Постанова № 40616180, 25.09.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4372/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюк І.В.,

за участю секретаря - Чернобай А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гонконг-Інгланд-Кепітал» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2013 року № 0002752230.

В обґрунтування адміністративного позову позивач (далі - Підприємство) зазначив, що висновки в акті перевірки від 01.11.2013 року № 2396/15-53-22-3/38643334, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, містять відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустими доказами, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини. Зокрема, перевіряючим встановлено порушення позивачем п.198.1 та п.198.6 ст.198 ПК України, що виразилось у включенні до податкового кредиту з ПДВ суми за податковою накладною ПП «СРК БУДМАРИН», яку не було надано до перевірки. Отже перевіряючими зроблено висновок про завищення від'ємного значення податку на додану вартість внаслідок безтоварності відповідної господарської операції. Разом із тим, позивач зазначає, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість здійснювалося за наявності усіх визначальних факторів, що є підставою для зменшення об'єкту оподаткування. Висновки про неправомірність віднесення до податкового кредиту коштів, сплачених за взаємовідносинами із контрагентом не підтверджені жодним документом бухгалтерського та податкового обліку, або іншими доказами, які є допустимими у розумінні чинного податкового законодавства та, відповідно, є незаконними. Отже покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки за актом перевірки є необґрунтованими, у зв'язку із чим зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірне та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримали у повному обсязі та просили задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому представник відповідача не зміг пояснити причин неврахування наданої до податкової інспекції податкової накладної та тверджень податкового органу щодо її відсутності.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 14.10.2013 року № 000869/760, 870/761, наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 14.10.2013 року № 932, згідно з п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України співробітниками податкової інспекції проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Гонконг-Інгланд-Кепітал» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 157 тис. грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за серпень 2013 року (вх. № 9058948256 від 20.09.2013 р.), за результатами якої складений акт від 01.11.2013 року № 2396/15-53-22-3/38643334.

Перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого ТОВ «Гонконг-Інгланд-Кепітал» завищено від'ємне значення ПДВ у червні 2013 року на суму 157062,45 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.2013 року № 0002752230, яким Підприємству зменшено від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 157062 грн.

Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками ТОВ «Гонконг-Інгланд-Кепітал» надало в порядку адміністративного оскарження заперечення до акту перевірки та скарги не спірне податкове повідомлення-рішення, які були залишені без задоволення, що зумовило позивача звернутись за судовим захистом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Гонконг-Інгланд-Кепітал» та ПП «СРК БУДМАРИН» укладений Генеральний контракт на реконструкцію від 22.05.2013 року (а.с. 17-27), відповідно до якого ПП «СРК БУДМАРИН» зобов'язалося здійснити реконструкцію будівлі (будівельні роботи «під ключ»).

22 травня 2013 року сторони підписали акт приймання-передачі Технічного завдання на розробку Проектної документації по реконструкції будівлі (Додаток № 1 до Генерального контракту) та Графік проведення будівельних робіт та їх фінансування (Додаток № 2 до Генерального контракту) [а.с. 28, 29].

Згідно п.3.9 Генерального контракту позивач зобов'язаний здійснювати оплату Виконавцю по Графіку платежів на умовах авансових внесків: 50% від розміру платежу, зазначеного в графіку - в перший банківський день місяця, але не раніше дати прийняття звіту про витрачену суму попереднього платежу; 50% від розміру платежу, зазначеного у Графіку - в одинадцятий банківський день місяця, але не раніше дати прийняття звіту про витрачену суму попереднього платежу.

31 липня 2013 року сторони Контракту підписали акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року (форма КБ-2), довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень (форма КБ-3), підсумкову відомість ресурсів (а.с. 34-46).

Після отримання звіту про витрачену суму попереднього плату та відповідно до графіку платежів 05 серпня 2013 року позивач здійснив авансовий платіж на користь «СРК БУДМАРИН» в сумі 942374,70 грн., у т.ч. ПДВ - 157062,45 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ «Гонконг-Інгланд-Кепітал» за 05.08.2013 року, а ПП «СРК БУДМАРИН» була виписана та надана податкова накладна № 1 від 05.08.2013 року на суму 157062,45 грн., яка була віднесено позивачем до податкового кредиту з ПДВ.

Зі змісту акту перевірки від 01.11.2013 року № 2396/15-53-22-3/38643334 вбачається, що вищезазначена податкова накладна № 1 від 05.08.2013 року на суму 157062,45 грн. до перевірки не надавалася, чим обумовлений висновок перевіряючих про порушення позивачем вимог ст.198 ПК України.

Поряд із тим, з матеріалів справи вбачається, що зазначена податкова накладна надавалася позивачем разом із запереченнями до акту перевірки від 12.11.2013 року № 12-11/13-1-юр., скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення вих. № 02-12/13/1-юр. від 02.12.2013 року та повторною скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення вих. № 12-03/14/1-юр. від 12.03.2014 року.

У рішеннях ГУ Міндоходів в Одеській області та Міндоходів України про результати розгляду первинної та повторної скарг від 31.01.2014 року № 262/10/15-32-10-02-07 та від 31.03.2014 року № 5648/6/94-99-10-01-15 даний факт не знайшов відображення. Натомість органами доходів і зборів зазначено про те, що податкову накладну до перевірки не представлено, рівно як і акти ф. КБ-2 та КБ-3. При цьому згідно переліків додатків до скарг, відповідні акти та інші первинні документи надавалися позивачем у обсязі, достатньому для вирішення правильності нарахування спірного податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Так, позивачем були надані копії генерального контракту, податкової накладної № 1 від 05.09.2013 року, виписки по особовому рахунку за 05.08.2013 року, довідки про вартість виконаних робіт за липень 2013 року ф. КБ-2, акту прийомки виконаних робіт за липень 2013 року ф. КБ-2в, підсумкової відомості ресурсів за липень 2013 року, довідки про вартість виконаних робіт за вересень 2013 року ф. КБ-2, акту прийомки виконаних робіт за вересень 2013 року ф. КБ-2в, які також наявні в матеріалах справи.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 зазначеного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже у зв'язку із тим, що списання коштів за авансовими платежами з банківських рахунків стало першою подією, у відповідності до п.198.2 ст.198 П України позивачем правомірно віднесено в серпні 2013 року до складу податкового кредиту суму 157062,45 грн. на підставі податкової накладної № 1 від 05.08.2013 року.

Оцінюючи дії податкового органу, суд враховує, що перевіряючими, а в наступному і співробітниками ГУ Міндоходів в Одеській області та Міндоходів України, не надано оцінки первинним документам, що підтверджують фактичність господарських операцій, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Натомість безпідставно зазначено про ненадання таких документів до перевірки і не зазначено про причини їх неврахування при розгляді заперечень на акт перевірки та скарг на спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 19-1 розділу I, статей 55 та 56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України, статей 6 - 8, 18 Закону України «Про звернення громадян» розроблено Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012 року № 1203 (далі - Положення № 1203), яке визначає порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень про визначення сум грошових зобов'язань платника податків або будь-яких інших рішень органів державної податкової служби.

Згідно з п.9.3 та п.9.4 Положення № 1203 платники податків до скарги можуть додавати належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати. Якщо платник податків до скарги не додав копій документів, зазначених у підпункті 9.2 цього пункту, орган державної податкової служби вищого рівня, що уповноважений розглядати скаргу, витребовує ксерокопії зазначених документів від органу державної податкової служби, рішення якого оскаржується.

Відповідно до п.10 Положення № 1203 обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене органом державної податкової служби у визначених Податковим кодексом України випадках, або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби є правомірним, покладається на органи державної податкової служби.

У мотивувальній частині рішення мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги та докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу, а також посилання на конкретні статті та пункти Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу (п. 15 Положення № 1203).

Отже всупереч вимогам Положення № 1203 органи доходів і зборів не досліджували матеріали скарг та доданих до них документів, що призвело до необґрунтованих та неправомірних висновків по суті спірних відносин та порушень прав позивача.

Вирішуючи спір, суд враховує, що фактичне надання послуг, крім спеціальних будівельних актів ф. КБ, а також відсутність зауважень з приводу наданих послуг підтверджені також декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 09.04.2014 року № ОД 143140990629, проектом реконструкції нежилих приміщень адміністративної будівлі під готель за адресою: м. Одеса, пл. Катерининська, 4/1.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини, з урахуванням положень діючого законодавства, суд приходить до висновку, що доводи перевіряючих щодо безпідставного формування позивачем податкового кредиту, які підтверджені первинними бухгалтерськими документами, складені належним чином і відповідають вимогам ведення бухгалтерського обліку, є необґрунтованими, оскільки факти отримання послуг підтверджені достатніми та належними доказами.

Встановивши реальність операцій між позивачем та його контрагентом ПП «СРК БУДМАРИН», дотримання ТОВ «Гонконг-Інгланд-Кепітал»» вимог Податкового кодексу України, пред'явлення ним контролюючому органу первинної документації, відсутність будь-якої шкоди інтересам держави тощо, суд дійшов висновку про правомірне формування позивачем податкового кредиту та, відповідно, про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на акт попередньої перевірки ТОВ «Гонконг-Інгланд-Кепітал» від 23.09.2013 року № 1763/15-53-22-3/38643334, оскільки останній не використовувався при проведенні перевірки від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 157 тис. грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за серпень 2013 року, та не покладений в основу акту перевірки від 01.11.2013 року № 2396/15-53-22-3/38643334, про що сам представник відповідача не заперечував в судовому засіданні.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст.7 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гонконг-Інгланд-Кепітал» задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 15.11.2013 року № 0002752230.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2014 року.

Суддя _____ І.В. Завальнюк