Вирок № 40627854, 21.05.2014, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/120/14-к

Провадження № 1-кп/443/22/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2014 Жидачівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Цюмрака М.Д.,

при секретарі Шальвіра І.І.

з участю прокурора Гарванко І.М., ,

адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4,

та обвинувачених ОСОБА_5 і ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Жидачеві справу на підставі обвинувального акту по кримінальному провадженню, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150390000236 від 25.11.2013 року щодо обвинувачених:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м .

Мукачево Закарпатської обл., мешканць АДРЕСА_1, українець, громадя

нин України, з н-середньою освітою, неодруженого, не пра -

цюючого, раніше судженого 28.12.2005 р. Жидачівським рай -

судом за ст.185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі;

28.11.2008 р.Жидачівським райсудом за ст.186 ч.2, 296 ч.1, ст.

ст.70, 71 КК України на 4 роки і 1 місяць позбавлення волі,

звільненого з місць позбавлення волі 19.08.2012 року та

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця

та мешканця АДРЕСА_2, українця, гр.-на України, з вищою ос-

вітою, працюючого робітником у м.Львові на фірмі «Клеверія

раніше не судженого, -

за ст.186 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 та ОСОБА_6, 25 листопада 2013 року , близько 02 год.40 хв., перебуваючи в приміщенні залізничного вокзалу станції Ходорів, який знаходиться по вул..Вокзальній, 6 у м.Ходорів Львівської області, будучи в стані алкогольного сп»яніння, підійшли до неповнолітнього ОСОБА_3, в якого із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, відкрито заволоділи його мобільним телефоном марки «Самсунг-5312», зарядним пристроєм до нього, а також грошима в сумі 50 грн., чим завдали потерпілому матеріальну шкоду на суму 950 грн.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред»явленому йому звинуваченні заперечив і пояснив, що він 25 листопада 2013 року вечером і всю ніч знаходився вдома, де спав. Ніякого злочину в цей час він не вчиняв.

Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред»явленому йому звинуваченні визнав повністю і суду пояснив, що 25.11.2013 року приблизно о 00 год.30 хв.у центрі м.Ходорова він зустрівся з обвинуваченим ОСОБА_5, якого добре знав і запропонував останньому випити, на що ОСОБА_5 погодився. Вони разом на таксі поїхали в кафе-бар «Доремі», однак там не було вільних місць, тому на таксі поїхали до магазину, який працює цілодобово, щоб купити сигарети, однак магазин був закритий. Після цього вони вирішили пішкм йти додому. Проходячи мимо залізничного вокзалу, ОСОБА_5сказав, що хоче подивитися чи є пасажири в залі очікування і направився туди, а ОСОБА_6 пішов за ним. В приміщенні вокзалу знаходились невідомі громадяни, серед яких на одній із лавок сидів молодий хлопець, як в даний час відомо це потерпілий ОСОБА_3, який дрімав. Обвинувачені сіли біля нього з двох сторін і в цей час потерпілий прокинувся. ОСОБА_5 запитав потерпілого чи він має гроші, бо в нього день народження і хоче випити але немає грошей, на що потерпілий відповів, що він також немає грошей. Обвинувачений ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_5 йти геть і вони обидва пішли до виходу із залу але ОСОБА_5, нічого не сказавши ОСОБА_6, повернувся назад до потерпілого, а тому ОСОБА_6 пішов за ним. ОСОБА_5, побачивши в руці потерпілого мобільний телефон, який той ховав у кишеню штанів, хотів забрати телефон, засунувши руку в кишеню потерпілого, але той вдарив ОСОБА_5 по руці. ОСОБА_5 наніс потерпілому декілька ударів, від чого той впав на лавку. ОСОБА_5 його підняв, взяв сумку потерпілого в одну руку, а другою рукою схопив потерпілого за одяг і повів на вулицю із приміщення вокзалу. Обвинувачений ОСОБА_6 поклав свою руку на спину потерпілому і таким чином його підтримував, виводячи з приміщення. На вулиці ОСОБА_5 наніс потерпілому ще декілька ударів в обличчя та в область живота. Обвинувачний ОСОБА_6 пояснив, шо він тримав потерпілого, а обвинувачений ОСОБА_5 оглядав його кишені, звідки витяг гроші в сумі 50 грн., а також розстебнув куртку потерпілого біля шиї і попросив підсудного ОСОБА_6 присвітити йому мобільним телефоном чи немає на шиї потерпілого золотого ланцюжка. Побачивши на пальці потерпілого кольцо, ОСОБА_5 зняв його, але після того як підсудний ОСОБА_6 сказав, що це біжутерія, то ОСОБА_5 повернув кольцо потерпілому. Крім того ОСОБА_5 відібрав у потерпілого його мобільний телефон, який той тримав в руці, а також відкрив сумку потерпілого, з якої витяг зарядний пристрій до мобільного телефону. Все викрадене ОСОБА_5 забрав собі. Після цього вони покинули потерпілого і пішком пішли кожен до свого дому. До квартири до ОСОБА_5 ні до вчинення злочину, ні після цього він не заходив і спиртне з ним не розпивав, а також не заходив разом з ОСОБА_5 до будинку ОСОБА_4.

У вчиненому підсудний ОСОБА_6 розкаявся і пояснив, що він з потерпілим помирився, і дуже жалкує що так поступив з потерпілим, який являється сиротою.Обвинувачений просить суд суворо його не карати.

Хоча обвинувачений ОСОБА_5 свою вину повністю заперечив, а обвинувачений ОСОБА_6 визнав, їх вина повністю доведена поясненнями потерпілого, його представника, свідків, іншими дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Так, з пояснення потерпілого ОСОБА_3 , даного в ході судового слідства вбачається, що 23.11.2013 року він їхав на навчання до Львова. До Ходорова з Бережанського району потерпілий приїхав приблизно о 02.00 год. Перший поїзд на Львів мав відправлятися о 04.00 год., тому потерпілий зайшов в приміщення вокзалу і чекав на поїзд в залі очікування, де крім нього було ще декілька жінок. Коли потерпілий сидів на лавці, то в зал зайшло двоє незнайомих, як в даний час вже відомо - це обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які сіли з двох боків від нього поряд. Обвинувачений ОСОБА_5 запитав потерпілого чи той має гроші на горілку, бо в нього сьогодні день народження. Потерпілий відповів, що грошей немає. Тоді ОСОБА_5 запропонував йому йти з ними, але потерпілий відмовився. Після цього обидва обвинувачені піднялися з лавки і направилися до виходу, але ОСОБА_5 чомусь передумав виходити з приміщення і повернувся назад до потерпілого. Побачивши у потерпілого мобільний телефон, який потерпілий ховав у кишеню штанів, ОСОБА_5 наказав віддати йому телефон, але потерпілий відмовився, після чого ОСОБА_5 засунув руку в кишеню потерпілого, але потерпілий вдарив його по руці і ОСОБА_5 забрав руку. Після чого він рукою припідняв потерпілого за одяг і кинув його на лавку та почав наносити удари в обличчя. Він наніс приблизно 3-4 удари. Жінки, які до того були в залі, всі вийшли. Після цього обвинувачений ОСОБА_5 підняв потерпілого з лавки і, схопивши однією рукою за одяг, а другою його сумку, повів потерпілого на вулицю, а обвинувачений ОСОБА_6 підтримував потерпілого з другого боку. На вулиці ОСОБА_5 наніс потерпілому удар головою в обличчя, після чого почав шукати що є в кишенях. Він забрав з кишені гроші в сумі 50 грн., вирвав з руки мобільний телефон, а також подивився чи немає на шиї золотого ланцюжка, наказавши обвинуваченому ОСОБА_6 присвітити йому мобільним телефоном, що той зробив. Крім того ОСОБА_5, побачивши на пальці потерпілого кольцо, зняв його з пальця, але так як ОСОБА_6сказав, що це біжутерія, то ОСОБА_5 повернув кольцо потерпілому. Після цього ОСОБА_5, оглянувши сумку потерпілого, забрав з неї зарядний пристрій до мобільного телефону, зошит та ручку, написавши потерпілому номер свого мобільного телефону і сказав, щоб потерпілий зателефонував йому на вказаний номер, коли буде мати 200 грн., а він тоді віддасть йому його мобільний телефон. ОСОБА_6просив ОСОБА_5 повернути речі потерпілому, оскільки потерпілий сирота, але той був протів і сказав, що таке він робить не вперше.

Після цього обидва обвинувачені його залишили, а самі пішли в сторону міста.

Потерпілий звернувся до чергової по вокзалу і розповів все що з ним сталося, а та викликала працівників міліції, які у відділку відібрали у нього пояснення. Через деякий час, це було вже ранком, у відділок працівники міліції привели обвинуваченого ОСОБА_5, якого потерпілий зразу впізнав. При впізнанні були поняті і ще декілька чоловік, серед яких потерпілий впізнав ОСОБА_5 До хати, де проживає обвинувачений ОСОБА_5 потерпілий не ходив.

Потерпілий просить не карати ОСОБА_6, який заступався за нього, не бив його та нічого у нього не викрадав. Потерпілий з ним помирився, а ОСОБА_5 карати несуворо, оскільки він йому все простив.

Будучи допитаним в судовому засіданні законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 суду пояснив, що він являється опікуном потерпілого, оскільки потерпілий сирота і в даний час виховується у нього. 24 листопада 3013 року потерпілий добирався з Бережанського району Тернопільської області, де проживає, до Львова на навчання. Він дав йому на дорогу гроші в сумі 150 грн., а також дещо з продуктів. ОСОБА_3 мав з собою мобільний телефон. Оскільки наступного дня ОСОБА_3 додому не зателефонував, тому опікун почав дзвонити на його мобільний телефон, але той не відповідав, тому ОСОБА_4 зателефонував в училище до майстра, який повідомив, що ОСОБА_3 на заняттях не був. Будучи стривоженим таким повідомленням, ОСОБА_4 звернувся до дільничного інспектора міліції, який по своїх каналах дізнався, що потерпілий знаходиться в Стрию в міліції, де від нього відбирають пояснення, оскільки його в приміщенні залізничного вокзалу на ст..Ходорів пограбували. В кінці тижня, тобто у п»ятницю, потерпілий повернувся додому і розповів як ОСОБА_5 з ОСОБА_6 відібрали у нього мобільний телефон, зарядний пристрій, гроші в сумі 50 грн., а також зошит, ручку, а 100 грн. потерпілий заховав у внутрішню кишеню під курткою і ці гроші ОСОБА_5 у нього ви виявив. Потерпілий, коли приїхав додому, то скаржився що його болить голова, а тому ОСОБА_4 вважає, що в потерпілого ,напевно, був струс мозку, бо потерпілий розповів, що ОСОБА_5 наніс йому головою удар в обличчя та наносив руками удари по голові і по обличчю.

В даний час як потерпілий так і його представник просять обвинувачених ОСОБА_6та ОСОБА_5 суворо не карати, про що подали до суду свої письмові заяви.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він працює начальником ЛПМ на ст..Ходорів ЛВ на станції Стрий УМВС України на Львівській залізниці. Вночі, 25 листопада 2013 року поступив сигнал про пограбування на залізничному вокзалі ст.Ходорів молодого хлопця, а тому свідок в складі слідчо-оперативної групи виїхав на місце. Потерпілий описав прикмети нападників, а тому свідок в складі групи, порадившись, вирішили, що одним із грабіжників, по описанню потерпілого, міг бути обвинувачений ОСОБА_5, а тому вирішили навідатись до нього додому. Їм відкрила мати обвинуваченого і на питання де її син відповіла, що спить. ОСОБА_10 розбудила сина. На питання свідка де він був цієї ночі, обвинувачений не міг чітко відповісти, а тому йому запропонували пройти з ними на залізничний вокзал, на що обвинувачений погодився. На вокзал йшли пішком. В приміщенні вокзалу обвинувачений в присутності двох понятих пояснив, що грабіж вчинив він і витяг із кишені своєї куртки мобільний телефон та гроші в сумі 50 грн.та зарядний пристрій до мобільного телефону. Про це був складений протокол.Щодо свого спільника, то ОСОБА_5 чомусь спочатку дав невірні дані, вказавши на гр.-на ОСОБА_20, якоби той разом з ним вчинив грабіж. Від ОСОБА_5 було чути перегар, тобто було зрозуміло, що він вживав алкогольні напої. Напевно від надмірно випитого алкоголю, йму стало погано і до нього була викликана карета швидкої допомоги. Медики надали ОСОБА_5 медичну допомогу.

Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_12 суду пояснив, що він проводив досудове розслідування по даному кримінальному провадженню. В ході досудового слідства було встановлено, що 25.11.2013 року коло 02 год.40 хв. обвинувачені ОСОБА_5 і ОСОБА_6в приміщенні залізничного вокзалу на ст..Ходорів відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_3. Було проведено огляд місця події в обвинувачений ОСОБА_5 добровільно видав мобільний телефон, зарядний пристрій та гроші в сумі 50 грн., які відібрав у потерпілого.Тоді ж, 25 листопада 2013 року ОСОБА_5 був затриманий. Під час досудового розслідування були проведені одночасні допити між обвинуваченими ОСОБА_6 і ОСОБА_5. ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, жодних клопотань в ході досудового слідства свідкові не заявляв. Визнавальні показання ОСОБА_5 давав в присутності свого адвоката, після чого протокол йому було оголошено і як він, так і його адвокат протокол підписали. Коли свідок допитував потерпілого, то він описав прикмети ОСОБА_5. Впізнання не проводилося, оскільки ОСОБА_5 зразу признався у вчиненому.До нього викликалася швидка медична допомога, оскільки йому було погано.

Свідок пояснив, що як ОСОБА_5 так і ОСОБА_6 він роз»яснив їхні права, але ОСОБА_6 від адвоката відмовився, а ОСОБА_5 було забезпечено захист.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що 25 листопада 2013 року його повідомили, що на ст.Ходорів двоє невідомих пограбували неповнолітнього ОСОБА_3. Потерпілий описав працівникам міліції хто його побив і пограбував По тому опису було запідозрено у вчиненні даного злочину ОСОБА_5, а тому свідок в складі групи працівників лінійної міліції в кількості 4-х осіб прийшли до будинку, в якому проживає ОСОБА_5. Їм відкрила мати ОСОБА_5 і на питання де її син відповіла, що спить. ОСОБА_10 розбудила сина. На питання працівників міліції чи знає він що небудь про пограбування на залізничному вокзалі, ОСОБА_5 спочатку нічого не відповів, Йому було запропоновано пройти разом з працівниками міліції у відділення, на що той погодився. У відділку обвинувачений в присутності своєї матері, вітчима та понятих у всьому зізнався та повернув все ним пограбоване, однак свого спільника довший час не хотів виказати. На той час у відділку вже був слідчий.У відділку ОСОБА_5 стало погано і свідок вважає, що це від надміру випитого алкоголю, оскільки від нього сильно було чути перегаром. Ніхто ОСОБА_5 із працівників міліції викрадений ним мобільний телефон не засовував йому в кишеню, це все видумки, щоб уникнути відповідальності.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він працює охоронником у ПАТ «Львів Іскра». 25 листопада 2013 року він знаходився на ст..Ходорів, де працівники міліції запропонували йому бути понятим під час огляду місця події, на що свідок погодився. Крім нього був запрошений ще один чоловік, а також була мати обвинуваченого ОСОБА_10 та його вітчим. Обвинувачений ОСОБА_5 розповів, що він із ще одним хлопцем в залі очікування залізничного вокзалу на станції Ходорів відкрито заволодів чужим майном і в присутності всіх добровільно повернув слідчому викрадений мобільний телефон, зарядний пристрій до нього та гроші в сумі 50 грн. Все це слідчий поклав в поліетиленовий пакет, опечатав, склав протокол, який свідок підписав. Жодних насильницьких дій до ОСОБА_5 ніхто не чинив, він все розповів добровільно.

З показань свідка ОСОБА_15, даних ним в ході судового розгляду даної справи вбачається, що 25.11.2013 року коло 02.00 год.ночі, коли він вже спав, то почув як хтось зайшов до нього до хати. Коли свідок встав і зайшов у кухню, то побачив, що в кухні сидів його прийомний син ОСОБА_5 і підсудний ОСОБА_6. На столі стояла плашка горілки. Свідок присів біля них і вони втрьох розпили пляшку горілки, після чого ОСОБА_6 заявив, що йде додому. Підсудний ОСОБА_5 вийшов за ним і повернувся до хати приблизно через 15 хв.і ліг спати.

Зранку свідок виносив з хати відро із сміттям і знайшов у дворі мобільний телефон, який заніс до хати і показав ОСОБА_10.

Приблизно коло 10.00 год.ранку у двері квартири постукали і коли свідок відкрив двері, то побачив 4-х чоловік, із міліції, які спитали де ОСОБА_5. Свідок відповів, що ОСОБА_5 ще спить і пішов його будити, а ті четверо зайшли у квартиру і пішли слідом за ним. Один із міліціонерів ОСОБА_17 на питання свідка, що сталося відповів, що пропав мобільний телефон. Свідок пояснив, що він знайшов мобільний телефон, коли виносив сміття, показавши даний телефон ОСОБА_17, а той забрав у свідка телефон і поклав його в кишеню куртки ОСОБА_5. Свідок пояснив, що працівники міліції приїхали до нього автомобілем і привели з собою до нього додому потерпілого по справі ОСОБА_3. Крім того свідок пояснив, що він на автовокзалі позичив у знайомого ОСОБА_18 100 грн., з яких 50 грн.віддав ОСОБА_10, а також він особисто викликав карету швидкої допомоги так як обвинуваченому ОСОБА_5, коли його допитували на вокзалі, стало погано.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_5 її син, який проживає разом із нею і її співжителем ОСОБА_15 у АДРЕСА_1. 25 чи 26 листопада 2013 року, вечером, її син із обвинуваченим ОСОБА_6 сиділи в кухні, де вживали спиртні напої. Після цього син провів ОСОБА_6 і, повернувшись, ліг спати, а приблизно о 10.00 год. ранку наступного дня у двері хтось постукав. Коли ОСОБА_15відкрив двері, то виявилося, що прийшли працівники міліції, які запитали де ОСОБА_5. Свідок запитала працівників міліції навіщо їм син і пішла будити ОСОБА_5, а ОСОБА_15 залишився в коридорі з працівниками міліції. Коли ОСОБА_5 вийшов до працівників міліції, то вони запропонували йому піти з ними у відділення міліції на ст.Ходорів.

Свідок пояснила, що ОСОБА_15, який ранком виносив з квартири помийне відро, знайшов на дворі мобільний телефон, який приніс у квартиру. Свідок сказала покласти телефон у квартирі і може той, хто загубив його, звернеться до них і вони йому віддадуть. Свідок пояснила, що сина працівники міліції посадили в автомобіль і повезли у лінійне відділення міліції. Свідок у відділенні була разом з сином, якому було дуже погано, а тому свідок викликала карету швидкої допомоги. Медпрацівник, яка приїхала на місце, дала сину коло 10 уколів

Один із працівників міліції, високого зросту із папкою, сказав свідку принести 50 грн. ОСОБА_10 попросила ОСОБА_15 позичити в когось 50 грн. Коли свідок віддала працівнику міліції 50 грн., то той із криком наказав її синові покласти дані гроші собі в кишеню, що син і зробив. Після цього працівники міліції склали протокол вилучення у її сина грошей, а також фотографували ті гроші.і мобільний телефон, який син витяг із кишені своєї куртки, куди поклав ОСОБА_17.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 25 листопада 2013 року приблизно коло 01.00 год. ночі до нього додому зайшли підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які мали з собою дві пляшки горілки і хотіли у нього дану горілку разом з ним розпити, однак свідок їм заборонив заходити у квартиру, так як його дружина і діти вже спали, тому вони пішли геть. Коли свідок закривав за ними дверу то бачив, що вони направились в ту сторону, де проживає обвинувачений ОСОБА_5.

З пояснення свідка ОСОБА_19, даного в ході судового слідства вбачається, що 24 чи 25 листопада 2013 року приблизно о 10-11 год.дня він був на автобусній зупинці у м.Ходорові, де до нього підійшов ОСОБА_15 і попросив позичити йому 100 грн., так як у нього проблеми з сином в міліції і сідок позичив йому 100 грн. однією купюрою. Вечером того ж дня ОСОБА_15 повернув свідкові 100 грн.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що в двадцятих числах листопада 2013 року його викликали працівники міліції і заявили, що він, зі слів ОСОБА_5, разом з ним на залізничному вокзалі у м.Ходорові відібрали у потерпілого мобільний телефон, побили його, а також забрали гроші в сумі 50 грн. Свідок це заперечив. Тоді працівники міліції заявили, що вони у м.Стрию мають свідка, який підтвердить факт пограбування потерпілого ОСОБА_20. Свідок даний факт заперечив і погодився зустрітися з тим свідком у м.Стрий. Він сів в автомобіль і разом з працівниками міліції поїхав у Стрий, де у відділі міліції зустрівся з потерпілим який, глянувши на свідка, заперечив його участь в пограбуванні потерпілого.

