Рішення № 40620483, 15.09.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2014 р.Справа № 916/663/13

За позовом: державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

до відповідачів: 1. Іллічівської міської ради

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: громадської організації "Дачне товариство "Клуб рибалок-аматорів"

про визнання договорів оренди недійсними та визнання відсутнім права користування

Головуючий суддя Цісельський О.В.

Судді Власова С.Г.

Щавинська Ю.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Остапов В.В., довіреність №152 від 24.12.2012р.

Від відповідача ІМР: Охотніков В.В., довіреність №17-1010 від 30.12.2011р.

Від відповідача ФОП ОСОБА_2: ОСОБА_2

Від третьої особи: не з'явився

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.10.2013р. до 11 год. 20 хв. 11.10.2013р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт", звернувся до суду із позовом до Іллічівської міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому просить суд:

- визнати недійсним договору оренди твердого покриття №142 від 25.06.2011р., укладений між Іллічівською міською радою та СПД ОСОБА_2;

- визнати недійсним договору оренди твердого покриття №143 від 25.06.2011р., укладений між Іллічівською міською радою та СПД ОСОБА_2;

- визнати відсутнім у СПД ОСОБА_2 права користування на умовах оренди твердим покриттям, площею 59,5 кв.м. та територією для благоустрою, площею 40 кв.м., що знаходиться на території м. Іллічівськ, за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.03.2014р. позовну заяву (вх.№1066/14) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.04.2013р. громадську організацію "Дачне товариство "Клуб рибалок-аматорів" залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Письмове клопотання представника Іллічівської міської ради про продовження строку розгляду справи (вх.№13075/2013 від 22.04.2013р.) судом задоволено, у зв'язку з чим строк розгляду справи було продовжено до 28.05.2013р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2013р. справу №916/663/13-г призначено до колегіального розгляду.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 27.05.2013р. визначено наступний склад колегії для розгляду даної справи: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Демешин О.А., Гут С.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2013р. колегія суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Демешин О.А., Гут С.Ф. прийняла дану справу до свого провадження.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи (вх.№20682/13 від 08.07.2013р.) судом задоволено.

Під час розгляду справи склад суду відповідно до розпоряджень голови господарського суду Одеської області було неодноразово змінено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.2014р. справу №916/663/13 прийнято до свого провадження колегією суддів у остаточному складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Власова С.Г., Щавинська Ю.М. та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.09.2013р. здійснено у справі №916/663/13 заміну позивача - державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" на його правонаступника - державне підприємство "Адміністрація морських портів України".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2013р. призначено проведення судової землевпорядної експертизи, у зв'язку з чим провадження у справі було зупинено.

16.01.2014р. на адресу суду надійшло повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №5942/24 про неможливість надання експертного висновку, у зв'язку з чим провадження у справі було поновлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2014р. призначено проведення судової землевпорядної експертизи, у зв'язку з чим провадження у справі було зупинено.

27.07.2014р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло повідомлення №01/11 про неможливість надання експертного висновку, з підстав нездійснення оплати експертного дослідження позивачем, у зв'язку з чим провадження у справі було поновлено.

04.09.2014р. позивач звернувся до суду із клопотанням про припинення провадження у справі у зв'яку з відсутністю предмету спору (вх.№2-3722/14), яке судом було частково задоволено.

Письмове клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-3726/14 від 04.09.2014р.) судом задоволено, у зв'язку з чим строк розгляду справи було продовжено до 20.09.2014р.

Представник позивача заявлені позовні вимоги не підтримує та просить суд припинити провадження у справі.

Представник відповідача Іллічівської міської ради заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№14524/2013 від 13.05.2013р.), заяву позивача про припинення провадження у справі не визнає.

Представник відповідача ФОП ОСОБА_2 заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів громадської організації "Дачне товариство "Клуб рибалок-аматорів" в судове засідання, призначене на 15.09.2014р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, свою позицію щодо позову до суду не надав.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

11 квітня 2002р. ФОП ОСОБА_2 звернувся до Іллічівської міської ради із заявою про надання дозволу двох торгівельних павільйонів на північній косі Сухого лиману, на території причалу №423 для ведення торгівельної діяльності з продажу напитками та продуктами харчування.

29 січня 2003р. ФОП ОСОБА_2 звернувся до Іллічівської міської ради із заявою про надання в оренду земельної ділянки для встановлення сезонного магазину-бару з літнім майданчиком, сезонної стоянки автомобілів та плав. засобів.

25 червня 2011р. між Іллічівською територіальною громадою в особі Іллічівської міської рад (Орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (Орендар) було укладено договір оренди твердого покриття - місця, частки території об'єктів благоустрою, що є власністю територіальної громади м. Іллічівська №142, згідно умов п.1.1. якого, Орендодавець на підставі рішення Іллічівської міської ради від 11.06.2010р. №663 - V надає, а Орендар приймає в строкову платну оренду тверде покриття - місце, частку території об'єктів благоустрою, що є власністю територіальної громади м. Іллічівська (надалі - місце - тверде покриття), що знаходиться на території м. Іллічівська за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до викопіювання з паспорту стаціонарного будівлі, споруди торговельного та побітового призначення.

Згідно п.1.2. Договору даним Договором, окрім твердого покриття - місця, частки території об'єктів благоустрою на що нараховується орендна плата, закріплюється для благоустрою (підтримання в санітарному стані) площею 20,0 кв.м., межі якої зазначено в Додатку №1 до цього Договору. Плата за закріплену з Орендарем територію для благоустрою (підтримання в санітарному стані) не справляється. Витрати на утримання в санітарному стані закріпленої за стаціонарною будівлею, спорудою Орендаря території здійснюється за рахунок Орендаря.

У відповідності до п.2.1. Договору об'єктом оренди за цим Договором є місце - тверде покриття загальною площею 29,75 кв.м.

Зі змісту п.п.3.1., 3.2. Договору вбачається, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії Договору складає до 25 квітня 2014 року з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та не може перевищувати строк дії дозволу на установку, розміщення будівлі, споруди торговельного та побутового призначення на території об'єктів благоустрою.

Умовами п.п.5.1., 5.2. Договору місце-тверде покриття передається для розташування стаціонарної будівлі, споруди торгівельного та побутового призначення для провадження підприємницької діяльності. Передача місця - твердого покриття Орендарю здійснюється в тижневий строк з дати підписання цього Договору на підставі відповідного акту прийому-передачі, підписаного уповноваженими особами сторін.

На підставі акту прийому передачі Іллічівська територіальна громада в особі Іллічівської міської ради передала, ФОП ОСОБА_2 прийняв тверде-покриття місце, частку території об'єктів благоустрою, площею 29,75 кв.м. строком до 25.04.2014р.

25 червня 2011р. між Іллічівською територіальною громадою в особі Іллічівської міської рад (Орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (Орендар) було укладено договір оренди твердого покриття - місця, частки території об'єктів благоустрою, що є власністю територіальної громади м. Іллічівська №143, згідно умов п.1.1. якого, Орендодавець на підставі рішення Іллічівської міської ради від 11.06.2010р. №663 - V надає, а Орендар приймає в строкову платну оренду тверде покриття - місце, частку території об'єктів благоустрою, що є власністю територіальної громади м. Іллічівська (надалі - місце - тверде покриття), що знаходиться на території м. Іллічівська за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до викопіювання з паспорту стаціонарної будівлі, споруди торговельного та побутового призначення.

Згідно п.1.2. Договору даним Договором, окрім твердого покриття - місця, частки території об'єктів благоустрою на що нараховується орендна плата, закріплюється для благоустрою (підтримання в санітарному стані) площею 20,0 кв.м., межі якої зазначено в Додатку №1 до цього Договору. Плата за закріплену з Орендарем територію для благоустрою (підтримання в санітарному стані) не справляється. Витрати на утримання в санітарному стані закріпленої за стаціонарною будівлею, спорудою Орендаря території здійснюється за рахунок Орендаря.

У відповідності до п.2.1. Договору об'єктом оренди за цим Договором є місце - тверде покриття загальною площею 29,75 кв.м.

Зі змісту п.п.3.1., 3.2. Договору вбачається, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії Договору складає до 25 квітня 2014 року з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та не може перевищувати строк дії дозволу на установку, розміщення будівлі, споруди торговельного та побутового призначення на території об'єктів благоустрою.

Умовами п.п.5.1., 5.2. Договору місце-тверде покриття передається для розташування стаціонарної будівлі, споруди торгівельного та побутового призначення для провадження підприємницької діяльності. Передача місця - твердого покриття Орендарю здійснюється в тижневий строк з дати підписання цього Договору на підставі відповідного акту прийому-передачі, підписаного уповноваженими особами сторін.

На підставі акту прийому передачі Іллічівська територіальна громада в особі Іллічівської міської ради передала, ФОП ОСОБА_2 прийняв тверде-покриття місце, частку території об'єктів благоустрою, площею 29,75 кв.м. строком до 25.04.2014р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що під час обстеження земельної ділянки порту в районі Північної коси співробітниками порту було встановлено, на зазначеній земельній ділянці знаходиться будівля магазину.

З мстою встановлення власника магазину позивач звернувся до громадської організації "Дачне товариство "Клуб рибалок-аматорів", як суміжного землекористувача з вимогою щодо надання інформації про власника магазину та наявності правових підстав будівництва магазину на території порту.

Листом від 10.12.2012р. №93 громадська організація "Дачне товариство "Клуб рибалок-аматорів" повідомило порт, що будівля магазину встановлена на підставі договорів оренди твердого покриття - місця, частки території об'єктів благоустрою, що є власністю територіальної громади м. Іллічівська №№142, 143 від 25.06.2011р.

Як стверджує позивач, що передане в оренду Іллічівською міською радою фактично є земельною ділянкою, яка знаходиться на праві постійного користування позивача, проте відповідачами в порушення вимог ст.198 Земельного кодексу України не було погоджено межі земельної ділянки з позивачем, та в результаті укладення оспорюваних договорів оренди ФОП ОСОБА_2 було передано в оренду частину земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні позивача на підставі державного акту серії ОД-ІІ№004798 від 16.09.1998р.

З врахуванням того, що позивач до Іллічівської міської ради з приводу добровільної відмови від зазначеної земельної ділянки не звертався, у зв'язку з чим вважає, що відповідачами при укладенні договорів оренди було порушено права позивача, як належного та законного землекористувача спірної земельної ділянки, на якій знаходиться тверде покриття, яке також належить йому, що й зумовило в свою чергу звернення останнього до господарського суду Одеської області із даним позовом, за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.

Як встановлено ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

За приписами ст.95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:

а) самостійно господарювати на землі;

б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Стаття 116 Земельного кодексу України визначає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

У відповідності до ст.152 Земельного кодексу України Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно приписів ст.153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Колишній власник земельної ділянки, яка викуплена для суспільних потреб, має право звернутися до суду з позовом про визнання недійсним чи розірвання договору викупу земельної ділянки та відшкодування збитків, пов'язаних з викупом, якщо після викупу земельної ділянки буде встановлено, що земельна ділянка використовується не для суспільних потреб.

У відповідності до ст.154 Земельного кодексу України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.

Стаття 155 Земельного кодексу України встановлює, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що передане в оренду тверде покриття фактично є земельною ділянкою, яка знаходиться на праві постійного користування ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ОД-II №004798 від 16.09.1998р., а відповідно до розподільчого балансу право постійного користування спірною земельною ділянкою на якій знаходиться тверде покриття перейшло до ДП "Адміністрація морських портів України". Отже відповідачами в порушення ст.198 ЗК України не було погоджено межі земельної ділянки з позивачем та в результаті укладених договорів оренди було передано ФОП ОСОБА_2 частину земельну ділянки позивача.

Із правової позиції Іллічівської міської ради, що викладена у відзиві на позов від 13.05.2013р. (вх.№14524/2013) вбачається, що Іллічівська міська рада з позовними вимогами не погоджується, вважає останні такими, що не ґрунтуються на дійсних обставинах справи про відсутність факту порушення прав позивача та правових підстав для задоволення позову, оскільки питання розміщення та експлуатації будівель, споруд торговельного та побутового призначення на території об'єктів благоустрою у місті Іллічівську і оформлення земельних ділянок у користування є різними нормативно-правовими актами. Отже Іллічівська міська рада не передавала в оренду земельну ділянку ФОП ОСОБА_2, а передала в оренду лише тверде покриття. Наявна в матеріалах справи схема межі землевідводу Північної коси ДП "ІМТП" не може вважатися належним доказом, оскільки вона не погоджена у встановленому законом порядку та відсутні точки координат.

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що передане в оренду Іллічівською міською радою фізичній особі-підприємцю тверде покриття є власністю позивача та розташовано на земельній ділянці, що знаходилась на праві постійного користування ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та перейшло відповідно до розподільчого балансу до ДП "Адміністрація морських портів України".

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими, тому обов'язком позивача, відповідно до ст. 33 ГПК України є доведення/підтвердження/ в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Одночасно, суд, перевіривши доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дійшов висновку що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим відмовляє позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Повний тест рішення складено 22.09.2014р.

Головуючий суддя О.В. Цісельський

Суддя С.Г. Власова

Суддя Ю.М. Щавинська