Рішення № 40620610, 19.09.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2014 р.Справа № 916/2656/14

Господарський суд Одеської області у складі колегії:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Криворучка Д.Є. (посвідчення №023497 від 11.12.2013р.)

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача-1: Чернік І.О. - директор; Петракова О.В. (довіреність від 15.07.2014р.)

Від відповідача-2: не зявився;

Від третьої особи: Васильєв О.А. (довіреність №78 від 18.07.2014р.), Новоселова Н.Б. (довіреність № 136 від 31.12.2013р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України до відповідачів Державного підприємства «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса», товариства з обмеженою відповідальністю «Спецрембуд», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної фінансової інспекції в Одеській області, про визнання результатів конкурсних торгів та договору генерального підряду недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 04.07.2014 р. за вх. №2700/14 заступник прокурора Одеської області звернувся в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів Державного підприємства «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса», товариства з обмеженою відповідальністю «Спецрембуд» про визнання результатів конкурсних торгів та договору генерального підряду недійсним.

В своїй позовній заяві прокурор просив суд:

- визнати недійсним рішення комітету з конкурсних торгів ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса», оформлене протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів від 29.11.2013, яким визнано ТОВ «Спецрембуд» переможцем торгів за предметом «Роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт «Одеса»;

- визнати недійсним договір генерального підряду на виконання робіт з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» від 26.12.2013, укладений між ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса» та ТОВ «Спецрембуд» очікуваною вартістю 1 679 933,005 гривень».

Ухвалою судді господарського суду Одеської області Зайцева Ю.О. від 07.07.2014 р. по вказаному позову порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Під час розгляду справи прокурор на заявлених позовних вимогах наполягав, відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві

Відповідач ТОВ "СПЕЦРЕМБУД" правом на відзив, передбаченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

19.09.2014 року після повернення з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі № 916/2656/14.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право звернення прокурора до господарського суду в інтересах держави передбачено п. 6. 6 ст. 20, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 р. у справі про представництво інтересів держави в арбітражному судочинстві, прокурор самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави і ця загроза є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

На виконання зазначеного рішення Конституційного суду прокурором пред'явлена вказана позовна заява до господарського суду

При цьому, прокурором враховані наступні підстави для звернення з вказаним позовом до суду:

Згідно із Статутом ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса» засновано на державній власності і належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України. Відповідно до приписів ч.2 ст. 74 Господарського кодексу України, майно державного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Все майно, що знаходиться в розпорядженні ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса», належить до державного майна.

Згідно з Положенням про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 р. № 581/2011. Міністерство інфраструктури України (далі - Міністерство) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики, зокрема, у сфері транспорту.

Відповідно до покладених на Міністерство завдань, останнє здійснює державне управління в галузі транспорту, здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, забезпечує ефективне його використання, здійснює внутрішній фінансовий контроль (як в апараті Міністерства і центральних органах виконавчої влади, так і на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління Міністерства), забезпечує ефективне використання державного майна підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери його управління; затверджує фінансові плани підприємств, що належать до сфери його управління та ін.

Згідно з п. 2 ст. 136 Господарського кодексу України, Закону України «Про управління об'єктами державної власності» Міністерство інфраструктури України здійснює контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами транспортної галузі державного майна та забезпечує його ефективне використання. У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (ст. 326 ЦК України).

На ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса» державою покладений певний обов'язок щодо виконання мети його створення, передбачений Статутом підприємства, згідно з положеннями якого до виключної компетенції Уповноваженого органу управління належить затвердження фінансових та інвестиційних планів підприємства, здійснення контролю за їх виконанням, а також контроль за виконанням завдань, покладених Уповноваженим органом управління на підприємство.

Постановою КМУ від 18.12.2013 № 930 схвалений проект соціально-економічного розвитку «Реконструкція, будівництво аеродромного комплексу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса». Згідно з вказаною Постановою Державне підприємство «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса» є виконавцем проекту розвитку.

При цьому, п.3 вказаної Постанови передбачено, що Міністерство інфраструктури як головний розпорядник бюджетних коштів для реалізації проекту розвитку здійснює залучення під державні гарантії коштів шляхом оформлення кредиту в сумі, що не перевищує 1 676 077,618 тис. гривень. Видатки для реалізації проекту розвитку за рахунок запозичення здійснюються Міністерством інфраструктури за бюджетною програмою «Реконструкція, будівництво аеродромного комплексу комунального підприємстві «Міжнародний аеропорт Одеса» (за рахунок коштів, залучених під держави гарантії на поворотній основі)", яка відкривається Міністерством фінансів з; спеціальним фондом державного бюджету з внесенням відповідних змін де розпису державного бюджету; витрати з повернення та обслуговуванні запозичення здійснюються Міністерством інфраструктури: у розмірі 100 відсотків зобов'язань за перші два роки користування запозиченням та у розмір 75 відсотків зобов'язань за наступні роки - за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою «Обслуговування та погашення зобов'язані за залученими коштами під державні гарантії для здійснення капітальних видатків розпорядниками бюджетних коштів».

Таким чином, діяльність при виконанні вимог законодавства України з боку Державного підприємства «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорт Одеса» при проведенні відкритих торгів за предметом закупівлі «Роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса», та укладення договору генерального підряду на виконання із стратегічно значимих для Держави робіт реконструкції, будівництва аеродромного комплексу КП «Міжнародник аеропорт «Одеса» від 26.12.2013 р., зачіпає економічні інтереси держави в особі органу державної виконавчої влади - Міністерства інфраструктури України та може призвести до спричиненні державі майнових збитків.

Наполягаючи на задоволенні позову,прокурор посилається на наступні обставини. Прокуратурою Одеської області з залученням фахівців Держфінінспекції в Одеській області проведено перевірку додержання Державним підприємством «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса» вимог законодавства при проведенні відкритих торгів за предметом закупівлі «Роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса».

Згідно з протоколом №3 від 25.09.2013 р. засідання комітету з конкурсних торгів ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса» (Замовник) прийнято рішення про початок торгів та затверджена документація конкурсних торгів на закупівлю «Роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса». Протоколом № 4 від 29.10.2013 внесені та затверджені зміни до документації вказаних конкурсних торгів.

Так, оголошення про проведення закупівлі опубліковано 25.09.2013 р. у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель - Вісник державних закупівель № 75/3 за № 176619.

Згідно з протоколом розкриття конкурсних пропозицій, яке відбулось 24.10.2013 р., свої пропозиції надали два учасника: ТОВ «Проджекті-Ка» з ціною пропозиції 1 640 202 523, 87 грн. та ТОВ «Спецрембуд» з ціною пропозиції 1 629 885 953, 89 грн.

Згідно з протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій), яке відбулось 29.11.2013, до оцінки були допущені пропозиції ТОВ «Проджекті-Ка» та ТОВ «Спецрембуд». Переможцем торгів на закупівлю визначено ТОВ «Спецрембуд».

26.12.2013 р. між ДП «Дирекція з будівництва «Міжнародного аеропорту «Одеса» та ТОВ «Спецрембуд» укладено договір генерального підряду на виконання робіт з об'єкту «Роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Одеса».

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що при здійсненні перевірки встановлено, що відкриті торги за предметом закупівлі «Роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» проведені ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса» з порушенням вимог ст. 3, 5, 16, п. 2 ч. 2 ст. 22. ч. 5 ст. 28, п. 1.3 ст. 29, ст. 30 Закону України «Про здійснення державних закупівель», Стандартної документації конкурсних торгів, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 №919, а договір генерального підряду укладений з порушенням п.1 ч.5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», п. 5 ст. 318 ГК України, п.п. 5, 83 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 № 668, п. З ст. 48 Бюджетного Кодексу України.

Так, перевіркою відповідності документації конкурсних торгів вимогам Закону України «Про здійснення державних закупівель», Стандартній документації конкурсних торгів, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. №919 встановлено наступне.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про здійснення державних закупівель» документація конкурсних торгів повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та певні вимоги до технічної специфікації.

Як вбачається з матеріалів справи, проект та титул будови «Реконструкція, будівництво аеродромного комплексу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» розроблені Українським державним проектно-технологічним інститутом цивільної авіації «Украеропроект» на замовлення КП «Міжнародний аеропорт Одеса». Вказані документи затверджені Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1031-р від 28.08.2012 та передані на баланс ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса» актом приймання-передачі від 13.01.2014, комісією, створеною наказом Міністерства інфраструктури України № 1047 від 23.12.2013 р.

Таким чином прокурор вказує, що під час проведення закупівлі за предметом: Роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» у ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса» були відсутні належні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, які отримані лише 13.01.2014 р.

Також позивач зазначає, що в порушення вказаних вимог, документація конкурсних торгів (додаток 8) передбачає надання Учасниками довідки про наявні/відсутні притягнення до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення та засудження за злочини у довільній формі. Встановлення довільної форми довідки, на думку позивача, суперечить Положенню про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5, Закону України «Про захист персональний даних», якими визначені форми вказаних довідок.

Згідно з додатком 12 документації конкурсних торгів, крім наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів, учасники повинні надати документальне підтвердження досвіду виконання:

1) будівельних робіт з використанням цементобетону;

2) будівництво інженерних мереж: системи водовідведення та каналізації; прокладання в бетоні електромереж та мереж зв'язку; монтаж радіотехнічного обладнання;

3) будівництво об'єктів промислового характеру: каналізаційно-насосні станції; очисні споруди; трансформаторні підстанції; фундаменти під спеціалізоване світлосигнальне та радіотехнічне обладнання.

Позивач зазначає, що вказані вимоги, відповідно до висновків Держфінінспекції в Одеській області (довідка від 30.04.2014 р.) є дискримінаційними, спрямовані на штучне обмеження кола потенційних учасників торгів, та свідчать про порушення з боку ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса» ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 22 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Посилаючись на ч.5 ст.28 Закону України «Про здійснення державних закупівель», п. 1 розділу IV Стандартної документації конкурсних торгів, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 №919, позивач вказує, що в порушення вказаних вимог, документація конкурсних торгів на закупівлю Робіт з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт Одеса», які плануються виконувати на основі розробленого технічного проекту, передбачає оцінку пропозицій конкурсних торгів за єдиним критерієм - «Ціна» і досвід раніше виконаних аналогічних робіт.

На думку позивача, невідповідність документації конкурсних торгів вищезгаданим вимогам Закону України «Про здійснення державних закупівель» також свідчить про проведення ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса» конкурсних торгів на закупівлю Робіт з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт Одеса» з порушенням встановлених ст. 3 Закону України «Про здійснення державних закупівель» принципів закупівель, зокрема щодо максимальної економії та ефективності; об'єктивної та неупередженої оцінки пропозицій конкурсних торгів; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Крім того прокурор зазначає про порушення ч. 1, 2, 3 ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» встановлено, що замовник вимагає від учасників або учасників попередньої кваліфікації подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Для участі у процедурах закупівель учасники повинні мати кваліфікаційні дані, які відповідають, в тому числі таким критеріям: наявність обладнання та матеріально-технічної бази, у тому числі власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території країни; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів; наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами).

Вказані кваліфікаційні критерії також встановлені п. 3.5 документації конкурсних торгів.

На думку позивача, порушенням з боку ТОВ «Спецрембуд» є те, що обладнання та матеріально-технічна база, все обладнання отримано підприємством за договорами оренди, укладеними, в жовтні-листопаді 2013 року. Прокурор вказує, що аналогічна інформація надана ТОВ «Проджекті-Ка». Інформація про наявність власних виробничих потужностей або центрів обслуговування на території України у вказаних підприємств в порушення п. 3.5 документації конкурсних торгів відсутня.

Відповідно до наданої у складі пропозиції форми 2-м «Звіт про фінансові результати» за 9 місяців 2013 року ТОВ «Спецрембуд», чистий збиток підприємства за звітний період становить 323,0 тис. гри. Аналогічно, відповідно до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (ф. № 2-м) за 9 місяців 2013 року чистий збиток ТОВ «Проджекті-Ка» становив 22,3 тис. гривень.

Позивач вказує, що враховуючи збитковість учасників та значний обсяг робіт (кошторисна вартість робіт складає 1 679 933,005 тис. грн.), які є предметом закупівлі, існує ризик невиконання (неналежного виконання) вказаних робіт, що свідчить про невідповідність вказаних учасників кваліфікаційним критеріям, визначених документацією конкурсних торгів та ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель», зокрема, щодо наявності фінансової спроможності.

Ще одним порушенням проведення процедури конкурсних торгів позивач вважає недодержання п. 3.1 документації конкурсних торгів, п. 1 розділу III Стандартної документації конкурсних торгів, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 919. В порушення вказаних вимог пропозиція конкурсних торгів ТОВ «Спецрембуд» містить копії документів, які не мають нумерації сторінок, відбитків печатки та підписів уповноваженої посадової особи вказаного учасника. У складі пропозиції конкурсних торгів учасника ТОВ «Спецрембуд» відсутній документ, що підтверджує повноваження щодо підпису працівником учасника ОСОБА_6 технічної частини документів пропозиції конкурсних торгів (пояснювальна записка об'єктні та локальні кошториси тощо).

Крім цього, в порушення вимог Додатку 12 документації конкурсних торгів, учасниками ТОВ «Спецрембуд» та ТОВ «ПРОЖЕКТІ-КА» на підтвердження кваліфікаційного критерію «Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів» надано копії договорів без додатків до них, які відповідно до умов таких договорів є невід'ємною їх частиною.

Так, учасником ТОВ «Спецрембуд» до договору № 22квм від 08.10.2012 не надано додатки №№ 1-3, до договору № 22квб від 09.11.2012 не надано додатки №№ 1-4, до договору № 04/10-2013 від 04.10.2013 не надано додаток № 1 до договору № 28/03/13 від 28.03.2013 не надано додаток № 1 тощо.

Учасником ТОВ «ПРОЖЕКТІ-КА» до договору підряду від 17.09.2012 № 412.8.14.Р.01.12 не надано додатки 1, 2 (кошториси та договірна ціна); до договору підряду від 10.12.2012 № 508.8.14.Р.01.12 не надано додатки 1, 2 (кошториси та договірна ціна); до договору підряду від 24.12.2012 № 535.8.35.Р.01.12 не надано додатки 1. 2 (кошториси та договірна ціна) тощо.

Позивач вказує, що в порушення п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель», пропозиції конкурсних торгів ТОВ «Спецрембуд» та ТОВ «ПРОЖЕКТІ-КА» не були відхилені в зв'язку з їх невідповідністю кваліфікаційним критеріям, та умовам документації конкурсних торгів.

Таким чином, договір генерального підряду на виконання робіт по об'єкту «Роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» укладений на підставі рішення комітету з конкурсних торгів ДП «Дирекція з будівництва Міжнародного аеропорту Одеса від 29.11.2013, яке прийнято з порушенням ст.ст. З, 5, 16, п. 2 ч. 2 ст. 22, ч. 5 ст. 28, п.п.1.1, 1.3 ст. 29, ст. 30 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Посилаючись на п. 5 ст. 318 ГК України, п.п. 5, 83 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 № 668, позивач зазначає, що в порушення вказаних вимог, джерела фінансування у договорі генерального підряду від 26.12.2013 не визначені.

Крім того, на думку позивача, в порушення вказаних вимог, до договору генерального підряду на виконання робіт по об'єкту «Роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Одеса» від 26.12.2013 включені умови, які відсутні в тендерній документації, акцептованій пропозиції підрядника. Так, згідно з п. 4.9 договору Замовник перераховує Генпідряднику аванс у розмірі до 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Вказані істотні умови, які стосуються порядку здійснення оплати, у документації конкурсних торгів відсутні.

З наведених підстав прокурор звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним результатів конкурсних торгів від 29.11.2013, яким визнано ТОВ «Спецрембуд» переможцем торгів за предметом «Роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» та визнання недійсним договору генерального підряду на виконання робіт з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» від 26.12.2013, укладений між ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса» та ТОВ «Спецрембуд» очікуваною вартістю 1 679 933,005 гривень.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Стаття 11 ЦК України встановлює, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно преамбули Закону України „Про здійснення державних закупівель" №2289-VI від 01.06.2010 р. цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Торги (конкурсні торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (конкурсних торгів) згідно з процедурами, встановленими цим Законом (крім процедури закупівлі в одного учасника). Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів; запобігання корупційним діям і зловживанням (п.31 ч.1 ст.1, ч.1 ст.3 Закону України „Про здійснення державних закупівель").

Відповідно до статті 7 Закону державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган (центральний орган виконавчої влади, ідо реалізує державну політику у сфері державних закупівель) та інші органи відповідно до їх компетенції. Органи, які уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель

Пунктом третім статті 7 Закону регламентовано, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних і участю у процедурах державної закупівлі, створює постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Відповідно до положень Закону відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі призначаються службові (посадові) особи замовника (генерального замовника) - комітет 5 конкурсних торгів.

Комітет з конкурсних торгів утворюється замовником (генеральним з замовником) для організації та проведення процедур закупівель та діє на засадах колегіальності та неупередженості членів комітету з конкурсних торгів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд вважає вимоги прокурора до відповідачів такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Так, позивач посилається на ті обставини, що в позовній заяві зазначено, що розкриття конкурсних пропозицій відбулось 24.10.2013 року. Однак, судом встановлено, що реєстром отриманих пропозицій конкурсних торгів, кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій та Протоколом про розкриття пропозицій конкурсних торгів від 08.11.2013 року підтверджується розкриття конкурсних пропозицій саме датою 08.11.2013 року.

Щодо посилань позивача на відсутність під час здійснення проведення процедури закупівлі, у підприємства належних технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівля, які нібито лише 13.01.2014 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно ч. 2 п. 3, п. 9 ст. 22 Закону України від 01.06.2010 року «Про здійснення державних закупівель» № 2289 встановлено, що документація конкурсних торгів повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, в тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі, у разі якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; перелік критеріїв та методику оцінки пропозицій конкурсних торгів із зазначенням питомої ваги критеріїв.

Так, судом під час розгляду справи встановлено, що 18.07.2013 р. Одеською міською радою прийнято рішення №3666-VІ про безоплатну передачу проекту «Реконструкція, будівництво аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» до сфери управління Міністерства інфраструктури України на баланс ДП Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса».

13.09.2013 р. Одеською обласною державною адміністрацією листом №6089/02-24/06/5638 надана згода на безоплатну передачу проекту «Реконструкція, будівництво аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» до сфери управління Міністерства інфраструктури України на баланс ДП Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса». Постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. N 1482 затверджено «Порядок подання та розгляду пропозицій щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об'єктів у державну власність». Цей Порядок визначає основні вимоги до подання та розгляду пропозицій щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність, а також утворення і роботи комісії з питань передачі об'єктів у державну власність відповідно до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" від 21 вересня 1998 р. N 1482.

На період роботи комісії з передачі майна з комунальної до державної власності між КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» та ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса» було укладено договори безоплатного користування щодо:

- Проекту Реконструкція, будівництво аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», розробленого на замовлення комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Одеса» Українським державним проектно-технологічним інститутом цивільної авіації «Украеропороект»- договір від 16.09.2013 року № 200/13.

- Експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконструкція, будівництво аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», затверджений директором «Укрдержбудекспертиза» 18.07.2013 року № 00-0539-13/ПБ- договір №199/13.

Суд відхиляє в цій частині обґрунтування позивача щодо порушення п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та приймає до уваги позицію відповідача щодо того, що укладання даних договорів надало можливість ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса» почати підготовку реалізації Державної програми активізації розвитку економіки на 2013 - 2014 роки та проведення державних закупівель. Згідно п.п. 3.1.2. п.3.1. розділу 3 статуту ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса» підприємство створено саме з метою забезпечення капітального будівництва і реконструкції Міжнародного аеропорту «Одеса та будівництва (реконструкції) інших об'єктів, визначених Державної програми активізації розвитку економіки на 2013 - 2014 роки, затвердженою постановою КМУ від 27.02.2013 №187.

Щодо послинь позивача на порушення вимог документації конкурсних торгів (додаток 8), який передбачає надання учасниками довідки про наявні/відсутні притягнення до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення та засудження за злочини у довільній формі, суд зазначає наступне.

Надання інформації щодо наявності/відсутності притягнення до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення та засудження за злочини у довільній формі, є право, а не обов'язок замовника конкурсних торгів.

Відсутність у Замовника конкурсних торгів обов'язку вимагати від Учасників інформації щодо наявності/відсутності притягнення до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення та засудження за злочини виключно у вигляді Довідки за затвердженою формою підтверджується в роз'ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.12.2013 р. N 3302-05/46114-06, в якому зазначено: «Водночас рекомендуємо замовникам у документації конкурсних торгів зазначати інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників згідно з законодавством, зокрема, вимогам, встановленим частиною першою статті 17 Закону. Тобто, у разі якщо законодавством визначено конкретну форму документів, які можуть містити відповідну інформацію, передбачену статтею 17 Закону, та встановлено уповноважений орган на їх видачу, пропонуємо замовнику при підготовці документації конкурсних торгів встановлювати вимогу щодо надання учасниками саме таких документів.»

Таким чином позивачем не обґрунтовано порушення замовником та учасниками конкурсу вимог документації конкурсних торгів (додаток 8), оскільки не зазначено, яким нормативним актом встановлено обов'язок замовника торгів вимагати від учасників процедури державних закупівель інформації щодо наявності/відсутності притягнення до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення та засудження за злочини виключно у вигляді Довідки за формою, яка затверджена Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженого наказом Мінюста України від 11.01.2012 № 39/5.

Дослідивши посилання позивача в частині встановлення дискримінаційних вимог, суд дійшов висновку, що обставинами справи не підтверджується факт встановлення таких вимог у Додатку №12 документації конкурсних торгів.

Так, позивачем в позовній заяві зазначено, що вимоги, встановлені у Додатку №12 документації конкурсних торгів є дискримінаційними, спрямовані на штучне обмеження кола потенційних учасників торгів, та свідчать про порушення з боку ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса» ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 22 Закону України Про здійснення державних закупівель».

Однак, в додатку №12 документації конкурсних торгів встановлено, що Учасники повинні надати: «Довідка у довільній формі, за останні три роки що засвідчує про досвід виконання учасником аналогічних робіт (учасники надають копії договору (договорів), рекомендаційних лист (листи) підприємств чи організацій замовників для яких виконувались подібні роботи). Зокрема учасники повинні надати документальне підтвердження досвіду виконання таких робіт з переліку:

- Виконання будівельних робіт з використанням цементобетону;

- Будівництво інженерних мереж;

- системи водо відведення та каналізації;

- прокладання в бетоні електромереж та мереж зв'язку;

- монтаж радіотехнічного обладнання;

- Будівництво об'єктів промислового характеру;

- каналізаційно-насосні станції; очисні споруди;

- трансформаторні підстанції; фундаменти під спеціалізоване світлосигнальне та радіотехнічне обладнання.»

Усі вищезазначені роботи є основною складовою технічного завдання предмету закупівель.

Частиною першою статті 16 Закону передбачено, що замовники у разі проведення процедур закупівель, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті, визначають кваліфікаційні критерії до учасників або учасників попередньої кваліфікації з числа тих, що встановлені частиною другою цієї статті.

Таким чином, Законом передбачено право замовника самостійно визначати кваліфікаційні критерії до учасників або учасників попередньої кваліфікації з числа тих, що встановлені частиною другою статті 16 Закону. При цьому слід зазначити, що документація конкурсних торгів може містити як весь перелік таких критеріїв, так і один або декілька.

Разом з тим зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.

Така позиція також підтверджується листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.06.2013 р. N 3302-05/19458-06.

Крім того приклади дискримінаційних вимог наведені в листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 11.01.2014 року, в якому зокрема зазначено: «Порушення вимог статті 22 Закону при складанні документації конкурсних торгів. Мінекономрозвитку нерідко в процесі здійснення моніторингу виявляє в документації конкурсних торгів встановлення дискримінаційних вимог, що призводять до зменшення кола потенційних учасників конкурсних торгів, зокрема, встановлення обмежуючих вимог в частиш господарської діяльності учасників, наприклад: вимоги щодо можливості подання пропозицій конкурсних торгів виключно платниками ПДВ; необгрунтовані вимоги щодо наявності річного обороту коштів у учасників в дискримінаційних межах, визначених замовником; вимоги щодо підтвердження в учасника наявності досвіду роботи з державними структурам и; вимоги щодо підтвердження в учасника наявності досвіду постачання не аналогічних предмету закупівлі товарів (послуг), а виключно ідентичних. Крім того, Міністерство зауважує, що встановлення вимоги у документації конкурсних торгів щодо оплати послуг консультантів з питань державних закупівель за рахунок учасників не передбачено Законом».

Щодо посилань позивача на порушення ч.5 ст.28 Закону України «Про здійснення державних закупівель», п. 1 розділу IV Стандартної документації конкурсних торгів, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 №919, порушення встановлених ст. 3 Закону України «Про здійснення державних закупівель» принципів закупівель, зокрема щодо максимальної економії та ефективності; об'єктивної та неупередженої оцінки пропозицій конкурсних торгів; запобігання корупційним діям і зловживанням, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.28 Закону України «Про здійснення державних закупівель», п. 1 розділу IV Стандартної документації конкурсних торгів, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 №919, критеріями оцінки пропозицій конкурсних торгів є:

- у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок - ціна;

- у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема такими, як: якість виконання робіт, послуг; умови оплати; строк виконання; гарантійне обслуговування; експлуатаційні витрати; передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що пропонуються учасником.

При цьому, положеннями Бюджетного Кодексу України (п.З ст.48), передбачено, що розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару. послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними.

Висновок, щодо не визначення джерел фінансування, не відповідає фактичним обставинам.

Згідно п. 5 ст. 318 ГК України, п.п. 5, 83 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 істотною умов договору підряду, в тому числі с джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта). Фінансування робіт (будівництва об'єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід'ємною частиною договору підряду.

Державною програмою активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2013 №187, передбачено розвиток Міжнародного аеропорту «Одеса», в тому числі його аеродромного комплексу. Джерелами фінансування зазначеного заходу Програми є кошти, що залучаються під державні гарантії. На виконання доручення Першого віце-прем'єр-міністра України від 25.03.2013 р. №42594/35/1-12 Міністерством інфраструктури України, наказом від 18.04.2013 №236 утворено ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса» з метою виконання функцій замовника з капітального будівництва і реконструкції Міжнародного аеропорту "Одеса", а саме: реконструкції аеродромного комплексу, в тому числі, будівництва нової штучної злітно-посадкової смуги і комплексу рубіжних доріжок.

Також п. 4.2. Договору генерального підряду встановлено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів залучених під державні гарантії. Фінансування робіт може також здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету та/або коштів інших джерел, в т.ч. державної підтримки. Джерела фінансування робіт визначаються додатковою угодою.

Статтею 2 Бюджетного кодексу України встановлено поняття термінів, які вживаються в даному Кодексі, зокрема: бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду (п. 1); бюджетне асигнування-повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (6); бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету (п. 11); гарантійне зобов'язання - зобов'язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов'язання суб'єкта господарювання - резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб'єктом його зобов'язань за кредитом (позикою), залученим під державну чи місцеву гарантію (15); розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету (47).

Враховуючи, що ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса» не є бюджетною установою, а отже не може бути розпорядником коштів, та залучення коштів, під державні гарантії, не є бюджетним асигнуванням.

Враховуючи наведене, посилання Прокуратури Одеської області на порушення п. 3 ст.48 Бюджетного кодексу є неправомірним.

Позивач зазначає про порушення ч. 1, 2, 3 ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель», яким встановлено, що замовник вимагає від учасників або учасників попередньої кваліфікації подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Для участі у процедурах закупівель учасники повинні мати кваліфікаційні дані, які відповідають, в тому числі таким критеріям: наявність обладнання та матеріально-технічної бази, у тому числі власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території країни; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів; наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами).

Суд не погоджується з позицією позивача в частині існування ризику невиконання (неналежного виконання) вказаних робіт враховуючи збитковість учасників та значний обсяг робіт (кошторисна вартість робіт складає 1 679 933,005 тис. грн.).

Зазначаючи в позовній заяві про ризик невиконання (неналежного виконання) робіт за предметом закупівлі та фінансову не спроможність Учасників, позивачем не враховано факт внесення відповідачами забезпечення пропозиції конкурсних торгів у формі депозиту в розмірі 16 000 000,00 грн. (шістнадцять мільйонів гривень). Строк дій забезпечення пропозиції конкурсних торгів відповідає строку дії самої конкурсної пропозиції учасника і становить 90 днів.

Таким чином суд вважає твердження позивача щодо відсутності фінансової спроможності Учасників виконати умови договору суб'єктивними та такими, що не ґрунтуються на відповідних належних доказах.

Суд враховує, що згідно з п. 3.1 документації конкурсних торгів, п. 1 розділу III Стандартної документації конкурсних торгів, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 919, усі сторінки пропозиції конкурсних торгів учасника процедури закупівлі повинні бути пронумеровані та містити підпис уповноваженої посадової особи учасника процедури закупівлі, а також відбитки печатки. Повноваження щодо підпису документів пропозиції конкурсних торгів учасника процедури закупівлі підтверджується випискою з протоколу засновників, наказом про призначення, довіреністю, дорученням або іншим документом, що підтверджує повноваження посадової особи учасника на підписання документів, що входять до складу пропозиції конкурсних торгів.

Відповідно до п. 1 та п. З ч. 1 ст. 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель» замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів, у разі. якщо учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 цього Закону; пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам документації конкурсних торгів. Уразі відхилення всіх пропозицій конкурсних торгів згідно з Законом «Про здійснення державних закупівель», замовник відміняє торги (ст. 30 Закону України «Про здійснення державних закупівель»),

Суд не погоджується з висновком прокуратури, щодо невідповідності пропозицій Учасників вимогам документації конкурсних торгів.

Під час судового засідання судом проведено огляд оригіналів відповідних пропозицій конкурсних торгів учасника, та встановлено, що усі сторінки пропозицій Учасників було прошито та пронумеровано. Не прошито та не пронумеровано документи, які було отримано ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса» на запит наданий на підставі п, 1 статті 28 Закону України «Про здійснення державних закупівель», яким встановлено, що Замовник має право звернутися до учасників за роз'ясненнями змісту їх пропозицій конкурсних торгів з метою спрощення розгляду та оцінки пропозицій.

Рішенням комітету конкурсних торгів, оформленого протоколом засідання комітету з конкурсних торгів ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса» від 13.11.2013 року, було зобов'язано Учасників відкритих торгів надати додаткову інформацію про субпідрядні організації, які вони планують залучити.

Додатково надані на запит ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса» документи не було прошито та пронумеровано, однак дані документи не відносяться до складу пропозицій. Учасниками надавались договори для підтверджували наявність досвіду виконання аналогічних договорів (робіт), тому відсутність додатків, які встановлювали вартість робіт не заважали комітету перевіряти відповідність кваліфікаційним вимогам.

Отже, суд дійшов висновку, що рішення комітету конкурсних торгів ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса» не порушувало вимоги ст.ст.3,5,16, п.2 ч.2 ст. 22, ч.5 ст.28. п.1.3. ст.29, ст. 30 Закону України «Про здійснення державних закупівель», Стандартної документації конкурсних торгів, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 №919.

Твердження Прокуратури Одеській області, щодо не відповідності умов

договору генерального підряду, змісту пропозиції конкурсних торгів, в частині включення

до умов договору зобов'язання Замовника, щодо перерахування авансу у розмірі 30%

вартості річного обсягу робіт, також не відповідає обставинам справи.

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі. Аналогічні вимоги передбачені п. 7 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 № 668, згідно з якими, умови договору підряду, що укладається за результатами проведених торгів (тендеру), повинні відповідати тендерній документації замовника та акцептованій тендерній пропозиції підрядника.

Так, додатком №3 документації конкурсних торгів за предметом: «Роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» було встановлено Істотні умови, які обов'язково будуть включені до Договору про закупівлю, а не проект договору. При цьому в Документації конкурсних торгів не було жодної заборони, щодо перерахування авансу.

Крім того, згідно п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого Постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. N 1764 встановлено, що Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

За таких обставин, прокурор не довів суду наявність обставин порушення відповідачами Державного підприємства «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса», товариства з обмеженою відповідальністю «Спецрембуд» при проведенні процедури конкурсних торгів, порушень при прийнятті конкурсним комітетом ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса» рішення, оформлене протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів від 29.11.2013, яким визнано ТОВ «Спецрембуд» переможцем торгів за предметом «Роботи з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», з огляду на що відсутні підстави для визнання недійсним договору генерального підряду на виконання робіт з реконструкції, будівництва аеродромного комплексу КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» від 26.12.2013 р., укладений між ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса» та ТОВ «Спецрембуд».

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст.626, ст. 627, п.1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Приписи п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6.11.2009р. №9 передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.99).

Недійсність договору від 26.12.2013р., укладеного за результатами проведених конкурсних торгів прокурор пов'язує з єдиною обставиною - порушенням вимог Закону України „Про здійснення державних закупівель" під час проведення торгів, яка, як вище було встановлено судом, не знайшла свого підтвердження, з огляду на що суд відмовляє заступнику прокурора Одеської області у задоволенні позовних вимог повністю.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. Відповідно ст. ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проаналізувавши наведені обставини справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість та незаконність вимог позивача, та, як наслідок, про наявність підстав для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України до відповідачів Державного підприємства «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса», товариства з обмеженою відповідальністю «Спецрембуд», про визнання результатів конкурсних торгів та договору генерального підряду недійсним - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено та підписано 24.09.2014 року.

.

Суддя Ю.О. Зайцев