Рішення № 40613844, 08.09.2014, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1028/14-ц

Провадження №2/173/1110/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2014 м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Шевченко О.Ю.,

при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс» про розірвання договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем Агро Плюс» про розірвання договору оренди. До початку розгляду справи по суті представником позивача неодноразово змінювались позовні вимоги і остаточно позивач просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції в сумі 2860 грн. 52 коп. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 39 грн. 20 коп. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку позивачу належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,59 га, що розташована на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. На підставі договору оренди земельної ділянки від 18 лютого 2010 року позивач передав в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Унірем Агро Плюс» зазначену земельну ділянку. Орендна плата за 2013 рік складає 2719 грн. 13 коп. у відповідності до нормативної грошової оцінки землі. Проте в порушення умов договору за 2013 рік орендарем не було сплачено орендну плату. Невиконання обов'язків відповідачем за договором оренди, на думку позивача, є підставою для дострокового розірвання договору оренди та стягнення заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

В судове засідання позивач та його представники не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не надав. В письмових заперечення проти позову відповідач не заперечує факт укладення договору оренди з позивачем. Зауважує, що ним належним чином виконувались договірні зобов'язання, зокрема в частині сплати орендної плати за 2010-2013 роки. Зокрема в 2013 році в рахунок орендної плати підприємством ОСОБА_1 було передано зерно пшениці, кукурудзи та борошно на загальну суму 2719,13 грн. У зв'язку з чим відповідач вважав доводи позивача необґрунтованими та просиву суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

У відповідності до ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ДП № 114606 є власником земельної ділянки площею 6,59 га на території Боровківської сільської ради (а.с. 7).

Між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем Агро Плюс» 18 лютого 2010 року було укладено договір оренди даної земельної ділянки, який було зареєстровано Верхньодніпровським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за № 041011900868 (а.с.5-6). Згідно з даним договором ОСОБА_1 (орендодавець) передав в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Унірем Агро Плюс» (орендар) земельну ділянку площею 6,59 га на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, строком на 15 років з дати реєстрації договору. Умовами договорів було передбачено орендну плату - 3% від нормативної грошової одиниці земельної ділянки, що складає 1463 грн. 00 коп., яка мала перераховуватись на рахунок орендодавця або сплачується готівкою до 30 листопада щорічно. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на час укладення договору) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до умов договору оренди відповідачем в рахунок сплати орендної плати за 2013 рік було передано ОСОБА_1 сільськогосподарську продукцію, що підтверджується відповідними відомостями та довідкою головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем Агро Плюс» (а.с.36).

Доказів на спростування даних обставин позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь орендної плати за 2013 рік з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Щодо розірвання договорів оренди суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Відповідно до частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

При розгляд справи №146 цс12 Верховний Суд України зробив правовий висновок, який у відповідності до ст. 360-7 Цивільного процесуального кодексу України є обов'язковим для суду першої інстанції, відповідно до якого відповідно до п «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати, а тому підставою розірвання договору оренди є саме систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

В той же час позивачем не надано суду жодних доказів обґрунтування дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Унірем Агро Плюс». Несвоєчасна сплата орендної плати, як і одноразова несплата орендної плати не є підставою для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтями 526, 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи обставини справи, встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а тому позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 627, 526, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13, 15 Закону України «Про оренду землі», ст. 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215,224 233, 360-7 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем Агро Плюс» про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач та його представники мають право оскаржити рішення суду шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко