Постанова № 40612551, 02.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 р. Справа № 804/11664/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретаріБринза О.В. за участю представників: від позивача - від відповідача - Баранікова М. М.; Копань А.В.; розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жнива України" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

04.08.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Жнива України» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26.06.2014 року № 0002331500, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Жнива України» (ЄДРПОУ 38361505) донараховано податок на додану вартість в сумі 126922,00 грн. за основними платежами, та штрафних санкцій у сумі 63461,00 грн., а всього 190383,00 грн.

- Стягнути з Державного бюджету України суму сплаченого товариством з обмеженою відповідальністю «Жнива України» судового збору у розмірі 380,77 грн.

Ухвалою суду від 06.08.2014р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22.08.2014р.

В подальшому розгляд справи відкладався на 02.09.2014р.

02.09.2014р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, обставини викладені у позовній заяві підтвердив та просив позов задовольнити.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що не згоден з висновками, викладеними в акті перевірки від 10.06.2014р. №1607/04-66-15-00/38361505 про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Жнива України» з ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРПРОМТОРГ». Податковий орган зробив висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій позивача з ТОВ «Компанія «УКРПРОМТОРГ» всупереч наданим йому первинним документам, які відповідають вимогам законодавства України. Крім того, придбаний товар був використаний позивачем у подальшій господарській діяльності - перетворений у макуху та переміщений до контрагентів за договорами поставки.

Представник відповідача у наданих суду письмових запереченнях, а також у відкритому судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що в ході перевірки встановлено, що надані ТОВ «Жнива України» видаткові накладні не містять необхідні реквізити, а саме: відсутні дані, які дали б змогу ідентифікувати осіб, які підписували документи, та в них не зазначено місце складання первинних документів.

Також, відповідач вказує на те, що всі товарно-транспортні накладні не містять обов'язкову інформацію про вагу перевезеного товару, а також не конкретизовано пункт навантаження та розвантаження; що ТОВ «Жнива України» було продано жмиха та олії соєвого більше ніж можливо виготовити з придбаної у ТОВ «Компанія «УКРПРОМТОРГ» сої.

Заслухавши представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Жнива України» зареєстровано 02.10.2012 року (свідоцтво № 12241020000055526) Дніпропетровським міським управлінням юстиції за адресою: 49000 Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, буд. 21, кв. 603, перебуває на податковому обліку за № 51178 в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість (свідоцтво № 200082943 від 13.11.2012 р.).

З 03.06.2014 року по 10.06.2014 року ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі п.п. 78.1.1 п.п. 78.1 ст. 78, ст.79 ПК України та згідно наказу від 30.05.2014р. № 448, фахівцем ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Жнива України» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення операцій з ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРПРОМТОРГ» (код ЄДРПОУ 38354571) за січень, березень 2014 року, яким зафіксовано наступні порушення:

- п.п.14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ на загальну суму 126922,25 грн., в тому числі за січень 2014 року 28507,00 грн., березень 2014 року 98415,25 грн.

При проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем використано податкову інформацію, отриману від ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва, а саме: акт від 27.03.2014 р. № 336/26-58-22-07-17/38354571 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «УКРПРОМТОРГ» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р.»

В акті перевірки податковий орган вказав, що «Перевіркою ТОВ «Компанія «УКРПРОМТОРГ» встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям за лютий 2014 року в розумінні ст.ст. 22, 135, 138, 185, 188 Податкового кодексу України…». Враховуючи зазначене, ТОВ «Жнива України» отримано від ТОВ «Компанія «УКРПРОМТОРГ» паперові носії за формою первинних документів, в яких наведені відомості, що не відповідають фактичним (реальним) обставинам справи, оскільки вони складені на підставі недійсності господарських операцій та відповідно не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку витрат».

За наслідками акту перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми від 26.06.2014 року за № 0002331500, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Жнива України» за платежем: Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 190383,00 грн., в тому числі за основним платежем - 126922,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 63461,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Жнива України» мало господарські відносини з ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРПРОМТОРГ». Між підприємствами було укладено два договори поставки № 28/11/13 від 28.11.2013 року на поставку олії соняшникової та № 03/11/14 від 03.01.2014 року на поставку сої (боби).

1. Договір поставки № 28/11/13 від 28.11.2013 року на поставку олії соняшникової.

За умовами договору ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРПРОМТОРГ» (постачальник) зобов'язується продати та передати у власність олію соняшникову ДСТУ 4492:2005, ТОВ «Жнива України» ( покупець) зобов'язується прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму (п. 1.1 договору).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 договору найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових та товарно-транспортних накладних. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.

В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору вказано, що передача покупцю товару здійснюється в разі надання покупцем довіреності на отримання зазначеної кількості товару. Постачальник зобов'язується поставити товар на протязі 2 (двох) робочих днів з моменту погодження покупцем заявки та виставлення постачальником рахунку. Постачальник зобов'язується поставити товар покупцю за власний рахунок. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. Кожну партію товару, яка поставляється, мають супроводжувати наступні документі в оригіналі: - видаткова накладна; - податкова накладна; рахунок-фактура.

Згідно умов договору, передбаченими п.п. 4.1, 4.2, 4.3 вартість одиниці, загальна вартість товару і порядок оплати визначається Специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях. Покупець проводить оплату ціни товару шляхом перерахування грошових коштів в розмірі гривневої суми ціни договору на банківський рахунок постачальника. Платіжні реквізити постачальника вказані в кінці тексту договору. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Покупець зобов'язується провести 100% оплату у термін 10 (десяти) календарних днів після отримання рахунку.

Пунктом 8.1 встановлено, що даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2014 року, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання між сторонами.

На виконання умов договору № 28/11/13 від 28.11.2013 року виписано:

Специфікація № 4 від 12.01.2014 року, рахунок-фактуру № 5501 від 12.01.2014 року, податкову накладну та видаткову накладну № 5501 від 12.01.2014 року на загальну суму 302304,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 50384,00 грн., товарно-транспортну накладну від 12.01.2014 р. на 37,600 тн на суму 302304,00 грн.;

2. Договір поставки № 03/11/14 від 03.01.2014 року на поставку сої (боби).

За умовами договору ТОВ «Компанія УКРПРОМТОРГ» (постачальник) зобов'язується продати та передати у власність соя (боби) ДСТУ 4964:2008 (далі - товар), а ТОВ «Жнива України» (покупець) зобов'язується прийняти товар та оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму ( п.1.1. договору).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 договору, найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових та товарно-транспортних накладних. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.

В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору вказано, що передача покупцю товару здійснюється в разі надання покупцем довіреності на отримання зазначеної кількості товару. Постачальник зобов'язується поставити товар на протязі 2 (двох) робочих днів з моменту виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця, згідно усной домовленістю між постачальником та покупцем. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. Кожну партію товару, яка поставляється, мають супроводжувати наступні документі в оригіналі: - видаткова накладна; - податкова накладна; рахунок-фактура.

Згідно умов договору, передбаченими п.п. 4.1, 4.2, 4.3, вартість одиниці, загальна вартість товару визначається у видаткових накладних. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях. Покупець проводить оплату ціни товару шляхом перерахування грошових коштів в розмірі гривневої суми ціни договору на банківський рахунок постачальника. Платіжні реквізити постачальника вказані в кінці договору. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Покупець зобов'язується провести 100% оплату у термін 10 (десяти) календарних днів після отримання рахунку.

Пунктом 8.1 встановлено, що даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2014 року, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання між сторонами.

На виконання умов договору № 03/01/14 від 03.01.2014 року виписано:

1) рахунок-фактуру № 5502 від 12.01.2014 року, податкову накладну та видаткову накладну № 5502 від 12.01.2014 року на загальну суму 288 622,50 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 48 103,75 грн., товарно-транспортну накладну від 12.01.2014 р. на 30,020 тн на суму 130 587 грн. та товарно-транспортну накладну від 12.01.2014 р. на 36,330 тн на суму 158 035,50 грн., а всього на 66,350 тн на загальну суму 288 622,50 грн.;

2) рахунок-фактуру № 6006 від 13.01.2014 року, податкову накладну та видаткову накладну № 6006 від 13.01.2014 року на загальну суму 288 883,50 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 48 147,25 грн., товарно-транспортну накладну від 13.01.2014 р. на 36,530 тн. на суму 158 905,50 грн. та товарно-транспортну накладну від 13.01.2014 р. на 29,880 тн. на суму 129 978 грн., а всього на 66,410 тн на загальну суму 288 883,50 грн.;

3) рахунок-фактуру № 6505 від 14.01.2014 року, податкову накладну та видаткову накладну № 6505 від 14.01.2014 року на загальну суму 288 361,50 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 48 060,25 грн., товарно-транспортну накладну від 14.01.2014 р. на 36,170 тн. на суму 157 339,50 грн. та товарно-транспортну накладну від 14.01.2014 р. на 30,120 тн. на суму 131 022 грн., а всього на 66,290 тн на загальну суму 288 361,50 грн.;

4) рахунок-фактуру № 7007 від 15.01.2014 року, податкову накладну та видаткову накладну № 7007 від 15.01.2014 року на загальну суму 288 187,50 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 48 031,25 грн., товарно-транспортну накладну № 1501-1 від 15.01.2014 р. на 30,290 тн. та товарно-транспортну накладну № 1501-2 від 15.01.2014 р. на 35,960 тн., а всього на 66,250 тн.;

5) рахунок-фактуру № 7505 від 16.01.2014 року, податкову накладну та видаткову накладну № 7505 від 16.01.2014 року на загальну суму 301 237,50 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 50 206,25 грн., товарно-транспортну накладну № 1601-1 від 16.01.2014 р. на 30,440 тн. та товарно-транспортну накладну № 1601-2 від 16.01.2014 р. на 38,810 тн., а всього на 69,250 тн.;

6) рахунок-фактуру № 14509 від 30.01.2014 року, податкову накладну та видаткову накладну № 14509 від 30.01.2014 року на загальну суму 171 042 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 28 507 грн., товарно-транспортну накладну № 3001-2 від 30.01.2014 р. на 39,320 тн.;

В періоді, що перевірявся, ТОВ «Жнива України» сплачено у безготівковій формі на адресу ТОВ «Компанія «УКРПРОТОРГ» грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками та договором № 240214 від 24.02.2014 р. про переведення боргу, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до договору № 240214 від 24.02.2014 р. про переведення боргу ТОВ «Компанія «УКРПРОМТОРГ» (первісний кредитор) передає ТОВ «Діамед трейд» (новий кредитор), а ТОВ «Діамед трейд» (новий кредитор) приймає борг (ТОВ «Жнива України - боржник), що належить ТОВ «Компанія «УКРПРОМТОРГ» (первісний кредитор), внаслідок чого ТОВ «Діамед трейд» (новий кредитор) заміняє ТОВ «Компанія «УКРПРОМТОРГ» (первісний кредитор) як зобов'язану сторону у договорах:

1. договір № 25/05/13 від 25.05.2013 р. на суму 2 370 051 грн.;

2. договір № 28/11/13 від 28.11.2013 р. на суму 1 408 674,60 грн.;

3. договір № 03/01/14 від 03.01.2014 р. на суму 3 423 778,5 грн., а всього на суму 7 202 504,10 грн.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Також, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зазначено, що доходи, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2, та складаються з: доходу від операційної діяльності та інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5, за винятком доходів, визначених у пункті 135.4 та у статті 136.

Відповідно п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI дохід від реалізації товарів визначається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визначається за датою складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Пунктом 135.2 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено ведення бухгалтерського обліку, та інших документів;

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані ТОВ «Жнива України» первинні документи відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.198 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 за № 88), отже, підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку позивача.

Таким чином, позивачем були надані первинні документи, достатні для висновку про реальність вчинених правочинів з придбання товарів. Зокрема, виконання зазначеного договору підтверджено відповідними податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, тобто підтверджено наявність усіх передбачених законом документів бухгалтерського обліку, про що зазначено податковим органом в акті оскаржуваної перевірки. Видані позивачеві контрагентами податкові накладні відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту по ПДВ. На момент видачі постачальники були зареєстровані платниками ПДВ, а отже, мали право їх виписувати. В свою чергу, покупець мав правові підстави включити суму ПДВ по таким податковим накладним в податковий кредит. Таким чином, позивачем до матеріалів справи надано усі докази, які б підтверджували факт зміни майнового стану позивача, а отже реальність вчинених господарських операцій.

Крім того, придбаний у ТОВ «КОМПАНІ «УКРПРОМТОРГ» товар був використаний позивачем у подальшій господарській діяльності.

Матеріалами справи підтверджується, що придбаний ТОВ «Жнива України» у ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРПРОМТОРГ» товар - соя (боби) в подальшому використаний у власній господарській діяльності, а саме перероблений у макуху та олію і переданий у власність контрагентам-покупцям за договорами поставки.

Так, ТОВ «Жнива України» та ТОВ Науково-виробниче підприємство «БІОКОРМ» уклали договір поставки № 01/11/13 від 01.11.2013 року.

За умовами договору ТОВ «Жнива України» (постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ НВП «БІОКОРМ» (покупець) товар - макуха соєва, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2014 р. (п. 12.2 договору).

На виконання умов договору № 01/11/13 від 01.11.2013 року виписано:

- рахунок-фактуру № СФ-0000005 від 17.01.2014 року, податкову накладну № 5 від 17.01.20014 р. та видаткову накладну № РН-0000005 від 17.01.2014 року на загальну суму 4500,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 750,00 грн., довіреність № 3 від 17.01.2014 р. на отримання макухи соєвої 1,00тн.

Банківською випискою підтверджується, що ТОВ НВП «БІОКОРМ» на адресу ТОВ «Жнива України» сплачено у безготівковій формі грошові кошти за вказаним договором.

Також, ТОВ «Жнива України» та ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Київкомбікорм») уклали договір поставки № 12-1974/КК-Ю від 21.12.2012 року.

Згідно договору ТОВ «Жнива України» (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Київкомбікорм») (покупець) товар - макуха соєва, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

На виконання умов договору № 12-1974/КК-Ю від 21.12.2012 року виписано:

1) рахунок-фактуру № СФ-0000012 від 01.02.2014 року, податкову накладну № 1 від 01.02.2014 р. та видаткову накладну № РН-0000012 від 01.02.2014 року на загальну суму 152 928,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 25 488,00 грн. на 31,860 тн., довіреність № 3660 від 01.02.2014 р. товарно-транспортну накладну № 954791.

Також, ТОВ «Жнива України» та ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Київкомбікорм») уклали договір поставки № 03/2014/КАМ/0 від 09.01.2014 року.

Згідно договору ТОВ «Жнива України» (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Київкомбікорм») (покупець) товар - рослинна олія, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно здійснити його оплату.

На виконання умов договору № 03/2014/КАМ/0 від 09.01.2014 року виписано:

1) рахунок-фактуру № СФ-0000016 від 08.02.2014 року, податкову накладну № 5 від 08.02.2014 р. та видаткову накладну № РН-0000016 від 08.02.2014 року на загальну суму 288596,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 48099,33 грн. на 37,480 тн., довіреність № 3677 від 08.02.2014 р. товарно-транспортну накладну № 954796.

Крім того, ТОВ «Жнива України» та ТОВ «Комплекс Агромарс» філія «Бориспільський комбікормовий завод» уклали договір поставки № 04/2014/БАМ/0 від 09.01.2014 року.

Згідно договору ТОВ «Жнива України» (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ «Комплекс Агромарс» філія «Бориспільський комбікормовий завод» (покупець) товар - рослинна олія, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.

На виконання умов договору № 04/2014/БАМ/0 від 09.01.2014 року виписано:

- рахунок-фактуру № СФ-0000003 від 13.01.2014 року, податкову накладну № 3 від 13.01.2014 р. та видаткову накладну № РН-0000003 від 13.01.2014 року на загальну суму 306440,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 51073,33 грн. на 37,600 тн., товарно-транспортну накладну № 158496.

- рахунок-фактуру № СФ-0000025 від 23.02.2014 року, податкову накладну № 14 від 23.02.2014 р. та видаткову накладну № РН-0000025 від 23.02.2014 року на загальну суму 210 288 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 35 048 грн. на 26,960 тн., довіреність № БК-209 від 22.02.2014 р., товарно-транспортну накладну № 954798.

Також, ТОВ «Жнива України» та ТОВ «Комплекс Агромарс» філія «Бориспільський комбікормовий завод» уклали договір поставки № 12-1975/БКЗ-Ю від 21.12.2012 року.

Згідно договору ТОВ «Жнива України» (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ «Комплекс Агромарс» філія «Бориспільський комбікормовий завод» (покупець) товар - соєва макуха, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.

На виконання умов договору № 12-1975/БКЗ-Ю від 21.12.2012 року виписано:

1) рахунок-фактуру № СФ-0000002 від 13.01.2014 року, податкову накладну № 2 від 13.01.2014 р. та видаткову накладну № РН-0000002 від 13.01.2014 року на загальну суму 149472,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 24912,00 грн. на 31,140 тн., довіреність № БК-38 від 13.01.2014 р., товарно-транспортну накладну № 158490.

2) рахунок-фактуру № СФ-0000004 від 14.01.2014 року, податкову накладну № 4 від 14.01.2014 р. та видаткову накладну № РН-0000004 від 14.01.2014 року на загальну суму 145680,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 24280,00 грн. на 30,350 тн., товарно-транспортну накладну № 158498, довіреність № БК-45 від 14.01.2014 р.

3) рахунок-фактуру № СФ-0000006 від 18.01.2014 року, податкову накладну № 6 від 18.01.2014 р. та видаткову накладну № РН-0000006 від 18.01.2014 року на загальну суму 166285,09 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 27714,18 грн. на 34,740 тн., товарно-транспортну накладну № 954776, довіреність № БК-77 від 18.01.2014 р.

4) рахунок-фактуру № СФ-0000007 від 19.01.2014 року, податкову накладну № 7 від 19.01.2014 р. та видаткову накладну № РН-0000007 від 19.01.2014 року на загальну суму 169104,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 28184,00 грн. на 35,230 тн., товарно-транспортну накладну № 954778.

5) рахунок-фактуру № СФ-0000008 від 20.01.2014 року, податкову накладну № 8 від 20.01.2014 р. та видаткову накладну № РН-0000008 від 20.01.2014 року на загальну суму 155664,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 25944,00 грн. на 32,430 тн., товарно-транспортну накладну № 954777, довіреність № БК-86 від 20.01.2014 р.

6) рахунок-фактуру № СФ-0000009 від 25.01.2014 року, податкову накладну № 9 від 25.01.2014 р. та видаткову накладну № РН-0000009 від 25.01.2014 року на загальну суму 143911,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 23985,26 грн. на 30,390 тн., товарно-транспортну накладну № 954779, довіреність № БК-127 від 24.01.2014 р.

7) рахунок-фактуру № СФ-0000010 від 25.01.2014 року, податкову накладну № 10 від 25.01.2014 р. та видаткову накладну № РН-0000010 від 25.01.2014 року на загальну суму 148799,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 24799,87 грн. на 31,440 тн., товарно-транспортну накладну № 954780.

8) рахунок-фактуру № СФ-0000011 від 28.01.2014 року, податкову накладну № 11 від 28.01.2014 р. та видаткову накладну № РН-0000011 від 28.01.2014 року на загальну суму 209280,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 34880,00 грн. на 43,600 тн., товарно-транспортну накладну № 954782, довіреність № БК-136 від 28.01.2014 р.

ТОВ «Комплекс Агромарс» на адресу ТОВ «Жнива України» сплачено у безготівковій формі грошові кошти за вказаними договорами, що підтверджується банківськими виписками та договором № 137/2014/КАМ/0 від 20.02.2014 р. про переведення боргу, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до договору № 137/2014/КАМ/0 від 20.02.2014 р. про переведення боргу, де ТОВ «Жнива України» є кредитором, ТОВ «Комплекс Агромарс» (первісний боржник) передає ТОВ «ТД Асторг» (новий боржник), а ТОВ «ТД Асторг» (новий боржник) приймає борг, що належить ТОВ «Комплекс Агромарс» (первісний боржник), внаслідок чого ТОВ «ТД Асторг» (новий боржник) заміняє ТОВ «Комплекс Агромарс» (нервісний боржник) як зобов'язану сторону у договорах:

1. договір № 12-1974/КК-Ю від 21.12.2012 р. на суму 328 394,40 грн.;

2. договір № 04/2014/КАМ/0 від 09.01.2014 р. на суму 306 440 грн.;

3. договір № 12-1969/БКЗ-Ю від 21.12.2012 р. на суму 232 151 грн.,

4. договір № 12-1975/БКЗ-Ю від 21.12.2012 р. на суму 2 036 595 грн., а всього на суму 2 903 580,40 грн.

Вивченням наданих позивачем суду первинних документів встановлено, що вони відповідають вище зазначеним вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України.

Суд вважає не обґрунтованими доводи відповідача про те, що видаткові накладні не містять необхідні реквізити, а саме: відсутні дані, які дали б змогу ідентифікувати осіб, які підписували документи, та в них не зазначено місце складання первинних документів, оскільки оглянуті видаткові накладні в сукупності з договорами поставки, податковими накладними, рахунками-фактурами, містять достатньо інформації для підтвердження видання постачальником товару покупцю.

На думку суду, не заслуговують уваги і твердження відповідача про те, що всі товарно-транспортні накладні не містять обов'язкову інформацію про вагу перевезеного товару, а також не конкретизовано пункт навантаження та розвантаження за наступних підстав:

як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи (договір перевезення, банківські виписки), позивач здійснював перевезення товару на підставі договору перевезення:

1) Договору № 04/11/13 «Про надання транспортних послуг по здійсненню перевезень автомобільним транспортом» від 04.11.2013 р., укладеним з ФОП ОСОБА_5

Перевезення вантажів за договором перевезення оформлювалося товарно-транспортними накладними, про які вказувалося раніше.

Згідно наказу Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998р. за № 128/2568 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Наказ Мінстату України та Мінтрансу України № 488/346 від 29.12.1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, отже, він не обов'язковий до виконання.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Таким чином, форма товарно-транспортної накладної та дорожнього листа не затверджена і її застосування для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи не передбачена.

Також, суд зазначає, що первинна транспортна документація регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу. Таким чином, для ведення податкового обліку купівлі-продажу, поставки товарно-матеріальних цінностей вона не застосовується. На підтримку цього висновку Вищий адміністративний суд у своїй ухвалі від 06.02.2007 № К-12246/06 зазначив «товарно-транспортні накладні є єдиний юридичний документ обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для проведення розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу». Тобто, для проведення податкового обліку купівлі-продажу, поставки товарно-матеріальних цінностей - товарно-транспортні накладні та дорожні листи не застосовуються. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку позивача підтверджувати право на формування податкового кредиту, як і валових витрат товарно-транспортними накладними, дорожніми листами, а відсутність у товарно-транспортних накладних інформації про вагу перевезеного товару, а також не повно вказаний пункт навантаження та розвантаження товару самі по собі, без дослідження інших обставин, не може спростовувати товарність операції. На підтвердження вчинення господарської діяльності з контрагентами позивачем крім товарно-транспортних накладних надано договори поставки, податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, банківські виписки.

Суд на підтвердження нереальності господарських операцій позивача не приймає до уваги доводи відповідача про те, що ТОВ «Жнива України» продано ТОВ «Комплекс Агромарс філія «Бориспільський комбікормовий завод» жмиху та олії соєвої більше, ніж можливо виготовити з придбаної у ТОВ «Компанія «УКРПРОМТОРГ» за договором від 03.01.2014 р. сої, оскільки матеріалами справи (договір про переведення боргу № 240214 від 24.02.2014 р., банківські виписки) встановлено, що позивач купував сою у ТОВ «Компанія «УКРПРОМТОРГ» не тільки по договору поставки № 03/01/14 від 03.01.2014 р., а і раніше по договору поставки № 25/05/13 від 25.05.2013 р.

Таким чином, надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального отримання позивачем товару - сої (боби) та передачі вказаного товару, зазначеного у первинних документах, після переробки у вигляді соєвої олії та соєвої макухи контрагентам-покупцям, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності операцій за спірними правочинами. Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковість, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Зазначене вище підтверджує, використання придбаного товару позивачем у власній господарській діяльності.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел позивача на укладення договорів з іншими контрагентами (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами.

Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо надання та оплати наданих та отриманих послуг. Це підтверджується не лише документами, але й фактичним використанням вказаних послуг платником податків у своїй діяльності.

Зазначені обставини були встановлені податковим органом під час перевірки.

Від-так, нікчемність правочину має бути встановлена виключно законом, а не актом перевірки, незважаючи на те, які факти в цьому акті відображені. Висновки акту перевірки, у будь-якому разі, є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, зазначені платником податків в податкових деклараціях.

Також, як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування податкових зобов'язань з ПДВ є акти перевірок контрагентів позивача, тобто було використано наступні матеріали:

- акт від 27.03.2014 № 336/26-58-22-07-17/38354571 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРПОМТОРГ» (код за ЄДРПОУ 38354571) щодо підтвердження господарських відносин з постачальником та покупцями за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року», складені ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Згідно акту: «На момент проведення перевірки первинні та інші документи ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРПРОМТОРГ» відсутні, за адресою вказаною в реєстраційних документах: 3110 м. Київ, вул. Пироговського 19 корп. 6 підприємство не знаходиться (службова записка ОУ ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 26.03.2014 року № 1675/7/26-58-07-04), перевірку проведено за результатами аналізу даних ІС «Податковий блок» ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві,

Службовою запискою від 26.03.2014 року № 1675/7/26-58-07-04 (вх. № 1207/С від 26.03.2014 року) ОУ ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомило, що в ході відпрацювання ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРПРОМТОРГ» (код за ЄДРПОУ 38354571) встановлено, що підприємство зареєстровано за податковою адресою: 3110 м. Київ, вул. Пироговського 19, корп.. 6 та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в результаті чого встановлено, що за вказаною адресою розташована 2-ох поверхова не житлова будівля.

… при обстеженні даної будівлі встановлено, що ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРПРОМТОРГ» фактично тут не знаходиться складено довідку Форми 2 про не встановлення місцезнаходження підприємства.

Засновник, директор та головний бухгалтер гр.. ОСОБА_6 (НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована: АДРЕСА_1. З метою встановлення причетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства направлено запит до ОУ ДПІ у Куйбишевському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області № 1115/26-58-07-04 від 21.03.2014 року.

За результатами відпрацювання складено висновок що на даний час підтвердити факти здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРПРОМТОРГ» (код за ЄДРПОУ 38354571) протягом січня 2014 року не представляється можливим. »

«Крім того, від ОУ ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходу м. Києві надійшов лист № 1727/7/26-58-07-04 від 27.03.2014 (вх. № 12714/С від 31.03.2014) щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «КОМПАНІЯ УКРПРОМТОРГ» (код за ЄДРПОУ 38354571).»

За законом платник податків, не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності - тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).

Варто наголосити, що вищенаведена позиція цілком і в повній мірі відповідає міжнародній судовій практиці, зокрема, практиці Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Жнива України» до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26.06.2014 року № 0002331500 яким товариству з обмеженою відповідальністю «Жнива України» (ЄДРПОУ 38361505) донараховано податок на додану вартість в сумі 126922,00 грн. за основними платежами, та штрафних санкцій у сумі 63461,00 грн., а всього 190383,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Жнива України» (код ЄДРПОУ 38361505) судовий збір у сумі 380 (триста вісімдесят) грн. 77 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 вересня 2014 року

Суддя С.В. Ніколайчук