Рішення № 40617695, 22.09.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" вересня 2014 р. Справа № 911/3434/14

за позовом Прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі:

Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква,

про стягнення 12 517,83 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

прокурор - не з'явився;

позивач - не з'явився;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі: Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 12 517,83 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №288 від 17.08.2013р., яка складається з: 11 301, 96 грн. основного боргу та 1 215 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2014р. у справі №911/3434/14 було порушено провадження та призначено до розгляду на 08.09.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2014р. розгляд справи відкладено на 22.09.2014р.

Прокуратура м. Біла Церква, позивач та відповідач не забезпечили явку своїх повноважних представників в судове засідання 22.09.2014р., про причини неявки не повідомили, клопотання про відкладення до суду не надсилали.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені за адресами, які вказані у позовній заяві, суд дійшов висновку, що учасники провадження про розгляд справи повідомлені належним чином.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 22.09.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд,-

встановив:

17.08.2013р. між Відділом комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 288.

Відповідно до п. 1.1, Договору, орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 16.80 кв.м., розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктом 2.1. встановлено, що передача нежитлового приміщення в оренду вперше здійснюється за актом прийому-передачі.

Так, на виконання умов Договору 17.08.2013р. сторонами підписано акт приймання - передачі об'єкту оренди за Договором.

Згідно з п. 3.1. Договору, розмір орендної плати визначається на підставі «Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» і становить 1053,14 грн. (в т.ч. ПДВ 175,52 грн.) за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього числа місяця, за який вона вноситься.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць.(п. 3.2.)

Відповідно до п. 10.1, Договір діє з 17.08.2013р. до 31.08.2014р.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором виконав належним чином, що підтверджується, наявним у матеріалах справи, підписаним сторонами актом приймання-передачі об'єкту оренди від 17.08.2013р.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем (позивачем) умов Договору.

Проте, як стверджує прокурор у своїй позовній заяві, відповідач свої зобов'язання в частині своєчасної та повної сплати орендної плати за період жовтень 2013р. по червень 2014р. належним чином не виконав, внаслідок чого на момент подачі позову за ним утворилось 11 301,96 грн. заборгованості, яку і просить стягнути прокурор.

Згідно з частиною шостою ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 754 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частинами першою та п'ятою ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки, орендоване майно перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Біла Церква, до регулювання вказаних орендних правовідносин застосовуються положення ЗУ «Про оренду державного та комунального майна».

Статтею 2 вказаного закону визначено, що оренда є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Тобто, орендар зобов'язаний вносити орендодавцеві платіж за користування майном. Розмір, форма, і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ст. 19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач, в силу вищезазначених вимог законодавства, не спростував наведені обставини.

Враховуючи те, що станом на день розгляду справи відповідач не виконав свої зобов'язання за договором та порушив права позивача, не оплативши в повному обсязі розмір орендної плати, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 301,96 грн. заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, прокурор просить стягнути з відповідача 1215,87 грн.

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,036% від суми недоплати за кожний день недоплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарський відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку наданого позивачем, пеня була нарахована:

- за червень 2013р. за період 01.07.2013р. по 30.06.2014р. пеня 200,09 грн.

- за липень 2013р. за період 01.08.2013р. по 30.06.2014р. пеня 183,10 грн.

- за серпень 2013р. за період 01.09.2013р. по 30.06.2014р. пеня 85,64 грн.

- за вересень 2013р. за період 01.10.2013р. по 30.06.2014р. пеня 148,46 грн.

- за жовтень 2013р. за період 01.11.2013р. по 30.06.2014р. пеня 131,60 грн.

- за листопад 2013р. за період 01.12.2013р. по 30.06.2014р. пеня 115,75 грн.

- за грудень 2013р. за період 01.01.2014р. по 30.06.2014р. пеня 99,02 грн.

- за січень 2014р. за період 01.02.2014р. по 30.06.2014р. пеня 82,47 грн.

- за лютий 2014р. за період 01.03.2014р. по 30.06.2014р. пеня 67,21 грн.

- за березень 2014р. за період 01.04.2014р. по 30.06.2014р. пеня 50,43 грн.

- за квітень 2014р. за період 01.05.2014р. по 30.06.2014р. пеня 34,55 грн.

- за травень 2014р. за період 01.06.2014р. по 30.06.2014р. пеня 17,55 грн.

Однак, договір нежитлових приміщень № 288 вступив в дію лише з 17.08.2013р., у зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що нарахування пені за червень та липень 2013р. є неправомірним, а вимога щодо стягнення пені за ці місяці не підлягає задоволенню.

Крім того, нарахування пені за серпень, вересень, жовтень та листопад 2013р., всупереч вимогам п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, здійснено з перевищенням шестимісячного строку.

У зв'язку з чим, суд здійснив власний розрахунок пені серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013р., січень, лютий, березень, квітень, травень 2014р., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, з урахуванням норм чинного законодавства, зокрема, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та умов договору та встановлено, що вимога про стягнення 1215,87 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 559,20 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11 301,96 грн. боргу та 559,20 грн. пені. В іншій частині позову суд відмовляє.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, судовий збір, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Чуйкова, 2, код ЄДРПОУ 23570409) - 11 301 (дев'яносто дві тисячі триста шістдесят одну) грн. 96 коп. боргу та 559 (п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп. пені

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України - 1731 (одну тисячу сімсот тридцять одну) грн. 16 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 25.09.2014р.

Суддя Щоткін О.В.