Постанова № 40618254, 17.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 вересня 2014 року 08 год. 40 хв. № 826/7426/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ»до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпро визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 травня 2014 року № 65926552209 і акта перевірки від 30 квітня 2014 року № 380/26-55-22-09/24744047 в частині, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» (далі - позивач, ТОВ «СП УДТ») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) з наступними позовними вимогами: 1) визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2014р. № 65926552209; 2) визнати протиправним і скасувати Акт перевірки від 30 квітня 2014 року № 380/26-55-22-09/24744047 в таких частинах: пп. 3.1.2 «Валові витрати» (стор. 7 Акта перевірки) - стосовно завищення задекларованих показників у рядку 06 Податкової декларації «Інші витрати» на загальну суму 333 200, 00 грн., у тому числі за II-ий квартал 2012 року в сумі 83 300, 00 грн., за IV-ий квартал 2012 року в сумі 83 300, 00 грн., за 2013 рік в сумі 166 600, 00 грн.; пп. 3.1.4 «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток» (стор. 8 Акта перевірки) - стосовно заниження податку на прибуток всього в сумі 341 871, 00 грн., у тому числі за II-ий квартал 2012 року в сумі 17 493, 00 грн., за IV-ий квартал 2012 року в сумі 75 075, 00 грн., за 2013 рік в сумі 249 303, 00 грн.; пп. 1 п. 4 «Висновок» (стор. 26 Акта перевірки) - стосовно порушень пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 341 871, 00 грн., в тому числі за II-ий квартал 2012 року в сумі 17 493, 00 грн., за IV-ий квартал 2012 року в сумі 75 075, 00 грн., за 2013 рік в сумі 249 303, 00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.04.2014р. № 380/26-55-22-09/24744047, складеного за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «СП УДТ» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р. документально та нормативно не підтверджуються в частині безпідставності включення позивачем до складу валових витрат сум витрат сформованих у зв'язку з придбанням послуг з розміщення реклами (рекламних роликів) у ТОВ «Магнолія ТВ» і витрат на страхування фінансових ризиків. Натомість понесенні ТОВ «СП УДТ» витрати на оплату рекламних послуг підтверджуються належним чином складеними первинними документами (в тому числі ефірними довідками) та безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю Товариства (розповсюдження інформації про торгову марку ТОВ «СП УДТ» з метою збільшення обсягів продажу продукції). Щодо ж до правомірності формування витрат у зв'язку із страхуванням фінансових ризиків, то згідно договорів добровільного страхування фінансових ризиків від 01.07.2013р. за № ФР-0865, укладеного з ПрАТ «СК «Автоексімстрах», та від 01.12.2012р. за № ФР-Ек/у 70.12-0055, від 03.01.2013р. за № ФР-Ек/у 70.13-0023, від 01.04.2013р. за № ФР-Ек/у 70.12-0088, укладених з ТОВ «Велика страхова компанія», предметом останніх є майнові інтереси ТОВ «СП УДТ», пов'язані з фінансовими ризиками при здійсненні підприємницької діяльності по Договору поставки від 01.04.2010р. № 2682/70/10, укладеного між ТОВ «СП УДТ» та ТОВ «Епіцентр К». Відповідно до умов даного Договору поставки товар постачається на умовах відстрочки платежу, а тому позивач з метою захисту своїх фінансових інтересів на підставі п. 18 ст. 6 Закону України «Про страхування» застрахувало свої фінансові ризики, що цілком відповідає визначенню витрат подвійного призначення пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення б/н і б/д, та додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівниками ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «СП УДТ» (ідентифікаційний код 24744047) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р., за результатами якої складений Акт від 30.04.2014р. № 380/26-55-22-09/24744047. Згідно висновків цього Акта перевірки ТОВ «СП УДТ», зокрема, допустило порушення наступних норм податкового законодавства України: пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на прибуток за 2 - 4-ий квартали 2012 року та 2013 рік на загальну суму 341 871, 00 грн. А саме в ході проведеної перевірки перевіряючими виявлено безпідставне віднесення підприємством до складу валових витрат сум витрат на рекламні послуг в сумі 333 200, 00 грн. та витрат на страхування фінансових ризиків сумі 1 419 720, 00 грн. За результатами проведення вказаної документальної перевірки позивача ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.05.2014р. № 65926552209, що повністю відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

В судових засіданнях призначених у даній справі представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в призначених судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

24 липня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 12.03.2014р. по 23.04.2014р. працівниками ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києва на підставі Наказу ДПІ від 09.04.2014р. № 1223 і направлень на перевірку від 11.03.2014р.,12.03.2014р. та 13.03.2014р. була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «СП УДТ» (ідентифікаційний код 24744047) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р., за результатами якої складений Акт від 30.04.2014р. № 380/26-55-22-09/24744047 (далі - Акт перевірки).

