Рішення № 40617673, 11.09.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/81/13-7/51/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2014 Справа № 908/3458/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м. Обухів, Київська область.

До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя.

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники сторін:

Від позивача: Білецька Н.С., дов. б/н від 15.07.2014р.

Від відповідача: ОСОБА_3, дов. № 663 від 28.08.2012р.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2014р. рішення господарського суду Запорізької області від 09.01.2014 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року у справі № 908/3458/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

При прийнятті справи на новий розгляд, спір розпочинає розглядатися в первісно заявлених вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом розподілу справ між суддями, автоматизованою системою документообігу суду справу № 908/3458/13 передано на розгляд судді Кутіщевій-Арнет Н.С.

Ухвалою суду від 23.07.2014р. справу № 908/3458/13 прийнято до провадження (номер провадження справи № 10/81/13-7/51/14). Судове засідання призначено на 01.09.2014р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.09.2014р.

Позивач заявив позов до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 81558 грн. 40 коп. шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 01 квітня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 0104/3 організації транспортно-експедиторського обслуговування (надалі за текстом - договір ТЕО). Згідно п.1.1. даного договору, замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) бере на себе обов'язок організувати за рахунок замовника транспортно-експедиційне обслуговування (ТЕО), перевозку вантажів, а також надання інших послуг замовнику, погоджених в додаткових угодах до даного договору.

Згідно з п. 1.3 договору, виконавець (ПП ОСОБА_1 - відповідач), задля виконання покладених на нього обов'язків, має право заключати від свого імені договори з підрядчиками.

22 серпня 2013 року ТОВ «Спектр-Агро» було подано заявку-договір № 110 на перевезення товарно-матеріальних цінностей (далі - вантаж) за маршрутом: м. Обухів. Київська обл. - м.Запоріжжя. Заявка-договір №110 від 22.08.2013 р. є лише заявкою на перевезення і відповідно є невід'ємною частиною договору ТЕО, а відповідач уклав від свого імені договір №293 від 22.08.2013 р. на перевезення саме задля виконання ним замовлення від позивача щодо надання послуг з перевезення вантажу. Крім того, відповідачем, за надання послуг по договору ТЕО було виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000332 від 24.08.2013 р. на суму 3 300,00 грн. за транспортно-експедиційні послуги: м. Обухів - м.Запоріжжя, НОМЕР_2 ( авто, що належить ФОП ОСОБА_4, на якому перевозився вантаж, водій якого ОСОБА_5, що підтвердив факт крадіжки товару 24.08.2013 р., шляхом підписання відповідного акту) ( копія рахунку - додаток 1). Отже, фактичні обставини по справі та письмові докази доводять, що позовні вимоги позивача до відповідача ґрунтуються на умовах договору ТЕО, правова природа якого надання послуг, в то числі і з перевезення вантажу), враховуючи вищевикладене та п. п. 4.2.1., 4.2.3 договору, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному об'ємі.

09 вересня від позивача до канцелярії господарського суду надійшли пояснення по суті заявлених вимог, в яких позивач просить суд задовольнити позовні вимоги щодо відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

09 вересня від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 81567 грн. 20 коп. шкоди.

Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

11 вересня 2014р. від позивача надійшла заява про уточнення предмету позову, згідно з якою позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 81567 грн. 20 коп. збитків.

Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду .

Відповідач заперечує проти позовних вимог позивача, виходячи з наступного: 01.04.2013 р. між ТОВ «Спектр-Агро» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №0104/3 організації транспортно-експедиторського обслуговування (далі - договір), предметом якого є транспортно-експедиційне обслуговування (ТЕО), перевезення вантажу, а також надання інших послуг замовнику, узгоджених в додаткових угодах. Згідно п. 1.2. договору, умови транспортування, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг виконавця узгоджуються сторонами в контракт-заявках встановленої форми, які є невід'ємною частиною даного договору.

На виконання заявки-договору № 293 від 22 серпня 2013 року фізична особа -підприємець ОСОБА_4 здійснив перевезення довіреного йому вантажу, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 23/08/038 від 23 серпня 2013 року та актом здачі-приймання виконаних робіт № ЩУ-0000703 від 24 серпня 2013 року.

22.08.2013 року ТОВ «Спектр-Агро» було подано заявку-договір № 110 на перевезення товарно-матеріальних цінностей, в якому не зазначено, що ця заявка-договір є невід'ємною частиною договору № 0104/3 організації транспоріно-експедиторського обслуговування від 01.04.2013 року, як це передбачено п.1.2. договору, а тому це є окремим договором. З заявки-договору № 293 від 22.08.2013 р. на перевезення вантажів автотранспортом, який було укладено між перевізником ФОП ОСОБА_4.з однієї сторони та експедитором ФОП ОСОБА_1 з другої на перевезення вищезазначеного вантажу за маршрутом: м. Обухів, Київська обл. - м. Запоріжжя, умовами даної заявки-договору було зазначено, що перевізник (ФОП ОСОБА_4.) несе відповідальність за збереження вантажу у розмірі вартості вантажу, згідно супровідних документів.

Отже, на думку відповідача та з урахування його заперечень викладених в відзиві, відповідальність за порушення умов договору та за втрату вантажу наданого для перевезення позивачу за заявкою-договором № 293 від 22.08.2013 р. повністю покладається на перевізника ФОП ОСОБА_4.

На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог до нього (відзив та додаткові пояснення від 11 вересня 2014р. долучені до матеріалів справи).

Представник позивача не згодився з запереченнями відповідача і вважає , що перед позивачем несене саме СПД - фізична особа ОСОБА_1, згідно умов договору, у кладеного з ОСОБА_1

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Судовий процес вівся із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу, а саме програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Розгляд справи закінчено 11.09.2014 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення суду в присутності представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2013 року між ТОВ «Спектр-Агро» ( далі - позивачем) та ПП ОСОБА_1 (далі-відповідачем1) було укладено договір № 0104/3 організації транспортно-експедиторського обслуговування (надалі за текстом - договір ТЕО).

Згідно п.1.1. договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язки організувати за рахунок замовника транспортно-експедиційне обслуговування (ТЕО), перевозку вантажів, а також надання інших послуг замовнику, погоджених в додаткових угодах до даного договору.

Згідно ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Згідно ч.1 ст.932 Цивільного кодексу України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Згідно з п. 1. 3. договору, виконавець (відповідач), для виконання покладених на нього доручень, має право заключати від свого імені договори з підрядниками.

22 серпня 2013 року позивачем (ТОВ «Спектр-Агро») було подано заявку-договір № 110 на перевезення товарно-матеріальних цінностей (далі - вантаж) за маршрутом: м. Обухів. Київська обл. - м. Запоріжжя.

22 серпня 2013 р. відповідач з ФОП ОСОБА_4 уклали заявку-договір № 293 на перевезення, за тим самим маршрутом: м. Обухів, Київська обл., - м.Запоріжжя, задля виконання замовлення від позивача, згідно заявки № 11 від 22.08.2013р. .

За надання послуг транспортної експедиції по договору ТЕО, відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000332 від 24.08.2013 р. на суму 3 300,00 грн. за транспортно-експедиційні послуги: м. Обухів - м. Запоріжжя, НОМЕР_2 ( авто, що належить ФОП ОСОБА_4, на якому перевозився вантаж, водій якого ОСОБА_5, що підтвердив факт крадіжки товару 24.08.2013 р., шляхом підписання відповідного акту) ( копія рахунку - додаток 1).

Враховуючи зауваження Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 09 липня 2014р. № 908/3458/13, судом досліджена правова природа договору № 0104/3 від 01.04.2013р., тобто даний договір є договором про надання послуг, в тому числі з перевезення вантажу автомобільним транспортом .

Згідно ст. 306 ГК України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Згідно з ч. 1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 ст. 932 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно з п. 4.2.3 договору, в разі залучення третіх осіб до перевезення вантажів замовника, виконавець несе повну матеріальну відповідальність на суму товару що перевозиться.

Відповідно до заявки договору № 110 від 22.08.2013р., що укладена між ТОВ «Спектр-Агро» та СПД - фізичною особою ОСОБА_1 водієм зазначено : ОСОБА_5, який також зазначений в товаро - транспортній накладній від 23/03/038, згідно з якою здійснювалось перевезення вантажу.

Згідно з п. 4.2.1 договору, виконавець (відповідач) несе матеріальну відповідальність в повному обсязі за втрату, недостачу, розкрадання чи пошкодження прийнятого до доставки і супроводженню товару та відшкодовує позивачу вартість недопоставленого, втраченого, розкраденого чи пошкодженого товару в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 934 Цивільного кодексу України, за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно п.8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Пункт 2 частини 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, містить що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 623 ЦК України, боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси захищаються шляхом: відшкодування збитків.

Частина 3 статті 147 ГК України визначено, що збитки завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 ГК України, склад та розмір відшкодування збитків до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Протиправна поведінка відповідач полягає у його бездіяльності по забезпеченню збереження та доставки вантажу позивача до місця призначення в повному об'ємі, який зазначається в товарно-транспортній накладній.

Бездіяльність привели до крадіжки товару невідомими особами, що спричинило позивачеві збитків, що виразилися в фактичній втраті товару.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи і становить 81 567,20 грн.

Розмір збитків підтверджується бухгалтерською довідкою (долучена до матеріалів справи), зовнішньоекономічним контрактом № СН-2013/0220 від 20.02.2013 р., укладеного між ТОВ «СПЕКТР-АГРО» та Компанією «Кемінова А/С», Інвойсом (рахунком) № 01424 від 13.08.2013 р. Вінцит Форте коштує 18.80 доларів США без ПДВ, митною декларацією МД-2 розмитнення даного товару відбувається 13.08.2013 р.; заявою на купівлю іноземної валюти та платіжним дорученням в іноземній валюті від 30 січня 2014 р. ( додаток №2).

Таким чином, загальний розмір збитків, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань складає 81567грн. 20коп. Вимога позивача є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Відповідач не надав належних доказів в підтвердження відсутності своєї вини в виникненні збитків у позивача, його заперечення суперечать умовам договору і матеріалам справи.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 16, 22, 526, 623, 932, 929, Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 224, 225, 306, 307 Господарського кодексу України, ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, 69006, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_3 в КБ «ПРИВАТ-БАНК», МФО 313399, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро",08700, Київська область, м.Обухів, вул.Будьонного, 33 (р/р 26006010246402 в Обухівському відділенні ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 36348550) 81 567 (вісімдесят одна тисяча п'ятсот шістдесят сім) грн. 20 (двадцять) коп. збитків, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання рішення « 19» вересня 2014р.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет