Ухвала суду № 40619514, 09.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2014 рокусправа № 808/2731/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі №808/2731/13-а за адміністративним позовом Приватного підприємства «Турбо-К» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Турбо-К» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, №0000162214 та №0000172214 від 31.10.2012 року. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті перевірки висновок недоведення реальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентами позивача, який в свою чергу був зроблений на підставі отриманих актів перевірок від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська №542/23-3 від 07.02.2012 р. про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "ІНТЕР ПЛЮС", ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя №164/23-2/37255609 від 21.02.2012 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки з суб'єкта господарювання ТОВ "МАРКОТРЕЙД" та від МДПІ Ленінського району м. Луганськ №295 від 16.03.2012 р. "Про неможливість проведення перевірки" ТОВ "Максвел Буд", що на думку позивача є недопустимим, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності та не може застосовуватись до інших суб'єктів, з якими порушник мав господарські відносини. Також позивачем зазначається, що на підтвердження господарських операцій між позивачем та контрагентами надані усі документи, передбачені діючим законодавством.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що за результатами отриманих від інших податкових інспекцій актів перевірок контрагентів ПП "ТУРБО-К", відповідач дійшов висновку, що дані перевірок свідчать про не підтвердження факту поставки товарів (послуг) за перевіряємий період, а отже позивачем в порушення вимог ст.198 Податкового кодексу України незаконно включено до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого ним за придбаний товар (послуги) у ТОВ "ІНТЕР ПЛЮС", ТОВ "МАРКОТРЕЙД" та від ТОВ "Максвел Буд".

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ТУРБО-К" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "ІНТЕР ПЛЮС" за травень-червень 2011 року, ТОВ "МАРКОТРЕЙД" за жовтень 2011 року, ТОВ "Максвел Буд" за листопад 2011 року.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 17.09.2012 року №1434/2214/13608111, в якому зроблені висновки про наступні порушення:

1. пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст..198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого:

- завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 10 193 грн., в т.ч. за травень 2011 р. на суму 5803, червень 2011 р. на суму 4390 грн.;

- занижено податок на додану вартість на суму 78419 грн.,у тому числі:

за травень 2011 року у розмірі 1792 грн.;

за червень 2011 року у розмірі 10321 грн.;

за жовтень 2011 року у розмірі 64523 грн.;

за листопад 2011 року у розмірі 1783 грн.

2. п.44.1, п.44.2, п.44.3, п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. ПП "ТУРБО-К" не надані до перевірки документи, які засвідчують факт отримання товарів (послуг) від ТОВ "ІНТЕР ПЛЮС", ТОВ "МАРКОТРЕЙД" (т.1 а.с.8-22).

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми "В4" від 31.10.2012р. №0000172214, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4390 грн. і 1 грн. штрафні (фінансові) санкції та форми "Р" від 31.10.2012 року №0000162214, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 94996,50 ( 78419 грн. за основним платежем та 16577,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (т.1 а.с.57-58).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 98 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами вказаної статті право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем ПП "ТУРБО-К" (далі - Замовник) та ТОВ "ІНТЕР ПЛЮС" (далі - Виконавець) укладено договір №050511 від 05.05.2011 року, відповідно до п.1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання за плату виконати наступні роботи (надати послуги): по поставці деталей, агрегатів вузлів, заготовок деталей, а також виготовленню деталей, відповідно до креслень або ескізів Замовника; по виконанню балансувальних, шліфувальних або інших видів послуг (робіт) за технічним завданням Замовника (т.1 а.с.83-84).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем було надано для долучення до матеріалів справи наступні документи: видаткова та податкова накладні, рахунок, товарно-транспортна накладна від 20.05.2011 року на підтвердження перевезення зазначеного товару, а також договір позички (безоплатного користування автомобілем) від 19.05.2011 року укладеного між ОСОБА_1 та ПП "Турбо-К" (т.1 а.с.85-91).

Спростовуючи доводи відповідача щодо відсутності факту поставки товару, позивачем надано документальне підтвердження подальшої реалізації придбаних ТМЦ від ТОВ "ІНТЕР ПЛЮС" іншим підприємствам, а саме видаткова та податкова накладна, виписка по особовому рахунку, довіреність на отримання товару на реалізацію ПАТ "Інтертехніка"; договори №290(6)11УК від 28.04.11 поставки продукції від ПП "Турбо-К" до ДП НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС"; договір поставки №336Д(2010) від 04.11.11р. між ПП "Турбо-К" (Продавцем) та ВАТ "ЗАлК"; акт прийому-передачі виконаних робіт №02/11 від 23.06.11 між позивачем та ТОВ "Сандрабуд", рахунок від 14.06.11 №306/11, податкова та видаткова накладні, виписки по особових рахунках (т.1 а.с.92-150).

Між позивачем, ПП "ТУРБО-К" (далі - Замовник) та ТОВ "МАРКОТРЕЙД" (далі - Виконавець) укладено договір №0311Т від 03.08.2011 року, відповідно до п.1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання за плату виконати наступні роботи (надати послуги): по поставці деталей, агрегатів вузлів, заготовок деталей, а також виготовленню деталей, відповідно до креслень або ескізів Замовника; по виконанню балансувальних, шліфувальних або інших видів послуг (робіт) за технічним завданням Замовника (т.1 а.с.151-152).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем було надано наступні документи: видаткові та податкові накладні, рахунки - фактури, товарно-транспортні накладні, подорожні листи службового легкового автомобіля, виписки по особовому рахунку, акти прийому - передачі лінійного обладнання локомотивів з ремонту, довіреність на отримання ТМЦ, дефектні відомості, технологічні інструкції по капітальному ремонту турбонагнетателя.

На підтвердження самостійного вивезення товару на орендованому ПП "ТУРБО-К" від ТОВ "ІНТЕР ПЛЮС" та ТОВ "МАРКОТРЕЙД" транспортному засобі, було надано договір позички (безоплатного користування автомобілем) від 19.05.2011 року, укладеного між ПП "ТУРБО-К" (Користувачем) та ОСОБА_1 (Позичкодавцем), відповідно до умов якого Позичкодавець безоплатно передає Користувачеві легковий автомобіль строком користування до 19.05.2016 року (т.2 а.с.241-242).

Таким чином, позивачем доведено правомірність віднесення до податкового кредиту суми податку, сплачених у зв'язку з придбанням товарів (послуг) у зазначених в акті перевірки контрагентів, оскільки такі господарські взаємовідносини підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами та спростовують зазначені в акті перевірки висновки щодо безтоварності таких операцій.

Що стосується наданих представником відповідача актів перевірок по контрагентах позивача, а також викладеного щодо цього в самому акті перевірки, то суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право ПП "ТУРБО-К" на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки щодо безпідставності віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ за придбані товари (послуги) у перевіряємий період 2011 року у ТОВ "ІНТЕР ПЛЮС", ТОВ "МАРКОТРЕЙД" та від ТОВ "Максвел Буд" є необгрунтованими, оскільки ґрунтуються лише на твердженні про нікчемність правочинів без фактичного встановлення факту їх виконання та на недоведеність ПП "ТУРБО-К" господарських операцій, що повністю спростовується наявними в матеріалах справи документами на підтвердження як реальності операцій з ТОВ "ІНТЕР ПЛЮС", ТОВ "МАРКОТРЕЙД" та від ТОВ "Максвел Буд", так і подальшої реалізації таких ТМЦ іншим покупцям.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі №808/2731/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай

Згідно з оригіналом.

Помічник судді І.О. Гуртова