Постанова № 40616146, 09.09.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 року Житомир справа № 806/2712/14

час прийняття: 15 год. 10 хв. категорія 8.3.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сичової О.П.,

за участі секретаря Шевчук Т.А.,

за участі представників позивача Сенчило Н.С. та Маковій О.Є.,

за участі представника відповідача Бистрицької Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фармавіта" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2014 р. № 0008562200,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Фармавіта" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням зміни позовних вимог просило скасувати податкове повідомлення - рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 13 червня 2014 року № 0008562200.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що контролюючим органом невірно застосовані п.135.2, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим останній дійшов до висновків про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Фармавіта" доходів від реалізації лікарських засобів у вигляді надання знижок по дисконтним карткам та завищення валових витрат шляхом віднесення до їх складу вартість послуг інформатизації в сумі 164250,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Фармавіта" знаходиться на податковому обліку в Новоград-Волинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

З 05 лютого 2014 року по 11 лютого 2014 року з продовженням терміну з 12 лютого 2014 року по 13 лютого 2014 року посадовими особами Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фармавіта" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року за результатом якої складено акт №290/22-00/30483366 від 20.02.2014 року.

На підставі висновків акту перевірки Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.03.2014 року №0004822200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 694301,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 555441,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 138860,00 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 30.05.2014 року №7872/С-С/10-205 скаргу позивача задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 12.03.2014 року №0004822200 в частині заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 569200,00 грн., в іншій частині в сумі 125101,00 грн. (основний платіж - 100081,00 грн., фінансова санкція - 25020, грн.) залишено без змін.

На підставі вказаного рішення Головного управління Міндоходів у Житомирській області Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014 року №0008562200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 125101,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 100081,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 25020,00 грн.

Фактичними підставами для винесення спірного повідомлення - рішення слугували відображені в акті №290/22-00/30483366 від 20.02.2014 року посилання суб'єкта владних повноважень на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Фармавіта" вимог п.135.2 ст.135 Податкового кодексу України у зв'язку з чим позивачем занижено дохід від реалізації лікарських засобів у вигляді наданих не облікованих знижок по дисконтним картках на загальну суму 312322,00 грн. та на порушення п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України у зв'язку з чим позивачем завищено витрати внаслідок віднесення до їх складу вартості інформаційних послуг за документами, оформленими неналежним чином, на загальну суму 164250,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість обставин та мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також висновків, відображених в акті №290/22-00/30483366 від 20.02.2014 року, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, судом встановлено наступне.

Щодо заниження Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Фармавіта" доходу від реалізації лікарських засобів у вигляді наданих не облікованих знижок по дисконтним картках на загальну суму 312322,00 грн., суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Фармавіта" здійснює господарську діяльність з роздрібної, оптової торгівлі фармацевтичними товарами та роздрібної торгівлі косметичними товарами, туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах, а також з дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

В свою чергу, позивачем серед покупців були розповсюджені дисконтні картки, за якими товари продавалися зі знижкою у розмірі 5% від суми продажу при пред'явленні клієнтом дисконтної картки ПП Фірми "Санітас", що було передбачено розпорядженням директора ТОВ "Фармавіта" "Про надання знижок за дисконтними картками",

Доказів, що позивач продавав всі товари фізичним особам з використанням дисконтних карток за ціною, що не перевищує ціну придбання відповідачем до суду не надано, в акті перевірки даних фактів не зафіксовано, а отже продаж товарів з використанням дисконтних карток та наданням знижок фізичним особам не був збитковим, тобто операції носили прибутковий характер.

Пунктом 14.1.56 ст. 14 ПК України визначено поняття доходу як загальної суми доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно п. 134.1.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Пунктом 135.1 та п. 135.2 ст. 135 ПК України визначено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п. 135.4 цієї статті і ці доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 135.4.1 ст. 135 ПК України передбачено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

З наведеного слідує, що законом не передбачено включення до доходу (валового доходу) сум, на які були запроваджені знижки в ціні товару при продажу товарів кінцевим покупцям, а тому висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань по податку на прибуток по вказаним операціям в сумі 312322,00 грн. є невірними.

Зазначене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в ухвалі від 23.01.2014 року по справі №К/9991/32831/12.

Твердження контролюючого органу про те, що знижки по дисконтним картках є не облікованими спростовується розпорядженням директора ТОВ "Фармовіта" "Про надання знижок за дисконтними картками" та договором про співробітництво (партнерство) від 02.01.2010 року укладеного між Приватним підприємством фірмою "Санітас" та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Фармовіта".

Судом також враховано, що під час здійснення перевірки посадовими особами контролюючого органу не витребовувалися у позивача докази документального оформлення порядку роботи дисконтних карток (розпорядженням директора ТОВ "Фармовіта" "Про надання знижок за дисконтними картками") та документальне підтвердження права використання дисконтних карток ПП фірми "Санітас" (договір про співробітництво (партнерство) від 02.01.2010 року), що стверджується листом відповідача "Про надання інформації" від 08.02.2014 року №1234/22-00.

Крім того, суд звертає увагу на те, що контролюючим органом не встановлено порушень Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Фармавіта" вимог п.135.2 ст.135 Податкового кодексу України під час реалізації лікарських засобів при безготівковому розрахунку на суму 10355,00 грн. у вигляді наданих не облікованих знижок по дисконтним картках, порушення зафіксовані лише під час реалізації лікарських засобів при готівковому розрахунку на суму 312322,00 грн. у вигляді наданих не облікованих знижок по дисконтним картках.

Щодо завищення Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Фармавіта" витрат внаслідок віднесення до їх складу вартості інформаційних послуг за документами, оформленими неналежним чином, на загальну суму 164250,00 грн., суд зазначає наступне.

03 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Фармовіта" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (виконавець) було укладено договір про надання послуг інформатизації.

Відповідно до п.2.1 даного договору, послугами інформатизації, які зобов'язується надавати виконавець, є: доопрацювання і супровід програмного забезпечення аптечної мережі; забезпечення цілісності інформаційних баз; розробка програмного забезпечення для аптечних підрозділів з метою формування замовлень з центрального офісу; замовлення перспективних комплектуючих для підтримки технічного забезпечення аптечних підрозділів; консультування працівників аптечних підрозділів щодо роботи з програмним забезпеченням; формування інформаційних звітів на вимогу керівництва; забезпечення безперебійної роботи програмного забезпечення та локальних мереж в аптечних підрозділах; забезпечення антивірусної та іншої безпеки; встановлення та налагодження комп'ютерної та офісної техніки; супровід поштових програм.

01 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Фармовіта" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено додаткову угоду до договору про надання послуг інформатизації від 03.01.2012 року, якою було внесено зміни до п.4.1 договору, а саме щодо вартості послуг інформатизації.

Виконання зазначеного договору підтверджується актами здавання - приймання наданих послуг №1 від 31.01.2012 року, №2 від 29.02.2012 року, №3 від 30.03.2012 року, №4 від 30.04.2012 року, №5 від 31.05.2012 року, №6 від 27.06.2012 року, №7 від 31.07.2012 року, №8 від 31.08.2012 року, №9 від 30.09.2012 року, №10 від 31.10.2012 року, №11 від 30.11.2012 року, №12 від 31.12.2012 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

03 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Фармовіта" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (виконавець) укладено договір про надання послуг інформатизації.

Відповідно до п.2.1 даного договору, послугами інформатизації, які зобов'язується систематично надавати виконавець, є: супровід програмного забезпечення центральної інформаційної бази; узгодження програмних модулів з контрагентами-постачальниками; розробка програмного забезпечення для управління замовленнями з центрального офісу замовника; розробка та формування звітності, яка супроводжує передачу інформації; забезпечення цілісності інформаційних баз.

01 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Фармавіта" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 укладено додаткову угоду до договору про надання послуг інформатизації від 03.01.2012 року, якою було внесено зміни до п.4.1 договору, а саме щодо вартості послуг інформатизації.

Виконання зазначеного договору підтверджується актами здавання - приймання наданих послуг від 31.01.2012 року, від 29.02.2012 року, від 30.03.2012 року, від 30.04.2012 року, від 31.05.2012 року, від 27.06.2012 року, від 31.07.2012 року, від 31.08.2012 року, від 30.09.2012 року, від 31.10.2012 року, від 30.11.2012 року, від 31.12.2012 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Оцінивши перелічені акти здавання - приймання наданих послуг, суд відмічає, що їх зміст містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції тощо.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак враховуються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Слід зазначити, що оплата позивачем послуг отриманих від Фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в акті перевірки контролюючим органом не заперечується.

Відповідно до п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом ІІ ПК України.

Згідно п.п."г" 138.10.2 ПК України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом також враховано, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту. Власне не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Акти здавання-приймання наданих послуг та договори про надання послуг інформатизації в сукупності деталізують опис господарської операції, оскільки в договорах чітко встановлено перелік робіт, які необхідно виконати для обслуговування конкретно визначених аптечних підрозділів.

Слід зазначити, що аналіз укладених договорів також дає суду підстави вважати, що послуги, які отримав позивач, спрямовані на організацію своєї господарської діяльності , оскільки аптечні підрозділи Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Фармавіта" знаходяться в різних населених пунктах Житомирської області та потребує наявності між ними локальної мережі з необхідним програмним забезпеченням та інформаційним обслуговуванням

Обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум витрат в ході судового розгляду справи не встановлено.

Відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям та не доведено непереборних обставин, які б унеможливлювали надання цих документів під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірного рішення, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України позов слід задовольнити.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позовні вимоги задоволити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 13.06.2014 р. № 0008562200.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 15 вересня 2014 р.