Постанова № 40622262, 22.09.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 року Справа № 902/244/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. - доповідач,

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2014р.та рішеннягосподарського суду Вінницької області від 29.04.2014р. у справі№902/244/14 господарського суду Вінницької областіза позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"доТовариства з обмеженою відповідальністю - науково-виробниче підприємство "Аргон"простягнення 662095,21 грн.,за участю представників

позивача - Бабійчук О.А., дов. №01/14-Д від 30.12.2013р.;

відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю - науково-виробниче підприємство "Аргон" про стягнення 662095,21 грн.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 29.04.2014р. у справі №902/244/14 (суддя Колбасов Ф.Ф.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2014р. (колегією суддів у складі головуючого судді Бучинської Г.Б., суддів: Філіпової Т.Л. та Василишина А.Р.) в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішенням, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2014р. та рішення господарського суду Вінницької області від 29.04.2014р. скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - науково-виробничого підприємства "Аргон" 662095,21 грн. заборгованості та вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.01.2013р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (газорозподільне підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Аргон" (замовник) укладено договір №2013/Т-Пр-В-010111-КП на розподіл природного газу, за умовами якого газорозподільне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами (ГРМ) до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, а замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами договору.

Відповідно до п.4.4. Договору обсяг протранспортованого природного газу визначається в пунктах призначення за допомогою комерційних вузлів обліку, визначених у додатку до договору.

Згідно з п. 3.2. Договору підставою для транспортування газу ГРМ є підтверджені в установленому порядку оператором Єдиної газотранспортної системи України місячні обсяги природного газу в постачальника, виділені для забезпечення об'єктів споживачів. Місячний обсяг транспортування природного газу ГРМ до пункту призначення не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу (п. 3.4 договору).

Пунктом 3.9 Договору передбачено, що акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством.

За змістом п.6.3.4. Договору відповідач зобов'язався забезпечити допуск уповноважених представників газорозподільного підприємства за пред'явленням ними службового посвідчення на територію об'єктів Замовника для огляду комерційних вузлів обліку газопроводів, газоспоживного устаткування, у тому числі для проведення перевірки зняття показів, зчитування із ЗВТ (засобів вимірювальної техніки).

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 15.11.2013р. представниками Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в присутності головного інженера Товариства з обмеженою відповідальністю - науково-виробниче підприємство "Аргон" проведено огляд та перевірку технічного стану вузла обліку природного газу, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул.600-річчя, 21, за результатами якого складено акт технічного стану вузла обліку та акт виявлених недоліків від 15.11.2013 р., у яких зафіксовано факт пропущення відповідачем термінів повірки засобів вимірювальної техніки, а саме: коректору газу ОЕ-УРТ №27007 - термін повірки якого минув 24.09.2013р. та лічильника газу Курс-01 №01547 - термін повірки минув 16.09.2013р.

Крім того, судами також встановлено, що 18.11.2013р. лічильник газу Курс-01 G-100 А1 №1547 знято на повірку, що підтверджується актом демонтажу (зняття) приладів комерційного вузла обліку природного газу від 18.11.2013р.

З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2013 р. позивачем проведено засідання комісії по розгляду спірного питання, за результатами якого прийнято рішення, в зв'язку з простроченням термінів повірки ЗВТ, встановлених на об'єкті, належному відповідачу, провести перерахунок обсягів природного газу, внаслідок чого у відповідності до п.3.12.4. Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) від 13.09.2012р. №1181, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012р. за №1715/22027 було прийнято рішення нарахувати відповідачу до сплати вартість природного газу, спожитого у зв'язку з несанкціонованим відбором газу, виходячи з потужності газового обладнання. Крім перерахунку за період з дати закінчення строків повірки (16.09.2013р.) до дати виявлення порушення (15.11.2013р.) відповідачу проведено перерахунок за час відсутності ЗВТ з 13:00 год. 15.11.2013р. (час виявлення факту прострочення строків повірки ЗВТ та опломбування газового котла) по 11:00 год. 10.12.2013 р. (час встановлення ЗВТ).

Таким чином, предметом спору у даній справі є вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю - науково-виробниче підприємство "Аргон" 662095,21 грн. - вартості донарахованого об'єму природного газу.

Під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, останніми вірно зазначено, що відносини, які виникають між газопостачальними, газорозподільними, газотранспортними підприємствами та споживачами природного газу (крім населення), а також взаємовідносини між суб'єктами господарювання під час передачі з газорозподільних мереж споживачу природного газу, у тому числі видобутого з газових і газоконденсатних родовищ, та нафтового газу, отриманого з нафтових родовищ, регламентовані Правилами користування природним газом для юридичних осіб, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1181 від 13.09.2012 р. (надалі в тексті постанови - "Правила №1181") та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005р. (надалі в тексті постанови - "Правила №618").

Відповідно до п. 3.12.1. Правил №1181 сторони договору мають право контролювати правильність експлуатації ЗВТ у будь-який час доби. Періодична повірка ЗВТ здійснюється газорозподільним (газотранспортним) підприємством або іншою організацією, яка уповноважена на її проведення. Аналогічне за змістом положення, як вже було зазначено вище, сторони погодили і п.6.3.4 Договору.

За змістом п. 3.12.2. Правил №1181 перерахунки обсягу споживання/розподілу/ транспортування природного газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу; пропущення строків повірки ЗВТ. Після закінчення строку дії повірки ЗВТ вважаються непридатними до застосування і перерахунок обсягу спожитого газу проводиться відповідно до вимог нормативних документів, починаючи з дня, наступного після дати закінчення строку повірки.

Згідно положень п. 3.12.3. Правил №1181 перерахунки обсягу споживання/розподілу/ транспортування природного газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ перерахунки проводяться за період, починаючи з розрахункової доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з газорозподільним/ газотранспортним підприємством.

У п.3.12.4. Правил №1181 врегульовано, що якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються газорозподільним/газотранспортним підприємством за показами дублюючого вузла обліку, а у разі відсутності дублюючого вузла обліку - за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що підстави для здійснення перерахунку, відсутні, оскільки Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" після проведення перевірки у листопаді 2013 року не ініційовано проведення експертизи ЗВТ, встановлених у відповідача, а також з огляду на те, що позивачем не надано доказів в підтвердження наявності недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу.

Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені висновки судів першої та апеляційної інстанції передчасними та такими, що здійснені внаслідок неповного з'ясування усіх фактичних обставин справи з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" передбачено, що засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж, видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію. За приписами ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці. Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали.

Положеннями п. 5.9 Правил №618 встановлено, що власник комерційного вузла обліку відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його есплуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки.

Господарськими судами встановлено, що позивачем під час перевірки було виявлено, що ЗВТ використовуються відповідачем з вичерпаним терміном держповірки, про що складений відповідний акт, наявний у матеріалах справи.

За приписами п.5.13 Правил №618 перерахунки обсягу протранспортованого газу проводяться, зокрема, у випадку тимчасової відсутності засобу вимірювальної техніки (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт).

Проте суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому факту, що відповідно до акту демонтажу (зняття) комерційного вузла обліку природного газу від 18.11.2013р. ЗВТ відповідача були взагалі відсутні з 13:00 15.11.2013р. по 11:00 10.12.2013р. При цьому, суди не дослідили наявний у матеріалах справи лист ТОВ "НВО Теплоенергоресурс" вих.№212/3 від 11.12.2013р. стосовно того, що з метою збереження безперебійного газопостачання на об'єкті відповідача, встановлено в якості котушки-вставки лічильник газу, на який відсутні паспорт з підтвердженням його метрологічних характеристик, протокол проходження державної повірки, а також елемент живлення, що не дозволяє вести облік газу.

Крім того, судами не надано жодної правової оцінки листу Завідувача сектору НКРЕ у Вінницькій області від 17.12.2013р. №30-01-14/325 стосовно правомірності здійсненого позивачем донарахування спожитого природного газу, як і не враховано, у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, наявні у матеріалах справи листи заводу-виробника лічильника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Курс" від 23.01.2014р. та від 16.04.2014р., зі змісту яких вбачається, що останній не може підтвердити працездатність (метрологічні характеристики) лічильника відповідача у період з 16.09.2013р. по 29.11.2013р.

При цьому, поза увагою судів залишився п.3.12.5. Правил №1118, яким визначено, що якщо порушень у роботі ЗВТ за результатами позачергової повірки або експертизи ЗВТ не виявлено, у всіх випадках обсяг споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності ЗВТ розраховується за середньогодинними або середньодобовими даними попередніх п'яти аналогічних періодів.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій не врахували, що встановивши факт зняття ЗВТ для проведення повірки у спірному періоді, частина обсягу природного газу, отриманого відповідачем, мала визначатись відповідно до зазначених вище положень чинного в Україні законодавства.

Отже, неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог: ст.47 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст.43 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вищевикладене свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій щодо заявлених позовних вимог.

Оскільки передбачені ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, прийняті у даній справі рішення та постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати вищезазначені обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають правове значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності до норм процесуального права.

Згідно зі ст.11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На підставі зазначеного вище та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2014р. та рішення господарського суду Вінницької області від 29.04.2014р. у справі №902/244/14 скасувати.

Справу №902/244/14 передати на новий розгляд до господарського суду Вінницької області в іншому складі суду.

.

Головуючий суддя:С. Шевчук Судді: Н. Акулова С. Владимиренко