Чому обвинувачений ОСОБА_5 вказав на нього, свідкові ОСОБА_20 невідомо, напевно ОСОБА_5 хотів ввести слідство в оману.

З пояснення свідка ОСОБА_21, даного в суді вбачається, що він був присутнім при тому, як в приміщенні лінійного відділення міліції на станції Ходорів обвинувачений ОСОБА_5 витяг з кишені своєї куртки мобільний телефон і гроші в сумі 50 грн. і, нічого не говорячи, поклав на стіл. При цьому була присутня мати ОСОБА_5 - ОСОБА_10. ОСОБА_5 стало погано і він скаржився на болі в животі, тому до нього викликали «швидку», але він був адекватний, розмовляв. Медпрацівник йому пропонувала лягти в лікарню, але обвинувачений відмовився.

Свідок пояснив, що він в той момент був понятим і все те, що записано в протоколі, який свідок підписав, відповідає дійсності. Попросив свідка бути понятим працівник міліції ОСОБА_9.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що 25.11.2013 року він, а також ОСОБА_23, ОСОБА_17 і ОСОБА_9 пішли до обвинуваченого, оскільки вночі, на залізничному вокзалі ст.Ходорів двоє невідомих пограбували неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3. Зі слів потерпілого, який описав злочинців, підозра впала на ОСОБА_5 тому працівники міліції направилися до нього. Свідок ОСОБА_22 з ОСОБА_23 стояли на вулиці, а ОСОБА_9 і ОСОБА_17 пашли до будинку. Вони постукали у вхідні двері і з будинку вийшла мати обвинуваченого ОСОБА_10. Про що у них йшла мова, свідок не чув, так як з ОСОБА_23 стояли від будинку на досить великій відстані. Через деякий час з хати вийшов обвинувачений, а за ним його батьки і всі разом пішли у відділення. Приблизно до обіду ОСОБА_5 вже був в черговій кімнаті, який в присутності своїх батьків видав викрадений ним мобільний телефон і гроші.ОСОБА_5 стало погано і до нього була викликана «швидка», яка надала йому медичну допомогу.

З пояснення свідка ОСОБА_23 вбачається, що в кінці листопада 2013 року він разом з іншими працівниками міліції займався заявою потерпілого ОСОБА_3, якого пограбували на залізничному вокзалі на ст..Ходорів.По опису потерпілого був складений список осіб, які могли вчинити пограбування і серед них був обвинувачений ОСОБА_5, тому вирішили запросити його відділення міліції на ст..Ходорів. Свідок із ОСОБА_22 залишилися на булиці коло будинку, в якому проживає ОСОБА_5, а два працівники до будинку, де на їх стук з хати вийшла мати ОСОБА_5. Вони між собою щось говорили, але свідок не чув, бо було від нього далеко. Коли з будинку вийшов ОСОБА_5, то його запросили у відділ міліції і він разом з матір»ю та вітчином прийшли у відділення. Свідок безпосередньо процесуальних дій не проводив. Свідок пояснив, що ОСОБА_5 на пропозицію пройти у відділення погодився, не впирався, прийшов разом із своєю матір»ю.

Суд, даючи оцінку показанням свідків ОСОБА_10 та її співжителя ОСОБА_15, аналізуючи їх та співставляючи з показаннями обвинуваченого ОСОБА_6, інших свідків вважаєїх такими, що невідповідають дійсним обставинам справи, оскільки ОСОБА_5 - рідний син ОСОБА_10, а ОСОБА_15 - його вітчим, а тому дані свідки суду давали пояснення, які протирічать поясненням обвинуваченого ОСОБА_6, потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_20. Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_15 суду пояснили, що бачили як свідок ОСОБА_17 засунув в кишеню куртки обвинуваченого ОСОБА_5 мобільний телефон, який у відділенні міліції ОСОБА_5видав працівникам міліції.

З пояснення свідка ОСОБА_15 вбачається, що він мобільний телефон знайшов біля будинку, в якому живе, коли ранком 25.11.2013 року виносив з хати помийне відро, але його свідчення протирічать поясненням потерпілого, обвинуваченого ОСОБА_6 які пояснили, що мобільний телефон у потерпілого відібрав обвинувачений ОСОБА_5 і потерпілий впізнав свій телефон.

Обвинувачений ОСОБА_6 в суді пояснив, що він разом із обвинуваченим ОСОБА_5 пограбували потерпілого ОСОБА_3, тобто ОСОБА_5відібрав у потерпілого його мобільний телефон, гроші - 50 грн. та із сумки потерпілого забрав зарядний пристрій до мобільного телефона.

Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечує того, що брав участь в пограбуванні ОСОБА_3, але не сам, а з ОСОБА_5, який був ініціатором даного кримінального правопорушення. Даний факт в судовому засіданні ствердив і потерпілий ОСОБА_3. Крім того свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що 25.11.2013 року його викликали у відділення міліції де повідомили, що ОСОБА_5 дав пояснення, що він із свідком вночі 25.11.2013 року на залізничному вокзалі ст..Ходорів пограбували ОСОБА_3. Тобто свідкові відомо, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, але як в дальнішому вияснилося, що даний злочин він вчинив з ОСОБА_6

Винність обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6доведена в ході судового слідства і письмовими доказами, дослідженими судом, а саме: Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.11.2013 року, з якого вбачається, що майор міліції ОСОБА_9 з дотриманням вимог ст..ст.60, 104, 214 КПК України прийняв усну заяву від ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 про відкрите заволодіння його майном, тобто що 25.11.2013 року близько 02.год.30 хв. На вокзалі ст..Ходорів двоє невідомих осіб відкрито заволоділи його телефоном «Самсунг» та в подальшому на вулиці м.Ходорів відкрито заволоділи грошима в сумі 50 грн. та зарядним пристроєм до телефону.Матеріальну шкоду оцінює в суму 950 грн. Телефон придбано у вересні 2013 року у м.Львові.(а.с.9-10);

Протоколом огляду місця події від 25.11.2013 року з якого вбачається, що місцем події являється зал очікування на ст.Ходорів на Львівській залізниці (а.с.12);

Протоколом огляду місця події за участю потерпілого ОСОБА_3 від 25.11.2013 року з якого вбачається, що потерпілий в присутності понятих пояснив, що до нього 25.11.2013 року, близько 02 год.40 хв. в залі очікування підсіли двоє невідомих громадяни, які його пограбували, відібравши мобільний телефон марки «Самсунг», зарядний пристрій до телефону, а також гроші в сумі 50 грн. Крім того потерпілий пояснив, що в приміщенні ЛПМ на ст.Ходорів знаходиться чоловік, який назвався ОСОБА_5, 1988 р.н., мешканець АДРЕСА_1, який пояснив, що 25.11.2013 року коло 13 год.20 хв. До його місця проживання прийшли працівники міліції, які йому повідомили про вищевказаний факт. В подальшому ОСОБА_5 був запрошений в ЛПМ на ст..Ходорів , де з лівої кишені куртки ОСОБА_5 вийняв мобільний телефон марки «Самсунг-5312», зарядний пристрій, гроші в сумі 50 грн.купюрами 20 грн.,20 грн. і 10 грн. та коробку сірників(а.с.13-14);

З протоколу проведення слідчого експерименту від 15.01.2014 року та фототаблиці до даного протоколу за участю підозрюваного ОСОБА_6, його захисника та понятих вбачається, що ОСОБА_6 розповів на показав на місці вчинення злочину як він в групі із ОСОБА_5 на залізничному вокзалі ст.Ходорів вчинили кримінальне правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_3(а.с.141-143);

З фототаблиці до протоколу огляду місця події від 25.11.2013 року (зображення №1) видно, що в присутності понятих у ОСОБА_5виявлено та вилучено мобільний телефон марки Самсунг -5312», зарядний пристрій до нього і гроші в сумі 50 грн.(а.с.15);

Згідно висновку експерта №532 вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи та даних медичної довідки у гр-на ОСОБА_3, 1997 р.н., тілесних ушкоджень не виявлено.

