Рішення № 40617945, 18.09.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/81/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2014 Справа № 908/2581/14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до Колективного підприємства «Андріївська тепломережа» (71140, Запорізька область, Бердянський район, смт. Андріївка, вул. Леніна, 29)

про стягнення 47279,51 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Сидоренко А.С. - представник за довіреністю № 14-100 від 18.04.14.

Від відповідача: Проценко Н.М., директор КП «Андріївська тепломережа» (паспорт НОМЕР_1 від 21.12.99.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 22.07.14. звернулось Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з позовною заявою до Колективного підприємства «Андріївська тепломережа» про стягнення суми в розмірі 47279,51 грн. за Договором № 12/484-БО-13 купівлі-продажу природного газу від 28.08.12., з яких: 36072,81 грн. - штрафу, 8457,83 грн. - пені, 1692,36 грн. - 3% річних, 1056,51 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства України прострочив оплату вартості за поставлений природний газ, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було нараховано Колективному підприємству «Андріївська тепломережа» суму штрафу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.07.14. порушено провадження у справі № 908/2581/14, справі присвоєно номер провадження 19/81/14, судове засідання призначено на 02.09.14. о 10-50.

Представник позивача в судовому засіданні 02.09.14. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити повністю.

Від відповідача через канцелярію господарського суду 02.09.14. надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Колективне підприємство «Андріївська тепломережа» заперечує проти позову та зазначає, що на момент звернення до суду позивач не мав права нараховувати штраф та пеню, в зв'язку із пропуском позовної давності.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.09.14. заперечив проти задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.09.14. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 908/2581/14 відкладено на 18.09.14. о 10-00.

Представник позивача в судовому засіданні 18.09.14. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити повністю.

Від відповідача через канцелярію господарського суду 18.09.14. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надійшло клопотання про зменшення розміру пені та штрафу до 10%, в обґрунтування якого відповідач вказує, що неспроможність відповідача своєчасно сплачувати вартість спожитого природного газу викликана постійною недостатністю бігових коштів за період 01.10.12. по лютий 2013 року, в зв'язку з із затримкою оплати наданих послуг бюджетними організаціями перед Колективним підприємством «Андріївська тепломережа».

Крім того, відповідач посилається на той факт, що на момент звернення позивача до суду, заборгованість відповідача перед Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відсутня.

Як вказує відповідач, накладення на Колективне підприємство «Андріївська тепломережа» пені та штрафу може призвести до ускладнення фінансового становища підприємства.

Представник позивача в судовому засіданні 18.09.14. заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу до 10%.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/2581/14.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

28.08.12. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Продавець) та Колективним підприємством «Андріївська тепломережа» (далі - Покупець) був укладений Договір № 12/484-БО-13 купівлі-продажу природного газу від 28.08.12. (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору зазначено, що Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі Покупця.

Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 Договору).

Позивач вказує на те, що ним було поставлено на користь Колективного підприємства «Андріївська тепломережа» природний газ на загальну суму 535325,80 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними сторонами Актами приймання-передачі природного газу на загальну суму 535325,80 грн.: від 31.10.12. у обсязі 2,132 тис.куб.м на суму 9938,82 грн., від 30.11.12. у обсязі 44,184 тис.куб.м на суму 205974,15 грн., від 31.12.12. у обсязі 68,518 тис.куб.м на суму 319412,83 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Поставлений Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» природний газ було сплачено Колективним підприємством «Андріївська тепломережа» з порушенням приписів п. 6.1 Договору, а саме: за Актом приймання-передачі природного газу від 31.10.12. на суму 9938,82 грн. строк оплати становить до 14.11.12., тоді як відповідачем було сплачено суму боргу 12.10.12.,; за Актом приймання-передачі природного газу від 30.11.12. на суму 205974,15 грн. строк оплати становить до 14.12.12., тоді як відповідачем було сплачено суму боргу 12.10.12. у розмірі 10061,18 грн., 18.01.13. - у розмірі 100000,00 грн., 23.01.13. - у розмірі 50000,00 грн., 19.02.13. - у розмірі 45912,97 грн. та за Актом приймання-передачі природного газу від 31.12.12. на суму 319412,83 грн. строк оплати становить до 14.01.13., тоді як відповідачем було сплачено суму боргу 19.02.13., що підтверджується реєстром прийнятих платежів на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від Колективного підприємства «Андріївська тепломережа» з 28.08.12. по 06.06.14., який підписано начальником Головного управління з обслуговування клієнтів Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» Шпиркою Л.В., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг з постачання природного газу у жовтні-грудні 2012 року, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим відповідачу нараховано 36072,81 грн. - штрафу, 8457,83 грн. - пені, 1692,36 грн. - 3% річних, 1056,51 грн. - інфляційних втрат.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України та ст. 275 Господарського кодексу України, за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.08.12. і діє в частині поставки газу до 31.12.12., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Договір, на час виконання зобов'язань діяв.

Крім того, ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України зазначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У відповідності до п. 6.1 Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як свідчать Акти приймання-передачі природного газу: від 31.10.12. на суму 9938,82 грн., від 30.11.12. на суму 205974,15 грн., від 31.12.12. на суму 319412,83 грн. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» надало послуги на загальну суму 535325,80 грн. належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що отриманий відповідачем природний газ на загальну суму 525386,98 грн. несвоєчасно оплачено Колективним підприємством «Андріївська тепломережа», а саме: за Актом приймання-передачі природного газу від 30.11.12. на суму 205974,15 грн. строк оплати становить до 14.12.12., тоді як відповідачем було сплачено суму боргу 12.10.12. у розмірі 10061,18 грн., 18.01.13. - у розмірі 100000,00 грн., 23.01.13. - у розмірі 50000,00 грн., 19.02.13. - у розмірі 45912,97 грн. та за Актом приймання-передачі природного газу від 31.12.12. на суму 319412,83 грн. строк оплати становить до 14.01.13., тоді як відповідачем було сплачено суму боргу 19.02.13., що підтверджується реєстром прийнятих платежів на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від Колективного підприємства «Андріївська тепломережа» з 28.08.12. по 06.06.14., який підписано начальником Головного управління з обслуговування клієнтів Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» Шпиркою Л.В., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Акт приймання-передачі природного газу від 31.10.12. на суму 9938,82 грн., строк оплати за яким до 14.11.12., на який посилається позивач, був своєчасно оплачений відповідачем, а саме - 12.10.12., що підтверджується реєстром прийнятих платежів на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від Колективного підприємства «Андріївська тепломережа» з 28.08.12. по 06.06.14.

В зв'язку з тим, що відповідач несвоєчасно оплатив вартість наданих послуг за поставлений газ у жовтні-грудні 2012 року за Договором № 12/484-БО-13 купівлі-продажу природного газу від 28.08.12., позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1692,36 грн. - 3% річних, 1056,51 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1056,51 грн. - інфляційних втрат (за обґрунтованим розрахунком позивача).

За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 3% річних в розмірі 1691,58 грн.

Також, позивач на підставі п. 7.2 Договору № 12/484-БО-13 купівлі-продажу природного газу від 28.08.12. просить суд стягнути з відповідача 8457,83 грн. - пені та 36072,81 грн. - штрафу.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок суми пені, суд визнав його обґрунтованим та вірним.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу на підставі ст. 83 Господарського кодексу України до 10%, суд його частково задовольнив, з огляду на наступне:

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені та штрафу до 10% відповідач посилається на те, що неспроможність відповідача своєчасно сплачувати вартість спожитого природного газу викликана заборгованістю перед Колективним підприємством «Андріївська тепломережа» з боку бюджетних організацій та інших споживачів за поставлену їм теплову енергію, що підтверджується витягом з журналу розрахунків бюджетних організацій за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року, належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи.

Крім того, прострочення відповідачем платежів з оплати поставленого природного газу за Договором спричинена також постійною недостатністю обігових коштів в період з 01.10.12. по лютий 2013 року, внаслідок затримання оплати бюджетними організаціями перед Колективним підприємством «Андріївська тепломережа».

Відповідач вказує на те, що на момент звернення позивача до суду заборгованість Колективного підприємства «Андріївська тепломережа» перед Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за Договором № 12/484-БО-13 купівлі-продажу природного газу від 28.08.12. відсутня.

У відповідності до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11. зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оскільки, пеня та штраф є різновидами неустойки, які мають подвійну правову природу: одночасно є засобами забезпечення договірних зобов'язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), як правового наслідку його порушення (ст. 611 Цивільного кодексу України), вони мають компенсаційний характер та їх розмір повинен бути відповідним розміру понесених позивачем збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, головним видом діяльності Колективного підприємства «Андріївська тепломережа» є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оскільки заявлена до стягнення сума пені є надмірно великою, зобов'язання відповідача перед позивачем щодо оплати вартості поставленого природного газу виконані Колективним підприємством «Андріївська тепломережа» в повному обсязі, враховуючи те, що неможливість належного виконання зобов'язань Колективним підприємством «Андріївська тепломережа» перед позивачем за поставлений природний газ викликано об'єктивними причинами, а відповідач зобов'язаний здійснювати постачання теплової енергії незалежно від будь-яких факторів, оскільки його господарська діяльність направлена на забезпечення життєдіяльності села, суд дійшов висновку щодо зменшення розміру пені та штрафу на 5%.

Клопотання відповідача щодо застосування строку позовної давності щодо нарахування пені та штрафу не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне:

Згідно з ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 9.3 Договору визначено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється у п'ять років.

Таким чином, сторонами в Договорі передбачено збільшення строку позовної давності, передбаченого Цивільним кодексом України, - до п'яти років.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8034,94 грн. - пені та 34269,17 грн. - штрафу.

За таких обставин, позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити частково.

2. Стягнути з Колективного підприємства «Андріївська тепломережа» (71140, Запорізька область, Бердянський район, смт. Андріївка, вул. Леніна, 29, код ЄДРПОУ 24907756) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 34269 (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн. 17 коп. - штрафу, 8034 (вісім тисяч тридцять чотири) грн. 94 коп. - пені, 1691 (одну тисячу шістсот дев'яносто одну) грн. 58 коп. - 3% річних, 1056 (одну тисячу п'ятдесят шість) грн. 51 коп. - інфляційних втрат, 1740 (одну тисячу сімсот сорок) грн. 93 коп. - судового збору.

3. В частині стягнення 0 (нуль) грн. 78 коп. - 3% річних, 1803 (одної тисячі вісімсот трьох) грн. 64 коп. - штрафу, 422 (чотирьохсот двадцяти двох) грн. 89 коп. - пені - в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.09.14.

Суддя І.В. Давиденко