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючими встановлено завищення ТОВ «СП УДТ» задекларованих показників валових витрат («Інші витрати»), за перевіряємий період, всього на загальну суму 1 752 920, 00 грн. (в т.ч. за 2-ий квартал 2012 року на суму 83 300, 00 грн., 4-ий квартал 2012 року - 357 500, 00 грн., за 2013 рік - 1 312 120, 00 грн.), що було зумовлено наступним порушеннями:

1) порушенням вимог пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України внаслідок безпідставного включення ТОВ «СП «УДТ» до складу «інших витрат» витрати на рекламні послуги, надані контрагентом ТОВ «Магнолія ТВ» (ідентифікаційний код 22926809). Загальна сума таких витрат склала 333 200, 00 грн., в т.ч.: по актам виконаних робіт (наданих послуг) № УСО - 000378 від 30.06.2012р., № УСО - 000831 від 31.12.2012р., № УСО - 001292 від 30.06.2013р., № УСО - 089669 від 30.12.2013р. При цьому перевіряємим підприємством до перевірки не надано відеоролик з записами реклами на телебаченні та хронометраж виходу реклами, що унеможливлює встановити причетність реклами до господарської діяльності позивача. Таким чином, внаслідок даного порушення встановлено завищення задекларованих товариством показників у рядку 06 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства «Інші витрати» на загальну суму 333 200, 00 грн., в т.ч. за 2-ий квартал 2012 року в сумі 83 300, 00 грн., за 4-ий квартал 2012 року - 83 300, 00 грн., за 2013 рік - 166 600, 00 грн.;

2) порушенням вимог пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України внаслідок безпідставного включення ТОВ «СП «УДТ» до складу «інших витрат» витрати на страхування фінансових ризиків, згідно наступних договорів:

- згідно договору добровільного страхування фінансових ризиків від 01.07.2013р. за № ФР-0865, укладеного зі страховиком ПрАТ «СК «Автоексімстрах» (ідентифікаційний код 33736953). Сума, віднесена до складу «інших витрат» за 2013 рік по даному договору страхування складає 635 000, 00 грн. Предметом даного Договору є майнові інтереси ТОВ «СП «УДТ», що пов'язані з фінансовими ризиками при здійсненні підприємницької діяльності по договору поставки від 01.04.2010р. за № 2682/70/10, укладеного ТОВ «СП «УДТ» з ТОВ «Епіцентр К». При цьому за умовами Договору поставки причинами невиконання умов цього Договору є: стихійне лихо, банкрутство, банкрутство банка та ін.;

- згідно договорів добровільного страхування фінансових ризиків від 01.12.2012р. за № ФР-Ек/у 70.12-0055, від 03.01.2013р. за № ФР-Ек/у 70.13-0023, від 01.04.2013р. за № ФР-Ек/у 70.12-0088, укладених зі страховиком ТДВ «Велика страхова компанія» (ідентифікаційний код 37045707). Сума, віднесена до складу «інших витрат» за 2013 рік по даному договору страхування складає 784 719, 98 грн., в т.ч. за 4-ий квартал 2012 року - 274 200, 00 грн., за 2013 рік - 510 519, 98 грн. Предметом даного Договору є майнові інтереси ТОВ «СП «УДТ», що пов'язані з фінансовими ризиками при здійсненні підприємницької діяльності по договору поставки від 01.04.2010р. за № 2682/70/10, укладеного ТОВ «СП «УДТ» з ТОВ «Епіцентр К». При цьому за умовами Договору поставки причинами невиконання умов цього Договору є: стихійне лихо, банкрутство, банкрутство банка та ін.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням норми пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, згідно якої добровільне страхування фінансових ризиків згідно не відноситься до складу інших витрат, працівники відповідача встановлено завищення задекларованих товариством показників у рядку 06 Податкової декларації «Інші витрати» на загальну суму 1 419 720, 00 грн., в т.ч. за 4-ий квартал 2012 року на суму 274 200, 00 грн., за 2013 рік - 1 145 520, 00 грн.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 30.04.2014р. № 380/26-55-22-09/24744047 перевіряючий встановив порушення ТОВ «СП «УДТ» норм пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на прибуток за 2 - 4-ий квартали 2012 року та 2013 рік на загальну суму 341 871, 00 грн.

19 травня 2014 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі Акта перевірки від 30.04.2014р. № 380/26-55-22-09/24744047 прийняла спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення за № 65926552209 (форми «Р»), яким визначило ТОВ «СП УДТ» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 512 807, 00 грн., в т.ч. 341 871, 00 грн. - основний платіж, 170 936, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу.

Крім того, нормами п. 140.1 ст. 140 ПК України встановлено, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, зокрема: витрати платника податку на проведення реклами (пп. 140.1.5 п. 140.1 ст. 140 цього Кодексу); будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб (абз. 1 пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 цього Кодексу).

Таким чином, витрати на проведення реклами та зі страхування фінансових ризиків, як витрати подвійного оподаткування, підлягають включенню до валових витрат лише у випадку доведення платником податку зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення) яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

В ході судового розгляду також встановлено, що протягом 2007 - 2008 років між ТОВ «СП УДТ» (Замовник) і суб'єктом господарської діяльності - ТОВ «Магнолія ТВ» (Виконавець) були укладені однотипні письмові договори від 23.01.2007р. № 01/23-Д, від 15.02.2007р. № 02/15-С, від 20.04.2007р. № 04/20-Д та від 31.10.2008р. № 10/31-ЧП. За умовами вказаних Договорів Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника надати платні послуги з розміщення рекламної інформації в інтересах Замовника у певних програмах на певних телевізійних каналах (а саме: програмі «Міський дозор», що транслюється на ДКП ТРК «Київ» згідно договору від 01.01.2007р. № 01/01, укладеного між Телекомпанією і Виконавцем; програмі «Ситуація», що транслюється Національною телекомпанією України згідно договору, укладеного між Телекомпанією і Виконавцем; програмі «МЕТЕО.ЧП» на телеканалі «ЧП.INFO»).

Згідно п. 2 Договору рекламна інформація Замовника, розміщується Виконавцем у програмі та транслюється в ефірний час і на умовах, визначених договором між Телекомпанією і Виконавцем. Рекламна інформація Замовника являє собою динамічну відеозаставку, хронометражем до 5, 15 та/або 30 секунд. Кількість трансляцій, строки надання послуги і вартість послуг Виконавця за розміщення рекламної інформації Замовника визначаються в Додатках до Договорів, що підписуються сторонами.

Оплата за надані послуги здійснюється 100% переплатою у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця та на підставі виставлених останнім рахунків.

Також умовами Договорів передбачено оформлення акта приймання-здачі наданих послуг, що являється невід'ємною частиною відповідних Договорів.

На підтвердження фактів надання ТОВ «Магнолія ТВ» рекламних послуг та проведення розрахунків за спірними правочинами позивач надав до суду копії наступних документів:

- додатків до договорів від 23.01.2007р. № 01/23-Д, від 15.02.2007р. № 02/15-С, від 20.04.2007р. № 04/20-Д та від 31.10.2008р. № 10/31-ЧП, де вказані рекламна інформація (динамічна відеозаставка і логотип певним хронометражем), кількість трансляцій, період розміщення рекламної інформації та договірна ціна послуг);

- актів приймання-здачі наданих послуг від 30.04.2007 р. на суму 15 906, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 640, 00 грн., податок з реклами - 66, 00 грн.), від 30.06.2012р. на суму 99 960, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 660, 00 грн., податок з реклами - 66, 00 грн.), від 31.12.2012р. на суму 99 960, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 660, 00 грн., податок з реклами - 66, 00 грн.), від 30.06.2013р. на суму 99 960, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 660, 00 грн., податок з реклами - 66, 00 грн.) та від 30.12.2013р. на суму 99 960, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 660, 00 грн., податок з реклами - 66, 00 грн.), всього на загальну суму 346 400, 00 (без ПДВ і податку на рекламу);

- ефірних довідок за періоди розміщення на телеканалі «ЧП.INFO» рекламного відеоматеріалу (відеороликів, логотипу) без посилань на реквізити певних цивільно-правових договорів та найменування певних програм під час яких мала транслюватися реклама Замовника, підписаних від імені ТОВ «Магнолія ТВ» комерційним директором Побережським Б.Є.;

- податкових накладних від 03.04.2012р. № 12 на суму 5 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 833, 33 грн.), від 06.04.2012р. № 16 на суму 5 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 833, 33 грн.), від 09.04.2012р. № 20 на суму 5 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 833, 33 грн.), від 11.04.2012р. № 28 на суму 10 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 666,67 грн.), від 17.04.2012р. № 43 на суму 5 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 833, 33 грн.), від 18.04.2012р. № 44 на суму 5 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 833, 33 грн.), від 23.04.2012р. № 48 на суму 5 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 833, 33 грн.), від 25.04.2012р. № 54 на суму 5 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 833, 33 грн.), від 26.04.2012р. № 55 на суму 4 960, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 826, 67 грн.), від 27.11.2012р. № 31 на суму 99 960, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 660, 00 грн.), від 21.03.2013р. № 43 на суму 99 960, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 660, 00 грн.) та від 12.12.2013р. № 20 на суму 99 960, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 660, 00 грн.), виписаних ТОВ «Магнолія ТВ» всього на загальну суму 349 840, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 58 306, 65 грн.). Пояснення з питання наявних розбіжностей між обсягами оподатковуваних операцій, зафіксований в актах наданих послуг та податкових накладних позивачем суду не надані;

- оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку 633 за період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р.;

- платіжних доручень ТОВ «СП УДТ» від 03.04.2012р. № 1405, від 06.04.2012р. № 1440, від 09.04.2012р. № 1453, від 11.04.2012р. № 1469, від 17.04.2012р. № 1505, від 18.04.2012р. № 1515, від 23.04.2012р. № 1537, від 25.04.2012р. № 1552, від 26.04.2012р. № 1557, від 26.11.2012р. № 3006, від 27.11.2012р. № 3020, від 21.03.2013р. № 3727, від 12.11.2013р. № 1471 з відомостями про перерахування коштів ТОВ «Магнолія ТВ» на загальну суму 449 800, 00 грн. (з ПДВ) за рекламні послуги згідно певних рахунків. Разом з тим такі рахунки на оплату послуг, що фактично стали підставою для переказу безготівкових коштів, позивач суду не пред'явив і жодних пояснень щодо причин відсутності останніх не надав.

Інших первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі Договорів від 23.01.2007р. № 01/23-Д, від 15.02.2007р. № 02/15-С, від 20.04.2007р. № 04/20-Д та від 31.10.2008р. № 10/31-ЧП, зокрема: рахунків на оплату рекламних послуг, документів на підтвердження факту передачі Замовником Виконавцю рекламних матеріалів, необхідних для розміщення на телеканалах, позивач суду не надав.

Крім того, згідно наявних матеріалів справи судом встановлено, що в 2012 та 2013 роках між ТОВ «СП УДТ» (Страхувальником) і суб'єктами господарювання-страховиками (ПрАТ «Страхова компанія «Автоексімстрах» і ТДВ «Велика страхова компанія») були укладені письмові договори добровільного страхування фінансових ризиків, а саме:

- договір від 01.07.2013р. № ФР-0865 з ПрАТ «Страхова компанія «Автоексімстрах», предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, і пов'язані з фінансовими ризиками при здійсненні підприємницької (господарської) діяльності, зокрема, з ризиками втрати ним доходів або прибутку в результаті невиконання або неналежного виконання контрагентами Страхувальника умов укладеного між ними договору (контракту, угоди). Об'єктом страхування за даним Договором виступають фінансові ризики Страхувальника при здійсненні підприємницької (господарської) діяльності, зокрема, ризики втрати доходів або прибутку (отримання збитку) в результаті невиконання або неналежного виконання (з причин, вказаних нижче) контрагентами Страхувальника умов укладеного договору поставки № 2682/70/10 від 01.04.2010р., укладеним між Страхувальником і ТОВ «Епіцентр К». При цьому причинами невиконання або неналежного виконання контрагентами Страхувальника умов укладеного Договору поставки є події (п. 4.2.2 Правил), які сталися внаслідок надзвичайних та непереборних при даних умовах обставин, зокрема: дії стихійних лих під час та на місці виконання зобов'язань; банкрутство контрагента Страхувальника, підтвердженого судовими рішеннями; банкрутства банку, який обслуговує Страхувальника. Прийом Страховиком ризиків на страхування здійснюється шляхом укладання окремих додатків до цього Договору, які містять умови страхування конкретного ризику, страховий тариф, страхову суму, розмір франшизи, страховий платіж і строк сплати страхового платежу.

Даний договір укладений на підставі Заяви Страхувальника та на підставі Правил добровільного страхування фінансових ризиків ПрАТ «Страхова компанія «Автоексімстрах» на невизначений строк, набирає силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань сторонами;

- договори від 01.12.2012р. за № ФР-Ек/у 70.12-0055, від 03.01.2013р. за № ФР-Ек/у 70.13-0023, від 01.04.2013р. за № ФР-Ек/у 70.12-0088 з ТДВ «Велика страхова компанія», схожих за змістом Договору від 01.07.2013р. № ФР-0865 з певними відмінностями.

Також позивач надав копію договору поставки від 01.04.2010р. № 2682/70/10, укладеного між ТОВ «СП УДТ» (як Постачальником) і ТОВ «Епіцентр К» (Покупцем), за умовами якого позивач зобов'язується постачати на адресу Покупця товар у відповідності до Специфікацій у встановлені строки, а Покупець приймати такий товар та оплачувати його вартість. Поставка товару здійснюється Постачальником на умовах DDP (згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2000) - склад Покупця згідно заявок останнього.

Відповідно Додаткової угоди від 30.11.2011р. термін дії Договору поставки було продовжено сторонами до 31 грудня 2013 року.

На підтвердження фактів надання вказаними страховиками послуг зі страхування фінансових ризиків та здійснення оплати страхових платежів за описаними вище правочинами позивач надав до суду копії наступних документів:

- заяв ТОВ «СП УДТ» на добровільне страхування фінансових ризиків від 01.07.2013р., поданих на ім'я Голови Правління ПрАТ «Страхова компанія «Автоексімстрах», де наявні відомості про різні розміри непогашених ТОВ «Епіцентр К» суми заборгованості по одному договору поставки від № 2682/70/10 від 01.04.2010р. та за один і той самий період;

- заяв ТОВ «СП УДТ» на страхування фінансових ризиків від 01.11.2013р. і від 01.12.2013р., поданих на ім'я Голови Правління ПрАТ «Страхова компанія «Автоексімстрах»;

- додатків № 1 і 2 від 01.07.2013р., № 3 від 01.11.2013р. і № 4 від 01.12.2013р. до Договору добровільного страхування від 01.07.2013р. № ФР-0865 (без надання Правил добровільного страхування);

- актів про надання послуг від 30.09.2013р. на суму 260 000, 00 грн. (без ПДВ), від 30.10.2013р. на суму 130 000, 00 грн. (без ПДВ), від 30.11.2013р. на суму 245 000, 00 грн. (без ПДВ) та від 31.12.2013р. на суму 245 000, 00 грн. (без ПДВ), оформлених за результатами надання ПрАТ «Страхова компанія «Автоексімстрах» страхових послуг згідно Договору від 01.07.2013р. № ФР-0865;

- заяв ТОВ «СП УДТ» на страхування фінансових ризиків від 31.12.2012р. (оформленої в останній день дії договору від 01.12.2012р. за № ФР-Ек/у 70.12-0055), від 03.01.2013р., б/н і б/д, поданих на адресу ТДВ «Велика страхова компанія»;

- актів приймання-передачі наданих страхових послуг від 28.12.2012р. № 1 на суму 274 200, 00 грн. (без ПДВ), від 29.03.2013р. № 2 на суму 242 559, 98 грн. (без ПДВ) та від 30.06.2013р. № 3 на суму 267 960, 00 грн. (без ПДВ), оформлених за результатами надання ПрАТ «Страхова компанія «Автоексімстрах» страхових послуг згідно Договору від 01.07.2013р. № ФР-0865;

- оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку 633 за період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р.;

- платіжних доручень ТОВ «СП УДТ» від 14.08.2013р. № 712, від 16.08.2013р. № 728, від 25.10.2013р. № 1275, від 06.11.2013р. № 1412, від 11.12.2013р. № 1731, від 11.12.2013р. № 1732, від 11.12.2013р. № 1733, від 11.12.2013р. № 1734, від 18.12.2012р. № 3148, від 20.03.2013р. № 3708, від 01.04.2013р. № 3782, від 09.04.2013р. № 3856, від 16.04.2013р. № 3924, від 03.06.2013р. № 4242, від 11.06.2013р. № 4299 та від 17.06.2013р. № 4370 з відомостями про перерахування коштів ПрАТ «Страхова компанія «Автоексімстрах» на загальну суму 880 000, 00 грн. (з ПДВ) та ТДВ «Велика страхова компанія» на загальну суму 784 719, 98 грн. (без ПДВ) за страхові послуги згідно певних договорів.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «СП УДТ» надало суду копії наступних документів та матеріальних доказів: свого статуту, довідки з органу статистики відносно ТОВ «СП УДТ» станом на 07.11.2012р.; торгових патентів, отриманих ТОВ «СП УДТ» на право здійснення певної господарської діяльності, свідоцтва на знаки для товарів та послуг з відомостями про продовження його дії; договорів суборенди нежитлового приміщення від 21.01.2008р. № 46, від 22.12.2009р. № 101В та від 28.02.2013р. № 101-А, укладених між ТОВ «СП УДТ» (як Суборендарем) і ТОВ «Софія Девелопмент»/ТОВ «Аквамарин Інвест» (Орендарем) щодо строкового платного користування частиною приміщення у нежитловому будинку, загальною площею 212,3 м.кв. для розміщення магазину; диск із створеними анімаційними роликами; додатків № 1 від 21.03.2009р. і № 2 від 26.10.2009р. до Договору на створення креативної продукції (в яких відсутні посилання на реквізити такого договору), підписаних між ТОВ «СП УДТ» і ТОВ «Цифра Друк», платіжного доручення від 19.10.2010р. № 1534 щодо оплати на користь ТОВ «Цифра Друк» коштів в сумі 9 600, 00 грн. (з ПДВ) за створення креативної продукції на підставі певного рахунку (при цьому ні сам договір на створення креативної продукції, ні рахунок на оплату виконаних робіт зі створення такої продукції надано не було); бухгалтерську довідку в розрізі документу «банківська виписка» по підприємству ТОВ Епіцентр К» за період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р. по рахунку бухгалтерського обліку 361, та звіт по рахунку ТОВ «СП УДТ» у банку за аналогічний період - з відомостями про отримання на розрахунковий рахунок коштів від названого підприємства на загальну суму 32 742 647, 08 грн.

Однак, суд критично ставиться до даних документів, оскільки зі змісту таких не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між договором від 31.10.2008р. № 10/31-ЧП та наведеними первинними та іншими документами, оформленими (отриманими) ТОВ «СП УДТ» в ході здійснення господарської діяльності, оскільки такі документи не містять жодних відомостей про надання рекламних послуг саме підприємством ТОВ «Магнолія ТВ» або за його участі в такому процесі.

Таким чином, за результатами дослідження наявних матеріалів справи суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факти здійснення господарських операцій з придбання рекламних послуг та отримання результатів послуг (робіт) з розміщення рекламних матеріалів, передбачених договором від 31.10.2008р. № 10/31-ЧП від ТОВ «Магнолія ТВ» належними первинними і розрахунковими документами, а тому відповідно віднесення сум витрат по таких рекламних послугах до складу валових витрат на підставі вище описаних документів, є безпідставним.

Крім того, позивач не надав суду жодних документальних доказів на підтвердження факту придбання ТОВ «СП УДТ» страхових послуг з метою використання результатів таких послуг в своїй господарській діяльності, а саме: документальних доказів на підтвердження фактів існування реальних фінансових ризиків по договору поставки від 01.04.2010р. № 2682/70/10, як то бухгалтерських документів на підтвердження обліку дебіторської заборгованості ТОВ «Епіцентр К» перед ТОВ «СП УДТ» за таким договором на дати укладення договорів добровільного страхування фінансових ризиків, а також первинних і звітних бухгалтерських документів щодо фактичного здійснення позивачем поставок товарів на адресу ТОВ «Епіцентр К» у відповідних обсягах.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова