Ухвала суду № 40615958, 16.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 р.Справа № 536/1118/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації на ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18.06.2014р. по справі № 536/1118/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації за участю Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Ткаченко С.В.

про виплату державної допомоги при народженні дитини та досягнення нею 3-річного віку,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області, в якому просила визнати неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії.

Постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 04.02.2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області в частині не нарахування ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» в розмірі прожиткового мінімуму протиправною. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» в розмірі прожиткового мінімуму за період з 12 квітня 2010 року по 12 вересня 2010 року з урахуванням проведених виплат. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

28.05.2014 державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Ткаченко С.В. звернувся до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18.06.2014 р. заяву задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 04.02.2011 року, а саме визначено наступний порядок виконання рішення: стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви.

Виходячи з приписів п.1 ч.1 ст.197 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження № 35792498 з виконання виконавчого листа № 2а-314/2011 від 26.10.2012 року про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької райдержадміністрації Полтавської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» в розмірі прожиткового мінімуму за період з 12.04.2010 року по 12.09.2010 року з врахуванням проведених виплат.

26.12.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

До відділу надійшов лист від Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької райдержадміністрації Полтавської області від 25.03.2014 року про виконання рішення суду.

На час направлення заяви до суду про заміну порядку і способу виконання рішення суду в частині проведення виплати грошової допомоги, не виконано.

Приймаючи рішення про задоволення заяви державного виконавця про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зміна способу та порядку виконання виконавчого листа шляхом стягнення суми недоплаченої пенсії не змінить резолютивну частину постанови суду, тобто весь зміст судового рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурні, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту, при цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.

Звертаючись до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання виконавчого листа державний виконавець посилався на здійснення Управлінням праці та соціального захисту населення Кременчуцької райдержадміністрації Полтавської області перерахунку вказаних у виконавчому листі розмірів допомоги, яка буде виплачена за наявності фінансування з Державного бюджету України на зазначені цілі.

Колегія суддів зазначає, що при зміні способу виконання судового рішення, статтею 263 КАС України передбачено зміну чи встановлення способу виконання саме резолютивної частини рішення, яка містить висновки по суті позовних вимог, тому суд не може змінювати змісту резолютивної частини судового рішення та способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи по суті.

Окрім того, колегія суддів відзначає, що державний виконавець є суб'єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, а отже не має процесуальних прав, а зобов'язаний діяти виключно в межах наданих повноважень.

Стаття 263 КАС України передбачає повноваження державного виконавця на звернення до суду саме з поданням про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У даному випадку, виконавець звернувся до суду з заявою, а отже не у порядку, визначеному ст. 263 КАС України, і дане порушення процесуального законодавства не може бути усунено під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Враховуючи вимоги ст.263 КАС України та те, що державний виконавець звернувся до суду не у спосіб, та не у порядку, визначеному процесуальним законодавством, не у межах, наданих йому повноважень, а також те, що заявник просить суд фактично змінити зміст резолютивної частини відповідного судового рішення, у задоволенні заяви належить відмовити.

Також колегія суддів відзначає, що державним виконавцем не вжито всіх можливих та необхідних заходів, передбачених чинним законодавством для виконання судового рішення.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 жовтня 2009 року по справі "Комнацький проти України" визначився, що держава повинна забезпечити гарантії, передбачені Конвенцією, і що протиріччя між органами місцевої влади не повинні вплинути на права заявника, гарантовані Конвенцією (від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 "Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод").

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відсутність коштів у боржника чи у держави на виконання взятих на себе зобов'язань не звільняє боржника від виконання рішення суду, та не є обставиною, яка ускладнює його виконання.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню та відмови у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 199, ст.202, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької райдержадміністрації Полтавської області задовольнити.

Ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18.06.2014р. по справі № 536/1118/14-а скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні заяви державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Ткаченко С.В. про зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.