Ухвала суду № 40616270, 16.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 р.Справа № 818/1049/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2014р. по справі № 818/1049/14

за позовом ОСОБА_1

до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач -ОСОБА_1, звернулася до суду з позовною заявою до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області про визнання незаконним та скасування рішення в.о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області № 000008 від 07 квітня 2014 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вона просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.7 ст. 8 Закону України "Про рекламу", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги позивача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на адресу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області надійшло звернення виконавчого комітету Глухівської міської ради від 14.01.2014р. № 03-22/13 щодо незаконного розміщення рекламної конструкції за адресою: м. Глухів, вул. Києво - Московська, 51 (а.с.34).

Листом від 07.02.2014р. № 228/04-12 Інспекція з питань захисту прав споживачів у Сумській області звернулася до ФОП ОСОБА_1 щодо необхідності надання інформації про вартість рекламоносіїв (а.с.9).

Позивач, у своєму листі від 19.02.2014р. № 9, повідомила про неможливість надання вартості зазначеного рекламоносія, а також заперечила, що дана конструкція є рекламою (а.с.10).

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Сумській області повторно звернулася до позивача з листом з роз'ясненням про те, що порушення законодавства про рекламу в даному випадку стосується порядку розміщення рекламоносія, і не стосується його змісту (а.с.11).

13.03.2014р. № 000008 завідувачем юридичного сектору - юрисконсультом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області Патраманською О.В. складений протокол про порушення законодавства про рекламу стосовно рекламоносія, розміщеного за адресою м. Глухів, вул. Києво - Московська, 51 (а.с.38). В цей же день було прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу № 000008, за підписом в.о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області Степаненко А.О. (а.с.39).

07 квітня 2014 року відбулось засідання про порушення законодавства про рекламу за участі в.о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області Степаненко А.О. та завідувача юридичного сектору - юрисконсульта Патраманської О.В. (а.с.6).

На підставі протоколу засідання від 07 квітня 2014 року № 000008 в.о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області прийнято рішення від 07.04.2014р. № 000008 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 1700,00 грн. за недотримання вимог щодо порядку розповсюдження реклами та у зв'язку з неподанням інформації щодо вартості розповсюдження реклами, у відповідності до ч. 4, ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу" (а.с.5).

Вищенаведене рішення направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 листом від 09.04.2014 року №844/04-12 (а.с.7).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що інформація розміщена на будівлі за адресою м. Глухів, вул. Києво - Московська, 51 відноситься до зовнішньої реклами та потребує отримання дозволу відповідного органу виконавчої влади згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про рекламу".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно ч.1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 465/2011 року, Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до п.2 ч.4 вищенаведеного Положення, Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу.

Згідно ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу» на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про рекламу», рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача було повідомлено про розгляд справи щодо порушення нею законодавства про рекламу.

При цьому, описка яка міститься в листі-повідомленні відповідача стосовно дати розгляду справи щодо порушення позивачем законодавства про рекламу не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки позивач не була обмежена надати пояснення та відповідні докази суду на підтвердження своєї позиції, а тому доводи апеляційної скарги в зазначеній частині є безпідставними.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги стосовно того, що банер, що міститься на стіні будівлі №51 по вул. Києво-Московській у м. Глухові Сумської області містить інформацію про товари та послуги, які позивач, як підприємець продає в даному приміщенні, оскільки дана вивіска спонукає споживачів певними скористатися послугами, що в свою чергу підпадає під ознаки реклами, визначеними ст. 1 Закону України "Про рекламу".

Відповідно до ч.1 ст.27 ЗУ «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.27 Закону України «Про рекламу», відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами..

Відповідно до ч.6 ст.27 ЗУ «Про рекламу», за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, оскільки відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу», на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами покладено обов'язок щодо надання документів, усних та/або письмових пояснень, відео- та звукозаписів, а також іншої інформації, необхідної для здійснення повноважень щодо контролю, на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, а позивачем не було надано витребуваної інформації, а саме - інформації про вартість рекламоносіїв, Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Сумській області, відповідно до ч.6 ст.27 ЗУ «Про рекламу» правомірно прийнято рішення №000008 від 07.04.2014 року про накладення штрафу за недотримання вимог щодо порядку розповсюдження реклами та у зв'язку з неподанням інформації щодо вартості розповсюдження реклами.

Отже, позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2014р. по справі № 818/1049/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.