції відповідач є керівником приватного підприємства «Плеяда - Рівне», тобто службовою особою, яка постійно виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, у повноваження якої входило повсякденне керівництво виробничою та фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Частиною 4 ст.61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вирок у даному випадку має преюдиціальне значення.

Суд першої інстанції, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, обґрунтовано дійшов висновку про те, що шкода, завдана державі злочином підлягає відшкодуванню винною особою.

Покликання апеляційної скарги на те, що до спірних правовідносин необхідно застосувати положення трудового законодавства є помилковим, оскільки ст.ст.130-134 КЗпП України визначені підстави матеріальної відповідальності працівників за заподіяння шкоди підприємству, установі, організації, в той час коли судом встановлено, що шкоду було завдано інтересам держави.

В матеріалах справи відсутні докази про повернення ПП «Плеяда-Рівне» державному бюджету безпідставно отриманих коштів, в т.ч. ПДВ в розмірі 144 666,7грн., яке було останньому безпідставно перераховано у липні-серпні 2008р.

Доводи представників відповідача про те, що отримане ПДВ у зазначеній вище сумі підлягає стягненню з підприємства, а не з його керівника є безпідставними, оскільки відповідач засуджений не за ухилення від сплати податків(зборів), а за заволодіння державними коштами, в т.ч. ПДВ.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з визначеним судом першої інстанції розміром матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до позовної заяви ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у кримінальній справі за заволодіння коштами державного бюджету на загальну суму 410507,05грн. Під час проведення досудового слідства у цій справі встановлено добровільне відшкодування завданих державі збитків в сумі 176659грн. Прокурор просив стягнути з відповідача різницю-233848грн.(а.с.4-5)

Із витребуваної апеляційним судом Рівненської області кримінальної справи відносно відповідача вбачається, що ОСОБА_1 прокурором змінено обвинувачення із ч.5 на ч.4 ст.191 КК України, залишено обвинувачення за ч.2 ст.366, ч.3 ст.358 КК України(а.с. 317-333 т.14 крим.справи).

Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 2 листопада 2010року постановленого відносно ОСОБА_1 встановлено, що в липні 2008року підприємству «Плеяда Рівне» було безпідставно перераховано 32941,33 грн. за завищені об'єми виконаних робіт і вартість використаних матеріалів та 90880,17грн. ПДВ; в серпні-вересні 2008р. безпідставно перераховано 91550грн. за завищені об'єми виконаних робіт та 53786,5грн.-ПДВ, що всього становить 145336,5грн. Всього за липень-вересень 2008року підприємству безпідставно перераховано 269 158грн. (32941,33+90880,17+145336,5). (а.с.113зв., 116)

Прокурор в судовому засіданні апеляційного суду подала письмові пояснення з детальним розрахунком спричиненої злочином шкоди, відповідно до яких просила стягнути з відповідача 92 499грн.

За наведеного, рішення суду першої інстанції підлягає зміні із зменшенням розміру стягнутої з ОСОБА_1 шкоди до 92 499 грн.(269158-176659)

На підставі ч.5 ст.88 ЦПК України підлягають зменшенню пропорційно до задоволених позовних вимог та сплаченого при подачі апеляційної скарги судового збору і судові витрати в сумі 217,26грн. (1169,24-462,5=706,74; 924-706,74=217.26).

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313,314,317, 325 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 9 жовтня 2012 року змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації збитків, завданих злочином з 233 848 грн. до 92 499(дев'яносто двох тисяч чотириста дев'яносто дев'яти) грн. та судового збору з 2338 грн. 48 коп. до 217(двісті сімнадцяти)грн.26коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

Собіна І.М.

Боймиструк С.В.