Ухвала суду № 40623045, 11.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" вересня 2014 р. м. Київ К/800/36524/13

К/800/36918/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа - ОСОБА_4 про скасування наказу та поновлення на посаді, касаційне провадження в якій відкрито за касаційними скаргами ОСОБА_3 та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ГУМВС України в Одеській області, УДАІ ГУМВС України в Одеській області, третя особа - ОСОБА_4, в якому просив визнати протиправним та скасувати накази ГУМВС України в Одеській області №2446 від 05 грудня 2012 року та №642 о/с від 07 грудня 2012 року в частині звільнення старшого прапорщика міліції ОСОБА_3 водія-співробітника автогосподарства ДАІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Одеській області за п.66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Зобов'язати ГУМВС України в Одеській області поновити ОСОБА_3 на посаді водія-співробітника автогосподарства ДАІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Одеській області.

Стягнути з УДАІ ГУМВС України в Одеській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року, позов задоволено частково. Зобов'язано ГУМВС України в Одеській області внести зміни в Наказ №2446 від 05 грудня 2012 року та Наказ №642 о/с від 07 грудня 2012 року в частині звільнення старшого прапорщика ОСОБА_3 водія-співробітника автогосподарства ДАІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Одеській області зазначивши замість «звільняється за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України» - «звільняється за п. 63 (через службову невідповідність) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України». В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ГУМВС України в Одеській області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційних скарг, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Наказом начальника ГУМВС України в Одеській області від 17 лютого 2012 року №203 «Про покарання співробітника УДАІ ГУМВС» за грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, Правил дорожнього руху, наказів МВС України від 16 березня 2007 року №81, від 26 березня 2010 року №90, що виразилось у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої постраждав ОСОБА_5, що призвело до порушення кримінальної справи, вчиненні тиску на свідків з метою надання ними завідомо неправдивих свідчень, перешкоджанню встановленню істини по справі, водія-співробітника автогосподарства ДАІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Одеській області старшого прапорщика міліції ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Не погоджуючись з вищенаведеним Наказом, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогу

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено, визнано протиправним та скасовано накази ГУМВС України в Одеській області №203 від 17 лютого 2012 року та №87 о/с від 01 березня 2012 року в частині звільнення старшого прапорщика міліції ОСОБА_3 водія-співробітника автогосподарства ДАІ, підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Одеській області.

Зобов'язано ГУМВС України в Одеській області поновити ОСОБА_3 на посаді водія-співробітника автогосподарства ДАІ, підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Одеській області, зобов'язано УДАІ ГУМВС України в Одеській області виплатити на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу та допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді водія-співробітника автогосподарства ДАІ, підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Одеській області.

Наказом ГУМВС України в Одеській області від 05 листопада 2012 року №565 о/с на підставі висновку ГУМВС України в Одеській області щодо поновлення ОСОБА_3 на службі в ОВС за постановою державної виконавчої служби та постанови Одеського окружного адміністративного суду, скасовано пункт наказу ГУМВС від 01 березня 2012 року №87 о/с в частині звільнення старшого прапорщика міліції ОСОБА_3 та поновлено останнього на посаді.

06 листопада 2012 року до УДАІ ГУМВС України в Одеській області надійшли відомості щодо наявності порушеної кримінальної справи щодо ОСОБА_3, яка перебуває в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси.

20 листопада 2012 року співробітниками ВЗК УДАІ ГУМВС України в Одеській області проведено тестування працівників, поновлених на службі в органах внутрішніх справ, зокрема ОСОБА_3, зі знань Правил дорожнього руху та дисциплін службової підготовки, за підсумками якого позивач показав незадовільні результати.

04 грудня 2012 року, на підставі Наказу МВС України від 13 квітня 2012 року №318 «Про затвердження Положення організації професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України», доручення ГУМВС України в Одеській області від 03 грудня 2012 року №628, співробітниками ВЗК УДАІ ГУМВС України в Одеській області проведено повторне тестування працівників, поновлених на службі в органах внутрішніх справ, зокрема ОСОБА_3, із знань Правил дорожнього руху та дисциплін службової підготовки, за підсумками якого позивач повторно показав незадовільні результати за дисциплінами службової підготовки та не склав тестування зі знання вимог Правил дорожнього руху України.

Відповідно до висновку службового розслідування, затвердженого 05 грудня 2012 року Начальником ГУМВС України в Одеській області Рєзниковим С.Д., складеного на підставі проведеного службового розслідування за фактом встановлення під час додаткової спеціальної перевірки водія-співробітника автогосподарства ДАІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Одеській області старшого прапорщика ОСОБА_3 інформації щодо кримінальної справи порушеної прокуратурою Суворовського району м. Одеси 06 березня 2007 року №051200700025 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, за порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника внутрішніх справ, зобов'язань та попереджень даних при прийомі на службу, що виразилось у наявності пред'явленого звинувачення по кримінальній справі за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, яка розглядається у Суворовському районному суді м. Одеси, не підвищенні свого професійного рівня та як наслідок отриманні незадовільної оцінки при повторному складанні заліків зі службової підготовки, запропоновано звільнити позивача з ОВС за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Наказом ГУМВС України в Одеській області від 07 грудня 2012 року №642 о/с "По особовому складу" ОСОБА_3 звільнено у запас Збройних Сил України за п.66 (за дискредитацію).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і Законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст. 5).

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ (ст. 12).

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, на позивача вже накладалося дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Правил дорожнього руху, Наказів МВС України від 16 березня 2007 року №81, від 26 березня 2010 року №90.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що повторне застосування цього ж стягнення за те саме порушення є неправомірним.

Відповідно до п.п.47. 48 Розділу V «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, з метою вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи, поліпшення добору, розстановки і виховання кадрів, стимулювання підвищення кваліфікації, ініціативності, творчої активності та відповідальності працівників за доручену справу проводиться атестація осіб рядового і начальницького складу. При цьому всебічно оцінюються їх ділові, професійні, моральні та особисті якості, рівень культури і здатність працювати з людьми, робляться висновки про відповідність займаній посаді і даються рекомендації щодо подальшої служби.

Атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.

Відповідно до п.1.1, 1.2 «Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2005 року №181, атестування проводиться з метою вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи та підтвердження професійного рівня працівників відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року N 114, із змінами.

Головним завданням атестування є оцінка ділових, професійних, особистих якостей особового складу органів та підрозділів внутрішніх справ, їх освітнього та кваліфікаційного рівня, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, які вони обіймають, стимулювання їх творчої активності та відповідальності за стан боротьби зі злочинністю, зміцнення правопорядку, визначення перспектив їх службової кар'єри, запобігання вчиненню працівниками органів внутрішніх справ України протиправних дій, а також виявлення таких працівників, які не спроможні виконувати покладені на них завдання.

Згідно з п.4.11 цієї Інструкції, на підставі всебічного розгляду показників роботи, професійної компетентності працівника і його ділових та особистих якостей комісія шляхом відкритого голосування приймає один з таких висновків: займаній посаді відповідає; займаній посаді не відповідає.

Одночасно комісія може приймати одну з таких рекомендацій: заслуговує на висунення на вищу посаду (на яку саме); заслуговує на зарахування до резерву кадрів на висунення; заслуговує направлення до вищого навчального закладу МВС України для навчання; підлягає переміщенню на рівнозначну посаду (ротації) (на яку посаду і причини переведення); підлягає переведенню до іншого підрозділу із зазначенням його мотивів та обґрунтуванням можливої потреби в направленні на перепідготовку; підлягає переведенню з вищої посади на нижчу з викладенням причин і зазначенням того, на яку саме посаду доцільно призначити; підлягає звільненню з органів внутрішніх справ (через службову невідповідність та через скорочення штатів).

Такими, що не відповідають займаним посадам, визнаються працівники, які мають хоча б один з таких недоліків: низькі показники оперативно-службової діяльності; не забезпечують належним чином доручену ділянку роботи; не приділяють уваги підвищенню знань та професійної майстерності, бойової і фізичної підготовки; склали заліки зі службової та бойової підготовки на оцінку "незадовільно"; порушують порядок і правила, установлені чинним законодавством України, присягою, статутами, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України і наказами начальників органів внутрішніх справ, що видаються в межах їх повноважень.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 20 листопада 2012 року та 04 грудня 2012 року, у відповідності до норм вищенаведеного Положення, співробітниками ВЗК УДАІ ГУМВС України в Одеській області проведено тестування позивача, зі знань Правил дорожнього руху та дисциплін службової підготовки, за підсумками якого позивач показав незадовільні результати.

Згідно з п.4.9 Інструкції про порядок атестування, особи рядового і начальницького складу, які перебувають у тривалих закордонних відрядженнях, атестуються після повернення з відрядження на загальних підставах. Також, згідно з п.3.2 Положенням з організації професійної підготовки, не проходять початкову підготовку працівники, які раніше проходили службу в органах внутрішніх справ та прийняті знову на службу.

Таким чином, зі змісту цих норм слідує, що після проходження початкової професійної підготовки у зв'язку з прийняттям на службу вперше, співробітник органів внутрішніх справ у подальшому зобов'язаний самостійно вивчати нормативно-правові акти та інші документи для підтримання належного професійного рівня, а відсутність його за місцем постійної служби з поважних причин (тривале закордонне відрядження, безпідставне звільнення, яке ним оскаржується) не звільняє його від цього обов'язку.

Згідно довідки від 29 березня 2013 року (а.с.138), на момент звільнення позивача вакантних посад в УДАІ ГУМВС України в Одеській області не було.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необхідність звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ, відповідно до п.63 (через службову невідповідність) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційні скарги ОСОБА_3 та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: