Рішення № 40625528, 16.09.2014, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1002/14-ц

Провадження №2/173/1114/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2014 м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Шевченко О.Ю.,

при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем Агро Плюс» про розірвання договору оренди земельної ділянки. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку № 179801 та державного акту на право приватної власності на землю № 030795 належать на праві власності дві земельні ділянки на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. 25 травня 2010 року між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем Агро Плюс» було укладено два договори оренди даних земельних ділянок строком на 15 років. В порушення умов договору відповідачем не здійснено розрахунок з орендної плати і заборгованість становить 3080 грн. за двома договорами. Окрім того передані в орендну земельні ділянки відповідачем не обробляються, не засіваються та заросли бур'янами. У зв'язку з істотним порушенням умов договору позивач просила суд достроково розірвати договори оренди земельних ділянок, укладені між нею та відповідачем.

В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав письмові заперечення проти позову, в яких посилався на правовий висновок Верховного Суду України про те, що підставою для розірвання договору оренди є систематична несплата орендної плати, а не одноразова, як помилково вважає позивач. У зв'язку з чим відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви.

У відповідності до ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА №179301 є власником земельної ділянки площею 2,4344 га на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (а.с.10) та на підставі державного акту направо приватної власності на землю IV-ДП № 030795 - земельна ділянка площею 4,680 га на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (а.с.13).

25 травня 2010 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем Агро Плюс» було укладено два договори оренди даних земельних ділянок, які було зареєстровано Верхньодніпровським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за № 041011900677 та № 041011900674 відповідно. Згідно з даними договорами ОСОБА_1 (орендодавець) передала в оренду товариству з обмеженою відповідальністю (орендар) земельні ділянки площею 2,4344 га та 4,680 га на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, строком на 15 років з дати реєстрації договору. Умовами договорів було передбачено орендну плату - 3% від нормативної грошової одиниці земельної ділянки, що складає 1463 грн. 00 коп., яка мала перераховуватись на рахунок орендодавця або сплачується готівкою до 30 листопада щорічно. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на час укладення договору) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В позовній заяві позивач стверджує, що відповідач має заборгованість по орендній платі в сумі 4620 грн. Разом з тим позивачем не наведено жодних обґрунтувань того, за який період часу утворилася ця заборгованість.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

При розгляд справи №146 цс12 Верховний Суд України зробив правовий висновок, який у відповідності до ст. 360-7 Цивільного процесуального кодексу України є обов'язковим для суду першої інстанції, відповідно до якого відповідно до п «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати, а тому підставою розірвання договору оренди є саме систематична несплата орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

В той же час позивачем не надано суду жодних доказів обґрунтування дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем Агро Плюс», зокрема систематична несплата орендної плати, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, тощо.

Ухвалою суду від 16 вересня 2014 року було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування від відповідача доказів сплати орендної плати за 2011 та 2012 роки, оскільки докази надаються та витребуються в обґрунтування заявлених предмету та підстав позову, а не навпаки. Позивач не наводить, як підставу для дострокового розірвання договору оренди несплату орендної плати за 2011 та 2012 роки, не є предметом позову також стягнення заборгованості по орендній плати, а тому у задоволенні даного клопотання було відмовлено, оскільки докази, які просив позивач витребувати не стосуються заявлених предмета та підстав позову.

У разі неналежного виконання орендарем обов'язку за договором щодо своєчасної сплати орендної плати позивач має право звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі та притягнення орендаря до відповідальності за порушення грошового зобов'язання у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтями 526, 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи обставини справи, встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1, а тому позов не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до висновку, що судові витрати, понесені позивачем не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 627, 525, 526, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13, 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-233, 360-7 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем Агро Плюс» про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем, - віднести за рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, проте не були присутні під час проголошення рішення суду мають право оскаржити його протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко