Рішення № 40614966, 17.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14191/14 17.09.14

За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Емблер»

про відшкодування шкоди у розмірі 28 976,00 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від прокурори: не з'явилися

від позивача: Супрун Л.О. - представник за довіреністю № 38-07/01 від 08.01.14

від відповідача: не з'явилися

В судовому засіданні 17.09.14 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району м.Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМБЛЕР» про відшкодування шкоди 28 976,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що за результатами прокурорської перевірки було складено акт № 08/398а перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, яким встановлено, що ТОВ «ЕМБЛЕР» здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 84 без відповідного дозволу.

28.02.2014 на підставі акту перевірки було складено протокол про адміністративне правопорушення № 003962 та припис № 08/136 п, яким зобов'язано відповідача до 01.04.2014 отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

За результатами повторної позапланової перевірки було встановлено, що відповідач не виконав вимоги припису, не отримав необхідного дозволу, у зв'язку з чим порушив норми природоохоронного законодавства та завдав шкоди навколишньому природному середовищу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.07.2014 порушено провадження у справі № 910/14191/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 06.08.2014.

01.08.2014 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання додаткового часу для виконання вимог ухвали суду.

У судове засідання, призначене на 06.08.2014, з'явився представник позивача, який вимоги ухвали суду виконав, надав документи, що були долучені до матеріалів справи. Представник позивача проти клопотання відповідача не заперечує та подає письмове клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою суду від 17.09.2014 продовжено строк розгляду спору у справі № 910/14191/14 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 17.09.2014.

У судове засідання 17.09.2014 з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0319002627180, з якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу суду 13.08.2014. Клопотання про відкладення від відповідача не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, прокуратурою Шевченківського району м.Києва проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Емблер», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 84, в ході якої було встановлено, що вказаним підприємством в процесі господарської діяльності здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до преамбули Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон № 1264) охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на териоторії України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

У відповідності до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Стаття 50 Конституції України гарантує кожному право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Відповідно до вимог ст. 66 Конституції України кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду в повному обсязі.

Статтею 34 Закону № 1264 встановлено, що завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

За змістом ст. 37 вказаного Закону, нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, що з 13 лютого по 28 люте 2014 року Державною екологічною інспекцією у м. Києві було проведено планову перевірку ТОВ «Емблер», що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 84

Під час вищезазначеної перевірки було встановлено, що підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу.

На підставі перевірки Державною екологічною інспекцією у м. Києві було винесено припис від 28.02.2014 року за № 08/136п, в якому відповідачу приписувалось до 01.04.2014 року отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

За результатами планової перевірки також було складено протокол про адміністративне порушення № 003962 від 28.02.2014 р. за здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу на механіка ТОВ «Емблем» ОСОБА_3 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 003962 від 28.02.2014 в розмірі 136,00 грн.

В подальшому на підставі наказу № 501 від 15.04.2014 та направлення № 1803 від 15.04.2014 Державною екологічною інспекцією у м. Києві було проведено позапланову перевірку відповідача на виконання припису від 28.02.2014 № 08/136п, про що було складено відповідний акт № 08/779а від 24.04.2014, й зафіксовано про не виконання припису від 28.02.2014 № 08/136п.

На підставі перевірки Державною екологічною інспекцією у м. Києві було складено протокол від 24.04.2014 року № 004482 про адміністративне правопорушення та постанову про накладення адміністративного стягнення у розмірі 255,00 грн.

Всі штрафи за вказаними постановами були визнані відповідачем та сплачені, що підтверджується копіями квитанцій, які знаходяться в матеріалах справи.

На підставі вищезазначених перевірок Державною екологічною інспекцією у м. Києві було проведено розрахунок розміру відшкодування збитків завданих державі порушенням вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Емблер» в розмірі 28 976,00 грн. за період з 2013 по 2014 р (2080 годин) та направлено претензію на адресу відповідача щодо оплати таких збитків. Матеріалами справи підтверджується, що вказана претензія отримана відповідачем 24.04.2014 р.

Як свідчать матеріали справи, розрахунок розміру відшкодування збитків здійснений позивачем відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Методика).

Статтею 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень; викид це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин, а норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела - гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду.

За умовами ст. 10 вищевказаного Закону підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному, стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.

Нормами ч. 6 ст. 11 зазначеного Закону встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. При цьому, до першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.

Пунктами 2, 3, 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 13.03.2002 передбачена видача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за заявою підприємства, установи, організації з доданням встановленого пакету документів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

У дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами встановлюються обсяги викидів забруднюючих речовин.

Отже, як вбачається з аналізу вищевикладених норм, за ТОВ «Емблер» закріплений обов'язок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами виключно на підставі дозволу.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, без дозволу підтверджується актами перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

Положення ст. ст. 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачає, що особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом; шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Києві обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 33, 34,49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Емблер» (03190, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 84, ідентифікаційний код 24920878) 28 976 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп. - шкоду, заподіяну державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до Державного бюджету України та міського бюджету міста Києва у співвідношенні 30% та 70% відповідно

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Емблер» (03190, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 84, ідентифікаційний код 24920878) на користь державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.09.2014р.

Суддя Л.Г. Пукшин