Постанова № 40620401, 18.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5583/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та Державної акціонерної компанії «Укрмедпром» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства охорони здоров'я, треті особи: Приватне акціонерне товариство «По виробництву інсулінів «Індар», Державна акціонерна компанія «Укрмедпром», Кабінет Міністрів України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства охорони здоров'я України, треті особи: Приватне акціонерне товариство «По виробництву інсулінів «Індар», Державна акціонерна компанія «Укрмедпром», Кабінет Міністрів України про визнання протиправними та скасування рішення Міністерства охорони здоров'я, оформленого листом №14.01-06/58/1322 від 08.04.2014 року про надання представникам ДАК «Укрмедпром» завдань щодо голосування на засіданні наглядової ради Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар». Свої вимоги обгрунтовує тим, що, на її думку, оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2010 № 297 "Деякі питання управління корпоративними правами держави" в частині не погодження оскарженого рішення з Прем'єр-міністром України або Першим Віце-прем'єр-міністром України за умови попереднього розгляду Віце-прем'єр-міністром згідно з розподілом функціональних повноважень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства охорони здоров'я 08.04.2014 року № 14.01-06/58/1322 про надання представникам ДАК «Укрмедпром» завдань щодо голосування на засіданні наглядової ради Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар».

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна акціонерна компанія «Укрмедпром» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Державної акціонерної компанії «Укрмедпром» необхідно залишити без задоволення, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - змінити.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що листом від 08.04.2014 року № 14.01-06/58/1322 Міністром охорони здоров'я України надано ДАК "Укрмедпром" доручення на голосування на засіданні наглядової ради ПрАТ "Індар" щодо прийняття рішення про відсторонення від виконання повноважень голови правління ПрАТ "Індар" та призначення особи, яка тимчасово здійснюватиме його повноваження.

Не погоджуючись з вказаним дорученням та вважаючи, що воно надано з порушенням норм чинного законодавства України, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ЦК (статті 2, 318, 324) суб'єктами права власності є:

- Український народ, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією;

- інші учасники цивільних відносин: фізичні та юридичні особи, зокрема держава Україна, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим), територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права, якими є державні підприємства, казенні підприємства, державні установи, комунальні підприємства, комунальні установи.

Відповідно до ст. 329 ЦК юридична особа публічного права набуває права власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідно органи державної влади (ч. 2 ст. 326 ЦК). Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами (ч. 3 ст. 326 ЦК).

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства та інші органи виконавчої влади; Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; Національна академія наук України, галузеві академії наук. Державна керуюча холдингова компанія має статус уповноваженого органу управління щодо об'єктів управління державної власності, що передані до її статутного капіталу та статутного капіталу її корпоративних підприємств.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Право господарського відання та право оперативного управління - це речові права осіб, які не є власниками, що захищаються відповідно до положень, встановлених для захисту права власності. При цьому право господарського відання належить комерційним підприємствам - суб'єктам підприємницької діяльності (ст. 136 ГК), а право оперативного управління - некомерційним юридичним особам (ст. 137 ГК). Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Юридична особа публічного права має своє власне майно, відокремлене, по-перше, від майна її засновників та учасників; по-друге, від майна інших юридичних осіб, у тому числі вищих за підлеглістю органів. Формою правового режиму майна даної юридичної особи є право власності. Юридична особа публічного права стає власником майна, переданого їй засновником (засновниками), подарованого майна та іншого майна, набутого на законних підставах.

Отже, державне майно може бути передано суб'єкту господарювання на основі права господарського відання або права оперативного управління. Ні Цивільний кодекс України, ні Господарський кодекс України не передбачає можливість знаходження державного майна в інших формах власності.

Крім того, ч. 2 ст. 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначено способи здійснення Кабінетом Міністрів України повноваження з управління об'єктами державної власності, серед яких у Кабінету Міністрів України відсутні повноваження безпосередньо здійснювати шляхом погодження управління корпоративними правами держави.

Разом із цим, такими повноваженнями п. 13 статті 6 цього Закону та п. 4 ст. 7 Закону України "Про холдингові компанії в Україні" наділені уповноважені органи управління, які згідно статті 4 Закону є відповідні міністерства.

Судом першої інстанції було встановлено, що третя особа - ДАК «Укрмедпром» - створена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 року № 897 «Про подальше реформування медичної та мікробіологічної промисловості». Засновником ДАК «Укрмедпром» є держава в особі Міністерства охорони здоров'я України.

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 року № 897 статутний фонд ДАК «Укрмедпром» сформований шляхом передачі майна державних підприємств, які належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я і на базі яких утворюються дочірні підприємства Компанії, та пакетів акцій акціонерних товариств, що перебувають у державній власності.

Зокрема, відповідно до додатку № 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 р оку № 897, Виписки про стан рахунку в цінних паперах від 14.04.2014 року державою до статутного фонду ДАК «Укрмедпром» внесено 1143581 штук простих іменних акцій ПрАТ «Індар», що становить 70,7016 відсотків статутного капіталу ПрАТ «Індар» (а.с. 156).

Частиною 5 статті 126 ГК України визначено, що холдингова компанія - це публічне акціонерне товариство, яке володіє, користується, а також розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств (крім пакетів акцій, що перебувають у державній власності).

Як вбачається з пунктів 4.2, 7.8, пп. 9.1.1 п. 9.1 Статуту ДАК «Укрмедпром», Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 67), державі в особі Міністерства охорони здоров'я України належить 100 відсотків акцій ДАК «Укрмедпром».

Таким чином, за своїм правовим статусом ДАК «Укрмедпром» є державною холдинговою компанією, що володіє та користується холдинговими корпоративними пакетами акцій корпоративних підприємств, зокрема, 70,7016% простих іменних акцій ПрАТ «Індар».

Особливості управління холдинговим корпоративним пакетом акцій (часток, паїв), переданим до статутного капіталу державних холдингових компаній визначається статтею 7 Закону України «Про холдингові компанії в Україні», Порядком обрання представника інтересів державної холдингової компанії на загальних зборах корпоративного підприємства та надання йому доручення щодо голосування (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2006 р. №1476).

Зокрема, згідно з частинами 4, 5 статті 7 Закону України «Про холдингові компанії в Україні», а також 9-12 вказаного Порядку рішення та доручення на голосування з кожного питання порядку денного загальних зборів акціонерів корпоративного (дочірнього) підприємства приймається органом, уповноваженим управляти державним майном, в даному випадку - Міністерством охорони здоров'я України.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Таким чином, Господарським кодексом України передбачено дві групи суб'єктів господарювання державного сектора економіки: підприємства, що діють на основі лише державної власності; інші суб'єкти державного сектора економіки, що мають, крім акціонера - держави, також й інших акціонерів (учасників), однак держава забезпечує вирішальний вплив на господарську діяльність цих суб'єктів.

Крім цього, колегією суддів встановлено, що вищевстановлені обставини підтверджуються також рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 50/380 від 19.09.2011 року, залишеним в силі Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 року, яким визнано право власності на 11437581 акцію Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар», що становить 70,7 % статутного капіталу Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар», за державою в особі Державної акціонерної компанії «Укрмедпром», а також встановлено, що Державна акціонерна компанія «Укрмедпром» є державною холдинговою компанією.

Відтак у відповідності до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, ПрАТ «ІНДАР» є суб'єктом державного сектора економіки, що має, крім акціонера - держави, також й інших акціонерів (учасників), однак держава забезпечує вирішальний вплив на господарську діяльність цього суб'єкта.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 11 січня 2007 року № 19-32/2 надано роз'яснення порядку реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна залежно від форм власності, зокрема, абзацом 10 пункту 1.4 визначено, що власником майна, переданого до статутного фонду державної холдингової компанії, є держава в особі органів, уповноважених управляти державним майном, та/або державних органів приватизації.

Отже, частка 70,7% акцій ПрАТ з виробництва інсулінів «Індар» на праві власності належить державі та закріплена за ДАК «Укрмедпром» лише на праві господарського відання.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки акції ПрАТ «Індар» було передано до статутного фонду ДАК «Укрмедпром», останнє здійснює повноваження власника такого майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

У відповідності до ч. 14 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» члени наглядової ради, що представляють інтереси держави, голосують на наглядових радах відповідно до наданих Фондом державного майна України або уповноваженим органом управління завдань щодо голосування.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів Уураїни «Деякі питання управління корпоративними правами держави» від 29 березня 2010 року № 297 завдання на голосування представникам держави на загальних зборах та засіданнях наглядової ради господарських товариств, у статутному капіталі яких державна частка становить понад 50 відсотків, погоджуються Прем'єр-міністром України або Першим віце-прем'єр-міністром України за умови попереднього розгляду віце-прем'єр-міністром згідно з розподілом функціональних повноважень.

Відповідно до ч. 2 п. 12.4 Статуту ПрАТ «ІНДАР» Представник Акціонера - члена Наглядової ради товариства - юридичної особи - здійснює свої повноваження на підставі довіреності відповідно до вказівок Акціонера, якого він представляє у Наглядовій раді.

Колегією суддів встановлено, що за змістом листа ДАК «Укрмедпром» від 24.02.2014 року №07/38/І до Міністерства охорони здоров'я України зазначено: «Відповідно до ст. 5 Закону України Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» право на участь в управлінні (зокрема право на участь у Зборах) може бути реалізовано з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Отже, належним представником інтересів держави на Зборах є ДАК «Укрмедпром». Відповідно до п. 16 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» повноважений представник держави бере участь у загальних зборах господарського товариства та голосує з кожного питання порядку денного виключно відповідно до завдання щодо голосування, передбаченого у дорученні на представництво, що видається уповноваженим органом управління.

В даному листі ДАК «Укрмедпром» просила надати доручення на представництво і завдання щодо голосування по кожному з питань порядку денного річних загальних зборів акціонерів ПрАТ «ІНДАР», які відбудуться 28 березня 2014 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ДАК «Укрмедпром», звернувшись до Міністерства охорони здоров'я України, фактично визнало, що для представлення держави в особі ДАК «Укрмедпром» на загальних зборах акціонерів ПрАТ «ІНДАР» необхідно завдання щодо голосування з кожного питання порядку денного загальних зборів акціонерів, що видається уповноваженим органом управління.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до особливостей управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави, ПрАТ «ІНДАР», члени наглядової ради ПрАТ «ІНДАР» представляють державу в особі ДАК «Укрмедпром» із врахуванням Закону України «Про управління об'єктами державної власності», а саме: голосувати на засіданнях Наглядової ради ПрАТ «ІНДАР» з кожного питання денного відповідно до завдань, наданих уповноваженим органом управління.

А тому, оскільки у статутному капіталі ПрАТ «ІНДАР» державна частка становить 70,7 %, надання відповідного завдання на голосування має погоджуватись Прем'єр-міністром України або Першим віце-прем'єр-міністром України за умови попереднього розгляду віце-прем'єр-міністром згідно з розподілом функціональних повноважень, які визначено відповідно Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання управління корпоративними правами держави» від 29 березня 2010 року № 297.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що завдання на головування на засіданні Наглядової Ради ПрАТ «Індар» представникам ДАК «Укрмедпром» мають надаватися з дотриманням та у відповідності до вимог вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України №297 від 29.03.2010 року.

Вказаним спростовується висновок суду першої інстанції про те, що зазначена вище постанова не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Оскільки суд першої інстанції в цій частині дійшов протилежного висновку, то колегія суддів вважає, що судове рішення суду першої інстанції в частині абзаців дванадцятого та тринадцятого сторінки четвертої та абзаців першого-четвертого сторінки п'ятої постанови підлягає зміні.

При цьому, колегія суддів погоджується з наступними висновками суду першої інстанції.

Судом першої інстанції було встановлено, що оскаржуване рішення (доручення на голосування) оформлено у формі листа.

Розпорядчий документ - акт, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції на основі і на виконання Конституції та законів України, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання ( Наказ Міністерство юстиції України "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів (Порядок, п.1.4) 12.04.2005 року № 34/5 ( Введено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 592/5 від 02.08.2007 року).

Відповідно до п. 9 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, що затверджено Указом Президента України від 13.04.2011 року № 467/2011, МОЗ України у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції України та законів України видає накази.

Згідно з підпунктом 9.1.1 пункту 9.1 Статуту ДАК «Укрмедпром» до набуття прав власності на акції ДАК «Укрмедпром» іншими акціонерами функції з управління корпоративними правами держави виконуються безпосередньо Міністерством охорони здоров'я України шляхом прийняття відповідних рішень (розпоряджень) з питань, що віднесені до компетенції вищого органу ДАК «Укрмедпром».

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що рішення Міністерства охорони здоров'я України № 14.01-06/58/1322 від 08.04.2014 року, що адресувався ДАК "Укрмедпром" оформлено не у вигляді розпорядження чи наказу, а у вигляді листа.

Відповідно до п. 123 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення, а також кореспонденцію Верховної Ради України; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.

Отже, надання доручення на голосування у формі листа не визначено жодним нормативно-правовим актом, а відтак при прийнятті оскарженого рішення відповідач діяв у не у спосіб визначений Законом України «Про холдингові компанії в Україні» та Положення про Міністерство охорони здоров'я України, що свідчить про наявність підстав для скасування оскарженого рішення.

Частиною 3 зазначеної вище ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, в тому числі, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 6 та 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що оформлюючи розпорядчий документ - завдання на голосування - відповідач діяв не у спосіб визначений законодавством України, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому постанова суду - підлягає зміні в мотивувальній частині, а апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задоволенню. Доводи апеляційної скарги Державної акціонерної компанії «Укрмедпром» спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної акціонерної компанії «Укрмедпром» - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року - змінити у мотивувальній частині абзаци дванадцятий та тринадцятий сторінки четвертої та абзаци перший-четвертий сторінки п'ятої постанови, зазначивши: Державна частка у статутному капіталі ПрАТ «Індар» складає 70,7%. Відтак, члени наглядової ради ПрАТ «ІНДАР» представляють державу в особі ДАК «Укрмедпром» з врахуванням Закону України «Про управління об'єктами державної власності», а саме: голосують на засіданнях Наглядової ради ПрАТ «ІНДАР» з кожного питання денного відповідно до завдань, наданих уповноваженим органом управління (Міністерством охорони здоров'я України).

А також, оскільки у статутному капіталі ПрАТ «ІНДАР» державна частка становить перевищує 50% надання відповідного завдання на голосування має погоджуватись Прем'єрміністром України або Першим віце-прем'єр-міністром України за умови попереднього розгляду Віце-прем'єр-міністром згідно з розподілом функціональних повноважень, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання управління корпоративними правами держави» від 29 березня 2010 року №297.

Таким чином, приймаючи рішення (оформлене листом № 14.01-06/58/1322 від 08.04.2014 року) про надання представникам ДАК «Укрмедпром» завдань щодо голосування на засіданні Наглядової Ради ПрАТ «Індар» без дотримання вимог вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України №297 від 29.03.2010 року, Міністерство охорони здоров'я України діяло із порушенням меж власних повноважень, що свідчить про протиправність даного оскаржуваного рішення.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.