Вирок № 40618960, 25.09.2014, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3302/14-к

Номер провадження 1-кп/623/293/2014

ВИРОК

іменем України

25 вересня 2014 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючий суддя - Герцов О.М.,

секретар - Бобриш М.С. ,

з участю прокурора Красиля І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дрезден, Германія, громадянина України, українця, одружений, освіта середня, ФОП, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1.,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст.263 ч.1 та 263-1 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

відповідно до обвинувального акту від 4.09.2014 р., ОСОБА_1, у 2007 році придбав газовий пістолет «Шмайстер» у магазині «Дюк» розташованому у м. Донецьку на який отримав дозвіл НОМЕР_1 від 10.09.2007.

У подальшому у період з 03.09.2013 року по 17.04.2014 рік ОСОБА_1 вказаний газовий пістолет «ПГШ-790» (Шмайстер) піддався переробці та згідно висновку судово-балістичної експертизи № 147 від 22 квітня 2014 року був переробений на нестандартну гладкоствольну вогнепальну зброю шляхом видалення з каналу ствола даного пістолета двурельстної втулки з перегородкою (запобіжний елемент), яка виключила можливість виробництва пострілів з металевим снарядом, замість якої встановлений від'ємний, нестандартний для даної моделі зброї ствольний вкладиш.

Крім того, 17 квітня 2014 року, о 13 годині, в ході огляду місця події, на 630 км. а/ш Київ-Харків-Довжанськ, розташованого в районі м. Ізюма, у ОСОБА_1, працівниками міліції було виявлено вищевказаний газовий пістолет «ПГШ-790» (Шмайстер), який був переробений на нестандартну гладкоствольну вогнепальну зброю, на яку ОСОБА_1 відповідного дозволу не мав та яка може бути використана для ураження живої цілі.

Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 263-1 КК України, яке полягає у незаконній переробці вогнепальної зброї та ст. 263 ч. 1 КК України, тобто незаконне носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

4 вересня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Ізюмської міжрайонної прокуратури була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно такої угоди ОСОБА_1 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ст. ст.263 ч.1 та 263-1 ч.1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263-1 КК України у вигляді 3 років та 6 місяців позбавлення волі. За ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого, визначити кінцеве покарання у вигляді 3 років та 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік.

На обвинуваченого покласти обов'язки згідно п. 2-4 ст. 76 КК України,

а саме:

2)не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

3)повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

4)періодично з'являтися для реєстрації в кримінально- виконавчій інспекції.

Судові витрати за проведення судово-балістичної експертизи №147 від 22.04.2014 року в сумі 733 грн. 50 коп., покласти на підозрюваного ОСОБА_1

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного: обвинувачений без застереження визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 472 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд переконався що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 472, 474 КПК України суд -

з а с у д и в :

Затвердити угоду від 4 вересня 2014 року про визнання винуватості між ОСОБА_1 та прокурором Ізюмської міжрайонної прокуратури Красиля І.І.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст.263 ч.1 та 263-1 ч.1 КК України, та призначити покарання

- за ч.1 ст. 263-1 КК України у вигляді 3 років та 6 місяців позбавлення волі,

- за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого, визначити остаточнепокарання у вигляді 3 років та 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік.

На обвинуваченого покласти обов'язки згідно п. 2-4 ст. 76 КК України, а саме:

2)не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

3)повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

4)періодично з'являтися для реєстрації в кримінально- виконавчій інспекції.

Судові витрати за проведення судово-балістичної експертизи №147 від 22.04.2014 року в сумі 733 грн. 50 коп., покласти на підозрюваного ОСОБА_1 та стягнути на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області за наступними реквізитами: код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази - перероблений пістолет ПГШ-790, що переданий до камери зберігання речових доказів Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області (квитанція № 63) - знищити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 залишити - особисте зобов'язання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя : О.М.Герцов