Ухвала суду № 40615602, 24.09.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/4031/14 Головуючий у 1 інстанції: Федоренко О.І. Суддя-доповідач: Бабак А.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.

Суддів Бабак А.М.

Полякова О.З.

При секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на ухвалу судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна та стягнення коштів.

У серпні 2014 року ОСОБА_3 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила в порядку забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на всіх депозитних рахунках ПАТ КБ «Приватбанк».

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2014 року відмовлено ОСОБА_3 в забезпеченні позову.

Не погоджуючись із ухвалою судді, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, ухвалена з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення її заяви про забезпечення позову.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, тому у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За змістом ст. 151, 152 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, в тому числі шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.

Відповідно п.4 Постанови № 9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суд при розгляді заяви повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_3 суд виходив з того, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч.2 ст. 151 ЦПК України та в ній не зазначені номера рахунків та суми грошових коштів, а також не надані докази належності коштів відповідачеві.

Колегія суддів вважає, що висновок суду є вірним.

При постановленні ухвали, суддя вірно застосував норми цивільного процесуального права, роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та правомірно відмовив у задоволенні заяви, оскільки вона не відповідає вимогам ч.2 ст. 151 ЦПК України та не підтверджено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У разі усунення зазначених недоліків, заявник не позбавлений права подати повторно заяву про забезпечення позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують її законність, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307,312,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: