Ухвала суду № 40620606, 22.09.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

22 вересня 2014 року Справа № 915/966/14

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі Мавродій Г.В.,

за участю представників учасників процесу:

від кредитора: Шевченко А.О. - довіреність № 2143-К-О від 01.07.2014 р.,

ліквідатор банкрута: не з'явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву

кредитора: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, адреса для листування: 54030, м. Миколаїв, вул. Мостобудівників, 17/12, ідентифікаційний код 14360570)

до банкрута: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (54001, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)

ліквідатор: арбітражний керуючий Руденко Тетяна Володимирівна (свідоцтво НОМЕР_2 від 20.02.2013 р., 54001, АДРЕСА_2)

про визнання кредиторських вимог у сумі 34 127,82 грн.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.07.2014 р. порушено провадження у справі № 915/966/14 за заявою боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) про визнання його банкрутом за положеннями ст. ст. 90-91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою суду від 17.07.2014 р. ОСОБА_2 визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Руденко Тетяну Володимирівну.

Відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 16, повідомлення про визнання ОСОБА_2 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 18.07.2014 р. за № 6289.

14.08.2014 р. до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") б/н від 12.08.2014 р. про визнання кредиторських вимог у сумі 34 127,82 грн.

Ухвалою суду від 27.08.2014 р., після усунення заявником виявлених недоліків, заяву кредитора прийнято до розгляду.

22.09.2014 р. ліквідатор банкрута у судове засідання не з'явилася, клопотанням № 01-34/100 від 04.09.2014 р. просила суд проводити судове засідання без її участі в зв'язку з сімейними обставинами, направила до суду відзив № 01-34/95 від 19.09.2014 р., згідно якого вона визнає заявлені вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" в повному обсязі та включає їх до третьої черги реєстру вимог кредиторів.

22.09.2014 р. представник кредитора з'явився у судове засідання та підтримав заявлені вимоги, а також усно клопотав про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів судового збору у сумі 1 218,00 грн., сплаченого платіжним дорученням від 27.08.2014 р. № PROM7BGUYF за подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника, що підтверджується протоколом судового засідання від 22.09.2014 р.

В задоволенні заявленого представником ПАТ КБ "ПриватБанк" в судовому засіданні усного клопотання про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів судового збору відмовлено, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 92 Закону про банкрутство витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство фізичної особи і виконанням постанови господарського суду про визнання фізичної особи банкрутом, відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на спеціальний банківський рахунок.

До витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії відносяться, зокрема, витрати на оплату судового збору (п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство).

Враховуючи, що провадження у даній справі здійснюється за спрощеною процедурою, передбаченою положеннями ст. ст. 90-92 Закону про банкрутство, якими передбачено, зокрема те, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство фізичної особи, відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, то у суду відсутні підстави для визнання судового збору в сумі 1 218,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 92 Закону про банкрутство за наслідками розгляду заявлених вимог господарський суд виносить ухвалу про порядок і розмір задоволення вимог кредиторів, а не затверджує реєстр вимог кредиторів, як це передбачено при загальному порядку розгляду справи про банкрутство.

Розглянувши матеріали заяви кредитора, заслухавши пояснення представника кредитора, суд дійшов висновку про визнання заявлених кредиторських вимог, на підставі наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

У частині 8 ст. 91 Закону про банкрутство, зокрема, зазначено, що офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог до банкрута, який не може перевищувати двох місяців.

Згідно абз. 6 п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)" з урахуванням змін, внесених листом Вищого господарського суду України від 26.12.2013 № 01-06/1862/2013, розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону про банкрутство розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

Згідно ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

У абзаці 1 ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство вказано, що вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 92 Закону про банкрутство господарський суд розглядає вимоги, заявлені кредиторами або боржником, у строки, передбачені частиною восьмою статті 91 цього Закону. За наслідками розгляду зазначених вимог господарський суд виносить ухвалу про порядок і розмір задоволення вимог кредиторів.

Згідно заяви кредитора, ОСОБА_2 має заборгованість перед кредитором у сумі 34 127,82 грн.

Заявлені вимоги підтверджуються належними доказами, що містяться в матеріалах заяви, зокрема, рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.07.2014 р. у справі № 915/724/14 та виданим на його виконання наказом господарського суду Миколаївської області від 21.07.2014 р., розрахунком заборгованості станом на 17.07.2014 р., та складаються з:

18 068,85 грн. - заборгованість за кредитом;

9 749,02 грн. - заборгованість за відсотками;

3 697,86 грн. - пеня;

2 612,09 грн. - комісія.

Відповідно до ч. 2 ст. 92 Закону про банкрутство до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на спеціальний банківський рахунок, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство фізичної особи і виконанням постанови господарського суду про визнання фізичної особи банкрутом. Вимоги кредиторів задовольняються в такій черговості:

у першу чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна фізичної особи; вимоги громадян, перед якими фізична особа несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані у цьому Фонді у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, вимоги щодо стягнення аліментів; розрахунки щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), і щодо виплати авторської винагороди, а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

у третю чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами.

За таких обставин, суд визнає заявлені вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" у сумі 34 127,82 грн. - третя черга.

Керуючись ст. ст. 1, 23, 41, 45, 90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (ідентифікаційний код 14360570) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у сумі 34 127,82 грн. - третя черга.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суддя В.С. Адаховська