Рішення № 40617769, 10.09.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/50/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2014 Справа № 908/2565/14

За позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар, Запорізької області.

до відповідача: Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, м. Енергодар, Запорізька область.

Суддя Кутіщева -Арнет Н.С.

Представники:

від позивача: Павленко С.С., представник довіреність № 646 від 24.03.2014р.

від відповідача: не з'явився.

Заявлено позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" до Виконавчого комітету Енергодарської міської ради про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за порушення умов договору у сумі 1785 грн. 05 коп., яка складається з 1392 грн. 23 коп. суми основного боргу, 94 грн. 14 коп. суми пені, 3 % річних в розмірі 29 грн. 29 коп., штраф у розмірі 97 грн. 46 коп., інфляційні втрати у розмірі 171 грн. 93 коп.

Ухвалою суду від 23.07.2014р. справу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 20.08.2014р.

Судове засідання було відкладалось на 10.09.2014р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. ст. 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 75, 216 Господарського кодексу України та вказує на те, що 22.08.2013р. між сторонами був укладений договір про надання послуг з проведення концертно - розважальної програми «Першокласник 2013» № 75/204-13, відповідно до якого, позивачем були надані відповідачеві послуги. Відповідач належним чином не виконав договірні зобов'язання, внаслідок чого позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві та отримана сторонами.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в раз ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач надіслав заперечення на позов в якому зазначає, що відповідач зі свого боку не відмовляється від обов'язку виконувати свої зобов'язання відповідно до умов договору, здійснює всі дії, спрямовані на виконання взятих на себе договірних зобов'язань. Однак, з підстав, що не залежать від волі відповідача, станом на 23.07.2014р. виникла заборгованість по договору від 22.08.2013 №75/204-13. Після виставлення позивачем рахунків, виконком реєстрував зобов'язання в органах Державної казначейської служби, але казначейська служба своєчасно не здійснила оплату. Так, відповідач підготував та передав для здійснення оплати за договором надання послуг з проведення концертно-розважальної програми «Першокласник 2013» до управління Державної казначейської служби України у м. Енергодарі в Запорізькій області всі необхідні платіжні документи для виконання зобов'язань за вищевказаним договором. Платіжні доручення від 13.09.2013р. №17, від 02.04.2014р. №8 на оплату вищезазначеного договору та взяті на облік управлінням, що підтверджено відповідними штампами управління. На момент порушення провадження по справі господарським судом Запорізької області, оплата за зазначеними платіжними дорученнями управлінням Державної казначейської служби України у м. Енергодарі в Запорізькій області не була здійснена з підстав, що від відповідача не залежать. Виконавчий комітет Енергодарської міської ради є органом місцевого самоврядування та бюджетною установою, яка фінансується з місцевого бюджету та рахунки якої знаходяться на обслуговуванні в Державній казначейській службі України. Просив звільнити відповідача від відповідальності щодо сплати пені в розмірі 94 грн. 14 коп., 3% річних в розмірі 29 грн. 29 грн., 97 грн. 46 коп. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості, 171 грн. 93 коп. інфляційних витрат.

09.09.2014р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій зазначається, що відповідачем, після порушення провадження по справі, добровільно сплачено заборгованість в розмірі 1392 грн. 23 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 8 від 02.04.2014р. (проведено 11.08.2014р.) Просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 94 грн. 14 коп., 3% річних в розмірі 32 грн. 38 грн., 97 грн. 46 коп. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості, 178 грн. 18 коп. інфляційних витрат.

Заява надана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду. Спір розглядається в сумі 402 грн. 16 коп., що складається з пені в розмірі 94 грн. 14 коп., 3% річних в розмірі 32 грн. 38 грн., 97 грн. 46 коп. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості, 178 грн. 18 коп. інфляційних витрат

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.

Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 10.09.2014р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.08.2013р. між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (Позивач) та Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради (Відповідач) укладений договір №75/204-13 про надання послуг з проведення концертно-розважальної програми «Першокласник 2013».

Відповідно до п. 1.1. договору, замовник доручає, а виконавець надає послуги з проведення святкової концертно-розважальної програми «Першокласник 2013».

Відповідно до п. 3.1 договору, замовник за виконання зобов'язань за даним договором сплачує виконавцеві суму у розмірі 1392,23 грн., у т.ч. ПДВ 232,04 грн.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що оплата проводиться до 31.10.2013р., за безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі акта наданих послуг.

Факт наданих послуг фіксується у двосторонньому акті здачі - приймання наданих послуг в трьох примірниках, підписаним відповідальними особами замовника та виконавця (п. 3.3. договору).

30.08.2013р. сторони підписали акт приймання - передачі наданих послуг згідно з договором № 75/204-13 від 22.08.2013р.

Зазначений акт засвідчений уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств.

26.02.2014р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія вих. №28-22/4272 з вимогою погасити існуючу заборгованість та сплатити штрафні санкції. Претензія залишена без відповіді та задоволення.

На момент подачі позову до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання послуг №75/204-13 від 22.08.2013р. складала 1392 грн. 23 коп.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі - вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 4.3. договору за порушення строків оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми, яка підлягає сплаті за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши наданий суду розрахунок, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 97 грн. 46 коп. та пені за період з 01.11.2013р. по 01.05.2014р. в розмірі 94 грн. 14 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При розрахунку суми пені позивач керувався ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 178 грн. 18 коп. втрат від інфляції та 32 грн. 38 коп. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено заявлений позивачем розмір 3 % річних та інфляційних втрат, та встановлено, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з вищевикладеного, позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" до відповідача Виконавчого комітету Енергодарської міської ради задовольнити.

Стягнути з Виконавчого комітету Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, 11 код ЄДРПОУ 04526934) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964) пені 94 (дев'яносто чотири) грн. 14 коп., 3% річних 32 (тридцять дві) грн. 38 коп., 97 (дев'яносто сім) грн. 46 коп. штрафу, 178 (сто сімдесят вісім) грн. 18 коп. інфляційних втрат, 1827 (одна тисяча двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет