Постанова № 40615909, 23.09.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року

11 год. 45 хв.

Справа № 808/4771/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Свят» до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Свят» (далі іменується – позивач) до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів в Запорізькій області (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 19.06.2014 №170 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» ПП «Свят» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Транслем» за січень 2014 року.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірний наказ про проведення перевірки є протиправним, оскільки винесений суб’єктом владних повноважень з підстав ненадання платником податків у визначений законом строк пояснень та документів щодо господарських правовідносин з контрагентом позивача за запитом, який, на думку платника податків, складений з порушенням вимог, визначених статтею 73 Податкового кодексу України.

Ухвалою судді від 28.07.2014 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 23.09.2014, не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, проте також подав письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника. У клопотанні відповідач також зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у їх задоволенні повністю.

Керуючись частиною 4 статті 122 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до вимог частини 6 статті 12 та статті 41 КАС України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Приватне підприємство «Свят», пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб’єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі іменується – Закон України №755-IV); перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів в Запорізькій області (статті 63, 64 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується – ПК України)); та зареєстрований за юридичною/податковою адресою: 70422, Запорізька область, Запорізький район, село Нове Запоріжжя, вулиця Нікопольське Шосе, будинок №25 (стаття 45 ПК України, статті 1, 17, 18 Закону України №755-IV); код ЄДРПОУ 37443068.

На підставі підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, контролюючим органом надіслано платнику податків письмовий запит про надання пояснень та їх документального підтвердження від 17.04.2014 №856/10/08-08-15-01, яким запитувались документи з питань взаємовідносин ПП «Свят» з ТОВ «Транслем» у січні 2014 року, та щодо включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток (а.с. 6). Контролюючий орган вимагав надання документів протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмового запиту. Запит надісланий на адресу платника податків (а.с. 7), та отриманий останнім 24.05.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 40).

03.06.2014 до контролюючого органу суб’єктом господарювання надано письмову відповідь від 29.05.2014 №382 (а.с. 41), в якій зазначено про неможливість надання первинних бухгалтерських документів, оскільки останні надіслані до ТОВ «Транслем» для виправлення наявних у них помилок, а на момент надходження запиту первинна документація від контрагента не повернута. Крім того, позивач просив податковий орган надати певний час для відновлення первинної бухгалтерської документації.

На підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, керівником Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів в Запорізькій області винесено наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» від 19.06.2014 №170 (а.с. 9), яким зобов’язано провести документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Свят» (код ЄДРПОУ 13631896) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Транслем» (код ЄДРПОУ 38844515) у січні 2014 року, та відображення зазначених взаємовідносин в податковій звітності з податку на додані вартість та податку на прибуток, тривалістю 5 робочих днів, починаючи з 23.06.2014.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб’єктом владних повноважень в основу спірного рішення – наказу від 19.06.2014 №170, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.

За приписами підпунктів 20.1.2, 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 20.1.14 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

З матеріалів справи вбачається, що письмовий запит контролюючого органу від 17.04.2014 був надісланий на належну податкову адресу платника податків та вручений його уповноваженій особі.

Представник відповідача пояснив, що підставою для надіслання платнику податків письмового запиту про надання інформації та її документального підтвердження стала наявна в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» (АІС «Податковий блок») (підсистема «Аналітична Система») інформація щодо контрагента позивача – ТОВ «Транслем», а також надходження до податкового органу інформації за наслідками перевірки контрагента, отримання податкової інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Транслем» (код за ЄДРПОУ 38844515) щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період січень та лютий 2014 року» від 28.03.2014 №195/05-64-22-02/38844515 (а.с. 56); виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Під час розгляду справи по суті представник позивача зазначав, що платник податків був звільнений від обов’язку надавати інформацію та її документальне підтвердження на запит, оскільки він не містив викладу підстав для витребування документів, передбачених статтями 73, 78 ПК України.

При цьому, суд зазначає, що відповідь від 29.05.2014 №382 на письмовий запит не містить жодних посилань на відсутність обов’язку надавати документи на запит, який не відповідає статті 73 ПК України. У відповіді лише зазначено про передачу первинних документів до контрагента – ТОВ «Транслем» для виправлення допущених при їх оформленні помилок. Окрім цього, письмова відповідь платника податків на запит контролюючого органу не містить переліку первинних документів, які, за твердженням позивача, були передані ТОВ «Транслем».

У позовній заяві платник податків зазначає, що на письмовий запит контролюючого органу від 17.04.2014 №856/10/08-08-15-01 ним надано відповідь від 30.05.2014 №31, якою податковий орган повідомлено про відсутність у позивача обов’язку надавати первинні документи, оскільки запит є таким, що не відповідає вимогам закону – не зазначені підстави для витребування документів відповідно до статті 73 ПК України. На підтвердження таких доводів позивач надав суду письмову відповідь від 30.05.2014 №31 (а.с. 8).

Суд критично оцінює такі посилання позивача, оскільки: по-перше, останнім не надано жодного доказу на підтвердження факту надіслання або вручення уповноваженій особі контролюючого органу відповіді від 30.05.2014 №31; по-друге, письмова відповідь від 30.05.2014 №31 не містить жодного посилання на те, що позивач позбавлений обов’язку надавати первинні документи, оскільки запит є таким, що не відповідає вимогам закону – не зазначені підстави для витребування документів відповідно до статті 73 ПК України; по-третє, належною слід вважати письмову відповідь від 29.05.2014 №382 (а.с. 41), оскільки саме вона отримана контролюючим органом 03.06.2014, про що свідчить відповідний штамп, та в якій міститься посилання на письмовий запит від 17.04.2014 №856/10/08-08-15-01.

У відповідності до пункту 73.3 статті 73 ПК України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Дослідивши зміст надісланого на адресу позивача письмового запиту, суд зазначає, що такий запит складений з додержанням вимог ПК України, оскільки містить чіткі посилання на пункт 73.3 статті 73 ПК України, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, та пункт 9, абзац 2 пункту 12, абзац 2 пункту 14 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» від 27.12.2010 №1245 (далі іменується – Порядок №1245).

Відповідно до підпунктів 191.1.1, 191.1.2 пункту 191.1 статті 19 ПК України на контролюючі органи покладено, зокрема, функції щодо адміністрування податків, зборів, платежів; контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно з підпунктом 72.1.6 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується, зокрема, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

За змістом пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Отже, при виконанні функцій щодо адміністрування податків, зборів, платежів, контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів контролюючі органи наділені правом звертатися до платників податків з письмовим запитом про надання інформації. При цьому, вичерпний перелік та підстави надання такої інформації встановлено законом.

Пунктом 9 Порядку №1245 визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 14 Порядку №1245, у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Пунктом 10 Порядку №1245 визначено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1245 перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє: наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації; наявність інформації в системі органів державної податкової служби;відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку.

За змістом пункту 12 Порядку №1245 письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки;в інших випадках, визначених ПК України.

Суд зазначає, що виходячи з аналізу наведених положень чинного законодавства запит про надання про надання пояснень та їх документального підтвердження був направлений контролюючим органом саме при виконанні функцій, визначених законом, щодо контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Відповідно до пункту 75.2 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Суд зазначає, що у контролюючого органу були всі законні підстави для надіслання на адресу позивача письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження, а останній був зобов’язаний у строк, визначений законом, надати запитувані документи.

Таким чином, позивачем порушено вимоги ПК України щодо необхідності надання інформації та її документального підтвердження на запит податкового органу у строки, визначені законом, що є підставою для винесення наказу про проведення перевірки.

Суд критично оцінює посилання платника податків у письмовій відповіді від 29.05.2014 №382 на те, що первинні документи були передані контрагенту – ТОВ «Транслем» для виправлення помилок, оскільки в силу пункту 44.3 статті 44.3 ПК України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Жодного повідомлення про те, що позивачем втрачено, пошкоджено або ж достроково знищено первинні документи (пункт 44.5 статті 44 ПК України), до податкового органу не надходило.

Звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в частині 1 статті 6 КАС України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до статті 2, пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які безпосередньо породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У відповідності до пункту 78.4 статті 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Тобто, якщо позивач вважає, що наказ про проведення перевірки є протиправним, він має право не допустити фахівців контролюючого органу до проведення перевірки, що передбачено нормами ПК України.

Оскільки, наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору про скасування наказу слід встановити, чи є оскаржуваний акт таким, що породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і впливає на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а також чи буде задоволення таких позовних вимог мати своїм правовим наслідком безпосередній захист прав позивача.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Зміст оскаржуваного наказу полягає у організації та проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки. Суд зазначає, що винесення наказу про проведення перевірки є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже, виключно результат реалізації повноважень податкового органу (а саме – рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки, наказ про проведення перевірки) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення контролюючого органу.

В матеріалах справи наявні докази того, що спірний наказ про проведення перевірки фактично реалізовано: за результатами проведеної перевірки складено Акт від 07.07.2014 №59/2211/13631896 (а.с. 48) та винесено податкове повідомлення-рішення (а.с. 71).

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи допустимі та належні докази у їх сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову – відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська