Постанова № 4062728, 24.06.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2009 року Справа № 2а-2741/08-1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

 головуючого - судді Дем'яновського Г.С.,

при секретарі Хома Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради до Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень.

в с т а н о в и в :

Позивач - Комунальне підприємство «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області з вимогою визнати недійсними податкові повідомлення - рішення від 13.02.2007 р. №0000391502/0, від 13.02.2007 р. №0000401502/0 та від 13.02.2007 р. №0000411502, а також визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 15.11.2006 р. №0002141502/0.

Ухвалою суду від 02.12.2008р. адміністративна справа №2а-2741/08 за позовом Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради до Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень об'єднана із справою №2а-2746/08 за аналогічним позовом в єдине провадження за № 2а-2741/08.

 Позивач позовні вимоги ґрунтує на тому, що 13.02.2007 р. головним державним податковим інспектором відділу ПДВ Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області п. ОСОБА_2 проведено перевірку КП «Дрогобичводоканал» щодо дотримання вимог п.п. 5.3.1 та 5.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за період з 01.03.2006 р. по 30.12 2006 р. на предмет своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки №54/15-6 від 07.02.2007 р. В ході перевірки встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податку на додану вартість по договору розстрочення від 30.06.2005 р. в сумі 5000,00 грн., договору розстрочення від 30.01.2006 р. в сумі 40292,85 грн., 95889,00 грн., та 95889,00 грн. та по деклараціях №19343 від 20.06.2006 р. в сумі 43328,58 грн. та №45269 від 20.11.2006 р. в сумі 57573,00 грн. На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення - рішення:

- №0000391502/0 від 13.02.2007 р., яким позивачу за затримку на 29 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 57573,00 грн. нараховано штрафні санкції у розмірі 10% в сумі 5757,30 грн.;

- №0000401502/0 від 13.02.2007 р., яким позивачу за затримку від 59 до 87 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 91899,30 грн. нараховано штрафні санкції у розмірі 20% в сумі 18379,86 грн.;

- №0000411502 від 13.02.2007 р., яким позивачу за затримку понад 90 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 188500,18 грн. нараховано штрафні санкції у розмірі 50% в сумі 94250,09 грн.

Крім того, 15.11.2006 р. головним державним податковим інспектором сектору ПДВ Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області п. ОСОБА_1 проведено перевірку КП «Дрогобичводоканал» щодо дотримання вимог п.п. 5.3.1 та 5.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за період з 01.03.2006 р. по 30.04 2006 р. на предмет своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки №268/15-2/033348910 від 15.11.2006 р. В ході перевірки встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податку на додану вартість по деклараціях №11723 від 20.04.2006 р. в сумі 132247,00 грн. та №17274 від 22.05.2006 р. в сумі 122735,00 грн. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.11.2006 р. №0002141502/0,  яким позивачу за затримку на 153 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 244982,00 грн. нараховано штрафні санкції у розмірі 50% в сумі 122491,02 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 07.02.2007 р. №54/15-6, відповідач самостійно, без узгодження з позивачем, змінив призначення платежу та період, за який позивач сплачував податкове зобов'язання за липень - жовтень 2006 року, зарахувавши перераховані суми податку на додану вартість та погасивши

2.

існуючу недоїмку з цього податку по договору розстрочення від 30.06.2005 р. в сумі 5000,00 грн., договору розстрочення від 30.01.2006 р. в сумі 40292,85 грн., 95889,00 грн., та 95889,00 грн. та по деклараціях №19343 від 20.06.2006 р. в сумі 43328,58 грн. та №45269 від 20.11.2006 р. в сумі 57573,00 грн., внаслідок чого виник борг за період, за який позивач вважав податкові зобов'язання погашеними. З акту перевірки від 15.11.2006 р. №268/15-2/033348910 вбачається, що відповідач самостійно, без узгодження з позивачем, змінив призначення платежу та період, за який позивач сплачував податкове зобов'язання за липень - жовтень 2006 року, зарахувавши перераховані суми податку на додану вартість та погасивши існуючу недоїмку з цього податку по деклараціях №11723 від 20.04.2006 р. в сумі 132247,00 грн. та №17274 від 22.05.2006 р. в сумі 122735,00 грн., внаслідок чого виник борг за період, за який позивач вважав податкові зобов'язання погашеними. Вважає, що відповідачем неправомірно здійснено зарахування сплачених Позивачем поточних платежів в погашення податкового боргу.

У судовому засіданні представники позивача свої позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні тим, які викладені у позовній заяві та просять суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти вимог позивача заперечив повністю з підстав, викладених у своїх поясненнях на адміністративний позов, зокрема з тих підстав, що згідно п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях, з огляду на що відповідач перераховані позивачем кошти зарахував в погашення податкового боргу, який виник раніше. Тому ДПІ у Дрогобицькому районі здійснювало зарахування коштів, що надійшли від платника податків, в рахунок погашення існуючого за попередній період боргу та штрафних санкцій, вважає що діяло у відповідності до вимог положення ст.3 Закону України «Про державну податкову службу України» та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку, що позов Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради до Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав:

- З Свідоцтва про державну реєстрацію Серії А01 №468121, Виписки з ЄДРПОУ №279302 від 16.01.2008р. та Довідки Управління статистики у Дрогобицькому районі Львівської області №235 вбачається, що КП «Дрогобичводоканал Дрогобицької міської ради Львівської області» зареєстроване як юридична особа 22.02.2000р., внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та присвоєно ідентифікаційний номер 03348910.

- Згідно довідки про взяття на облік платника податків №1318 від 21.08.2008р. (форми №4-ОПП) КП «Дрогобичводоканал» перебуває на обліку у ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області.

- з Свідоцтва про реєстрацію платника податків №100095298 від 04.02.2008р. вбачається, що КП «Дрогобичводоканал» зареєстрований та платником податку на додану вартість з 28.06.1997р.

- відповідно до Закону України  « Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;

- відповідно до ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- відповідно до ст. 4 та ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації;

Зокрема, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом № 2181-ІІІ, йому загрожує прогресуючий штраф за п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону.

Цей штраф застосовується залежно від строку погашення прострочених податкових зобов'язань за однією із ставок, визначених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, зокрема при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу, та за наявності таких необхідних умов, як податкове зобов'язання має бути узгодженим, за наявності факту

3.

погашення податкового боргу та мають бути порушені граничні строки сплати податкового зобов'язання, установлені, зокрема, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч.3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Виходячи зі змісту п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно зі пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України “Про Національний банк України” від 20.05.99 № 679-ХІV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.04 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог   стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Згідно із Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому органи державної податкової служби керуються Законом № 2181-ІІІ, Законом України “Про систему оподаткування” №1251-XII вiд 25.06.1991р. та іншими чинними законодавчими і нормативно-правовими актами України у межах своєї компетенції.

Органи державної податкової служби України здійснюють діяльність відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-XII вiд 04.12.1990р., який визначає статус державної податкової служби в Україні, її основні завдання, функції та правові основи діяльності. Цим Законом на органи державної податкової служби покладено функції та визначено порядок здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також доходів, установлених законодавством.

Законом України № 2181-ІІІ, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків .

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

4.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Що стосується застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону, то слід враховувати те, що із аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. В свою чергу, серед розглядуваних порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань,  встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до ДПІ у Дрогобицькому районі:

•  20.04.2006р. податкова декларація з ПДВ за березень 2006р. із зазначенням узгодженої суми податкових зобов'язань за звітний період в сумі 132247 грн.;

•  22.05.2006р. податкова декларація з ПДВ за квітень 2006р. із зазначенням узгодженої суми податкових зобов'язань за звітний період в сумі 112735 грн.;

•  20.06.2006р. податкова декларація з ПДВ за травень 2006р. із зазначенням узгодженої суми податкових зобов'язань за звітний період в сумі 146227 грн.;

•  20.07.2006р. податкова декларація з ПДВ за червень 2006р. із зазначенням узгодженої суми податкових зобов'язань за звітний період в сумі 113209 грн.;

•  18.08.2006р. податкова декларація з ПДВ за липень 2006р. із зазначенням узгодженої суми податкових зобов'язань за звітний період в сумі 115438 грн.;

•  20.09.2006р.податкова декларація з ПДВ за серпень 2006р. із зазначенням узгодженої суми податкових зобов'язань за звітний період в сумі 146227 грн.;

•  20.10.2006р.податкова декларація з ПДВ за вересень 2006р. із зазначенням узгодженої суми податкових зобов'язань за звітний період в сумі 80652грн.;

•  20.11.2006р.податкова декларація з ПДВ за жовтень 2006р. із зазначенням узгодженої суми податкових зобов'язань за звітний період в сумі 57573 грн.;

Позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на додану вартість в межах граничних строків передбачених п. 4.1. ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, виконав своє зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за визначений ним період, що виключає застосування до нього штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Судом було зобов”язано сторони провести взаємозвірку рахунків, однак позивачем було представлено власний акт звірки сплати, надходження та зарахування платежів до Державного бюджету по податку на додану вартість за період вересень 2005р. - лютий 2008р., з яким представник відповідача в судовому засіданні ознайомився, однак від підпису відмовився.

Представником відповідача було також представлено акт звірки, з яким представник позивача в судовому засіданні ознайомився, однак від підпису відмовився, оскільки з нього не вбачається чіткого розміру здійснених позивачем проплат та періодів, у які зазначені платежі були зараховані органом податкової інспекції.

19.06.2009р. пердставником відповідача були подані додаткові пояснення на позовну заяву (вх. № 22630), де зазначено, що за даними ДПІ у Дрогобицькому районі станом на 01.01.2006р. за позивачем рахувався податковий борг по ПДВ в сумі 339 933,17грн. Протягом 2006 року позивачем було сплачено 420 611,27грн.згідно платіжних доручень, в яких вказувалося призначення платежу «заборгованість минулих періодів». У зв”язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань, які самостійно задекларовані платником у податкових деклараціях заборгованість по ПДВ зросла та станом на 19.09.2006р. становила 949 256,91 грн. Зазначає, що законодавець не пов'язує набуття податковим зобов'язанням статусу «податкового боргу» лише при зверненні податкового органу до суду із відповідним позовом. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Однак, з поданої представником відповідача таблиці вбачається, а також підтверджує покликання представника позивача, що відповідачем самостійно здійснено зміну призначення здійснених позивачем платежів та зарахування зазначених коштів за іншим цільовим призначенням.

5.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, зокрема з акту перевірки від 15.11.2006 р. №268/15-2/033348910, що відповідач самостійно, без узгодження з позивачем, змінив призначення платежу та період, за який позивач сплачував податкове зобов'язання, зарахувавши перераховані суми податку на додану вартість та погасив існуючу недоїмку з цього податку по деклараціях №11723 (за березень 2006р.) від 20.04.2006 р. в сумі 132247,00 грн. та №17274 (за квітень 2006р.) від 22.05.2006 р. в сумі 122735,00 грн., внаслідок чого виник борг за період, за який позивач вважав податкові зобов'язання погашеними.

Так, було змінено призначення платежу за наявними у справі платіжними дорученнями:

- №452 від 31.08.2006р. призначення платежу ПДВ за липень 2006р. та №461 від 31.08.2006р. призначення платежу ПДВ за липень 2006р., зараховано в погашення боргу по декларації № 11723 від 20.04.2006р. у розмірі 76949,57 грн.;  

- № 9 від 04.09.2006р. призначення платежу «оплата ПДВ згідно ст.36 ДБУ-2006р., постанов КМУ №664 від 29.07.05р. та №124 від 09.02.2006р. та ППР №11/В від 07.08.2006р.» зараховано в погашення боргу по декларації № 11723 від 20.04.2006р. у розмірі 19657,33грн.;

- №494 від 26.09.2006р. призначення платежу ПДВ за вересень 2006р., зараховано в погашення боргу по декларації № 11723 від 20.04.2006р. у розмірі 35640,1грн. та зараховано в погашення боргу по декларації № 11724 від 22.05.2006р. у розмірі 22792,90 грн.;

- №281 від 27.09.2006р. призначення платежу ПДВ за вересень 2006р., зараховано в погашення боргу по декларації № 11724 від 22.05.2006р. у розмірі 53406,50 грн.;

- №551 від 30.10.2006р. призначення платежу ПДВ за жовтень 2006р., зараховано в погашення боргу по декларації № 11724 від 22.05.2006р. у розмірі 36535,60 грн.;

Відповідно до акту перевірки від 07.02.2007 р. №54/15-6, відповідач самостійно, без узгодження з позивачем, змінив призначення платежу та період, за який позивач сплачував податкове зобов'язання за липень - жовтень 2006 року, зарахувавши перераховані суми податку на додану вартість та погасивши існуючу недоїмку з цього податку по договору розстрочення від 30.06.2005 р. в сумі 5000,00 грн., договору розстрочення від 30.01.2006 р. в сумі 40292,85 грн., 95889,00 грн., та 95889,00 грн. та по деклараціях №19343 (за травень 2006р.) від 20.06.2006 р. в сумі 43328,58 грн. та №45269 (за жовтень 2006р.) від 20.11.2006 р. в сумі 57573,00 грн.

Так, було змінено призначення платежу за наявними у справі платіжними дорученнями:

- №7/03 від 29.03.2006р. призначення платежу «податкова заборгованість минулих років оплат ПДВ згідно ст.36 ДБУ 2006р., Постанови КМУ №664 від 29.01.2005р., №124 від 09.02.2006р., та ППР №8/В від 27.02.2006р.», зараховано в погашення боргу по Договору розстрочення від 30.06.2005р. у розмірі 5000 грн.;

- № 5/05 від 18.05.2006р. «податкова заборгованість минулих років оплат ПДВ згідно ст.36 ДБУ 2006р., Постанови КМУ №664 від 29.01.2005р. №124 від 09.02.2006р., та ППР №10/В від 03.04.2006р.», зараховано в погашення боргу по Договору розстрочення від 30.01.2006р. у розмірі 40292,85 грн.;

- №9/05 від 18.05.2006р. призначення платежу призначення платежу «податкова заборгованість минулих років оплат ПДВ згідно ст.36 ДБУ 2006р., Постанови КМУ №664 від 29.01.2005р., №124 від 09.02.2006р., та ППР №9/В від 27.03.2006р.», зараховано в погашення боргу по Договору розстрочення від 30.01.2006р. у розмірі 14610,70 грн.;

- №307 від 01.06.2006р. призначення платежу ПДВ за травень 2006р., зараховано в погашення боргу по Договору розстрочення від 30.01.2006р. у розмірі 36995,75 грн.;

- №368 від 27.06.2006р. призначення платежу ПДВ за червень 2006р., зараховано в погашення боргу по Договору розстрочення від 30.01.2006р. у розмірі 2234,46 грн.;

- № 175 від 27.06.2006р. призначення платежу ПДВ за червень 2006р., зараховано в погашення боргу по Договору розстрочення від 30.01.2006р. у розмірі 36621,88 грн.;

- №378 від 30.06.2006р. призначення платежу ПДВ за червень 2006р., зараховано в погашення боргу по Договору розстрочення від 30.01.2006р. у розмірі 5426,24 грн.;

- №187 від 31.07.2006р. призначення платежу «штраф по ПДВ на підставі акта №0003582301/0» та №411 від 31.07.2006р. призначення платежу ПДВ за липень 2006р., зараховано в погашення боргу по Договору розстрочення від 30.01.2006р. у розмірі 59793 грн.;

- №447 від 30.08.2008р. призначення платежу ПДВ за серпень 2006р., зараховано в погашення боргу по Договору розстрочення від 30.01.2006р. у розмірі 5902,22 грн.;

- №452 та №461 від 31.08.2006р. призначення платежу ПДВ за липень 2006р., зараховано в погашення боргу по Договору розстрочення від 30.01.2006р. у розмірі 30193,34 грн.;

- №551 від 30.10.2006р. призначення платежу ПДВ за жовтень 2006р., зараховано в погашення боргу по декларації № 19343 від 20.06.2006р. у розмірі 12205,74 грн.;  

- №556 від 31.10.2006р. призначення платежу ПДВ за жовтень 2006р., зараховано в погашення боргу по декларації № 19343 від 20.06.2006р. у розмірі 31122,84 грн.;

6.

- № 15 від 29.12.2006р. призначення платежу «погашення податкової заборгованості з ПДВ згідно договору № 72 від 22.12.2006р. про організацію взаєморозрахунків до постанови КМУ №705 від 22.05.2006р. та ст.116 ДБУ-2006р., зараховано в погашення боргу по декларації № 45269 від 20.11.2006р. у розмірі 57573 грн.

З огляду на викладене, всебічно і повно з'ясувавши і перевіривши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для правильного вирішення спору по суті, застосувавши вказані вище норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», самостійно, без узгодження з позивачем, змінив призначення платежу та погасив існуючу недоїмку з податку на додану вартість і як наслідок протиправно застосував до позивача штрафні санкції, передбачені п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ.

Крім того, суд не бере до уваги покликання відповідача на факт пропущення позивачем строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, зважаючи на те, що оскільки Закон №2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, він зокрема, визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

У відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, встановлених даною статтею.

При цьому, у відповідності до абз. 4 пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість позивача виникла у 2004-2005 роках після винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень за наслідками проведення перевірки у вересні 2005 року. Означені податкові повідомлення рішення на даний час є предметом розгляду Львівського окружного адміністративного суду. Однак, незважаючи на те, що податкові зобов'язання були неузгодженими, ДПІ у Дрогобицькому районі продовжувала самостійно, без узгодження з позивачем, змінювати призначення всіх здійснюваних позивачем платежів і як наслідок застосувати до позивача штрафні санкції, що в подальшому спричинило обліковувану на картці особового рахунку прогресуючу заборгованість. Винесені в подальшому податкові повідомлення-рішення були та є на даний момент предметом судового розгляду, отже є неузгодженими.

У зв'язку з наведеним вище та враховуючи клопотання позивача від 10.06.2009. вх.№21551, суд прийшов до висновку, що позивачем заявлено позов в межах строку позовної давності.

 Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є правомірними, документально підтвердженими, а відповідачем неправомірно винесено податкові повідомлення - рішення №0000391502/0 від 13.02.2007р., №0000401502/0 від 13.02.2007 р., №0000411502 від 13.02.2007 р., №0002141502/0 від 15.11.2006 р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 163, 162, 167 КАС України, Законом України від 21.12.2000 року за № 2181 - ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Законом України “Про Національний банк України” від 20.05.99 № 679-ХІV, Законом України “Про систему оподаткування” №1251-XII вiд 25.06.1991р., Законом України “Про державну податкову службу в Україні” №509-XII вiд 04.12.1990р., суд, -

п о с т а н о в и в:

1.  Адміністративний позов задоволити повністю.

2.  Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі №0002141502/0 від 15.11.2006 р., №0000391502/0 від 13.02.2007р., №0000401502/0 від 13.02.2007 р., №0000411502/0 від 13.02.2007 р.

3.  Судові витрати по справі віднести за рахунок Державного бюджету.Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови суду і подання після цього протягом 20-днів апеляційної скарги з поданням її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 26 червня 2009 р

Суддя  (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя Дем'яновський Г.С.