Постанова № 4062553, 03.06.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

Категорія статобліку 2.11.3

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65 в

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2009 року о 16 год. 40 хв. Справа № 2а-2335/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Стрельнікової Н.В.

при секретарі Горбовій І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кільце», м. Запоріжжя

до: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції в Запорізькій

області, м. Мелітополь

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

від позивача:  Івлєва О.Ф., довіреність від 21.04.2009 р. № 033/129

від відповідача: Капінос С.Б., довіреність від 12.02.2008 р. № 4136

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3 від 29.07.2008 р. № 0001582301/0. В обґрунтування позову товариство посилається на те, що підприємство має всі документи, що відповідають правилам бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких ОСОБА_1 правомірно віднесло на валові витрати суму 53967,27 грн. на підставі п. 5.1, п. 5.2.1, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зокрема зазначає, що ОСОБА_1 провело ремонт обладнання, яке є предметом оренди за Договором № 9 від 29.08.2008 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 у кількості 8 одиниць для поліпшення їх технічного забезпечення на суму у квітні 2007 р. - 4344,66 грн., у т.ч. 742,11 ПДВ; у лютому 2008 р. - 418,01 грн. у т.ч. ПДВ 69,67 грн.; у березні 2008 р. - 382069,61 грн. у т.ч. 63678,27 грн. ПДВ. Вказує, що податковому органу під час перевірки були надані акти приймання-передачі виконаних робіт, планові калькуляції, дефектні відомості, протоколи узгодження ціни, замовлення на виконання робіт з переліком матеріалів, які використовуються, кількістю годин, відпрацьованих при виконанні робіт, переліком спеціалістів, які були задіяні у ремонтах з вказівкою їх розрядів, що на думку позивача, беззаперечно свідчить про реальність їх виконання з метою подальшого використання ОСОБА_1 у господарській діяльності товариства. Також позивач не погоджується із висновком ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 повинно мати ліцензію  для надання послуг, які воно здійснювало для ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 2 Закону України № 1775-ІІ від 01.06.2000р «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція в Запорізькій області адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях від 14.05.2009 р. (вх. № 7665) зазначає, що в результаті проведеної ОСОБА_3 перевіркою було виявлено порушення позивачем п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, абз.4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством до складу валових витрат безпідставно віднесено витрати у сумі 53967,27 грн., а саме за 2 квартал 2007 р. у сумі 3620,55 грн.; за 4 квартал 2007 р. у сумі 1314,72 грн., за 1 квартал 2008 р. у сумі 49032,00 грн., які не пов'язані з господарською діяльністю. Зазначає, що в ході перевірки товариством не надано в повному обсязі первинні документи, а саме: кошторисні нормативні документи, норми списання матеріалів, використаних при ремонті електричних печей, а також акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма № ОЗ-2) згідно наказу № 352 від 29.12.1995 р., затвердженого Міністерством статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» та не підтверджено виконання робіт та послуг підприємством ОСОБА_1. Також вказує, що згідно статуту ОСОБА_1 не передбачено надання ремонтних робіт стороннім організаціям, не зазначений такий вид діяльності і в довідці статистичної звітності. На думку відповідача, ОСОБА_1 повинно мати ліцензію для надання послуг по ремонту будівель та споруд, відповідно до ст. 2 Закону України № 1775-ІІ від 01.06.2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив, вважає його необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з підстав, визначених у запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі направлення від 02.06.2008 р. № 849 та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04,2007 р. по 31.03.2008 р., за результатами якої складено акт від 15.07.2008 р. № 972/23//25482081.

Перевіркою встановлено, що на порушення п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97 ОСОБА_1 занижено податок на прибуток за 2 квартал 2007 р. у розмірі 905 грн. (розрахунковий період 1 півріччя 2007 р. у сумі 905,00 грн.); завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток - за 4 квартал 2007 р. у розмірі 1315 (розрахунковий період 2007 р. у сумі 1315 грн.); за 1 квартал 2008 р. у розмірі 49032 грн. (розрахунковий період 1 квартал 2008 р. у сумі 49032 грн.).

29.07.2008 р. на підставі акта перевірки № 972/23//25482081 від 15.07.2008 р. ОСОБА_3 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001582301/0, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1357,50 грн., зокрема 905,00 грн. за основним платежем та 454,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 29.07.2008 р. № 0001582301/0 ОСОБА_1 звернулося до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

В ході проведеної ОСОБА_3 перевіркою встановлено:

1) в квітні 2007 р. ОСОБА_1 було надано послуги по ремонту несучої цегельної стіни будови блока допоміжних цехів інв.. № 1111 на загальну суму 4344,66 грн. в т.ч. ПДВ 724,11 грн. Між підприємствами складено протокол погодження ціни від 25.04.207 р. Також надано було планову калькуляцію, завірену ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в якій наведено перелік матеріалів та робіт … всього на загальну суму - 3620,55 грн. Акт прийому виконаних робіт № 95 від 25.04.2007 р. на загальну суму 4344,66грн. в т.ч. ПДВ 724,44 грн. Розрахунки за проведені роботи не здійснювалися, обліковується кредиторська заборгованість (Кт-631) у сумі 4344,66 грн. У бухгалтерському обліку дані операції відображено Дт 152 (придбання (виготовлення) основних засобів) Кт 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками).

2) в лютому 2008 р. ОСОБА_1 виконало ремонт кабінету диспетчера - настил лінолеуму, акт виконаних робіт № 53 ід 29.02.2008 р. на загальну суму 418,01 грн. в т.ч. ПДВ 69,67 грн. Також надано було планову калькуляцію завірену ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в якій надано перелік матеріалів та робіт…всього на загальну суму 348,34 грн. Протокол погодження ціни від 29.02.2008 р. Розрахунки за проведені роботи не здійснювалися, обліковується кредиторська заборгованість (Кт-631) у сумі 418,01 грн.

3) згідно договору № 9 від 29.02.2008 р. ОСОБА_1 передало майно в оренду ОСОБА_1, що підтверджено актом прийому-передачі основних засобів на загальну суму 1733569,07 грн. ОСОБА_1 отримало в оренду від ОСОБА_1 майно на тимчасове платне користування згідно переліку (Додаток № 10 до акту перевірки), який є невід'ємною частиною цього договору. Ціль оренди - промислове використання. Дія договору оренди до 29.02.2009 р. Розмір орендної плати складає 10000,00 грн. без ПДВ на місяць. Були складені акти приймання-передачі майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_1, в яких вказано, що за підсумками іспитів об'єктів (об'єкти вимагають капітального ремонту)… Підприємство ОСОБА_1 у березні 2008 р. листом № 105/10 від 31.03.2008 р. звернулося до ОСОБА_1 про проведення ремонту основних засобів для поліпшення їх технічного забезпечення та для подальшого їх використання в виробничій діяльності… В ході перевірки надано акт № 79 від 31.03.2008 р., в якому зазначено, що ОСОБА_1 провело ремонт обладнання на загальну суму 382069,61 грн., в т.ч. ПДВ 63678,27 грн. Також надано планову калькуляцію завірену ОСОБА_1 та ОСОБА_1 … всього на загальну суму 318391,34 грн.

При цьому ОСОБА_3 дійшла висновку про те, що дані витрати вважаються не пов'язаними з господарською діяльністю підприємства, оскільки не доведено, які матеріали були використані при ремонті основних засобів та не надані в повному обсязі первинні документи, а саме: кошторисні нормативні документи та норми списання матеріалів використаних при ремонті електричних печей, а також акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма №03-2) згідно наказу № 352 від 29.12.1995 р., затвердженого Міністерством статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» (стор.18-20 акту перевірки).

Однак, суд не погоджується із висновком ОСОБА_3, викладеному в акті перевірки № 972/23//25482081 від 15.07.2008 р. з наступних підстав.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Такими чином, наявність кошторису за угодами підряду не є обов'язковою (на розсуд сторін), а тому посилання відповідача з цього приводу не ґрунтується на законі.

Відсутність кошторисної документації також не спростовує факт здійснення господарської операції, оскільки кошторис є лише документом, який розшифровує договірну вартість робіт і розглядається як частина договору, і ніяким чином не свідчить про саме виконання робіт. Слід враховувати, що для перевірки позивачем надано ОСОБА_3 планові калькуляції, в яких наведені переліки матеріалів та робіт, протоколи погодження ціни тощо, з яких простежується погодження ОСОБА_1 та ОСОБА_1 усіх істотних умов для проведення підрядних робіт.

Слід зауважити, що фактично виконані ОСОБА_1 для ОСОБА_1 роботи не можна кваліфікувати як будівельний підряд, а тому застосування до вказаних відносин положень параграфу 3 Глави 61 ЦК України є необґрунтованим.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із акту перевірки вбачається, що Мелітопольській ОДПІ були надані та досліджувалися первинні документи, які підтверджують реальність виконання ремонтних робіт ОСОБА_1 та стали підставою для відповідних змін в бухгалтерському обліку позивача, зокрема: акти прийому виконаних робіт, планові калькуляції, протоколи погодження ціни тощо.

Таким чином, висновок перевіряючих про неповноту надання первинних документів спростовується фактичними обставинами справи.

Не знаходять свого твердження посилання ОСОБА_3 Запорізької області про те, що результати ремонтних робіт не пов'язані з господарською діяльністю позивача з огляду на таке.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як свідчать матеріали справи, об'єкти на яких проводилися ремонтні роботи є власністю ОСОБА_1, експлуатуються безпосередньо товариством, або передані ним в оренду іншим господарюючим суб'єктам.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 42 ГК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку .

Таким чином, використовуючи власні основні фонди та передаючи їх в оренду з метою отримання прибутку, підприємство тим самим використовує ці об'єкти у господарській діяльності, відповідно і результати ремонтних робіт на цих об'єктах, також використовуються ОСОБА_1 у господарській діяльності.

Посилання ОСОБА_3 в акті перевірки на Наказ Міністерства статистики України № 352 від 29.12.1995 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку» є помилковим, оскільки воно не розповсюджується на вказані відносини.

Крім того, наявність чи відсутність у ОСОБА_1 ліцензії на проведення ремонтних робіт не впливає на право позивача віднести витрати за ремонтні роботи на валові витрати підприємства за відповідний звітний період.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3. обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4. безсторонньо (неупереджено);

5. добросовісно;

6. розсудливо;

7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дескримінації;

8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10. своєчасно, тобто проятгом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем безпідставно донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1357,50 грн., зокрема 905,00 грн. за основним платежем та 454,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, тому оскаржуване  податкове повідомлення-рішення № 0001582301/0 від 29.07.2008 р. підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею  документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001582301/3 від 30.01.2009 р. ОСОБА_3 про донарахування підприємству податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1357,50 грн., зокрема 905,00 грн. за основним платежем та 454,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. .

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, 27) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її складення у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанову складено у повному обсязі 08 червня 2009 р.

Суддя (підпис) Н.В. Стрельнікова

Постанова не набрала законної сили

Суддя: