Ухвала суду № 40616296, 16.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 р.Справа № 816/5677/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини А-1356 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2013р. по справі № 816/5677/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А-1356

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А-1356, в якому просив:

- визнати пункт 25 наказу командира військової частини А-1356 № 165 від 09.08.2013 р. неправомірними (незаконними):

- зобов'язати виплатити розмір щомісячної додаткової грошової винагороди з 24 жовтня 2012 року по 01 лютого 2013 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім того, відповідач зазначає, що оскільки вказаний спір стосується проходження позивачем публічної служби, то останнім було пропущено визначений діючим законодавством строк звернення до суду.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2014 року апеляційну скаргу Військової частини А-1356 задоволено частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2013р. по справі № 816/5677/13-а скасовано.

Позов ОСОБА_1 до Військової частини А-1356 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.07.2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2014 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч А- 1356 на посаді начальника метеослужби-начальника групи згідно довідки (а.с.5).

Відповідно до п. 20 наказу командира частини від 18 грудня 2012 року № 280, п.17 наказу командира частини від 24 січня 2013 року № 16, п. 11 та 13 наказу командира частини від 19 лютого 2013 року №34 щодо виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, що не перевищує місячне грошове забезпечення за період з 24 жовтня 2012 року по 01 лютого 2013 року позивач отримав зазначену допомогу за вказаний період у загальній сумі 12631,84 грн., а саме: за жовтень 2012 року - 1000,54 грн.; за листопад 2012 року - 3877,10 грн.; за грудень 2012 року - 3877,10 грн.; за січень 2013 року - 3877,10 грн.

Наказом Командира в/ч А-1356 від 09 серпня 2013 року №165, а саме: пунктом 25, було скасовано п. 20 наказу командира частини від 18 грудня 2012 року №280, п.17 наказу командира частини від 24 січня 2013 року №16, п. 11 та 13 наказу командира частини від 19 лютого 2013 року №34 щодо виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, що не перевищує місячне грошове забезпечення за період з 24 жовтня 2012 року по 01 лютого 2013 року.

На підставі вищевказаного наказу з ОСОБА_1 утримано щомісячну додаткову грошову винагороду за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року в загальній сумі 12631,84 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 08.10.2012 р., в редакції, що діяла з 24.10.2012р., встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби; особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій.

Відповідно до вказаної постанови граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством надзвичайних ситуацій та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Наказом Міністерства оборони України № 595 від 15.11.2010р. затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - Інструкція).

Згідно з п. 2 цієї Інструкції виплата винагороди здійснюється в таких розмірах на місяць: військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України за Переліком посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України, згідно з додатком 1 до цієї Інструкції до 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

В цьому переліку, зокрема, передбачено посаду "начальник метеорологічної служби" код посади 5302 та посаду "начальник групи" код посади 1541.

Оскільки ОСОБА_1 займає посаду і начальника метеорологічної служби і начальника групи, кожна з яких окремо входять до Переліку, то він має право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди. Той факт, що позивач обіймає обидві посади одночасно не може обмежувати його права на отримання такої грошової винагороди.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач правомірно отримував щомісячну додаткову грошову допомогу з 24 жовтня 2012 року по 01 лютого 2013 року, передбачену постановою КМУ від 22 вересня 2012 року №889.

Крім того, в ході розгляду справи встановлено та не заперечувалось відповідачем, що щомісячна додаткова грошова винагорода нараховувалась і виплачувалась позивачу з 24 жовтня 2012 року по 01 лютого 2013 року, відповідно до Постанови КМУ від 22 вересня 2012 року №889.

З цього слідує, що відповідач визнавав право ОСОБА_1 на таку винагороду, незважаючи на відсутність в Переліку подвійної посади останнього.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що право позивача на отримання цієї винагороди було підтверджене рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року у справі №816/4215/13-а за позовом ОСОБА_1 до в/ч А-1356, яким було зобов'язано в/ч А-1356 нарахувати й виплатити ОСОБА_1 грошову винагороду за лютий - березень 2013 року.

У вказаній справі відповідач, протиправно не сплачуючи винагороду ОСОБА_1 за лютий-березень 2013 року, виходив з того, що право на неї позивач отримав тільки з 01 квітня 2013 року, згідно з Наказом МО України №370, з огляду на наявність в Переліку кожної з посад, які займає позивач, і які дають йому право на отримання такої винагороди.

В зазначеній адміністративній справі було встановлено протиправність такої позиції відповідача та, задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_1 мав право на отримання щомісячної грошової винагороди ще до винесення Міністерством оборони України наказу № 370, тобто, до 01 квітня 2013 року - в силу зайняття ним посад, які входили до Переліку посад, визначених Постановою КМУ № 889 (а.с.13-14).

Виходячи з тих же підстав, військова частина сплачувала ОСОБА_1 вказану винагороду з 24 жовтня 2012 року по 01 лютого 2013 року.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року у справі №816/4215/13-а було встановлено, що наказ МО України № 370 від 07 червня 2013 року не є підставою для обмеження ОСОБА_1 у праві на отримання щомісячної грошової допомоги до квітня 2013 року.

Аналогічно у даній справі, виносячи наказ № 165 від 09 серпня 2013 року та утримуючи з позивача кошти раніше виплаченої допомоги, ВЧ А-1356 керувалася тими ж положеннями Наказу МО України № 370 від 07 червня 2013 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного пункту 25 наказу № 165 від 09 серпня 2013 року в частині, що стосується виплати допомоги ОСОБА_1 При цьому, необхідності у скасуванні цього пункту немає, оскільки реалізація його вже відбулася і наслідком визнання його протиправності та належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ВЧ А-1356 повернути правовідносини до попереднього стану, тобто, зобов'язання вчинити зворотні дії - нарахувати й виплатити безпідставно утриману з ОСОБА_1 допомогу за період з 24 жовтня 2012 року по 01 лютого 2013 року.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини А-1356 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2013р. по справі № 816/5677/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.