Вирок № 40616011, 25.09.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12051/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2014 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Царевич О.І.

при секретарях: Гуцинюку Я.І., Сторожук Є.Ю.,

з участю прокурорів: Єременка М.В., Клижка А.О.,

захисника: ОСОБА_1,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_2,

потерпілого : ОСОБА_3,

обвинувачених : ОСОБА_4, ОСОБА_5.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, офіційно не працевлаштованого, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та мешкає за адресою: АДРЕСА_6, раніше судимого вироком Любашівського районного суду Одеської обл.. 08.10.2004 за ч.3 ст. 296, ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 345, ст. 70 КК України, вироком Любашівського районного суду Одеської обл.. від 31.10.2005 за ч.3 ст. 296 КК України до 2х років 6 місяців позбавлення волі, вироком Тетіївського районного суду Одеської обл. за ч.3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 20.02.2013 з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, офіційно не працевлаштованого, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого та мешкає за адресою: АДРЕСА_7, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4, 11.03.2014 приблизно в 17.05 год. та ОСОБА_5 проходили повз будинок АДРЕСА_1. ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вирішив вчинити крадіжку, поєднану з проникненням у житло. Після цього, реалізуючи свій злочинний умисел та діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, ОСОБА_4 пройшов до під'їзду зазначеного будинку.

ОСОБА_5, будучи не обізнаним про намір ОСОБА_4 вчинити крадіжку з квартири також пройшов до вказаного під'їзду будинку з метою очікування на ОСОБА_4, який повинен був віддати йому борг. В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом піднялися на третій поверх зазначеного будинку, де ОСОБА_4 попрохав ОСОБА_5, щоб він вийшов з будинку з метою викликати автомобіль таксі. ОСОБА_5 вийшов з будинку.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на викрадення чужого майна ОСОБА_4, предметом, пристосованим для відкриття замків дверей, відкрив один замок дверей, які ведуть до квартири АДРЕСА_1, а другий замок зламав шляхом вибиття ногою, після чого відкрив двері до даної квартири та проник до неї. Після цього, ОСОБА_4, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6, а саме: антикварні книги та підсвічники, та настільний письмовий набір, поклавши їх до двох сумок, після чого з викраденим залишив місце вчинення злочину, вийшовши із вищезазначеної квартири. Тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 35 000 гривень.

В цей час ОСОБА_5 знову піднявся на третій поверх вищезазначеного будинку та побачив, як ОСОБА_4 виходить з квартири та виносить дві сумки, при цьому останній повідомив, що їм необхідно швидко виходити з будинку. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 почали спускатися по сходах на перший поверх, щоб вийти з будинку і в цей час останній розповів, що обікрав квартиру АДРЕСА_1, з якої виніс сумки з викраденим з метою віддати борг ОСОБА_5

