Ухвала суду № 40622869, 09.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" вересня 2014 р. м. Київ К/800/4692/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Цвіркун Ю. І.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській областіна постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 рокуу справі№ 2а-883/12/2170за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Новокаховський ливарний завод»доНовокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській областіпроскасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2012 року у справі № 2а-883/12/2170 позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка № 0004962301 від 29.02.2012 року в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 2 738 495 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Херсонській області залишено без задоволення, а апеляційну скаргу ТОВ «Новокаховський ливарний завод» задоволено. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2012 року у справі № 2а-883/12/217012 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Херсонській області № 0004962301 від 29.02.2012 року, в частині зменшення ТОВ «Новокаховський ливарний завод» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 4 560 186,00 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. пп. 5.3.2, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 137.1 ст. 137, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі постанову апеляційного суду.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Новокаховський ливарний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року складено акт № 158/230-36463057, яким зафіксовано порушення позивачем норм податкового законодавства, у зв'язку з якими неправомірно віднесено до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року вартості пневмо-трамбовочної машини, придбаної від ТОВ ТД «Агро-Спектр», в розмірі 9 592,00 грн.; віднесення до складу валових витрат 4 кварталу 2011 року вартості товарно-матеріальних цінностей, у сумі 1 821 691,00 грн.; перенесено до декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року від'ємного значення з податку на прибуток попередніх податкових періодів у розмірі 2 738 495,00 грн.; включено до складу валових витрат 3-го кварталу 2010 року вартості товарно-матеріальних цінностей та транспортних послуг, отриманих від ПНПП «АСК», на загальну суму 143 292,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004962301 від 29.02.2012 року, яким підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 4 713 070,00 грн.

Пунктом 2 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Відповідно до п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України встановлено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ цього ж Кодексу передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Положення Розділу ІІІ Податкового кодексу України набрали чинності з 01.04.2011 року, а тому порядок обчислення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств у І кварталі 2011 року регламентувався положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 22.4 статті 22 цього ж Закону передбачено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, в рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядку 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року» зазначено суму, у розмірі 2 881 787,00 грн., яка складається з від'ємного значення об'єкту оподаткування за попередні періоди.

До складу вказаної суми також входять кошти в розмірі 143 292,00 грн., які отримані позивачем від ПНПП «АСК».

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в порушення положень пп. пп. 5.3.2, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством не підтверджено товарність проведених операцій, а як наслідок і правомірність віднесення сум за даними операціями до складу від'ємного значення свого об'єкту оподаткування, на зазначена суму правомірно зменшений розмір від'ємного значення за спірний період.

Отже, в І кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, яка утворилася станом на 01.01.2010 року та не врахована у складі валових витрат у 2010 році, та сума збитків, яка утворилася в 2011 році, включена до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та вказана сума стала від'ємним значенням І кварталу 2011 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що підприємством правомірно, в порядку, встановленому п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, включено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередні періоди у розмірі 2 738 495,00 грн. до рядку 06.6 декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, а тому оскаржуване рішення правомірно скасовано судом апеляційної інстанції в цій частині.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності неправомірного формування від'ємного значення з податку на прибуток в цій частині викладеного не спростовують.

Також обґрунтованим є висновок про порушенням пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, згідно з яким не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації у зв'язку зі включенням позивачем до складу валових витрат вартість пневмо-трамбовочної машини, придбаної від ТОВ ТД «Агро-Спектр», в сумі 9 592,00 грн.

Позивачем доводів на спростовування зазначених висновків не наведено.

В акті перевірки податковим органом зазначено про віднесення товарно-матеріальних цінностей (сировина та матеріали), в сумі 1 821 691 грн., які залишились не реалізованими у 2011 році та передані згідно передаточного балансу до ТОВ «Новокаховський електромеханічний завод», до складу валових витрат позивача у 2011 році, а оскільки дані ТМЦ формують собівартість реалізованих товарів - то до складу валових витрат їх можливо відносити лише у періоді, коли реалізовано самі товари, до складу яких вони входять.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України - витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Скасовуючи в цій частині податкове повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що з наданої позивачем декларації на прибуток вбачається, що вказану суму 1 821 691,00 грн., ним не віднесено до складу своїх валових витрат за 2011 рік, що підтверджується відповідною розшифровкою строки декларації «валові витрати», а належними документами підтверджено передачу даних ТМЦ до іншого підприємства, згідно проводок по ДТ.

Проте, в матеріалах справи відсутні вказані документи на які посилається апеляційний суд, зокрема, декларація на прибуток за 2011 рік та відповідна розшифровка до декларації, оборотно-сальдові відомості.

В силу положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувались у суді першої інстанції, за власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції.

Проте, позивачем в апеляційній скарзі не зазначено відповідного обґрунтування при поданні апеляційної скарги, до якої додано копії бухгалтерських довідок, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у відповідності до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України постанова апеляційного в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0004962301 на суму 1 821 961,00 грн. підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, в разі необхідності скористатись правом, визначеним ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України щодо призначення експертизи для з'ясування питання чи було відображено у складі валових витрат дані ТМЦ, що формують собівартість реалізованих товарів, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані та на підставі належних доказів дослідити формування валових витрат, і вирішити спір згідно із законодавством.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року у справі № 2а-883/12/2170 скасувати в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка від 29.02.2012 року № 0004962301 на суму 1 821 961,00 грн.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року у справі № 2а-883/12/2170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту надсилання її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Ю. І. Цвіркун