УХВАЛА
іменем України
"19" вересня 2014 р. 145/1614/14-ц
2-зз/145/1/14
Тиврівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючий суддя Ліщишина М. Ю.
за участю секретаря Віценко К.А.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, -
встановив :
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій вказує, що в провадженні Тиврівського районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 07.05.2010 року розглянувши заяву ПАТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову, суд ухвалив: заяву ПАТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову задоволити частково.
На забезпечення позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави обмежити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АВ№ 195927 виданий Гніванським МВМ УМВС України у Вінницькій області 23.01.2001 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у праві виїзду за кордон України з вилученням паспорта громадянина України для виїзду за кордон та забороною йому виїзду за кордон.
07.10.2010 року Тиврівським районним судом Вінницької області було прийнято рішення по суті позовних вимог, яким суд вирішив:
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором № VIW ЗА800000066 від 28.03.2008 року в сумі 9641,87 доларів США та 250 грн. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Маzdа, модель 626, 1994 року випуску, легковий автомобіль № кузова/шасі: JМZGЕ14F201280863, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнути ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати в сумі 884, 01грн.
Вважає, за необхідне скасувати ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 07.05.2010 року про забезпечення позову з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборону виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову, як передбачено ч. 2 ст. 152 ЦПК України, оскільки відповідно до ст. 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.
Зазначена позиція також викладена у Постанові № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» з якої вбачається, що заява про забезпечення позову у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, шляхом заборони виїзду відповідача за межі України не може бути задоволена, оскільки згідно з частиною першою статті 151 ЦПК суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову (частина друга статті 152 ЦПК), оскільки відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.
Згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.
Таким чином ЦПК України немає правової норми, яка б надавала суду повноваження застосувати в порядку, передбаченому статтями 151-153 ЦПК України тимчасове обмеження у виїзді за межі України у зв'язку з порушенням цивільної справи, тому застосування такого виду забезпечення позову суперечить нормам цивільно-процесуального законодавства.
Просить скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 07.05.2010 року по справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
Зняти обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії АВ№195927 виданий Гніванським МВМ УМВС України у Вінницькій області 23.01.2001 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
В судове засідання ОСОБА_1 не зявився, від отримання судової повістки відмовився , що стверджується відміткою на поштовому відправленні.
Представник ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні заяви, надавши суду письмове заперечення .
Питання про скасування заходів про забезпечення позову вирішується в с удовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову ( п.5 ст.154 ЦПК України).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного :
Ухвалою судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 07.05.2010 р. ОСОБА_1 обмежено у праві виїзду за кордон України з вилученням паспорта громадянина України для виїзду за кордон та забороною видачі йому паспорта громадянина України для виїзду за кордон, як забезпечення позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави. Ухвала суду набрала законної сили.
В заяві ОСОБА_1 ставиться питання про безпідставність її винесення. Однак перегляд даної ухвали не належить до компетенції районного суду.
Згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову п. 10. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Рішення суду по справі № 2-417/2010 р. на даний час не виконано ОСОБА_1
Заборгованість за кредитним договором № VIW ЗА800000066 від 28.03.2008 року ОСОБА_1 не погашена. Борг станом на 18.09.2014 р. становить 18381,09 доларів США.
Тому підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись ст. ст. 153, 154 ЦПК України,
ухвалив :
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відмовити .
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський райсуд протягом пяти днів з дня її проголошення .
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали .
Суддя Ліщишина М. Ю.
Судове рішення № 40625521, Тиврівський районний суд Вінницької області було прийнято 19.09.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 145/1614/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: