Рішення № 40611667, 01.09.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2014 р. Справа № 911/2363/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Броварського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіжводексплуатація»

про стягнення 264 410, 40 грн.

за участю представників:

від прокуратури: не з'явилися

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Батенко М.В.

суть спору:

Броварський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіжводексплуатація» про стягнення 264 410, 40 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивачі посилаються на те, що відповідачем завищено вартість виконаних робіт за договорами, що були укладені з позивачем, внаслідок чого була заподіяна шкода у вигляді збитків завданих місцевому бюджету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 14.07.2014 р.

09.07.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли супровідний лист № 41 від 08.07.2014 р. (вх. № 13375/14 від 09.07.2014 р.), до якого додано документи по справі та клопотання № 40 від 08.07.2014 р. (вх. № 13402/14 від 09.07.2014 р.), у якому відповідач визнає позовні вимоги та просить, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, надати можливість погасити заборгованість шляхом надання послуг по благоустрою селища, ремонту автодоріг і виконання робіт по захисту від підтоплення території смт. Велика Димерка, а в іншому разі розстрочити стягнення заборгованості на визначені ним етапи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2014 р., за клопотанням представника прокуратури, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/2363/14 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 01.09.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника позивача та неналежним виконанням прокуратурою і позивачем вимог суду.

Присутній у судовому засіданні 01.09.2014 р. представник відповідача проти заявлених позовних вимог не заперечив.

Представники прокуратура та позивача, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання 01.09.2014 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що неявка прокуратури та позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників прокуратури та позивача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 01.09.2014 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Великодимерською селищною радою Броварського району Київської області (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубіжводексплуатація» (надалі - відповідач) було укладено наступні договори: контракт № 03/08-09 на виконання робіт по об'єкту «Капітальний ремонт акумулюючої водойми площею 1 га в смт. В.Димерка Броварського району» від 02.09.2009 р.; контракт № 21/09-09 на виконання робіт по об'єкту «Облаштування прилеглої території озера в смт. В.Димерка Броварського району» від 05.11.2009 р.; контракт № 22/09-09 на виконання робіт по об'єкту «Очистка водовідвідних каналів смт. В.Димерка Броварського району» від 13.11.2009 р.; контракт № 01/12-09 на виконання робіт по об'єкту «Капітальний ремонт водовідвідних каналів та акумулюючої водойми смт. В.Димерка Броварського району» від 11.12.2009 р.; контракт № 09/09/10 для проведення робіт по об'єкту «Реконструкція (відновлення) гідротехнічних споруд з метою захисту від підтоплення смт. В.Димерка Броварського району Київської області» від 17.09.2010 р.; договір № 02/08/10 на розробку проектної документації робочого проекту по об'єкту «Реконструкція (відновлення) гідротехнічних споруд з метою захисту від підтоплення в смт. Велика Димерка Броварського району» від 20.08.2010 р.

Вищезазначені договори були виконані відповідачем та оплачені позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що Контрольно-ревізійним відділом в місті Василькові і Васильківському районі Київської області було проведено позапланову ревізію окремих питань Великодимерської селищної ради за період з 01.10.2008 р. по 01.01.2011 р.

За результатами вказаної ревізії складено Акт ревізії №16-31/53 від 08.07.2011 р. (надалі - акт), у висновках якого зазначено, що ревізією видатків на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт встановлено, що по взаєморозрахунках Великодимерської селищної ради з ТОВ «Трубіжводексплуатація» за період з 01.10.2008 р. по 01.01.2011 р. встановлено порушень на загальну суму 703 194, 60 грн., з яких завдано збитків бюджету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області на загальну суму 369 434, 40 грн. (даною ревізію додатково визначено завищення вартості (обсягів) виконаних робіт, що призвели до завдання збитків в загальній сумі 259 367, 40 грн.) та здійснено нецільове використання коштів загального та спеціального фонду бюджету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області у 2009 та 2010 роках в загальній сумі 2 987 325, 00 грн.

На підставі вищевказаного акту контрольно-ревізійним відділом в місті Василькові і Васильківському районі Київської області на адресу позивача було направлено вимогу № 16-16/784 від 18.07.2011 р. про усунення виявлених порушень (надалі - вимога).

Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Київській області про визнання протиправним та скасування п. 2 та п. 3 вимоги № 16-16/784 від 18.07.2011 р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 р. у справі № 2а-1089/12/1070 позовні вимоги Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області задоволено частково, визнано протиправним та скасовано пункт 2 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м. Васильків і Васильківському районі від 18.07.2011 р. № 16-16/784 в частині вжиття заходів та забезпечення відшкодування на користь бюджету Великодимерської селищної ради, до спеціального фонду - на рахунок відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського призначення незаконних видатків (оплати завищеної вартості (обсягів) виконаних робіт по контрактах, укладених з ТОВ «Трубіжводексплуатація») у сумі 105 024, 00 грн.; визнано протиправним та скасовано пункт 3 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м. Васильків і Васильківському районі від 18.07.2011 р. № 16-16/784 повністю; у задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково адміністративний суд у своїй постанові зазначив наступне: Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, на підставі ухвали суду від 22.05.2012 р., було проведено судову будівельно-технічну експертизу, відповідно до висновку якої кошторисна документація по об'єкту «Реконструкція (відновлення) гідротехнічних споруд з метою захисту від підтоплення в смт. Велика Димерка Броварського району Київської області» за контрактом від 17.12.2010 р. № 09/09/10 не відповідає вимогам ДБН Д.1.1-1-2000 в частині вартості застосованої кошторисної норми перевезення ґрунту (С 311-1) вартістю 4, 80 грн.; сума перевищення за цією нормою складає 165 114, 00 грн.

Крім того, оскільки відповідачем не було застосовано знижувального коефіцієнту та відповідно завищено вартість виконаних робіт, адміністративний суд у вищевказаній постанові погодився з вимогою контрольно-ревізійного відділу в місті Василькові і Васильківському районі Київської області щодо завищення вартості (обсягів) виконаних робіт по контрактах укладених з відповідачем на суму 99 296, 40 грн.

У зв'язку з тим, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 р. у справі № 2а-1089/12/1070 та висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 6325/12-43 від 26.06.2013 р. встановлено факт завищення відповідачем вартості виконаних робіт на загальну суму 264 410, 40 грн., внаслідок чого була заподіяна шкода у вигляді збитків місцевому бюджету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, Броварський міжрайонний прокурор звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Враховуючи на наявні у матеріалах справи документи, суд прийшов до висновку, що протиправність поведінки та вина відповідача підтверджується постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 р. у справі № 2а-1089/12/1070, якою встановлено факт завищення відповідачем вартості (обсягів) виконаних робіт по контрактах укладених з позивачем.

Разом з тим, відповідач у своєму клопотанні № 40 від 08.07.2014 р. (вх. № 13402/14 від 09.07.2014 р.) визнав заявлені до нього позовні вимоги.

У разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 35, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 р. у справі № 2а-1089/12/1070 та зважаючи на те, що існування завищеної вартості виконаних робіт на загальну суму 264 410, 40 грн. відповідачем не заперечується, зазначена сума перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, її розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 264 410, 40 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Разом з цим, відповідач у своєму клопотанні № 40 від 08.07.2014 р. (вх. № 13402/14 від 09.07.2014 р.), посилаючись на тяжке фінансове становище, просить суд надати можливість погасити заборгованість шляхом надання послуг по благоустрою селища, ремонту автодоріг і виконання робіт по захисту від підтоплення території смт. Велика Димерка, а в іншому разі розстрочити стягнення заборгованості на визначені ним етапи.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. (п. 7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.

Згідно з ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищевикладене, судом враховано, що розстрочка може бути надана господарським судом лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у повному обсязі у встановлений строк.

Проте, відповідачем будь-яких доказів, що підтверджували б факт існування конкретних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк, не надано, а також будь-яких виняткових випадків в обґрунтування поданого клопотання - не наведено.

Разом з тим, слід звернути увагу, що суд при прийнятті рішення не наділений правом змінювати спосіб та порядок виконання рішення шляхом надання послуг по благоустрою селища, ремонту автодоріг і виконання робіт по захисту від підтоплення території смт. Велика Димерка.

Враховуючи вищезазначене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про надання можливості погасити заборгованість шляхом надання послуг по благоустрою селища, ремонту автодоріг і виконання робіт по захисту від підтоплення території смт. Велика Димерка, а в іншому разі розстрочення стягнення заборгованості на визначені ним етапи.

Судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Броварського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіжводексплуатація» (07500, Київська область, Баришівський район, селище міського типу Баришівка, вулиця Торфяна, будинок 20 А, ідентифікаційний код - 30698156) на користь Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (07442, Київська область, Броварський район, селище міського типу Велика Димерка, вулиця Бобрицька, будинок 1, ідентифікаційний код - 04363834) 264 410 (двісті шістдесят чотири тисячі чотириста десять) грн. 40 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіжводексплуатація» (07500, Київська область, Баришівський район, селище міського типу Баришівка, вулиця Торфяна, будинок 20 А, ідентифікаційний код - 30698156) в доход Державного бюджету України 5 288 (п'ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 21 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 05.09.2014 р.

Суддя Т.В. Лутак