Згідно розписок потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що він отримав від слідчого мобільний телефон марки "Самсунг-5312" та зарядний пристрій до нього(а.с.93), а також горші в сумі 50 грн.(а.с.95);

Згідно ухвали Стрийського мвськрайонного суду Львівської області від 28.11.2013 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З характеристики заступника начальника СДІМ Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області вбачається, що ОСОБА_5 характеризується посередньо (а.с.36);, а згідно характеристики, виданої за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 - Ходорівської міської ради він характеризується позитивно(а.с.43);

Згідно характеристики Ходорівської міської ради ОСОБА_6 характеризується також позитивно (а.с.62);

Згвдно витягу із стацкарти №7940 Львівської обласної клінічної лікарні вбачається, що ОСОБА_6хворіє. Маєприроджену ваду серця - двостулкова аномалія аортального клапана з недостатністю I ст. Артеріальна гіпертензія I ст.

Згідно довідки №128-185 від 18.12.2013 року ОСОБА_6 працює у ТзОВ "КЛЕВЕРІЯ ХОЛДІНГЗ УКРАЇНА" на посаді підсобного робітника. За місцем праці ОСОБА_6 характеризується виключно позитивно.

Оцінивши всі зібрані в ході досудового слідства та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, даючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_6,які суд визнає правдивими, аналізуючи їх та співставляючи із зібраними по справі доказами, в тому числі з поясненнями потерпілого, свідків,дослідженими письмовими доказами, суд приходить до обгрунтованого та переконливого висновку, що ОСОБА_5, який в суді заперечив свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, в групі осіб з ОСОБА_6 вчинили відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого і вина обвинувачених в інкримінованому їм злочині, тому дії обвинувачених суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України. Заперечення в суді своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 суд розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене та як обраний метод захисту.

Призначаючи обвинуваченим покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинувачених, зокрема обвинуваченого ОСОБА_5, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення грабежу, вчинили злочин перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, що суд визнає як обставина, що обтяжує покарання.

Враховує суд і те, що обвинувачені характеризується позитивно, обвинувачений ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, працевлаштований, хворіє, що суд визнає як обставини, які помякшують покарання, а також враховує його незначну участь у скоєнні вміненого йому у вину кримінального правоворушення.

При обранні покарання обвинуваченим суд також враховує думку потерпілого та його представника, які просять обвинувачених суворо не карати.

Речові докази- мобільний телефон марки "Самсунг -5312" та зарядний пристрій до нього, які повернуті потерпілому ОСОБА_3 під розписку, слід залишити у його власності.

Суд вважає, що з винних слід стягнути витрати, понесені на проведення дактилоскопічної експертизи №290 від 26.11.2013 року в сумі 244 грн.50 коп. та №303 від 11.12.2013 року в сумі 146.70 грн., а всього 391.20 грн., присудивши з винних дані витрати порівну, тобто по 195.60 грн

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнаити винними у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити покарання:

ОСОБА_5 - чотири роки і шість місяців позбалення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 залишити попередню - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з 25 листопада 2013 року, тобто з часу його затримання.

ОСОБА_6 - чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк один рік.

На підставі ст.76 КК України зобов"язати засудженого ОСОБА_6 періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6до вступу вироку в законну силу залишити попередню - особисте зобов"язання

Речові докази - мобільний телефон марки "Самсунг -5312" та зарядний пристрій до нього, які повернуті потерпілому ОСОБА_3 під розписку, залишити у його власності.

Стягнути з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 195 грн.60 коп.витрат, понесених на проведення дактилоскопічної експертизи №290 від 26.11.2013 року та №303 від 11.12.2013 року, перерахувавши кошти Одержувачу: УДКС в Залізничному районі м.Львова Львівської області.

Код ЄДРПОУ 38007594,

р/р №!!!!!!5700003,

МФО 825014.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області на протязі 30 діб з часу його проголошення шляхом подачі апеляції через Жидачівський районний суд.

Головуючий - суддя М.Д.Цюмрак.

ПРИМІТКА: оригінал вироку знаходиться в суді в матеріалах справи №443/120/14-к.