Після того, як ОСОБА_5 дізнався, що ОСОБА_4 вчинив злочин, а саме крадіжку, поєднану з проникненням у житло, будучи обізнаним, що в сумках, які були в останнього знаходиться одержане злочинним шляхом (викрадене) майно взяв одну із сумок у ОСОБА_4 та вони разом вийшли з будинку АДРЕСА_1.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому злочині визнав в повному обсязі та показав, що в нього були борги перед ОСОБА_5 в розмірі 3000 доларів США. Тому він повідомив останньому, що зможе йому повернути грошові кошти в м. Києві та запропонував йому поїхати разом, н що останній погодився. Вони разом та їх спільний знайомий ОСОБА_7 поїхали до м. Києва, де орендували квартиру на АДРЕСА_8. 11 .03.2014 приблизно о 17 год. 30 хв. вони вийшли всі втрьох з квартири, яку орендували та він повідомив ОСОБА_7, щоб той йшов до автомобіля, а ОСОБА_5 він сказав, що потрібно піти до його родичів, в яких він візьме гроші та поверне йому борг. Вони вдвох з ОСОБА_5 зайшли до під'їзду будинку АДРЕСА_1 та він сказав ОСОБА_5, щоб той вийшов викликав таксі, а він за той час піде до родичів. ОСОБА_5 пішов викликати таксі, а він піднявся на якийсь поверх а побачив квартиру під охороною і лампочку, яка блимала, що вказувало на відсутність в квартирі господарів. Тому він, маючи при собі розвідний ключ та викрутку, зірвав ними замок з перших дверей, а другі двері, які були дерев'яними, він вибив ногою. Швидко зайшов до квартири та в кімнаті з лівого боку забрав все, що знаходилось на письмовому столі, думаючи, що це золоті вироби та скинув в спортивну сумку, яку мав з собою. Також побачив біля письмового столу сумку, яка була чимось наповнена та вирішив її забрати, не дивлячись, що в ній, так як поспішав, оскільки розумів, що зараз прибуде охорона. Після цього вийшов з квартири, в під'їзді зустрів ОСОБА_5 та сказав йому виходити через чорний хід, що вони й зробили. Дав ОСОБА_5 нести одну сумку та по дорозі до таксі розповів йому про вчинене. Вони сіли в таксі, сумки він поклав на заднє сидіння та сам сів поруч, а ОСОБА_5 сів на переднє сидіння. Через деякий час їх затримали працівники міліції, яких була значна кількість та як були на автомобіля марок: Дно Сенс, Фольксваген сірого кольору, Опель. Працівники міліції протримали їх приблизно 2 години. Потім приїхали СОГ, до приїзду якої йому хтось із працівників міліції, які їх затримували, поклали в кишеню підсвічник. Сумки працівники міліції кудись виносили, куди він не знає. По приїзду СОГ, в нього та ОСОБА_5 були вилучені особисті речі,в тому числі й підсвічник, який йому хтось поклав до кишені. Після чого всі поїхали до Печерського РУГУ МВС України в м. Києві. У скоєному щиро кається.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому діянні визнав повністю та показав, що його знайомий ОСОБА_4 заборгував йому грошові кошти в сумі 3000 доларів США та повідомив, що зможе їх повернути, але за ними потрібно поїхати до м. Києва.

З метою одержання боргу, він домовився з своїм знайомим ОСОБА_7, щоб останній на власному автомобілі відвів його з ОСОБА_4 до Києва та потім з Києва додому, на ОСОБА_7 погодився за грошову винагороду 5000 грн. Вони всі разом поїхали до м. Києва, поселились в орендованій квартирі та пробули в Києві приблизно 2 дні, де або разом виходили погуляти або дивились телевізор. Потім ОСОБА_4 йому сказав, що в середу будуть гроші та за ними потрібно піти до його знайомого. Вони пішли всі разом, потім біля будинку, в якому як сказав ОСОБА_4 мешкає його знайомий, ОСОБА_7 пішов в бік Майдану Незалежності та повинен був їх там чекати,а він пішов з ОСОБА_4 в під'їзд. В під'їзді ОСОБА_4 сказав йому викликати таксі, що він зробив та вийшов для цього на вулицю. Коли він викликав таксі, яке під'їхало, поговорив дві хвилин з водієм та пішов в під'їзд за ОСОБА_4. Зустрів останнього на другому поверсі, в руках якого були дві сумки та за наповненням виглядали тяжкими. ОСОБА_4 дав йому одну сумку і сказав, що потрібно втікати, оскільки він вчини квартирну крадіжку. Після його слів вони почали тікати з під'їзду та вибігли через чорний хід, підішли до таксі і сіли в нього, забравши з собою сумки. Через деякий час вони були затримані співробітниками міліції та сумки були в них вилучені. Куди сумки переміщали, він не знає, так само як і не знає, що саме з викраденого було в сумках.

Окрім повного визнання вини самим обвинуваченими, суд вважає, що їх вина у вчиненні інкримінованих діянь також доведена й іншими доказами по справі:

Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 11.03.2014, він разом з дружиною та внуком перебував за межами своєї квартири АДРЕСА_1.

Приблизно о 17 год. 09 хв. того дня, на телефон його дружини поступив дзвінок від сусідки, яка живе навпроти них та яка повідомила їм, що в них відкриті двері в квартиру. Через декілька хвилин йому перетелефонували з державної служби охорони та повідомили, що відбулось проникнення в квартиру та, що вони відправили патрульний автомобіль.

Після цього вони разом з дружиною та внуком пішли додому. Внук прийшов до квартири на 10 хв. раніше чим вони з дружиною. По приходу до квартири вони побачили, що замки з дверей зірвані, двері відчинені та на дверях міститься слід від взуття 42-43 розміру. Біля дверей була специфічна мітка. Сусідка їм повідомила, що вона почула сильний гуркіт на сходовій клітці та оскільки на той час мали місце події на Майдані Незалежності, пов'язані із масовими заворушеннями, вона подумала, що в під'їзді вибухнула світлошумова граната. Однак враховуючи, що в під'їзді було вимкнене світло, то вона нічого не побачила. Згодом вона почула, як відрились їх двері та по сходах було чутно тупіт ніг людей, які біжать вниз. Після цього вона побачила, що в них відкриті двері і одразу їм перетелефонувала.

По приїзду міліції, вони зайшли в квартиру та разом з працівниками міліції та понятими оглянули квартиру. В кімнаті був безлад, всі ящики письмового столу були відкриті, з письмового столу пропав письмовий набір на підставці з чорного мармуру, з яким пропали: чорнильниця кришталева з бронзовою в позолоті кришечкою, сигаретниця в формі будинку з литої латуні, бронзова статуетка бондаря та бронзова статуетка коваля. Крім цього пропало підсвічник на підставці з зеленого оніксу з статуеткою у формі трьох мавп. Крім цього вони виявили пропажу ще п'ятьох підсвічників та з іншої кімнати - картатої сумки з старовинними книгами всередині.

Згодом йому було повернуто п'ять підсвічників, сумку та книги. Письмовий настільний набір з усіма перерахованими при належностями та підсвічник на підставці із зеленого оніксу йому до цього часу не повернуті. Про повернення речей, він особисто писав розписку, в якій вказував, що з речей йому не повернуто.

Вказані речі, які йому не повернуті він оцінює в 3200 доларів США.

До приїзду співробітників міліції ніхто в квартиру не заходив.

Аналогічні за змістом показання в судовому засіданні надали свідок ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - дружина та внук потерпілого - відповідно.

Так, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які є працівниками оперативно - пошукового відділу управління карного розшуку ГУМВС України в м. Києві, кожен окремо показали, що 11.03.2014 вони в складі оперативно пошукової групи відпрацьовували Печерський район м. Києва на предмет виявлення осіб, які займаються квартирними крадіжками.

Так, того ж дня, приблизно о 17-00 год., вони по АДРЕСА_1 побачили трьох раніше їм невідомих осіб чоловічої статі, які направлялись в бік вул. Садової. При цьому поводили себе досить підозріло, нервували, озирались та дивились на вікна будинків. Внаслідок такої їх поведінки, вони вирішили прослідкувати за ними. Коли вказані особи підійшли до будинку АДРЕСА_1, то один з них підійшов до під'їзду будинку, спробував відчинити двері, однак не відчинив і вони пішли до іншого під'їзду.

В цей час один з трьох осіб перейшов дорогу та пішов в напрямку Майдану Незалежності, а інші двоє зайшли в під'їзд будинку.

Побачивши, що один з невідомих пішов у вказаному напрямку, вони вирішили розділитись так, щоб частина співробітників оперативно - пошукової групи залишились слідкувати за тими, хто зайшли в під'їзд будинку, а інша частина щоб прослідкувала за тим, хто пішов в напрямку Майдану Незалежності.

Через 20-25 хвилин один з невідомих, яким виявися обвинувачений ОСОБА_5, вийшов з під'їзду будинку та перейшов дорогу до таксі - автомобіля марки «Тойота», який там стояв. Побалакав декілька хвилин з водієм та повернувся в під'їзд. За той час водій під'їхав до під'їзду будинку, в якому знаходились вказані чоловіки. Через декілька хвилин обоє невідомих вийшли з під'їзду з іншого боку, так як той був прохідним та направились до таксі, що на них чекало. При цьому в руках в них були великі сумки, які вони поклали на заднє сидіння автомобіля та самі сіли в автомобіль і поїхали в сторону Кловського спуску. Частина співробітників оперативно пошукової групи, сівши в службовий автомобіль направились за ними і затримали автомобіль таксі на вул.. Кутузова. У вказаному автомобілі знаходились обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які зізнались, що скоїли квартирну крадіжку та повідомили, що викрадені речі знаходяться в сумках на задньому сидінні. З кишені ОСОБА_4 було вилучено засоби, якими було відкрито замки квартири. Інші речі,в тому числі й ті, які були викрадені, ними не вилучались та не оглядались. Одразу після затримання, ними було викликано слідчо - оперативну групу, співробітники якої і проводили подальший огляд та вилучення викраденого майна.

Жодні дані, з приводу того, хто саме заходив з обвинувачених в квартиру, їм не відомі.

В той час, коли вони затримали ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_13 та ОСОБА_15 прослідкували маршрут пересування третього невідомого, і коли він збирався сісти до власного автомобілю, поблизу Майдану Незалежності, від старшого групи - ОСОБА_12 їм стало відомо, що двоє осіб, які зайшли до піді їзду вчинили квартирну крадіжку, вони підійшли до нього, представились співробітниками міліції та запропонували проїхати до Печерського РУГУ МВС України в м. Києві для з'ясування обставин причетності чи непричетності його до вчинення згадуваного злочину.

Аналогічні викладеним показанням надав в судовому засіданні допитаний в судовому засіданні ОСОБА_17, який в тому числі зазначив, що затримував обвинуваченого ОСОБА_5 та, що останній одразу повідомив про квартирну крадіжку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав, що він є водієм таксі та працює на автомобілі «Тойота корола». Точної дати не пам'ятає, однак весною 2014 року йому надійшло замовлення з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_9. Він під'їхав до будинку АДРЕСА_1 і припаркувався на тротуарі. В цей час до нього підійшов один з обвинувачених, який сказав йому, що потрібно почекати, оскільки він хоче попрощатися з братом. Після цього він (обвинувачений) зайшов в під'їзд будинку АДРЕСА_1 та повернувся звідти вже не сам, а з іншим обвинуваченим та в руках в них були сумки. Як він запам'ятав: одна сумка була чорного кольору, а інша сумка була в клітинку. Сумки вони поклали на заднє сидіння автомобіля та один з обвинувачених сів біля них,а інший на переднє сидіння.

Після цього вони розпочали рух згідно замовлення. Однак на вул.. Кутузова, в районі будинку № 4 його «підрізав» автомобіль, він зупинився та побачив як його автомобіль оточили невідомі люди, які відкрили двері та представились працівниками міліції. Скільки їх було, не пам'ятає.

Після цього працівники міліції поклали їх на землю обличчям до землі та почали встановлювати його особу та особи обвинувачених. Потім вони витягли з автомобіля сумки та переклали в інший автомобіль, який був на місці пригоди, однак не в той, який його підрізав. Через деякий час приїхала слідчо - оперативна група, експерт якої здійснив фотографування особистих речей, вилучених в обвинувачених. Вміст сумок при цьому не відкривався та не фотографувався. Які речі були в сумках, він не бачив, бачив тільки підсвічник, який було вилучено в одного з обвинувачених. Під час виконання дій експертом, сумки знаходились поряд. Після чого були покладені до багажника його автомобіля та вони поїхали до печерського РУГУ МВС України для встановлення обставин справи. Згодом його було відпущено.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що обвинувачений ОСОБА_5 є його давнім знайомим та попросив його відвезти на власному автомобілі до Києва. На вказану пропозицію він погодився за грошову винагороду в сумі 5000 грн. Тоді він, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 поїхали в м. Київ, де орендували квартиру на АДРЕСА_8. В м. Києві вони пробули 3 дні та весь цей час ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були в його полі зору. Вони всі разом ходили гуляти на Майдан Незалежності, кудись поїсти та перебували в квартирі, дивлячись телевізор. Того дня, коли вони повинні були повертатись до м. Одеса, вони пішли по АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 з ОСОБА_5 йому сказали іти в напрямку до Майдану Незалежності та чекати їх у автомобілі, а якщо вони протягом 30 хвилин не прийдуть, то повертатись додому. Він зробив все, що йому сказали та пішов в напрямку до майдану Незалежності, а через деякий час був затриманий працівниками міліції. Про викрадення будь - якого майна обвинуваченими, йому не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 підтвердив наявність до події крадіжки в потерпілого письмового настільного набору з чорного мармуру та перерахованими при належностями та підсвічника на підставці із зеленого онікса.

Крім цього, показання потерпілого щодо переліку викраденого майна окрім показань вказаних свідків, підтверджуються в тому числі й показаннями обвинуваченого ОСОБА_4, який в судовому засіданні після огляду в порядку ст. 357 КПК України, повернених потерпілому речей, зазначив, що точного переліку ним викраденого, він повідомити не може, оскільки в темноті, коли він вчиняв крадіжку не міг побачити всіх речей, однак викрадених ним речей було значно більше. При цьому всі речі одразу після вчинення ним злочину, були вилучені працівниками міліції.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_20 - слідчий Печерського РУГУ МВС України в м. Києві, яким складено обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні показав, що в ним як старшим групи слідчих проводилось досудове розслідування в кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Ним проводились слідчі дії, повідомлялось письмово про підозру ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та приймались інші необхідні процесуальні рішення.

Потерпілого він особисто жодного разу не бачив та не допитував. На всі його телефонні дзвінки потерпілий повідомляв про неможливість прибуття у зв'язку із поганим самопочуттям. Всі викрадені речі, які були вилучені в підозрюваних та передані йому, він передав потерпілому. При цьому сформувавши текст розписки, яку разом з речами передав через оперуповноваженого потерпілому. Хто складав текст заяви на його ім'я від імені потерпілого, яким чином оперуповноважений вручав потерпілому його речі, він не знає.

Чому в обвинувальному акті не вказані речі, про які як про викрадені стверджував потерпілий, пояснити не може.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_21, яка працює слідчою Печерського РУГУ МВС України в м. Києві показала, що в складі слідчо - оперативної групи вона виїжджала на місце затримання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на вул.. Кутузова, 4 в м. Києві. Прибувши на місце побачила автомобіль з шашечкою таксі, на задньому сидінні якого були 2 сумки, яких і знаходились викрадені речі. Нею проводилось документування вилучення викрадених речей. Тобто всі речі витягались з сумок, описувались та спеціалістом здійснювалось їх фотографування. Всі речі, вилучені нею описані в протоколі огляду місця події, який складався в присутності понятих та був підписаний всіма учасниками без зауважень. З вилучених речей пригадує книжки та підсвічники. Всі вилучені речі були упаковані в сейф пакети та передані особисто нею до Печерського РУГУ МВС України в м. Києві.

Аналогічні за змістом показання надав в судовому засіданні допитаний як свідок слідчий СВ Печерського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_22, за виключення проведення ним вилучення особистих речей затриманих ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Допитаний в судовому засіданні як свідок слідчий Печерського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_23 показав, що входив до групи слідчих по даному кримінальному провадженню. Ним письмово повідомлялось про підозру обвинуваченим та складалось клопотання про застосування до останніх запобіжного заходу. Будь - яких інших слідчих дій, ним не проводилось.

З показань допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_24 слідує, що він як головний спеціаліст НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві був залучений як спеціаліст для проведення огляду місця події після затримання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Ним проводилось вилучення слідів в квартирі потерпілого, а також фіксація огляду місця поді та вилучення речей в обвинувачених за допомогою фотоапарата. Ніяких технічних неполадок не виникало, всі електрофотознімки були збережені. Чому слідчий не долучав фото таблиці до протоколу огляду місця події, йому не відомо. Що саме вилучалось в обвинувачених, за спливом часу, не пригадує.

Допитаний в судовому засіданні як свідок начальник сектору відділу карного розшуку Печерського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_25 показав, що слідчий Печерського РУГУ МВС України ОСОБА_20 попросив його передати речові докази потерпілому. Він вили клав потерпілого в приміщення Печерського РУГУ МВС України в 42 кабінет, де і віддав речі, передані йому слідчим. Потерпілий самостійно написав розписку з приводу отримання ним речей. При цьому зазначив, що не всі викрадені речі, йому повернуті. В друкованому вигляді ні розписок, ні ніяких заяв, він потерпілому підписувати не давав.

Речові докази слідчий дав йому не в опечатаному вигляді,а просто складеними в сумки.

Показання свідків та потерпілого є логічними та послідовними під час усього кримінального провадження узгоджуються поміж собою та прямо вказують на вчинення таємного викрадення чужого майна обвинуваченим ОСОБА_4 із незаконним проникненням до квартири потерпілого. Окрім цього, означені показання знайшли своє підтвердження у даних, які містяться в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.03.2014, згідно яких ОСОБА_3 вказав, що 11.03.2014, приблизно о 18 год. 10 хв. виявив пошкоджені замки вхідних дверей квартири АДРЕСА_1, безлад в квартирі та крадіжку речей (Т.3 а.с. 12 -13).

З даних, які містяться в протоколі огляду місця події від 11.03.2014 слідує, що під час огляду приміщення квартири АДРЕСА_1 встановлено пошкодження нижнього замка вхідних дверей, в кімнаті № 1 навколо столу розкидані документи, папери, книжки. З кімнати № 1 на підлозі вилучено слід взуття, який перекопійовано на липку стрічку скотч, розмірами 229х81 мм.

У приміщенні кухні виявлено фрагмент сліду взуття, на підлозі , який перекопійовано на стрічку скотч, розмірами 135х87 мм.

При обробці письмового столу у кімнаті № 1 виявлено три сліди рукавчики, які перекопійовано на липку стрічку скотч, розмірами 74х42 мм . На канцелярській папці чорного кольору, що знаходилась по підлозі поряд з столом у кімнаті № 1 виявлено один слід рукавички, який перекопійовано на липку стрічку скотч, розмірами 84х79 мм. (т.2 а.с. 25-32).

З даних, які містяться в протоколі огляду місця події від 11.03.2014 вбачається, що в ході проведеного огляду з одягу ОСОБА_4 виявлено та вилучено підсвічник з металу жовтого кольору, частину викрутки, металевий предмет з руків'я чорного кольору та виступаючим вбік металевим стержнем та робочою частиною схожою на борідки ключів, гайковий ключ, дві рукавички з тканини з гумовими вкрапленнями. (т.2 а.с. 33 -36).

З даних, які містяться в протоколі огляду місця події від 11.03.2014 вбачається, що в ході проведеного огляду з одягу ОСОБА_5. виявлено та вилучено підсвічник з металу жовтого кольору, дві рукавички з тканини з гумовими вкрапленнями. (т.2 а.с. 37 -39).

Також в ході огляду автомобіля марки «Тойота Королла», д.н.з. НОМЕР_1 з заднього сидіння автомобіля виявлено та вилучено 3 сумки, дві з яких спортивні і одна сумка в клітинку. В спортивній сумці з написом «Адідас» виявлено 4 підсвічники з металу жовтого кольору та стаканоподібний предмет з металу жовтого кольору,в спортивній сумці з емблемою фірми «Найк» виявлено книги в кількості 7 штук., що стверджується даними, які містяться в протоколі огляду місця події та електрофотозображеннями місця, долученим до матеріалів справи (т.2 а.с. 43-44).

Згідно даних, які містяться у висновку експерта від 18.03.2014 за № 163 чотири сліди рукавички вилучені 11. 03.2014 при складанні протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1, придатні для встановлення групової належності та залишені господарською рукавичкою з гумовим вкрапленням. Вирішити питання чи придатні для ідентифікації сліди рукавичок, можливо лише за наявності конкретного зразка рукавички, яка залишила дані сліди (Т.2 а.с. 84-85).

Згідно даних, які містяться у висновку експерта від 19.03.2014 за № 165 на частинах циліндрового механізму, вилучених 11.03.2014 при складанні протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_5, наявні сліди дії знаряддя зламу придатні для групової приналежності та залишені ймовірно стороннім предметом з робочою частиною розмірами близькими до розмірів робочої частини слідоутворюючого предмету. (т. 2 а.с. 127-132).

З електрофотозображень з огляду місця події, проведеного 11.03.2014 о 19 год. 15 хв. до 19 год. 55 хв. на проїзній частині по вул.. Кутузова, 4 в м. Києві, отриманих на підставі ухвали суду про надання тимчасового доступу до речей та документів, вбачається наповненість сумок, в яких за твердженням обвинувачених зберігалось викрадене майно. (т.4 а.с.1-97).

Суд, керуючись ст. 94 КПК України, оцінює наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом з урахуванням з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності, та взаємозв'язку, з урахуванням того, що по справі забезпечено всебічний, повний та об'єктивний розгляд всіх обставин в їх сукупності та приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених в інкримінованих їм діяннях.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5, які виразились у заздалегідь не обіцяному отриманні майна, завідомо одержаного злочинним шляхом суд кваліфікує за ст. 198 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, поєднаному з проникненням у житло (крадіжка).

Кваліфікуючи дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ст.198 КК України, суд враховує положення ст. 337 КПК України, виходячи зі змісту яких суд не вправі вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, якщо це погіршить становище особи, а відтак позбавлений можливості кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_5 за злочин більшого ступеня тяжкості.

Кількість, найменування та вартість викраденого майна, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності кримінального провадження, визначається судом на підставі показань обвинувачених та показань потерпілого, які не оспорюються жодною із сторін.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості (ст. 198 КК України - злочин середньої тяжкості та ч.3 ст. 185 КК України - тяжкий злочин) та конкретні обставини вчинення злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, спосіб вчинення злочину, ставлення кожного обвинуваченого до вчиненого, думку потерпілого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує, що він на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, характеризується негативно, те, що злочин вчинено при незнятій та непогашеній судимості проти власності, обвинувачений раніше відбував покарання у виді позбавлення волі, однак належних висновків для себе не зробив, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає визнання вини та часткове відшкодування шкоди потерпілому, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставин, які б обтяжували покарання винного, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, в максимальних межах санкції ст. 198 КК України.

Між тим, відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році " звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк підлягають засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами;

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_5 має на утриманні неповнолітню дитину, стосовно якої не позбавлений батьківських прав, вчинив умисний злочин середньої тяжкості, обмежень, передбачених ст.. 8 Закону України «Про амністію в 2014 році» та Законом України «Про застосування амністії» судом не встановлено, обвинувачений заявив клопотання про застосування відносно нього Закону України «Про амністію»,а відтак суд приходить до висновку про необхідність звільнення останнього від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році ".

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує, що він на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, характеризується негативно, те, що обвинувачений раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, при цому не погоджується з вказівкою в обвинуваченні з приводу наявних судимостей, оскільки, як вбачається з вимоги ОСОБА_4 засуджений вироком Деснянського районного суду м. Києва від за ч.1 ст. 186 КК України до 1 року позбавлення волі. Звільнився з місць позбавлення волі 21.06.2010 по відбуттю строку покарання.

Злочин, передбачений ч.1 ст. 186 КК України є злочином середньої тяжкості.

Відповідно до положень ст. 89 КК України такими, що не мають судимості визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за злочин середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного тадодаткового) не вчинять нового злочину.

З моменту відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та до вчинення нового злочину пройшло понад три роки, а відтак останній на час вчинення злочину, інкримінованого йому стороною обвинувачення є таким, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4суд визнає повне визнання вини та відшкодування шкоди потерпілому в частині, що повернута органами МВС, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставин, які б обтяжували покарання винного, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для призначення йому покарання не пов'язаного з позбавленням волі, а також для застосування до нього ст. ст. 69 та 75 КК України, а тому, йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч.3 ст. 185 КК України.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу, слід залишити без змін.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинувачених.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України та призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році " ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного судом покарання.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

Речові докази: блокнот коричневого кольору та три ключі з металу сірого кольору на одній зв'язці, які зберігаються в камері схову речових доказів Печерського РУГУ МВС України (квитанція № ФП 32 від 30.04.2014) - знищити.

- Згорток фольги, довжиною 11 мм, шириною 4 мм, які зберігається в камері схову речових доказів Печерського РУГУ МВС України (квитанція № ФП 30 від 30.04.2014) - знищити.

- Ручку від викрутки синього кольору, металевий прут хрестовидний з одного боку та прямий - з іншого, розвідний ключ « 150 мм», 2 пари рукавичок чорного кольору із гумовими вставками коричневого кольору із внутрішньої сторони, які зберігаються в камері схову речових доказів Печерського РУГУ МВС України (квитанція № ФП 29 від 30.04.2014) - знищити.

- Три магніті ключі чорного, синього та жовтого кольору на одній зв'язці, які зберігаються в камері схову речових доказів Печерського РУГУ МВС України (квитанція № ФП 31 від 30.04.2014) - знищити.

- Речові докази, які передані потерпілому під відповідальне зберігання - повернути потерпілому.

- Речові докази та документи, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 солідарно на користь держави (Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, код банку отримувача: 820019, отримувач коштів: УК у Печерському районі м. Києва 24060300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, розрахунковий рахунок: 31112115700007) процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування в розмірі 442 грн. 26 коп. (висновок № 163 від 18.03.2014)

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 солідарно на користь держави (Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, код банку отримувача: 820019, отримувач коштів: УК у Печерському районі м. Києва 24060300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, розрахунковий рахунок: 31112115700007) процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування в розмірі 491грн. 40 коп. (висновок № 164 від 01.04.2014)

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 солідарно на користь держави (Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, код банку отримувача: 820019, отримувач коштів: УК у Печерському районі м. Києва 24060300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, розрахунковий рахунок: 31112115700007) процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування в розмірі 442 грн. 26 коп. (висновок № 165 від 19.03.2014)

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 солідарно на користь держави (Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, код банку отримувача: 820019, отримувач коштів: УК у Печерському районі м. Києва 24060300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, розрахунковий рахунок: 31112115700007) процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування в розмірі 491грн. 40 коп. (висновок № 166 від 18.03.2014).

Цивільний позов у справі не заявлений.

Запобіжний захід у виді застави, застосований відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Запобіжний захід у виді застави, застосований відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання згідно правил, передбачених ст. 535 КПК України. В строк відбуття покарання ОСОБА_4 зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 12.03.2014 по 14.04.2014

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Суддя: