Постанова № 40611682, 22.09.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2014 р. Справа № 907/247/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Н.М. Кравчук

Розглядаючи апеляційну скаргу ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області

на рішення господарського суду Закарпатської області від 14.05.2014 року.

у справі № 907/247/14

за позовом: Заступника прокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради та Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради

до відповідача: ДП „Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн"

за участю 3-ї особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області

про: стягнення 61246,72 грн. заборгованості по орендній платі

За участю представників :

від прокуратури - не з'явився.

від позивача - не з'явився.

від відповідача - не з'явився.

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.05.2014р., суддя Йосипчук О.С., позов було задоволено частково. Стягнуто з ДП „Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн" на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради суму 28803,94грн. заборгованості з орендної плати за землю. Стягнуто з ДП „Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн" на користь державного бюджету судовий сбір у сумі у сумі 1827грн. В інший частині позовних вимог у задоволенні позову було відмовлено.

З даним рішенням не погодилися ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області і оскаржила його в апеляційному порядку в частині відмови у позовних вимогах, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 26.08.2014р. у складі колегії відбулась заміна судді Марка Р.І. на суддю Гнатюк Г.М.

Розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою сторін.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень Львівського апеляційного господарського суду за 29.08.2014р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Закарпатської області від 14.05.2014р. у справі №907/247/14 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Договору оренди землі від 22.06.2009р., який зареєстровано у державному реєстрі земель 02.07.2009р. за №040970000073, відповідач - ДП „Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн", як орендар, вступив у правові відносини із Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради, як орендодавцем.

На підставі вказаного договору оренди землі від 22.06.2009р., відповідач отримав у оплатне, тимчасове користування земельну ділянку площею 3747 кв.м. під власною будівлею та для її обслуговування в м.Ужгороді, вул..Перемога, 145 (Акт приймання-передачі землі від 22.06.2009р.).

Відповідно до п.9 договору оренди землі від 22.06.2009р. річний розмір орендної плати становить 28803,94грн., яка повинна сплачуватись частинами щомісячно до 10 числа поточного місяця в розмірі 2400 грн. (п.10 договору).

Відповідно до п.11 та п.12 договору оренди від 22.06.2009р. сторонами обумовлено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється орендарем з урахуванням цільового призначення, коефіцієнтів індексації та згідно затвердженої форми, яка заповнюється під час укладання, або зміни умов договору. При цьому, збільшення орендної плати можливе у односторонньому порядку орендодавцем і оформляється додатковою угодою.

Заступник прокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради та Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради звернувся з позовом до ДП „Сі Пі Ем Білдінг Юкрейн" про стягнення 61246,72 грн. заборгованості по орендній платі за вказаним договором.

Статтями 284, 286 ГК України, що кореспондується із приписами ст.188 ГК України прямо заперечується можливість односторонньої зміни розміру орендної плати. Не обумовлену таку можливість і Договором оренди землі від 22.06.2009р.. Порядок внесення до його істотних умов (ціна) змін унормований ст.188 ГК України, і його не може бути змінено у односторонньому порядку стороною договору; позивач, який виявив бажання змінити умови договору, повинен підпорядкувати свої дії правилам ст.188 ГК України та п.12 договору оренди від 22.06.2009р., оскільки саме цієї нормою права та узгодженим пунктом договору регламентується механізм внесення змін до цього.

Статтею 13 Закону України „Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін (ч. 1 ст. 15 ЗУ „Про оренду землі").

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 ст. 21 ЗУ „Про оренду землі"). Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттм Податкового кодексу України" від 02.12.2010р. № 2756-VI внесено зміни до статті 21 ЗУ „Про оренду землі", у зв'язку з чим, ч. 2 цієї статті викладена у такій редакції: "Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)".

Пунктом 5 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Статею 30 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Пунктом 2.19. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011р. №6 „Про деякі питання практики розгляду справ, у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братись судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. У визначених законом випадках застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

При цьому, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Судом першої інстанції встановлено, що прокурор, обґрунтовуючи розмір стягнення, посилається на відомості Податкової декларації з плати за землю відповідача за період січень-грудень 2013 року.

Відповідно до п.2 договору оренди та Акту приймання-передачі від 22.06.2009р., відповідачу передано у оренду земельну ділянку площею 3747 кв.м. та вартістю оренди у сумі 28803,94 грн. за рік (п.9 договору оренди). Доказів унормованої зміни розміру орендної плати матеріали справи не містять.

Матеріли справи не містять доказів сплати угодженої договором орендної плати за 2013 рік. У спірних зобов'язальних відносинах виник борг, який з огляду на вище наведене становить 28803,94 грн., що підтверджено матеріалами справи, а тому підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

В частині інших вимог прокурора про стягнення заборгованості за орендну плату позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Прокурором не доведено, що відповідач є суб'єктом обов'язку і платником орендної плати за земельну ділянку площею 22400 кв.м. Натомість, матеріали справи містять докази того, що орендарем земельної ділянки площею 22400 кв.м., відомості про яку закладено у регістри Податкової декларації з плати за землю відповідача за період січень-грудень 2013 року, є не вказаний відповідач, а компанія „C.P.M. Management Building Ltd", згідно Договору оренди землі від 09.09.2005р. (з наступними змінами).

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги прокурора щодо стягнення орендної плати з відповідача за земельну ділянку, користувачем (орендарем) якої є не він, а інший суб'єкт земельних правовідносин прямо суперечить приписам ст.ст.1, 3, 269, п.270.1.1. ст.270, п.281.1, п.286.2, п.286.4, ч.2 п.286.5, п. Ст.286, ст.278 та ст.288 Податкового кодексу України, ст.ст.1, 5, 21 Закону України „Про оренду землі", ст.96 ЗК України і задоволенню не підлягає.

Апелянтом - ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області також не спростовано вказаних обставин справи, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 14.05.2012р. у справі №907/247/14 винесене з дотримання норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 14.05.2014 року у справі №907/247/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді Г.М. Гнатюк

Н.М. Кравчук